За кордон - і назад: як живуть на Закарпатті українці з угорськими паспортами

Автор/джерело -  © Святослав Хоменко, ВВС 

Україна та Угорщина стоять на порозі великого дипломатичного скандалу: Київ оголосив персоною нон ґрата угорського консула, який працював в містечку Берегове на Закарпатті. Йому доведеться залишити країну. Будапешт вжив дзеркальних заходів, виславши з країни українського консула.

Обурення Києва викликала публікація в інтернеті анонімного відео про те, як співробітники консульства у Берегові видають українським громадянам угорські паспорти і закликають їх приховувати друге громадянство від української влади.

Протягом останніх семи років друге громадянство, не передбачене українським законодавством, отримали десятки тисяч місцевих жителів.

Але нинішній скандал розгортається на тлі безпрецедентного охолодження відносин між Києвом і Будапештом.

Як стати угорцем

"Я від душі не хочу, щоб тут були мадяри (самоназва угорців. - Ред.). Я хочу, щоб хазяїн тут був", - з надривом у голосі каже чоловік середніх років, який просить називати себе Григорієм.

Ми сидимо з ним в кафе на околиці Ужгорода. Година вже пізня, Григорію завтра рано вставати і їхати у справах до Варшави.

Один з найбідніших згідно з даними статистики регіонів України, Закарпаття, межує одразу з чотирма країнами - членами Євросоюзу: Румунією, Угорщиною, Словаччиною та Польщею. Тому багато місцевих жителів крутяться, як можуть, використовуючи близькість кордону.

Хтось заправляє повний бак бензину, переїжджає до Словаччини і, від’їхавши на кілька кілометрів від кордону, продає паливо "з наваром".

Багато вчителів і медсестер, які живуть недалеко від кордону, щоранку переходять до сусідніх угорських містечок, працюють у тамтешніх школах і лікарнях, а щовечора повертаються до України.

От і Григорій посміхається: до Польщі він їздить у справах часто. Завтра українському прикордоннику він, як завжди, покаже синю книжечку з тризубом на обкладинці. На нейтральній смузі дістане з бардачка інший документ - темно-червоний "утлевел" (угорський паспорт. - Ред.) - і на територію Польщі в’їде вже як громадянин Угорщини.

"Як мадяр, я можу працювати в будь-якій країні Європи, без обмежень. Жити там можу хоч місяць, хоч рік. Зручно, вигідно", - каже Григорій.

Сім років тому Угорщина ввела в дію закон про спрощене надання громадянства. З 2011 року на отримання угорського паспорта можуть претендувати несудимі громадяни, предки яких народилися на території, що належала Угорщині. Наприклад - тут, на Закарпатті, до 1920 року або в період 1938-1945 років.

Крім того, їм потрібно на базовому рівні володіти угорською мовою.

"Тут куди не плюнь, в мадяра попадеш", - добродушно пояснює Григорій.

Тим більше, додає він, необхідні для подачі "на паспорт" довідки з архіву про місце народження прабабусі за бажання можна було просто купити, а угорську - підтягнути в мовних бюро, які відкрилися в Ужгороді.

Станом на лютий 2015 року, угорський паспорт отримали 94 тисячі українців, які проживали в Закарпатській області. Свіжіших даних угорська сторона не оприлюднювала.

За українськими законами, добровільне набуття громадянином України іншого громадянства призводить до втрати ним українського паспорта. В реальності механізм позбавлення громадянства в законі не прописаний, та й взагалі жодного покарання для власників двох паспортів не передбачено.

До останнього часу Київ фактично не звертав на цю ситуацію уваги. Але зараз, схоже, все зміниться.

Паспорт проти утлевела

19 вересня державна інформагенція "Укрінформ" опублікувала відео, отримане, за словами агенції, з власних джерел. На записі, здійсненому, судячи з усього, на приховану камеру, показана фінальна стадія процедури натуралізації громадян України до громадянства Угорщини.

Група людей повторює за співробітником консульства Угорщини в Берегові - прикордонному районному центрі Закарпатської області - клятву зі словами: "Клянуся, що вважаю Угорщину своєю батьківщиною. Буду вірним громадянином, захищати і служити Угорщині".

Далі співробітниця консульства закликає щойно набутих співвітчизників не афішувати наявність угорського паспорта перед українськими держструктурами.

Для тих, хто давно займався українсько-угорськими відносинами, це відео навряд чи стало одкровенням: всім причетним відомо, що процедура отримання угорського громадянства виглядає саме так, та й слова присяги громадянина Угорщини ніколи не були таємницею.

"Ну, так, я коли отримувала паспорт, приблизно так все і виглядало. І рекомендації не афішувати (наявність угорського паспорта. - Ред.) нам теж давали. Хіба що ці рекомендації звучали значно толерантніше", - каже Ольга, 44-річна мешканка Ужгорода, яка оформила угорський паспорт чотири роки тому.

Однак для мільйонів українців, не настільки обізнаних у ситуації на Закарпатті, побачене на записі стало, м’яко кажучи, несподіваним.

Отримання громадянами України паспорта іншої держави, тим більше таємне, викликало асоціацію з подіями в Криму, жителів якого ще до анексії активно "паспортизувала" Росія.

Присяга на вірність іншій державі, пряма вказівка утримувати друге громадянство в таємниці для багатьох громадян країни, яка п’ятий рік веде бойові дії проти сепаратистів на Донбасі, стали дуже сильним подразником.

ВВС звернулася за коментарем до угорського консульства в Берегові, однак там переадресували запит до посольства Угорщини в Києві. На момент публікації статті відповідь на інформаційний запит ВВС не надійшла.

Тим часом Служба безпеки України порушила за фактом публікації відео кримінальну справу за статтею про державну зраду, а між українським та угорським міністерствами закордонних справ розгорнулася запекла суперечка.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін звинуватив угорців в порушенні українського законодавства й дипломатичного етикету.

У відповідь речник угорського зовнішньополітичного відомства Тамаш Менцер назвав публікацію запису з консульства операцією українських спецслужб, яка порушила всі писані й неписані дипломатичні правила.

"Проблемою скандального відео є не тільки роздача громадянства, а й заклик приховувати це від України", - написав Клімкін на своїй сторінці у Twitter.

"Подвійне громадянство - це звичайна практика для Євросоюзу, і українські заперечення з цього приводу показують несерйозність намірів Києва інтегруватися до ЄС і НАТО", - парирував його угорський колега Петер Сійярто.

Минулого тижня два міністри зустрілися на засіданні Генеральної асамблеї ООН в Нью-Йорку, але їхні годинні переговори виявилися безрезультатними.

У результаті в четвер вранці український МЗС оголосив угорського консула в Берегові персоною нон ґрата і наказав йому протягом трьох днів покинути територію країни. За кілька годин Будапешт оголосив про висилку одного з консулів України в Угорщині, назвавши це пропорційною відповіддю на дії української влади.

Українсько-угорське протистояння тим часом розвивалося і в іншій площині: Петера Сійярто внесли в базу сайту "Миротворець", який публікує особисті дані людей, що їх його творці вважають "сепаратистами і агентами Кремля".

В угорському МЗС повідомили, що служба безпеки міністра вжила відповідних заходів у зв’язку з включенням Сійярто "до списку на українському екстремістському сайті".

"Удар ножем у спину"

Скандал з роздачею паспортів став не першим проблемним моментом в українсько-угорських відносинах за останніх роки. Минулого року обурення Будапешта викликало прийняття Україною нового закону про освіту, який передбачав поступовий перехід шкільного навчання на українську мову.

І хоча експерти тоді говорили, що закон націлений насамперед проти російськомовних шкіл, підпасти під його дію повинні були і понад 70 угорських шкіл Закарпаття, в яких навчаються понад 16 тисяч дітей.

Міністр освіти України Лілія Гриневич тоді наводила вражаючу статистику: три чверті торішніх випускників шкіл Берегівського району, де, згідно з останнім переписом населення, етнічні угорці складають 76% населення, за результатами ЗНО з української мови отримали незадовільні оцінки - від 1 до 3 балів за 12-бальною шкалою.

"Я свого часу викладав у Берегові, в інституті, відкритому за угорські гроші. Так там деякі студенти імені свого не могли кирилицею написати", - каже ще один власник угорського паспорта, 35-річний айтішник Михайло (ім’я змінено. - Ред.).

У Києві говорили, що закарпатські випускники, які після закінчення школи не володіють державною мовою, мають обмежені кар’єрні можливості і приречені або зупинитися на середній освіті, або емігрувати до Угорщини.

Тому новий закон, мовляв, розширює права меншин: після отримання освіти українською юні угорці зможуть вступати до українських вишів і претендувати на посади в органах місцевої влади.

Однак той же глава угорського МЗС Петер Сійярто тоді назвав прийняття закону про освіту "ударом ножем у спину" Угорщині та угорському народу, який призведе до обмеження прав угорської меншини в Україні.

Будапешт пообіцяв блокувати кроки України, спрямовані на зближення з ЄС і НАТО, до скасування дискусійної статті закону про освіту, і послідовно виконує цю обіцянку, блокуючи низку зустрічей в рамках співпраці Києва з цими організаціями.

Не дивно, що в Будапешті пов’язали "паспортний скандал" з дискусією про мову навчання і звинуватили Київ та Петра Порошенка особисто в веденні цілеспрямованої антиугорської політики.

"Поки Україну очолює нинішній президент, розпалювання ненависті до угорців, що надихається та очолюється українською державою, не припиниться, тому що президент вважає, що у такий спосіб він може отримати деяку суспільну підтримку, оскільки зараз рівень його підтримки дуже низький. Змінити ситуацію можуть вибори наступного року", - заявив днями Петер Сійярто.

Думка про те, що "паспортний скандал" спеціально інспірувала чинна українська влада, яка напередодні весняних президентських виборів прагне акумулювати підтримку патріотично налаштованого електорату, досить популярна і серед закарпатських власників угорських паспортів.

"З цим відео все зрозуміло. Ясно, що писав його не звичайний відвідувач консульства, а СБУ, а зараз його наша влада використовує, щоб показати: ось, мовляв, які ми класні пацани. Паспорти - це кістка, яку кинули виборцям. На Закарпатті на це все дивляться з подивом, але на решті території країни хайп можна підняти ", - говорить айтішник Михайло.

В СБУ не стали коментувати припущення про причетність спецслужби до здійснення відеозапису в стінах угорського консульства. Петро Порошенко ще не оголосив про свою участь або неучасть у президентських виборах 2019 року.

"Російський слід"

Тим часом на вулицях 25-тисячного Берегова зовсім не відчувається, що саме тут розташовується епіцентр дипломатичного протистояння між Києвом і Будапештом.

За даними Закарпатської ОДА, етнічні угорці складають приблизно половину населення цього містечка.

Вивіски тут дублюються двома мовами, обмінники без проблем приймають угорські форинти, на будівлі міськради поруч майорять прапори України, Євросоюзу та Угорщини, а, судячи з табличок, які зазивають перехожих в невеликі вуличні кафе, гірос - страву угорського фаст-фуду - тут знайти значно простіше, ніж, скажімо, борщ.

Жінка середнього віку, яка жваво торгує бакалією на місцевому базарі, спілкується з кількома покупцями одночасно українською, російською та угорською.

"Я не розумію, чому вони там в Києві на угорців стрибають. Робити їм нема чого. Відволікають увагу народу від того, що газ скоро буде, як золото, коштувати. А угорцям тільки дякувати треба: якби не вони, тут би ані доріг не було, ані лікарень, ані шкіл. Києву на нас все одно", - каже вона.

У Закарпатській адміністрації визнають: Ужгород - найвіддаленіший від Києва обласний центр країни, звідси до столиці далі, ніж до Будапешта, Варшави чи навіть Відня, тож, буває, регіон отримує менше уваги від Києва, ніж хотілося б. Часом у критичних ситуаціях Закарпаття звертається за допомогою до сусідів і отримує її.

Саме Угорщина допомогла Закарпаттю хлором для дезінфекції води, коли в Україні зупинилося єдине підприємство, що його виробляє. Звідти саме до регіону регулярно надходять вакцини, дефіцитні медпрепарати і сироватки від сказу або укусів змій, розповідає заступник голови обласної адміністрації Ярослав Галас.

"Звичайно, масштаби допомоги регіону від Києва і від Будапешта непорівнянні. Але угорці дуже активно афішують свою допомогу", - каже він.

Але ця допомога в комплексі зі спрощеною роздачею паспортів, грантовими програмами для фермерів і малих підприємців угорського походження, освітніми програмами для молоді й інвестиціями в прикордонну інфраструктуру формують у місцевого населення враження про те, що Закарпаття більше потрібно Угорщині, ніж Україні. І це вже стає проблемою, вважає дехто.

"У Києві звернули пильну увагу на Закарпаття після анексії Криму і початку війни на Донбасі, коли стало зрозуміло, що якщо в якомусь регіоні спокійно, то це зовсім не означає, що там підтримують Україну. Після 2014 року Київ почав цінувати лояльність до української держави - навіть не до української влади. У цьому сенсі Закарпаття перебуває у зоні ризику, і Росія спробувала використати його як майданчик для провокацій", - говорить близьке до українського уряду джерело ВВС, не уповноважене публічно коментувати цю тему.

Співрозмовник ВВС має на увазі два підпали ужгородського офісу Спілки закарпатських угорців, які відбулися в лютому цього року. Організатором одного з них голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль назвав співробітника МДБ невизнаного Придністров’я, підозрюваних у другому затримали в Польщі - ними виявилися активісти тамтешньої націоналістичної організації "Фаланга".

Геннадій Москаль, а також глава українського МЗС Павло Клімкін заявляли про причетність до цих підпалів Росії.

Керівник комісії з інформаційної політики російської Ради Федерації Олексій Пушков заявив, що твердженням представників української влади про причетність російської сторони до підпалів ніхто не вірить.

"Орбан, введи війська!"

Активність Угорщини насторожує не тільки, можливо, далеких від тутешніх реалій киян.

"Мені приємно дивитися, як моє рідне місто на очах красивішає, стає по-справжньому європейським за угорські гроші, але пам’ятаєте: "Не вірте данайцям, що дари приносять"? Я їм не вірю. Як націоналіст я розумію, що все вони роблять правильно, вони розширюють сферу впливу своєї нації. Але як українець спокійно дивитися на це не можу", - розмірковує Василь Вовкунович, колоритний лисий дядько, віком коло 60 років.

У місцевій правій тусовці Вовкуновича називають островом України серед угорського моря: він очолює осередок націоналістичної партії "Свобода" у Берегові.

"Все, що угорці роблять, вони супроводжують меседжем: ось ми вам даємо, а що вам дала Україна? Вони розхитують основи держави, сіють недовіру до неї, перетворюють українців в "угорців за орієнтацією", - емоційно розповідає він.

"Свободівець" брав участь у виборах мера Берегова з гаслом "Від українців - Вовкунович!" - без особливого успіху. Час від часу він зі своїми соратниками, в тому числі, з інших міст Закарпаття пікетує угорське консульство або проводить смолоскипні марші зі скандуванням: "Пам’ятай, чужинець - тут господар українець!"

"Але я не вважаю тутешніх мадярів чужинцями, вони такі самі громадяни України, як і ми. Я взагалі мадярофіл, у мене зять мадяр, я пісні їхні дуже люблю. Але я проти політики Будапешта. А якщо хтось сприймає це гасло на свій рахунок, то це його проблеми, на злодієві шапка горить", - каже Вовкунович.

Ще один активіст місцевого націоналістичного руху, 32-річний Томаш Лелекач з Ужгорода визнає: серед його знайомих доволі багато новоспечених громадян Угорщини. Практично всі зробили паспорти для того, щоб попрацювати за західним кордоном.

"Я їх розумію: не від хорошого життя паспорт зробили, і винна в цьому наша влада, яка не дає їм можливості нормально заробити тут. Але все одно вважаю зрадниками", - говорить він.

"Буває, підтролюю їх: мовляв, коли почнете збиратися на площі з криками "Орбан (прем’єр-міністр Угорщини. - Ред.), введи війська!"? Але, якщо серйозно, то їм здебільшого на**ати, Україна тут буде чи Угорщина, аби крумплі (картопля. - Ред.) вродили", - продовжує Лелекач.

Солдати в Берегові

Проте звертатися до Віктора Орбана з закликом ввести війська на територію України тут, зрозуміло, ніхто не збирається.

"Чи йдеться (на Закарпатті. - Ред.) про сепаратизм? Виходячи з того, що Угорщина є членом ЄС і НАТО, звичайно, загроза силового пересування кордону нереальна. Але мета Будапешта може бути іншою - гібридними методами встановити контроль над цим регіоном, не включаючи його до складу держави", - каже близький до українського уряду співрозмовник ВВС.

Заступник голови Закарпатської ОДА Ярослав Галас переконаний, що підстав для угорського сепаратизму в регіоні немає, і навіть етнічні угорці тут є українськими патріотами. Той, мовляв, хто хотів жити в Угорщині, вже давно туди виїхав.

Серед 95-и закарпатців, які загинули під час бойових дій на сході України, 11 мали угорські прізвища. Виходячи з тутешніх реалій - ймовірно, вони мали угорські паспорти, могли уникнути служби на Донбасі, перечекати "особливий період" за західним кордоном, продовжує Галас, але не стали цього робити.

На іншому полюсі - міркування націоналіста Томаша Лелекача.

"Україна - вона, як поранений звір посеред лісу, який з останніх сил відбивається від іншого звіра, Росії. А Угорщина - це стерв’ятник, який сидить на дереві поруч і з інтересом спостерігає за тим, що відбувається. У бійку вони лізти не будуть, але якщо Україна не виживе, свій шматок урвуть", - говорить він.

Будапешт ніколи не заявляв про територіальні претензії до України.

Проте навесні цього року український Генштаб озвучив плани до кінця 2019 року відновити у Берегові військову частину радянських часів і розмістити там на постійній основі 800-1000 військовослужбовців.

Ця ініціатива викликала протест міністра внутрішніх справ Угорщини Петера Сійярто.

"Це означає, що вони вважають угорську національну спільноту загрозою для Києва, це є обурливим, і саме тому Угорщина категорично відкидає це", - заявив він.

У Генштабі ЗСУ не відповіли на запит ВВС з приводу обґрунтування таких планів, однак джерела в українському уряді кажуть, що відновлення частини могло б як мінімум пожвавити економіку містечка.

"Тут іміджевий момент важливий. Адже у нас зараз армія оновлена, ми нею пишаємося. І от коли по Берегові почнуть ходити статні солдати й офіцери з синьо-жовтими шевронами, це явно допоможе поліпшити репутацію України", - каже Томаш Лелекач.

Що робити з паспортами?

Як би там не було, офіційний Київ звинувачує угорський уряд у небажанні конструктивно вирішувати проблеми в двосторонніх відносинах.

"Їхня позиція така: потрібно повернутися до статус-кво, що існував до 2014 року - тобто, скасувати закон про мови і закривати очі на роздачу ними паспортів. Але цей статус-кво базувався на неспроможності нашої держави, тому повернення до нього неможливе", - каже джерело ВВС, близьке до українського уряду.

Однак, кажуть у Києві, чим би не закінчився цей епізод конфлікту між Україною та Угорщиною, нинішній "паспортний скандал" може і повинен розпочати дискусію про ставлення України до подвійного громадянства.

Секретом Полішинеля є факт отримання тисячами жителів Закарпатської та сусідньої Чернівецької областей громадянства Румунії. Тисячі українців, які емігрували з країни протягом останніх років, набули друге громадянство, при цьому не здаючи паспорт з тризубом.

Колишній губернатор Дніпропетровської області і один з найбагатших громадян України Ігор Коломойський у відповідь на питання, чи не порушує він норму законодавство про заборону подвійного громадянства, жартував: звичайно, мовляв, не порушує - у нього ж громадянство не подвійне, а потрійне.

Джерела ВВС в адміністрації президента кажуть, що на вищих поверхах української влади обговорюється можливість дозволити подвійне громадянство з окремими країнами - наприклад, з членами ЄС і НАТО, вступити до яких прагне Україна.

Втім, вважає політолог Дмитро Тужанський, найгірше, що може зробити в цій ситуації Київ, - це взятися за вирішення проблеми подвійного громадянства в гарячий передвиборний період.

Тим часом на базарі в Берегові ходять інші чутки - що скоро за володіння двома паспортами садитимуть до в’язниці на два роки. Можливо, тому ніхто - ані продавці, ані покупці - не палають бажанням спілкуватися на паспортну тему. Втім, уявити собі, що кримінальні справи заведуть одразу на десятки тисяч чоловік, дуже складно.

Тому, найімовірніше, найближчим часом ситуація з подвійним громадянством в Україні залишиться в нинішній точці: воно буде ніби як незаконним, але карати за нього нікого не будуть.

У кафе на околиці Ужгорода обговорюю цю ситуацію з Григорієм.

Питаю, чи не відчуває він докорів сумління через те, що явно порушує законодавство України.

"А у держави нашої немає докорів сумління за те, що я тут собі на життя нормально заробити не можу, а через пару років мені світить пенсія в 1000 гривень?" - відповідає він питанням на питання.

Він ненадовго замовкає, і ми прощаємося: година пізня, а йому завтра рано їхати до Варшави. За угорським паспортом.