Різдвяні фобії

Автор/джерело -  © “Аратта-Україна”  

У США й Європі побоюються, що Різдво недостатньо “політкоректне” свято.

Західний світ зустрічає Різдво. Описати атмосферу передріздвяного клопоту, особливої хвилюючої лихоманки, передчуття дива, - тим більше гострого, якщо взяти до уваги, що чудес, ніби як, на світі не буває - дуже складно. Звичайно, можна спробувати, але вийдуть лише окремі фрагменти строкатої мозаїки. Вечірні вулиці великих і малих міст, розцвічені святковою ілюмінацією. Штовханина в магазинах, де пакувальники завертають в яскравий папір коробки з подарунками. В офісах невеликі штучні ялинки з іграшками і штучним снігом на гілках. Різдвяні віночки з дзвіночками на дверях кабінетів, а в дверних отворах - святкові гірлянди.

Стоп. Ніяких ялинок, гірлянд і іншої мішури на робочому місці. Принаймні, у Великобританії. Три чверті британських компаній заборонили прикрашати свої офіси до Різдва. За даними дослідження громадської думки, проведеної юридичною компанією Peninsula серед 2300 респондентів, 74 відсотки працедавців вважають, що прикрашання офісів до Різдва може образити людей іншого, - не християнського віросповідання. А це, у свою чергу, може спричинити за собою хвилю позовів з боку ображених співробітників проти керівництва компанії.

Крім того, службовці, що прикрашають офіси, можуть забутися і ненавмисно впасти зі стільця або столу, на який вони здерлися, щоб прикріпити різдвяну витребеньку - знову позов і збиток. Royal Bank of Scotland цю ситуацію передбачав і заборонив своїм службовцям вилазити на офісні меблі. Нарешті, 50 відсотків респондентів, опитаних компанією Peninsula, вважають, що прикраси надають офісам непрофесійного вигляду.

З останнім не посперечаєшся. У професійному плані Різдво - свято для священнослужителів. Ось церкви хай і прикрашають. Ну й гаразд. Врешті-решт, в офіси ніхто, окрім співробітників, не зазирає. Інша справа - яскраво освітлені вітрини великих магазинів і ятки різдвяних ярмарків. Іноді там, як наприклад, в паризькій галереї Лафайєт, влаштовують цілі інсценування на різдвяні і просто казкові теми. Маленькі механічні фігурки гномів здобувають золото, волхви стоять навколо ясел із немовлям-Ісусом, іграшковий Санта-Клаус поспішає на санях роздавати дітям подарунки.

Не поспішає. Або може, і поспішає, але не до австрійських дітей. Зображення Санта-Клауса цього року офіційно заборонені на різдвяних ярмарках на території Австрії. На думку супротивників Санта-Клауса, цей символ привласнений компанією Coca-Cola і давно вже асоціюється не зі святом Різдва, а з продукцією цієї компанії. Наприклад, на різдвяному ярмарку у Відні відвідувач не побачить жодного Санта-Клауса. Представники віденської мерії попередили торговців, що якщо серед товарів виявлять цього вульгарного рекламного персонажа, торгівля буде припинена. Повідомляється також, що прикладу Відня послідували й інші міста Австрії і сусідньої Німеччини.

Утім, Coca-Cola - це ще квіточки. Під личиною добродушного дідуся з білою огрядною бородою і мішком із подарунками за спиною може ховатися дещо гірше. Покупці торгової мережі Rossmann в Германії звернули увагу, що маленький дерев'яний Санта якось дивно тримає руку вгору. Коли б не їхня пильність, Санта-Клаусові вдалося б протягнути під різдвяну сурдину апологію Адольфа Гітлера, тому що жест цей, виявляється, повторює фашистський салют. Керівництво компанії Rossmann намагалося, як звичайно, відкрутитися: "Ми були украй здивовані такою реакцією покупців, нам здавалося, що Санта-Клаус просто показує на небо, звідки він тільки що прибув", - заявив представник мережі, в яку входить тисяча двісті магазинів по всій Німеччині. Але не вийшло. Всі Санти-нацисти були вилучені з продажу і знищені разом із своїми заплічними мішками.

Словом, Санта-Клаус виявився фігурою достатньо суперечливою, схильною до провокацій і охочою до наживи. Дорослих цим не здивуєш, але діти... Багато хто з них щиро вірить у Санта-Клауса і з нетерпінням чекає від нього подарунків. Але виходить, що ради блага самих дітей, по можливості, треба їх від цього Санти захистити.

Муніципалітет Відня ухвалив в зв'язку з цим рятівне рішення - заборонити Санта-Клаусам з'являтися в день Святого Миколая, - а також на різдвяних святах в муніципальних дитячих садочках. За словами представниці віденської міської ради Гріті Ласка (Grete Laska), заборона обґрунтована "педагогічними міркуваннями", оскільки Санта-Клаус нібито подає дітям поганий приклад - привчає їх отримувати подарунки з рук незнайомого дядька. Велику травму дітям також наносить, вважає Ласка, часто повторюваний постулат - "Якщо будеш погано поводитися, Санта не принесе тобі подарунка". Через це багато дітей бояться Санта-Клауса і випробовують стрес при його відвідинах.

Щоб захистити дитячу психіку від непотрібних потрясінь, в костюм Санти переодягатиметься одна з виховательок, при цьому вона навіть не входитиме до приміщення, а лише постукає в двері, залишить на порозі мішок із подарунками і поспішно віддалиться.

Власті Відня, втім, не обмежилися одним Санта-Клаусом, під заборону потрапив також його найближчий підручний, - вірна слуга Крумпус. Цей фольклорний персонаж з рогами й шерстю нагадує біса, але насправді служить добрим силам, відганяючи злих духів під час різдвяних свят, і дуже популярний в Австрії. За традицією, він з'являється разом з Санта-Клаусом у день Святого Миколая. Проте частково через свій зовнішній вигляд, частково через дружбу з вельми підозрілим Сантою, в дитячі сади вхід йому тепер закритий.

Тим часом деякі австрійські психологи указують на помилковість тверджень, ніби діти бояться Санти. "Для дітей добрий і веселий Санта, що приносить ласощі, - це швидше якийсь позитивний образ батька, а не ніяка загроза, - вважає дитячий психолог Терезія Хербст (Theresia Herbst). - Навіть через багато років вони з радістю згадуватимуть про це". Зі свого боку, представники політичної партії FPO, що знаходиться в опозиції, побачили в рішенні австрійського муніципалітету провал інтеграційної політики, що проводиться правлячою соціалістичною партією. "Це ще один вираз так званої політкоректності, - вважає голова партії Хайн Християн Штрахе (Heinz Christian Strache), - яке перешкоджає дітям іммігрантів і іншим представникам національних меншин дізнатися традиції країни, в якій вони живуть".

На "політкоректність" як головну причину заборони прикрашати офіси перед Різдвом також указують раніше згадані дослідники з юридичної фірми Peninsula. Бажання у всьому догоджати представникам різних меншин, щоб, не дай Бог, не уславитися расистом, антисемітом, шовіністом, войовничим гомофобом, релігійним фанатиком, стало однією з головних домінант поведінки кількох європейських політиків і громадських діячів, а від них розповсюджується на рядових європейців. Французький філософ Алан Фінкелькраут пояснив це тим, що Європа перейшла з епохи "героїв" в епоху "жертв". Самоприниження, комплекс провини (особливо після визнання Холокосту – прим. “Аратти”), покаяння в тому, чого не здійснювали, присмачені неабиякою часткою самомилування й розчулення від самих себе "хороших", є невід'ємними рисами новітньої епохи “жертв”.

Пристрасть до політкоректності вже починає лякати власне представників меншин. Дійшло те того, що у Великобританії лідери мусульманської общини зажадали від влади не позбавляти Різдво християнської символіки. Під час християнсько-мусульманського форуму (Christian Muslim Forum), організованого під керівництвом голови англіканської церкви архієпископа Кентерберійського Роуена Уїльямса (Rowan Williams) і за участю прем'єр-міністра Великобританії Тоні Блера, йшла мова, що позбавлення Різдва релігійного змісту образливе для обох общин - християнської і мусульманської, а також дає ґрунт для розмов про нашарування Ісламу на британську культуру. "Ті, хто прикриваються плюралізмом для того, щоб розірвати зв'язок між християнством і британським суспільством, діють на користь правих екстремістів. Вони провокують антагонізм до мусульман і представників інших релігій", - йде мова в заяві.

В той же час керівництво четвертого каналу центрального телебачення Великобританії прийняло рішення, що з Різдвом телеглядачів привітає мусульманка в чадрі. Як стверджують представники телеканалу, приводом послужили гострі дебати в суспільстві про право на носіння релігійних символів, вислови Папи Римського на адресу ісламу й карикатури на пророка Магомеда.

Проте Різдво, - це таке свято, яке, виявляється, навіть права християн обмежує, принаймні, тих із них, хто вимушений працювати в ці дні. У Франції розгорається скандал навколо питання, чи повинні, чи ні, працювати магазини напередодні Різдва, який, ось невдача, цього року приходиться на неділю. Ряд профспілок висловилися різко проти, заявивши, що відкривати магазини 24 і 31 грудня - чисто "споживацький підхід" до Різдва. Французька Конфедерація християнських працівників Парижа звернулася до споживачів бойкотувати великі магазини, якщо вони працюватимуть у ці дні, оскільки тим самим порушується право персоналу на сімейне життя.

Різдво - самий час кинути виклик укоріненим забобонам. Наприклад, прихильності обивателів до різдвяних ялинок. Наприклад, 2 грудня група невідомих за допомогою електропилки швидко спиляла під корінь величезну ялинку, встановлену на площі Bellevue у Цюріху. Поліція, що прибула на місце інциденту, виявила звалене дерево й акуратний голий пеньок. Зловмисники зникли. Швидше за все, мало місце просте хуліганство. Проте, якби яка-небудь група борців за збереження хвойних дерев заявила, що тим самим висловила протест проти їхньої вирубки під Різдво, - це виглядало б вельми правдоподібно.

В Сіетлі, США, керівництво міжнародного аеропорту дало наказ демонтувати різдвяні ялинки, оскільки місцевий рабин із ортодоксальної релігійної течії, відомої як Хабад, погрожуючи судом, вимагав установлення святкового семисвічника на свято Хануки (єврейського Нового року). Повідомлення про цю подію в теленовинах викликало загальнонаціональну (!) хвилю протесту. Керівництво аеропорту та єврейські організації були завалені електронною поштою з висловленим протестом. Через кілька днів ялинки повернули на своє місце й Різдво повернулося в аеропорт.

Якщо підсумовувати всі описані передріздвяні "ініціативи", вийде досить забавна картина. В офісах ніяких прикрас - ні гірлянд, ні хвойних віночків із червоними стрічками, золотими шишками і різдвяними дзвіночками. У магазинах і на різдвяних ярмарках ніяких Санта-Клаусів, щоб ніхто з них ненароком не крикнув "Хайль!". У дитячих садочках в день Святого Миколая і на різдвяних святах - ніякого Миколая-Санти-Діда Мороза, а тільки боязкий стукіт в двері і мішок із подарунками, які дітворі буденно роздадуть до оскоми знайомі виховательки. Магазини з подарунками закриті, а продавці сидять по хатах і дивляться телевізор, по якому жінка в чадрі вітає публіку з Різдвом. Ялинки стоять на своєму місці в лісі, замість них – єврейські семисвічники. Снігу немає, тому як глобальне потепління.

На щастя, це лише поодинокі епізоди. Більшість європейців відсвяткують Різдво 2006 року по-старому.

За матеріалами Lenta.ru