Аратта - На головну

18 січня 2017, середа

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта у twitter Аратта ВКонтакті Аратта в YouTube
  Українські словники on-line Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- Київ був найбільшим містом Європи у ХІ сторіччі, в п’ятдесят разів більшим за Лондон, в десять – за Париж. Досяг свого розквіту за Ярослава Мудрого (1010-1054 н.е.), який поріднився з королівськими родинами Франції, Норвегії, Румунії та Польщі. Німецький церковний діяч XІ століття єпископ із Саксонії Титмар Мерзебурзький у своїй «Хроніці» у 1012 - 1018 роках, характеризує Київ як «велике місто, у якому більш 400 церков, 8 ринків, незліченна кількість жителів». На початку ХІ століття теперішня столиця України мала 50 тисяч населення. Для порівняння, у Лондоні на той час мешкало 20 тисяч жителів. Німецький хроніст XІ століття Адам Бременський називав Київ «суперником костянтинопільського скіпетра, найчарівнішої прикраси Греції».

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Творці монументальної кам’яної скульптури

Історія 12283 перегляди 0 коментарів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Знайдено в Криму поблизу села Казанки на верхівці арійського кургану, датується 3-2 тис. до н. е.
Знайдено в Криму поблизу села Казанки на верхівці арійського кургану, датується 3-2 тис. до н. е.
Характерною рисою кемі-обинської культури є висічені з каменю антропоморфні стели різних розмірів, у тому числі інколи на повний зріст людини. Племена цієї культури досягли виняткових, як на той час, успіхів в обробці каменю, у них склався своєрідний обряд поховання в скринях, часто розписаних фарбами.

З першої половини ІІІ тисячоліття до н.е. і до середини II тисячоліття до н.е. на території Криму і Північного Причорномор’я, зокрема в басейні рік Інгул, Інгулець та в пониззі Дніпра, проживали племена Кемі-обинської культури, названої так за курганом Кемі-Оба, що був розкопаний в 1957 році поблизу міста Білогорськ у Криму. Вони досить відрізнялися від своїх сусідів –носіїв так званої ямної культури, які їх витиснули з Північного Причорномор'я або ж асимілювали в кінці ІІІ – на початку ІІ тис. до н.е.

Їхня кераміка – темного чи зовсім чорного кольору – була виготовлена з додаванням товчених ракушок або вапняку, з зовнішнього боку часто досить старанно вилощена. Горщики і амфори опуклобокі з плоским або заокругленим дном і характерні тим, що на них відсутній будь-який орнамент. Якщо візерунок і зустрічається, то він складається лише з кількох рядків насічок або відбитків шнура.

Їхні житла мали прямокутну форму з глинобитним чи кам'яним відкритим вогнищем у центрі і двосхилу покрівлю, виготовлену зі снопів очерету. Племена цієї культури досягли виняткових, як на той час, успіхів в обробці каменю, їм належать перші на території України зразки монументальної кам’яної скульптури, у них склався своєрідний обряд поховання в скринях, часто розписаних фарбами.

Своїх покійників вони ховали в кам'яних або дерев'яних скринях під насипами курганів, під якими часто зустрічаються кам'яна обкладка — панцир, а також кромлехи. Поховання окремі або парні. Покійників клали у скорченому положенні на спині чи на боці головою на схід або північний схід. Поховальний інвентар досить багатий — посуд, кістяні, кам'яні або металеві речі.

Кам'яні скрині вони споруджували, зазвичай, із кількох великих плит, підігнаних одна до одної на кутах спеціальними пазами. Зверху скрині перекриваються такою самою плитою, щілини між плитами замазані глиною, найчастіше зеленого кольору. З середини стінки часто мають візерунок у вигляді сосонок, драбинок, трикутників, ромбів тощо, виконаних червоною вохрою. Рідше зустрічаються заглиблений орнамент, антропоморфні або зооморфні зображення.

Серед кам'яних і крем'яних виробів Кемі-Оби виділяються вістря списів і стріл, трикутної форми ножі-серпи, бойові сокири-молоти. Останні досить досконалої техніки виготовлення, інколи з рельєфним орнаментом. Металеві знаряддя більш численні і різноманітні, ніж у сусідніх ямних племен. Тут уже зустрічаються провушні сокири, тесла, своєрідні вироби у вигляді двозубої вилки, вістря стріл, браслети тощо.

Характерною рисою кемі-обинської культури є висічені з каменю антропоморфні стели різних розмірів, у тому числі інколи на повний зріст людини. У межах України їх виявлено близько 300. Більшість стел має примітивний вигляд, без деталізації частин тіла і зображень на їх поверхні. Проте зустрічаються і досить досконалі зразки передачі рис обличчя, частин тіла і численних зображень на поверхні.

Такі стели виявлено, зокрема, біля сіл Керносівка в долині річки Орель, Наталівка на Дніпропетровщині, Олександрія Кіровоградської області, Казанки, Верхоріччя в Криму тощо. За поставою голови, положенням рук, характером зображень на поверхні стели розрізняють два типи. В одному випадку це зображення гордої постаті вождя, воєначальника, повелителя; в іншому — перед нами постава людини в позі змирення, поклоніння. Можливо, у стелах цього типу втілювався образ служителя культу — шамана, чаклуна тощо. Вважають, що стели виготовлялися для спеціальних святилищ. Частина стел потім потрапила в курган поховань ямної культури, де нерідко їх використовували як простий камінь.

З кемі-обинською культурою пов'язують дві унікальні знахідки із зображеннями сюжетних сцен. Це плита з Єні-Бахчі-Єлі поблизу Сімферополя і наскельний розпис під навісом Таш-Аїр біля Бахчисарая. На плиті з Єні-Бахчі-Єлі вирізьблено людські постаті, сокиро- чи ралоподібні фігури та ін. Ці зображення витлумачують як боротьбу добра і зла або як сцену, пов'язану з культом врожайності й землеробства. Наскельний розпис Таш-Аїра виконаний бурою фарбою. Складається з численних зображень людських постатей, тварин, дерев, загородок, загадкових знаків.

Основним заняттям кемі-обинців було скотарство: вони розводили переважно овець і кіз. Кемі-обинська культура розвивалася певний час паралельно з ямною і усатівською культурами, на формування яких, як кажуть археологи, справила помітний вплив. Так, звичай поховання у кам'яних скринях прийшов від кемі-обинців до племен ямної культури. З часом ямники почали також використовувати запозичену техніку виготовлення стел.

Нам здається, що носії цих культур представляли один і той самий етнос, що розселявся на різних територіях і мав свої територіальні особливості в культурі, побуті і поховальних звичках. Населення усатівської культури так само, як і кемі-обинці, займалося скотарством (переважно вівчарством), а в їхніх поховальних курганах зустрічаються кромлехи (як і у кемі-обинців), вертикальні плити із зображенням людей і тварин.

Цікавим видається припущення Ю.О.Шилова, що Кемі-Обинська культура була штучно створена жерцями (брагманами) Арати і Шумеру з метою приборкання напівкочової стихії, що розділяла ці дві споріднені цивілізації. Впроваджені в середовище племен ямної і кемі-обинської культур жерці-брагмани, прискорили формування спільності знаменитих аріїв, які розселилися на величезних просторах Азії і Європи, створивши індо-європейську сім’ю народів.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Історія»:
  
Більше тем:
Найцікавіше:
Українські мультфільми
Згадай себе!
 
 

Не знаючи минулого, неможливо зрозуміти справжній сенс сьогодення і мету майбутнього ”
Максим Горький

 
Знайди свою ГАРМОНІЮ!
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже









 

 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.