Виборчий старт НУ

Автор/джерело -  © Олександр Доронін 

Після затвердження списку делегатами з’їзду політрада НСНУ тепер може його правити в закритому режимі.

Вчора в Києві відбувся черговий з’їзд «найдемократичнішої» партії – «Нашої України». Перше, що впадало в очі – це порівняно невелика кількість присутніх делегатів з’їзду.

Якщо на першому з’їзді кількість учасників обчислювалася декількома тисячами, то з кожним новим з’їздом їх ставало все менше і менше. Цього разу в Палаці культури КПІ зібралося всього лише близько 700 делегатів. Подібна тенденція зниження кількості учасників з’їзду не свідчить про різке зниження популярності партії, як це може здатися на перший погляд.

Після зміни керівництва партії організація проведення з’їздів стала сильно шкутильгати, про що в кулуарах говорили представники регіональних осередків. Дати проведення з’їздів формуються фактично спонтанно і делегати просто не встигають зібратися.

Сенсації на з’їзді як такої не вийшло. Складалося враження, що президія, в якій найбільшу активність проявляли В’ячеслав Кириленко, Юрій Єхануров і Ігор Кріль, хотіла якнайшвидше завершити роботу з делегатами. Якщо попередні з’їзди тривали мінімум 6 годин, то 16 квітня «Наша Україна» уклалася максимум в чотири години. Та й активність делегатів не була такою помітною, як на попередньому етапі, де вирували пристрасті, і делегати із Західних областей з мегафонами намагалися зривати голосування щодо низки питань.

З’їзд став одним з найспокійніших за весь час існування партії. Часом спокій порушувала енергійна Бабка Параска (вона ж Параска Королюк), яка в тапочках і помаранчевій накидці з логотипом «Нашої України» періодично намагалася обніматися то з одним, то з іншим лідером партії. Це надавало з’їзду якогось середньовічного драматизму, де лише блазні емоційно розбавляли авторитаризм короля.

Єдине, що викликало жваву дискусію серед делегатів – ініціатива заступника глави полтавської НСНУ Петра Ворони виключити з лав партії Олексія Івченка – колишнього главу НАК «Нафтогаз України». Тяга до дорогих «Мерседесів» стала фатальною для колишнього глави КУН, який заради проходження до парламенту за списками НСНУ припинив членство в Конгресі.

Крім жвавої дискусії серед делегатів з’їзду, які згадували ганьбу Івченка, пов’язану із зміною дорогих автомобілів за рахунок бюджетних коштів, дехто говорив про те, що категорично проти кандидатури Івченка виступає міністр оборони Анатолій Гриценко. Нібито його присутність в списках була б неможливою, якби Івченко залишився в них. Очевидно, делегатам дійсно не подобався епізод з дорогим лімузином екс-глави «Нафтогазу», та й рішення про присутність Анатолія Гриценка ухвалювалося явно не в залі. Принаймні ще півмісяця тому активно ходили чутки про те, що Міністр оборони зайняв чітку президентську позицію в конфлікті з ВРУ і Кабміном саме в обмін на членство у списку НСНУ. Хоча, судячи з його вигляду, було очевидно, що Івченко до останнього сподівався, що ситуація не призведе до такого його політичного фіаско.

Більшою мірою повезло Віктору Тополову, питання про членство якого також порушували, але під час голосування йому вдалося залишитися в списку. Топалов має дякувати Юрієві Єханурову, який перед самим голосуванням закликав «не їсти один одного», хоча цей месидж чомусь не стосувався Івченка, який став «найслабкішою ланкою» з’їзду.

У результаті делегати з’їзду затвердили список, який був сформований в алфавітному порядку. Цей список мало чим відрізняється від списку, за яким НСНУ балотувалася до парламенту навесні минулого року. Щоправда, до списку, як і в перші варіанти списків виборів 2006 року увійшли екс-прес-секретар Президента Ірина Геращенко і керівник прес-служби НСНУ Тетяна Мокріді. До вокальної групи НСНУ крім Руслани Лижичко знову долучився Святослав Вакарчук, який власне і на виборах 2006 року періодично фігурував в списках партії.

А ось ініціатива заступника глави партії Зиновія Шкутяка про включення в список зятя президента – Олексія Хахльова не була підтримана делегатами. Можливо, вони вже знали, що Хахльов йде за списками «Народної самооборони».

Враховуючи те, що НСНУ ухвалила рішення йти до парламенту самостійно, несподіванкою стала присутність в списках партії Мустафи Джемільова – керівника кримський-татарського Меджлісу. Раніше Мустафа був членом НРУ Бориса Тарасюка і активно проводив агітацію, поширюючи плакати і календарі, на яких міцно потискував руку екс-міністрові МЗС. Очевидно, Меджліс вирішив трохи змінити ставку, побачивши безперспективність НРУ.

А ось Рефата Чубарова в списку НСНУ немає, а значить, або Джемільов вирішив підстрахуватися, залишивши «другий номер» в політичному представництві кримських татар в НРУ, або в НСНУ просто не залишилося місця і Джемільову дістався єдиний щасливий квиток. Так само повезло Івану Плющу, який тепер може вважатися дійсно непотоплюваним політиком.

Перед оголошенням перерви Юрій Єхануров зробив заяву про те, що, мовляв, списки затверджені, а зараз політрада самостійно визначить кожному номер в цьому списку, щоб не завдавати труднощів присутнім такою довгою і складною процедурою. Таке рішення стало новим в демократичних процедурах партбудівництва.

Адже після затвердження списку делегатами з’їзду з урахуванням всіх демократичних стандартів, політрада НСНУ тепер може в закритому режимі правити його, виносячи неугодні прізвища за межу прохідного бар’єру. Мабуть, це рішення є найважливішим в ході з’їзду, адже тепер аж до закінчення перерви з’їзду весь список буде «підвішеним» і саме в цей період відбуватимуться найбільш великі торги за місця.