Як захистити себе й родину від свавілля чиновників?

Автор/джерело -  © Сергій Сіромаха, портал “Аратта. Вікно в Україну” 



Дата публiкацiї - 30.01.2007 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=605

Щоб покласти край свавіллю чиновників ми мусимо навчитися захищати свої права у законний спосіб й щоб робити це із максимальним ефектом - самоорганізовуватися, не чекаючи поки прийде дядько-політик із валізою локшини.

Вже ні для кого не є таємницею, що сучасна українська влада активно намагається компенсувати власну недолугість за рахунок співгромадян, які її ж і обрали.

Повний провал переговорів із «братньою Росією» спричинив чергове підвищення цін на енергоносії, зокрема газ. Враховуючи закритість ринку та повний монополізм одного іноземного постачальника – це потягнуло за собою тотальне зростання цін. Бо ціни на енергоносії є базовими, тобто паливно-енергетична складова є обов’язковою складовою ціни кожного товару й послуги, при чому – на всьому технологічному циклі.

Хоча, нагадаємо, що під час виборів та перебування в «оппозиції» кожна із партій нині діючої правлячої коаліції запевняли виборців, що у разі їхнього обрання соціальні проблеми кожного не тільки будуть швидко вирішенні, а гарантувалося «зростання добробуту кожного вже сьогодні».

Проте, отримавши владу і сформувавши уряд «професіоналів», органи місцевого самоврядування, ті ж самі політичні сили хутенько забули про свої обіцянки-цяцянки, які виборцю в радість, й розпочали активний наступ на кишені пересічних громадян. Між цим, відкрито, із заняттям, воюючи за владні портфелі, аби тим самим забезпечити собі комфортний стан номенклатурно-бюрократичної диктатури.

Ні для кого не аж таким величезним відкриттям, що на ці суб’єктивно-політичні фактори нашарувалися й місцево-корупційні. Як наочну ілюстрацію цього явища, ми бачимо існуючу совітську систему ЖКГ, яка збереглася недоторканою за всі роки державної незалежності. В тому числі – в частині приниження гідності громадян, тотального розкрадання суспільних коштів й брехні. Бо ж який такий сервіс надає ця система споживачеві, окрім розсилання папірців, які умовно кажучи є, нібито, платіжним документом. Хоча без підпису уповноваженої особи суб’єкта господарювання та його печатки – це просто папірець, який не має жодної юридичної сили. При чому сума нарахувань, м’яко кажучи абсолютно непрозора. Скажіть будь-ласка, чи часто у вашому будинку робляться ремонти? А скільки було капітальних ремонтів комунікацій, зроблених за рахунок ЖЕКів? Чи не існує проблеми сміття у вашому домі? Чи чисте подвір’я й дитячий майданчик постійно оновлюється? Це тільки малесенька частина із величезного переліку, який називається «послуги ЖКГ», за які, ви, до речі, зобов’язані кожного місяця сплачувати. Проте, працівники ЖКГ, вважають, що вони вправі не тільки не надавати всіх послуг, а й не звітувати перед платниками, куди пішли їхні гроші. Адже, сам статус «комунальний», тобто, «суспільний» сам собою передбачає звітність перед громадою. А коли востаннє ви чули, щоб начальник вашого ЖЕКу звітував перед мешканцями будинків усно чи письмово?

Між тим, це питання знаходиться у площині правовідносин, оскільки більшість громадян України – є власниками своїх помешкань і вони, як власники, мають законне право, гарантоване Конституцією та чинним законодавством, на отримання повної інформації про товари й послуги, що їм пропонуються. Більш того, ошукування споживача-покупця цих послуг – знаходиться й площині Кримінального Кодексу України. Отримання платні за послуги, які не надаються у повному обсязі – має ознаки декількох злочинів, включаючи шахрайство. А для працівників ЖЕКів – ще й, як правило, - за обтяжуючих обставин. При тому, органи місцевої влади, а точніше їхні посадові особи – якщо не здійснюють свої обов’язки належним чином – так само підлягають відповідальності, в тому числі – кримінальній, як мінімум за службову недбалість. Оскільки мова йде про гроші громадян, які, за необґрунтованими або неправдивими розпорядженнями цих посадових осіб, вилучаються у директивному порядку.

 

Проте, щось не чутно, щоб органи прокуратури, яка, за Конституцією, повинна здійснювати нагляд за дотриманням законодавства, порушили бодай одну кримінальну справу за ошукування споживачів працівниками системи ЖКГ. Не чутно також, щоб УБЄЗ МВС вживало хоча б якісь дії для припинення цього поширеного економічного злочину. Хоча, до речі, вже вдруге поспіль, МВС керує представник соціалістів – партії, яка на словах так гучно вболіває за інтереси «пересічного громадянина». Бо воно й зрозуміло: що ЖЕКи, що комунгосп, що ГПУ, що МВС – продукти все тієї ж сталінсько-берієвської системи, яка досі далека від обслуговування і захисту інтересів громадянина, якщо він не обіймає номенклатурного крісла. А хто складає керівне ядро правлячих партій? Бувші й діючі більшовики-ленінці, які власне, ту систему й створювали і роками вдосконалювали.

І система діє на повну. Із одного боку – в геометричній прогресії підвищуючи платню за послуги, які не надавалися й не надаються. Проте, відповідальності за це ніхто не несе й, напевно, не понесе. Бо безвідповідальність має універсальну «відмазку» - мовляв, грошей, що платять власники житла, не вистачає. Як і не вистачало завжди, скільки б громадянин не платив. Бо система, як «чорна діра» все «засвоює» без залишку. Точніше на залишки створюється видимість послуг. З іншого, набирає обертів кампанія «боротьби із злісними неплатниками» - власниками житла, які заборгували за оті сумнівні послуги.

Очевидно, що ідеологічна основа тієї кампанії полягає в тотальному правовому невігластві населення. Це теж «досягнння» ленінсько-сталінської системи совітської влади, яка пишалася найвищим у світі освітнім рівнем громадян, однак робила все, аби ті громадяни залишалися юридично безграмотними. І інструмент був найдосконаліший – астрономічна кількість законодавчих та підзаконних актів, в нетрях яких міг легко заплутати найкращий фахівець, не кажучи про пересічного громадянина. Та й сама та держава не дуже й виконувала власні закони, за традицією «революційної доцільності».

 

Українська влада успадкувала ту традицію. «За несплату» ЖЕКи можуть легко відключати від водо-газо-теплопостачання цілі будинки, хоча там мешкають не тільки неплатники, а й ті, хто не має заборгованості. Ба більше, розподільні кампанії можуть тримати у жаху цілі міста, включаючи столицю України, на підставі того, що комунальний посередник їм заборгував. І жодного разу ті ж «комерсанти рубільніка» не сплатили жодної копійки за нанесення моральної та матеріальної шкоди громадянам.

Тепер, процес пішов далі – за допомогою судів вилучається майно громадян, включаючи їхні помешкання. При тому, вилучене продається далеко не за ринковими цінами. При тому, ще жоден суддя, жодного разу не зацікавився – а які ж саме послуги надавалися громадянину-боржнику реально й якій баланс отриманих й недоотриманих послуг, а відтак – його фактична заборгованість. Чи є це правосуддям? Адже за цивільним чи будь-яким іншим Кодексом, суддя, під час судового розгляду справи по суті зобов’язаний вивчити всі обставини, як на користь відповідача, так й проти нього і тільки тоді виносити ухвалу.

Отже, повстає питання, що ж у такій ситуації робити громадянину? Як захистити себе й свою родину від свавілля чиновників?

Методів є декілька.

По-перше, Конституція і закони України гарантують громадянам право об’єднуватися у громадські організації. Ніщо не заважає власникам житла об’єднатися у громадську організацію з метою захисту своїх прав та контролю за використанням ЖЕКом їхніх коштів. Більш того, ЖЕК не має права відмовити як громадянину, так і громадській організації власників житла у наданні повної інформації про їхні кошти, виплачені за нібито надані послуги. Громадяни об’єднані спільним інтересом у захисті своїх законних прав мають законне право вдаватися до мирних акцій протесту, а також публічно вимагати від органів влади відновлення їхніх прав та покарання тих, хто на них зазіхає.

По-друге, кожен громадянин має право, у разі сумніву щодо якості послуг звернутися із письмовою заявою: у органи захисту споживачів; УБЕЗ МВС; прокуратуру; подати позов до суду.

Якщо ЖЕК подав на вас позов у суд, ви можете у встановлений термін (краще одразу) подати зустрічний позов, зразок якого був на днях розміщений на сайті «Майдан» у типово українській гумористичній формі:

 

До [Далекопольського] районного суду
Позивач: Пупкін Васісуалій Реанольдович
прож.: м. Далекополь, вул. Колгоспна,
д.3 кв.13.. тел. 233-322
Відповідач: ЖЕК номер ХХХ,
адреса

ЗУСТРІЧНИЙ ПОЗОВ

Далекопольским районним судом розглядається справа № ХХХХХ за позовом ЖЕК номер ХХХ до Пупкіна Васісуалія Реанольдовича про стягнення заборгованості, який я повністю (частково) не визнаю.

Загальний строк позовної давності складає 3 роки, і ніяких підстав для його поновлення позивач по первісному позову не навів; таким чином, будь-які фінансові претензії до мене можуть висуватись лише починаючи з .... (місяць) (рік).

Між сторонами не існує ЖОДНИХ договірних відносин [якщо у вас немає договору з ЖЕКом]. Незважаючи на це, відповідач готовий сплачувати позивачу за надані їм послуги, якщо позивач доведе належним чином факт надавання ним відповідачу хоч якихось послуг.

Згідно Конституції України (ст. 13 та 41), власність зобов'язує, усі суб'єкти права власності рівні перед законом, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним, а використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.

Згідно ст. 317 Цивільного Кодексу України, зміст права власності полягає у володінні, користуванні та розпорядженні майном.

Згідно ст.ст. 322 та 323 ЦКУ, тягар утримання майна та ризик його випадкового знищення чи пошкодження лежить на його власнику.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 02 березня 2004 року (п. 1.1), яке є остаточним, обов'язковим для виконання на всій території України та оскарженню не підлягає, допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків, і при цьому підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього. Конституційний Суд України в цьому Рішенні також зазначив, що виходить з правової характеристики спільного майна власників квартир, конкретизованої у Законі України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку». Ст. 1 цього Закону визначає житловий комплекс як «єдиний комплекс нерухомого майна, що утворений земельною ділянкою в установлених межах, розміщеним на ній жилим багатоквартирним будинком або його частиною разом із спорудами ті інженерними мережами, які утворюють цілісний майновий комплекс».

Згідно ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», утримання приватизованих квартир (будинків) здійснюється за рахунок коштів їх власників згідно з Правилами користування приміщеннями жилих будинків та прибудинкових територій, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, незалежно від форм власності на них; власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку.

Встановлення місцевою владою так званих «тарифів», на які посилається в своїх розрахунках ЖЕК, для кінцевих споживачів – платників за комунальні послуги – є порушенням всіх вищеперерахованих нормативних актів. Місцева влада має право встановлювати тарифи ЛИШЕ ДЛЯ ЕКСПЛУАТУЮЧИХ ОРГАНІЗАЦІЙ. «Одиницями обліку» ж для кінцевих споживачів, яким є в тому числі і Пупкін В.Р., можуть бути лише ОКРЕМІ багатоквартирні будинки як цілісні майнові комплекси.

Таким чином, я, як позивач по зустрічному позову – вимагаю «розсекречення» бухгалтерії ЖЕКа та зобов'язання його звітуватись перед мною, як власником/співвласником нашого багатоквартирного будинку про свої ФАКТИЧНІ ВИТРАТИ ПО цьому БУДИНКУ. Ця інформація апріорі не може бути «секретною», оскільки власник/співвласники не можуть бути позбавленими інформації про власне майно, в тому числі – інформації про вартість його утримання.

В кожній експлуатуючій організації зберігається, згідно п.1.2 – 1.3 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій – технічна документація ВСЬОГО багатоквартирного будинку та прибудинкової території, яка включає в себе, зокрема:
- технічний паспорт на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок;
- проектно-кошторисну документацію зі схемами влаштування внутрішньобудинкових мереж водопостачання, каналізації, центрального опалення, тепло-, газо-, електропостачання тощо;
- акти державної комісії про приймання жилого будинку в експлуатацію;
- паспорти котельного господарства, котлові книги, у разі наявності вбудованих та прибудованих котелень;
- паспорти ліфтового господарства;
- акти приймання - передачі жилого будинку у разі зміни його власника чи балансоутримувача.

Відповідачі по зустрічному позову, як виконавці послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, повинні забезпечувати своєчасне внесення змін до цих технічних паспортів.

Отже, за допомогою цієї документації, доволі легко можна підрахувати частку кожного співвласника багатоквартирного будинку в УСЬОМУ БАГАТОКВАРТИРНОМУ БУДИНКОВОЛОДІННІ ЯК ЦІЛІСНОМУ МАЙНОВОМУ КОМПЛЕКСІ. Для цього достатньо скласти площі всіх приміщень будинку, (крім допоміжних, які, згідно Рішення Конституційного Суду, є спільними та неподільними) та поділити на цю цифру площу кожного окремого приміщення. Така метода підрахунку є єдино справедливою та такою, що відповідає чинному законодавству.

Згідно п.2 ч.1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відповідачі, як споживачі, мають право «...одержувати ... необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо». Але, незважаючи на численні прохання надати належний розрахунок зазначеної заборгованості у відповідності до зазначеного Закону, ЖЕК номер ХХХ вперто надає розрахунок, взятий «зі стелі», в якому фігурують невідомо яким чином отримані цифри. Крім того, незважаючи на неодноразові вимоги, відповідачам не було надано плану прибудинкової території, а тому Пупкіну В.Р. невідомо, чи утримується ця «прибудинкова територія» хоч якимось чином.

В зв’язку з зазначеним, позивач змушений звернутись до суду з зустрічним позовом, в якому, керуючись ст.ст. 8, 13 та 41 Конституції України, ст.ст. 317, 322 та 323 Цивільного Кодексу України, Рішенням Конституційного Суду України від 02 березня 2004 року, ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», п.2 ч.1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», –

просить суд :

1. Зобов’язати ЖЕК номер ХХХ надати дані про те, якою є частка Пупкіна В.Р. як власника квартири № 13 у витратах на утримання будинку № 3 по вулиці Колгоспній.

2. Зобов’язати ЖЕК номер ХХХ надати дані про те, якою є та з яких земель складається прибудинкова територія будинку № 3 по вулиці Колгоспній.

3. Зобов’язати ЖЕК номер ХХХ надати документально підтверджені витрати на утримання будинку № 3 та прибудинкової території по вулиці Колгоспній за період з (місяць) 20?? року по (місяць) 20?? року.

4. Зобов’язати ЖЕК номер ХХХ надати Пупкіну В.Р. відкритий доступ з можливістю копіювання до всієї технічної документації по будинку № 3 по вулиці Колгоспній, співвласником якого він є.
Дата Підпис

Отже, як бачимо, ми громадяни, не такі вже й беззахисні. Й Україна – вже давно не УРСР. А відтак, треба кожному зрозуміти, якщо ми: кожен окремо й всі разом не навчимося захищати свої законні права – то завтра знову запрацюють ГУЛАГи, то завтра знову будуть Голодомори, то завтра знову розпочнеться геноцид українського народу. І пам’ятайте: все починається із дрібниць, а безкарні витівки чиновників завжди переростають у криваву диктатуру й безправ’я цілого народу. Бо насправді не громадянин існує для держави, а держава для захисту громадянина. І в ній хазяїн не пихатий чиновник а ти, ГРОМАДЯНИН!

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.