Рой Медвєдєв: «Кремль завжди залишатиметься символом диктатури»

Автор/джерело -  © “Аратта-Україна”  



Дата публiкацiї - 17.10.2006 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=416

“Кремль завжди був серцем авторитарної влади. Росія ніколи не була демократичною і не буде такою в найближчому майбутньому. Разом із тим, помиляється той, хто побоюється повернення тоталітаризму. Ми живемо при помірному й освіченому авторитаризмі за західним фасадом. Це більш ніж політичний вибір, це - історична спадщина: новою межею є загальне бажання відповідати стандартам капіталізму” .

Рой Медвєдєв: “Росія ніколи не була демократичною і не буде такою в найближчому майбутньому”

Рой Медвєдєв за часів Брежнєва був дисидентом. Історик, біограф Сталіна й Хрущова, сьогодні він належить до нечисленних відомих представників інтелігенції, що підтримують Володимира Путіна. І в 81-річному віці він так чинить не через опортунізм.

Він вивчив вікову еволюцію влади: від московських князів до царів, від генеральних секретарів КПРС до теоретиків перебудови. "У незвичайній історичній ситуації", яку він порівнює із заходом Ден Сяопіна в Китаї або з відходом з політичної сцени де Голля у Франції, на його думку, у Кремлі сьогодні сидить "перший росіянин, що став лідером із волі народу". Розмову веде Джампаоло Візетті з la Repubblica (переклад російською - Inopressa )

- Що таке Кремль?

- Це серце й символ влади. Після смерті Леніна, при Сталіні, він отримав релігійні риси. З часів Хрущова до правління Горбачова, Кремль для Заходу був символом холодної війни. Протягом майже 40 років секретарі КПРС зробили місцем ухвалення важливих рішень штаб-квартиру комуністичної партії на Старій площі. А за Горбачова й Єльцина, яким подобалося, коли їх називали царями, рішення знов стали прийматися на Червоній площі. Але Кремль і в сучасну епоху продовжує залишатися символом сталінізму.

- Чому більшовики вирішили перенести центр російської влади із Зимового палацу в Петрограді в Кремль у Москві?

 

З життя російських царів

- Це було вимушене рішення. У 1917 році був конфлікт із Фінляндією, через рік почався перший наступ Германії, в ході якого лягла Рига. Москва, що знаходилася в тилу, була більше захищена й розташована в центрі. У період між 1920 і 1921 роками, в самий розпал Громадянської війни, Ленін усвідомив, що передбачуване повернення на береги Неви було неможливим із фінансової точки зору. Тим часом комунізм укорінявся в Москві. З будівництвом Мавзолею Леніна на Червоній площі, Кремль перетворився на храм марксистської ідеології - у скриньку сталінської влади.

- Чому Горбачов, що вирішив порвати з реальним соціалізмом, вирішив повернути Кремлю втрачену головну роль?

- В кінці 1988 року він вступив в конфлікт із партією. Він вирішив радикальним чином змінити структуру керівництва. Комунізм у ті часи був виразом тіньового правління, яке здійснював ідеологічний апарат політбюро КПРС. Обраний президентом СРСР, Горбачов вирішив зробити символічний відхід із Старої площі. Повернення в Кремль стало похоронами партії й знаком народу про початок нової фази.

- Але чи правда, що всі головні рішення ухвалюються в Кремлі?

- Так. За часів Єльцина, Білий дім, резиденція уряду, зберіг свою роль. Білий дім став місцем, де Єльцин у серпні 1991 року захистив так звану демократію від генералів-путчистів. Сьогодні Путін працює в Кремлі. Це президент, вибраний у ході прямого голосування, він керує одноосібно, як монарх. Він володіє особистою і абсолютною владою, як в Білорусії й Казахстані: ніхто не може його повалити.

 

Саме так розташовували й їх портрети, у школах і установах.

- Як змінилася суть апарату влади?

- За часів СРСР генеральному секретареві ЦК КПРС допомагали члени політбюро, від 9 до 15 чоловік. На військових парадах кожен займав визначене йому місце. Саме так розташовували й їх портрети, у школах і установах. Політбюро, як це трапилося з Хрущовим, могло повалити секретаря. Тепер кілька тисяч чоловік можуть чекати дуже довго, коли до них звернуться за тим, щоб вони висловили свою думку. Вирішує одна людина, дуже часто - ні з ким не консультуючись.

- Кремль викликає у росіян скоріше страх чи пошану?

- Усе залежить від особи лідера. Горбачов і Єльцин викликали роздратування. Путіна бояться чиновники й олігархи, - але 80% населення йому довіряють.

- Вас не лякає повернення сталінської моделі Кремля?

- До цього немає передумов. У Росії поки відсутня справжня партія влади, відсутня ідеологія, поки що не зроблений вибір між капіталізмом і соціал-демократією. Ще не сформована національна свідомість, ми не знаємо, в якій державі живемо, не зрозумілі механізми передачі президентської влади. Ми - будмайданчик із робОтами, що продовжуються, а Кремль - видужуючий хворий, що тільки що піднявся з ліжка.

- І Кремль може стати рушієм демократії?

- Демократичні рухи в Росії все ще залишаються слабкими. Населення продовжує віддавати перевагу жорсткій владі. Я сам не можу зрозуміти, що означає сьогодні демократія: думаю, що потрібні роз'яснення, вказівки на міжнародні посилання.

 

Нинішній цар Кремля

- Хто він, - нинішній цар Кремля?

- Це політик із єдиним слабким місцем: він не в повній мірі усвідомлює своє положення. Він і не мріяв піднятися до влади. Коли він прийшов з КДБ, він був ніким. Усі думали, що це жарт. За шість років із ним відбулися вражаючі трансформації. Він продемонстрував якості лідера. Через два роки він піде: конституційна вимога про два мандати - нерозв'язна проблема, і Путін вважає не повністю легітимною власну владу. Росія повертається у напрямі чергового небезпечного експерименту: за людини з її популярністю, достатньо молодій, не може бути іншого президента, визнаного більшістю.

- Чому Росія на Заході має такий негативний імідж?

- Імідж - продукт інформації, а вона відповідає головним національним інтересам. Стабільний Кремль в Росії, що знов стала супердержавою, є світовим виробником енергетичних ресурсів, увірвався на світову арену разом із Китаєм і Індією, тоді як Захід переживає кризу. Кремль знову хоче зайняти належне йому місце, і в цьому вся проблема.

- Хіба не існує проблеми дотримання фундаментальних свобод людини?

- Якщо ви маєте на увазі недавні вбивства, то думаю, що в Кремлі почалася жорстока боротьба за спадкоємство влади, а також варто взяти до уваги майбутні парламентські вибори наступного року. Той, хто зацікавлений у дестабілізації Росії, вибере нові жертви.

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.