Про львівське коріння Карла Маркса

Автор/джерело -  © “Львівська газета” 

Сіоністський щоденник Chwila, який виходив друком у Львові в міжвоєнний час, був одним із найоригінальніших видань свого часу. Ця польськомовна газета друкувала, крім щоденних новин, також різні цікавинки з життя видатних львів’ян, надаючи свої шпальти не лише авторам єврейської національності, а й австрійцям, полякам та українцям.

Карл Генріх Маркс (нім. Karl Heinrich Marx, 5 травня 1818, Тревір – 14 березня 1883 Лондон) — філософ, економіст, політичний журналіст. Його публікації сформували основу комуністичного і соціалістичного руху. Його батько, Генріх (Гершель) Маркс (Heinrich Marx), і мати, Генрієта Пресбург (Пресборк), походили з родів рабинів. У 1817 році батько прийняв протестантство, щоб не втратити звання судового радника.

Одну з таких публікацій із числа за 11 лютого 1928 р. передруковуємо повністю. Гадаємо, цей текст не потребує коментарів.

Знаний віденський учений і архівіст, радник двору др. Б. Вахштайн ретельно відтворив генеалогічну таблицю Карла Маркса. Безумовно, в контексті генеалогічних досліджень висновки Вахштайна належать до числа найцікавіших і заслуговують на те, щоб ознайомити з ними ширший загал.

Др. Вахштайн пише: “1865 року у Франкфурті-на-Майні померла Естер Козель із Марксів, удова купця Ґабріеля Козеля з Надрейнщини. Заповіти обох уневажнили з формального приводу, правовими спадкоємцями стала родина (також його діти) пані Козель з дому Маркс. Завдяки таким обставинам дізнаємося, що Карл Маркс був племінником пані Козель. Одним із братів Естер Козель був адвокат і судовий радник у місті Трір Генріх Маркс, який помер близько 1830 р. і залишив три доньки й сина Карла, доктора філософії, який мешкав у Лондоні.

Батько Карла, Генріх, у родинних стосунках вживав єврейське ім’я Гешель; в актах це його ім’я фігурує поруч з іменем Гайнріх. Із них дізнаємося про батьків Естер і Генріха, себто дідів Карла. Ними є Маркс Леві, який згодом змінив прізвище на Маркс, і Єва, уроджена Мозес (Мойсей). Родина Мозесів називалася також Levouf (Львів). Мойсей Львів є нащадком рабина з Тріра Агрона Львова. Єва, бабця Карла Маркса, є донькою Мойсея, також знаного як Львів. Цей Мойсей Львів, прадід Карла, належав до числа великих учених свого часу і носив додаток до прізвища “гаґаон”, що означає “велика людина”. Батьком Мойсея був Єґошуа Гешель Львів, котрий був рабином Тріра протягом довшого часу (отже, ім’я Гешель батька Карла походить від прадіда). Єґошуа Гешель Львів (помер 1712 р.) був сином Агрона Львова, який, знову ж, був сином Мойсея зі Львова. Про цього Мойсея зі Львова не відомо нічого. З його титулу дізнаємося, що належав до числа вчених; із прізвища, яке стало родовим ім’ям, дізнаємося, що походив зі Львова; але про його походження в самому Львові не говорить воно нам нічого”.

Отже, бачимо, як із дійсно математичною точністю др. Вахштайн провадить родовід Маркса до XVII ст. Вахштайнові вдалося реконструювати цей родовід ще й далі в глибину віків, відкриваючи серед галереї предків Карла Маркса справді сенсаційні імена.

Єґошуа Гешель Львів у одному зі своїх творів згадує про краківського вченого Йосифа бен Ґерсона Гаконена (автора “Шеерітйосиф”), а також знаного Меїра Катцеленбоґена (Магарам Падуя) як про своїх предків. Отже, робить висновок Вахштайн, маємо справу з трьома родинами, які поєдналися завдяки одруженням. Ними є Катцеленбоґен, Коген і Мойсей або Львів. Пригляньмося до сім’ї Катцеленбоґен. Меїр бен Ісаак Катцеленбоґен, славний талмудист із Падуї, помер 1565 р. Його наступником у Падуї був син Самуїл Юда, а сином Самуїла Юди – той, знаний у Польщі й усюди відомий поза Польщею Саул Валь-Катцеленбоґен із Бреста-Литовського, про якого складають легенди, мовляв, він був польським королем протягом однієї ночі. Цей Меїр Валь одружився з Несльою, донькою Мойсея Когена, рабина з Луцька. Батьком Мойсея Когена був Песах, син Танхума, а Танхум був сином Йосифа бен Ґерсона Гаконена, автора “Шеерітйосиф”, який помер 1591 р. у Кракові. Єґошуа Гешель Львів зарахував обох світлих мужів – Меїра Катцеленбоґена та Йосифа Когена – до своїх предків.

Отак ідучи слідами Вахштайна, з’ясовуємо генеалогічний ланцюг, який цікавить нас не лише з поглядів на імпонуючу галерею єврейських предків уже в другому поколінні вихрещеного Карла Маркса, а й тому, що ці дані вказують напрямки мандрівок єврейських родин.

Т. Нуссенблятт, Відень

Переклав із польської Ігор Чорновол