За непрозорими схемами на газовому ринку України - стоять політики

Автор/джерело -  © Захар Бутирський, DW 

Німецький експерт вважає підвищення цін на газ для українських споживачів, цілком прийнятним, якби не одне “але”...

Газ знову піднявся в ціні. Тепер - до 180 доларів. Але цей стрибок із 130 на 38 відсотків Україна сприйняла значно спокійніше, ніж в 2006 і 2007 роках. Роланд Гьотц із Берлінського інституту вважає такі ціни виправданими.

Природно, що коли ціни на нафту, через конфлікт в Іраку, знову поповзли вгору, подорожчав і газ. Оскільки в Європі його тарифи прив’язані до нафтових. Так каже доктор Роланд Гьотц із Німецького Інституту досліджень міжнародної політики та безпеки, коментуючи подорожчання головного російського енергоносія для України:

«Подорожчання в межах від 30 до 40 відсотків , у випадку з Україною, цілком вписується в логіку цін для інших країн. В середньому тарифи в країнах Балтії та Західній Європі піднялися на 30-40 відсотків. Однак, Україна перебуває все ж у нижчій ціновій групі. Менше платять лише Арменія та Беларусь – відповідно 110 та 119 доларів. Молдова – 190 доларів».

На думку берлінського економіста, встановлюючи ціну для України, «Газпром» дедалі більше переходить на європейську формулу, тобто:

«Пряма прив’язка до ціни нафти. І – відстань, на яку транспортується. Таким чином, радянська практика, коли ціна газу формувалась незалежно, поступово уходить в минуле.»

Щодо решти країн, то вони заплатять російській монополії дорожче. І Грузія, і члени Європейського Союзу в 2008 році мусять приготувати від 300 до 350 доларів за тисячу кубометрів,- каже Гьотц. Але коли мова йде про Україну, то тут європейським фахівцям впадає в очі заплутана схема закупівлі газу. Як відомо, цього року Україна, як і раніше, закуповуватиме туркменський, узбецький і казахський газ. Весь обсяг блакитного палива, що постачається з країн Центральної Азії, викуповує дочірня компанія російського "Газпрому" "Газпром експорт" і перепродає його компанії-посереднику "РосУкрЕнерго". Роланд Гьотц переконаний, якщо цей таємничий посередник між «Газпромом» та Україною існує, в ньому зацікавлені певні політичні кола:

«Очевидно, існують певні інтереси. Існує зацікавленість в збереженні наявної, дещо непрозорої, схеми. Принаймні так це бачиться за кордоном. В деталях я не обізнаний, але – якщо український уряд буде дійсно налаштований впровадити нову систему, він це зробить. Врешті решт, це залежить саме від політики уряду в цьому питанні і його інтересів».

У Німеччині, за словами Гьотца, російський газ отримають цього року за ціною близько 400 доларів. Водночас, кінцевим німецьким споживачам він обійдеться вдвічі дорожче – десь на рівні 800 доларів. Таким чином, податки та транзит, сфера обслуговування становлять половину ціни. Як вважає берлінський експерт, українські ставки транзиту могли б бути й більшими:

«Тут є грунт для переговорів, з обох сторін. Проте, це питання не слід розглядати окремо від наміру «Газпрому» придбати частку в газовій магістралі. Треба розглядати все в пакеті. Безумовно, можна буде повернутися і до ідеї створення газотранспортного консорціуму».

Експерт прогнозує, що оскільки енергія буде ставати дедалі дорожчою, Україні потрібно зменшувати енергоємність продукції та - знижувати відсоток використання природного газу на користь інших джерел. І, як зауважує доктор Гьотц, ця проблема уряду відома:

«Можливо, загальне споживання газу в Україні надвисоке. Тобто, зависока є частка природного газу в енергетичній суміші. Вона становить близько 60 відсотків. Її слід знизити. Можна збільшити використання вугілля, що є проблематичним, або ж відновлюваних джерел енергії. Це довгострокова стратегія і відповідає українській енергетичній стратегії».