Повзуча анексія Азовського моря: як у Європарламенті Росію критикували

Автор/джерело -  © Юрій Шейко, DW  



Дата публiкацiї - 24.10.2018 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=4006

У Європарламенті відбулися дебати щодо ситуації в Азовському морі. Під час них критикували Росію за порушення міжнародного права, заохочували Україну шукати справедливості в судах і застерігали від мілітаризації.

Російські ракетні катери, на озброєні яких, зокрема, РК “Калибр”, у зоні ураження яких не тільки вся територія України, а й більша частина Західної Європи.

Ситуація в Азовському морі, де вже кілька місяців триває конфлікт між Росією та Україною, стала предметом обговорення в Європарламенті. Дебати відбулися на пленарному засіданні ввечері вівторка, 23 жовтня, в Страсбургу. Ескалація цього конфлікту почалася навесні, коли після спорудження першої черги Керченського мосту з Росії в анексований нею Крим, в Азовському морі російські органи влади активізували перевірки цивільних суден, а згодом почалося нарощування військової присутності.

"Повзуча анексія"

У найбільших фракціях Європарламенту дії Росії в Азові розглядають як чергове порушення міжнародного права. Для Сандри Калнієте, яка представила позицію Європейської народної партії (ЄНП), такі "кричущі порушення" з боку Москви не є чимось новим. Натомість новою є "повзуча анексія" Азовського моря - саме так Калнієте охарактеризувала дії РФ.

Віктор Боштінару, який виступив від імені фракції соціал-демократів, вбачає у подіях в Азовському морі ще одне намагання Росії дестабілізувати Україну, поряд з анексією Криму, підтримкою сепаратистів на Донбасі, припиненням постачання газу та кібратаками.

Тоді як депутати з помірних фракцій говорили про зв’язок між ситуацією в Азові з іншими діями Кремля, євроскептики бачили паралелі з цілковито іншими подіями. Так, Жан-Люк Шаффхаузер з фракції "Європа націй і свободи" побачив причину посилення напруження в рішенні США в кінці серпня зібільшити військову допомогу Україні. Нагадаємо, у вересні Вашингтон передав Києву два патрульні катери "Айленд", однак ескалація в Азовському морі розпочалася раніше, ніж у серпні. А у Яроміра Колічека, який представив позицію фракції Лівих, Азовське море радше асоціюється з батальйоном "Азов".

Перевірки цивільних кораблів

Від виконавчої гілки ЄС у дебатах взяла участь верховна представниця з зовнішньої та безпекової політики Федеріка Могеріні. Вона наголосила, що спорудження Керченського мосту є не лише порушенням територіальної цілісності України, бо здійснюється без згоди Києва. Міст також заважає проходженню великих суден в Азовське море. Іншою перешкодою є перевірки цивільних суден, які вже півроку проводить Росія, зазначила Могеріні. Об’єктами посилених інспекцій, які подекуди тривали кілька днів, стали вже понад 200 кораблів - як під прапорами України, так і інших країн, зокрема з ЄС.

Через те, що через порти в Азовському морі проходить 80 відсотків українського експорту морськими шляхами, то кілька євродепутатів закликали ЄС допомогти економічному розвитку Маріуполя та Бердянська.

У свою чергу, представник фракції лібералів Пятрас Ауштрявічюс переконаний, що якщо "такі ворожі дії", як посилені перевірки, не зупинити вчасно, то Кремль це сприйме як "зелене світло" застосовувати їх і в інших водах.

Єдиний лише євродепутат з грецької праворадикальної партії "Золотий світанок" Георгіос Епітедеос вважає, що Україна робить те саме, що і Росія. На підтвердження цього він згадав затримання танкера, очевидно, маючи на увазі "Механік Погодін", який вже більше двох місяців заблокований у порту Херсона.

Мілітаризація Азовського моря

На думку Сандри Калнієте, хоча посилені перевірки і напряму зачіпають інтереси ЄС, безпековий аспект є куди серйознішим за комерційний. "Ситуація в Азові поступово перетворюється на ще один відкритий конфлікт, який тільки й чекає, аби розгорітися", - вважає Калнієте.

Могеріні при цьому з жалем пригадала, що раніше Азовське море було майже цілковито демілітаризованим. "Нещодавно Росія почала розміщувати (в Азовському морі. - Ред.) військові судна у значній кількості, та Україна частково відреагувала збільшенням військової присутності", - зазначила Могеріні. Вона наголосила, що мілітаризація моря не відповідає нічиїм інтересам. Керівниця дипломатії ЄС окремо похвалила Україну за те, що вона "шукає справедливості в міжнародних судах". Ідеться, зокрема, про справу, яка нині розглядається згідно з Конвенцією ООН з морського права.

Що може зробити ЄС?

Найбільш конкретним був виступ Ребекки Гармс від імені фракції Зелених. Вона висунула шість пропозицій. А саме, це моніторинг ситуації в Азовському морі місією ОБСЄ, мандат якої охоплює всю територію країни. З боку ЄС це правова підтримка в міжнародних судах і інституціях, а також відмова від будь-якої технічної чи військової співпраці з РФ, яка могла би посилити боєздатність російського флоту. А також допомога розвитку Маріуполя та Бердянська. Соціал-демократ Кнут Флекенштайн з цими чотирма пропозиціями одразу погодився.

Ще одна пропозиція Гармс - розглянути додаткові санкції - викликала підтримку багатьох парламентарів Європейської народної партії та ліберала Пятраса Ауштрявічюса. Соціал демократи були іншої думки. "Я радію, що ми не вдалися рефлексивно і одразу до санкцій. Але російська сторона має знати: ми сприймаємо це серйозно. Ми хочемо вести діалог, але право залишається правом", - наголосив Флекенштайн.

Остання пропозиція Гармс - обдумати, чи не варто країнам ЄС і НАТО споряджати конвої для охорони комерційних суден, які прямують в українські порти чи з них. Однак депутати переважно застерігали від мілітаризації Азовського моря. На відміну від фракції "Європейських консерваторів і реформістів" - її член Чарльз Теннок висловив чітку підтримку сприянню НАТО модернізації Збройних сил України.

У підсумку з конкретних заходів Могеріні назвала лише план обговорити на наступній Раді асоціації Україна-ЄС, запланованій на грудень, яку допомогу ЄС зможе надати Україні. Поки ж вона пообіцяла продовжувати оцінювати ситуацію в Азовському морі та реагувати на неї "належно" та зберігаючи єдність держав ЄС.

 

 
Счётчик тиц и PR

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2018.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.