Що ховається за дискусією в Німеччині про скасування санкцій проти Росії

Автор/джерело -  © Роман Гончаренко, Данило Білик, DW 



Дата публiкацiї - 6.06.2016 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=3697

Заклики до поетапного скасування санкцій щодо Росії в Німеччині стають дедалі гучнішими. Головні прихильники цієї ідеї у владі - соціал-демократи.

DW зібрала докупи їхні аргументи.

Дискусії про скасування санкцій проти Росії, запроваджених Європейським Союзом після анексії Криму та посилених через війну на сході України, точаться в Німеччині давно. Крім опозиційної Лівої партії та правих популістів, які з самого початку виступали проти санкцій, з вересня 2015 року про їхнє пом’якшення заговорили й представники Соціал-демократичної партії (СДПН), яка входить до правлячої коаліції.

Одними з перших цю тему порушили два політичних важковаговика партії - її очільник, віце-канцлер Зіґмар Ґабріель та міністр закордонних справ Франк-Вальтер Штайнмаєр. Вони вказують на те, що без Росії не вирішити світових проблем, що санкції - не самоціль і їх потрібно скасовувати. Але додають - у разі виконання мінських угод (Мінськ-2).

Не зміна курсу, а спроба оживити Мінськ-2

Чим ближчою стає середина літа, коли 28 країн-членів ЄС вирішуватимуть питання про чергове продовження санкцій на півроку, тим частіше лунають такі заяви. Наприкінці травня Штайнмаєр заявив про можливе послаблення санкцій за принципом "крок за кроком". На практиці це могло б означати, що за виконання якихось пунктів Мінська-2 Євросоюз міг би, наприклад, зняти візові обмеження з деяких російських політиків.

"Ідеться в першу чергу не про пом’якшення санкцій, а про прагматичне, розумне просування в реалізації мінських угод на шляху до мирного вирішення конфлікту", - пояснив у розмові з DW депутат Бундестагу від СДПН і заступник голови комітету з міжнародних справ Франц Теннес. За його словами, дискусія про покроковий підхід до скасування санкцій "повинна розглядатися як сигнал, покликаний створити стимул" для виконання мінських угод.

Про це ж говорить і німецький експерт з питань Росії, професор університету Геттінгена Петер Шульце. "Я не думаю, що це зміна курсу, - зауважує він. - Це визнання того, що санкції в нинішньому вигляді, по суті, нічого не змінюють". Йдеться не про відхід від політики санкцій, а про "поступове послаблення окремих заходів" - перш за все в тому, що стосується парламентських контактів, продовжує Шульце. За його словами, Штайнмаєр намагається зрушити з мертвої точки Мінськ-2. І Теннес, і Шульце нагадують, що і Україна повинна виконувати свою частину домовленостей.

Останнє слово за Меркель

Про те, що федеральний уряд "працює над обережним ослабленням санкцій проти Росії", написав в останньому номері тижневик Der Spiegel. За його даними, цей "новий курс" нібито підтримує і Відомство федеральної канцлерки Анґели Меркель. Сама Меркель на саміті G7 в Японії наприкінці травня наголосила на прив’язці санкцій до Мінська-2. У заяві за підсумками саміту зазначається, що "санкції можуть бути поступово скасовані, якщо Росія виконає свої зобов’язання".
Водночас Велика сімка пригрозила Москві новими санкціями. Тож чи стануть ідеї Штайнмаєра та Ґабріеля реальністю, залежить від Меркель і очолюваного нею Християнсько-демократичного союзу (ХДС). Поки підстав для послаблення санкцій сама канцлерка не бачить, повідомила в середу, 1 червня, в Берліні прес-секретарка уряду. А радник Меркель з зовнішньополітичних питань Крістоф Гойсґен взагалі вважає дискусію щодо санкцій такою, що почалася зарано. "Якщо нинішня ситуація збережеться, я не бачу причин для того, щоб санкції не були продовжені ще на шість місяців", - заявив він у четвер, 2 червня.

Баварський Християнсько-соціальний союз (ХСС), який є сестринською відносно ХДС партією, можливо, дотримується менш жорсткої лінії. Лідер ХСС, прем’єр-міністр Баварії Горст Зеегофер в лютому відвідав Москву, де зустрівся з російським президентом Володимиром Путіним і виступив за поступове скасування санкцій. Але як і коли це може статися, він не уточнив.

Петер Шульце вважає, що найближчим часом позиція Берліна щодо санкцій залишиться незмінною. До запланованих на осінь президентських виборів у США "Меркель ні на міліметр не просунеться в бік послаблення санкцій", впевнений Шульце.

Третина німців за скасування санкцій

Заклики до скасування обмежень щодо Росії звучать у ФРН не тільки від політиків чи представників бізнесу. У травні в своїй колонці в журналі Stern до цього закликав член шеф-редакції, відомий публіцист Ганс-Ульріх Йорґес. Серед іншого він аргументував це позитивною, на його думку, роллю Росії у вирішенні конфлікту в Сирії.

Йорґес був одним з 60 відомих німецьких політиків, бізнесменів і громадських діячів, які в грудні 2014 року виступили із закликом до розрядки у відносинах з Росією. Серед підписантів було кілька видатних соціал-демократів, в тому числі екс-канцлер Ґергард Шредер і колишні члени його уряду.

Що стосується настроїв у німецькому суспільстві, то, можливо, і вони змінюються на користь скасування санкцій. Так, проведене в квітні на замовлення журналу Internationale Politik соцопитування показало, що трохи більше третини німців (35 відсотків) хотіли б повного скасування санкцій проти Росії, а 36 відсотків - їхнього послаблення. За збереження обмежень виступили 18 відсотків респондентів.

У березневому опитуванні Фонду Бертельсманна було інше співвідношення: 46 відсотків - за збереження санкцій, 27 - за їхнє пом’якшення. Більш ранні соцдослідження також показували, що більшість німців підтримує санкції.

Ініціатива за відмежування СДПН від політики Кремля
Тим часом серед німецьких соціал-демократів є і прихильники більш жорсткого курсу щодо Росії. В кінці травня група партійних активістів виступила із закликом "за нову Східну політику". "Східна політика" - термін, який взяли до вжитку західнонімецькі соціал-демократи у 1960-х і 1970-х роках. Тоді ця політика була спрямована на пом’якшення протистояння з Радянським Союзом і зближення ФРН з НДР і країнами Східної Європи, які входили до Варшавського договору.

"Наша мета - чітко відокремити соціал-демократію від агресивної політики Кремля, яка порушує міжнародне право", - наголошується в заяві активістів СДПН. Вони також закликали висловити "солідарність з сусідами і союзниками в Східній Європі", які побоюються агресії Росії. І запропонували обговорити це питання влітку під час підготовки програми партії на виборах до Бундестагу 2017 року. Поки це ініціатива рядових членів СДПН, гучних імен серед них немає.

Депутат Бундестагу Франц Теннес дивується з приводу цієї ініціативи. "Ми чітко заявили, що Росія порушила міжнародне право, і виступили за запровадження санкцій", - говорить політик, який також висловлюється за діалог у максимально можливому обсязі й безпеку - в максимально необхідному. У той же час Росія залишається найбільшим сусідом ЄС. А тому безпека в Європі можлива тільки разом з Росією, але не проти Росії, каже Теннес.

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.