Військовослужбовці після анексії Криму: як Україна карає за державну зраду

Автор/джерело -  © Лілія Гришко, DW 



Дата публiкацiї - 26.09.2017 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=3830

Після анексії Криму в Україну на службу не повернулися понад 14 тисяч силовиків. Більшість з них підозрюють у державній зраді.

За даними головного військового прокурора України, після анексії Криму навесні 2014 року на материкову територію не повернулись 14 092 військовослужбовці Збройних сил України, прикордонників, солдатів Національної гвардії та співробітників Служби безпеки України (СБУ). Щодо більшості з них в Україні відкриті кримінальні провадження за підозрою у державній зраді. Однак жодна з цих осіб поки не засуджена, лише щодо кількох екс-військових справи розглядаються у судах в Україні.

Присягав - відповідай

Серед тих, хто перебуває на лаві підсудних, Максим Одинцов - військовослужбовець військової частини №1100 десятої морської авіаційної бригади військово-морських сил України. 22 березня 2014 року, коли російські війська взяли штурмом його частину, 31-річний Одинцов порушив присягу і перейшов на службу в Збройні сили Російської Федерації. Він залишився у Криму та отримав російський паспорт. За два роки по тому чоловік разом зі своїм товаришем по службі, колишнім українським військовослужбовцем з тієї ж військової частини Олександром Барановим, вирішив через корупційну схему "купити" в Україні диплом українського вищого навчального закладу, аби отримати підвищення по службі у РФ.

Контррозвідка СБУ затримала обох чоловіків на контрольованій Україною території поблизу КПВВ "Чонгар", що на межі з Кримом, під час передачі грошей за "липовий" диплом. "Колишні українські військовослужбовці були обізнані в тому, що проти них ще у 2015 році відкриті кримінальні справи щодо державної зради. Тепер їм, так само як і всім іншим військовим, які зрадили державі, може загрожувати до 15-ти років ув’язнення", - повідомив після затримання голова СБУ Василь Грицак. Вже майже рік у цій справі тривають судові засідання. Наступне призначене на 28 вересня. Строк тримання Одинцова під вартою закінчується 6 жовтня.

Окрім військовослужбовців-зрадників, в Україні правоохоронці чекають і на колишніх посадовців з Криму. Прокуратура Автономної республіки Крим, яка зараз знаходиться у Києві, на запит DW повідомила, що щодо посадових осіб, які залишилися на анексованому півострові, відкрито 199 кримінальних проваджень за статтею "державна зрада". У рамках цих проваджень 439 особам вже повідомлено про підозру. З них 74 - колишні депутати Верховної Ради АР Крим та 56 - Севастопольської міської ради. Також у держзраді підозрюють 299 працівників правоохоронних органів та десятьох інших громадян. "До судів скеровано 58 обвинувальних актів. Зараз тривають судові розгляди по обвинуваченню у вчиненні державної зради двох осіб", - зауважила прес-секретарка прокуратури Автономної Республіки Крим Тетяна Тихончик.

Чіткої стратегії немає

В українському уряді наголошують, що всі військовослужбовці, які присягали на вірність Україні, але зрадили, відповідатимуть за законом. Однак, до цих пір не дають однозначну відповідь на питання, що робити з іншими?

"Людина, яка порушила присягу, має нести відповідальність. Однак що стосується держслужбовців та інших людей, то чітко визначеної стратегії, що робити з ними, у нас немає. Адже у багатьох людей у Криму не було можливості там перебувати, користуватися майном, не отримавши паспорт окупанта", - прокоментував DW перший заступник міністра з питань тимчасово окупованих окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Юсуф Куркчі.

За його словами, зараз відповідно до українського законодавства українська сторона не визнає документів, виданих "окупаційною владою Криму". Тому наявність у людини таких документів не має правових наслідків. Однак, "громадянство, отримане таким чином, не є причиною, щоб звинувачувати людину у колабораціонізмі", каже Куркчі. "Тобто, володіння таким паспортом не є злочином", - зазначив посадовець.

Утім, народний депутат від фракції "Народний фронт" Ігор Лапін вважає, що офіційний Київ уже зараз має думати про невідворотність покарання для тих, хто продовжує працювати на "окупаційну владу" в Криму. Він зареєстрував законопроект про заборону колабораціонізму, в якому пропонує позбавляти волі на строк від 12 до 15 років з конфіскацією майна тих, хто організовував чи брав участь у мітингах на підтримку російської влади, голосував на референдумах та виборах у Криму і на Донбасі, веде господарську діяльність з "російською окупаційною владою" чи входить до її складу тощо.

"За це потрібно жорстко карати, бо ці люди тим самим легітимізували російську окупацію. Цим людям ми державну зраду не пред’явимо, тому треба чітко розуміти, як ми каратимемо зрадників України. Ми маємо зробити це наперед, щоб люди замислювалися, і не йшли на співпрацю з окупантом", - сказав Лапін. Наразі законопроект проходить обговорення у комітеті.

 

 
Счётчик тиц и PR

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.