Аратта - На головну

24 липня 2017, понеділок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- Київ був найбільшим містом Європи у ХІ сторіччі, в п’ятдесят разів більшим за Лондон, в десять – за Париж. Досяг свого розквіту за Ярослава Мудрого (1010-1054 н.е.), який поріднився з королівськими родинами Франції, Норвегії, Румунії та Польщі. Німецький церковний діяч XІ століття єпископ із Саксонії Титмар Мерзебурзький у своїй «Хроніці» у 1012 - 1018 роках, характеризує Київ як «велике місто, у якому більш 400 церков, 8 ринків, незліченна кількість жителів». На початку ХІ століття теперішня столиця України мала 50 тисяч населення. Для порівняння, у Лондоні на той час мешкало 20 тисяч жителів. Німецький хроніст XІ століття Адам Бременський називав Київ «суперником костянтинопільського скіпетра, найчарівнішої прикраси Греції».

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Культ предків і Клечальна субота

Народний календар 30383 перегляди 0 коментарів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Предкиня, Прамати - захисниця роду.
Предкиня, Прамати - захисниця роду.
В далеку давнину Зелені свята, Клечальна субота, Русальний тиждень та інші народні свята літнього циклу (наприклад, Семик чи похорон Ярили) були окремими святами, що мали власну семантику і ритуали.

Проте протягом багатьох століть вони були частково втрачені, дещо змінені, переплелися між собою, а деякі – навіть почали заміняти одне одне.

Але вкорінені у народну пам’ять, ці давні дохристиянські свята поєдналися в Зелених святах і Русаліях. Як зазначає Степан Килимник в книзі «Український рік у народних звичаях в історичному освітленні», під назвою ЗЕЛЕНІ СВЯТА слід розуміти, що в дохристиянські часи це була ціла низка ЛІТНІХ СВЯТ.

Зелені свята тривали цілий тиждень і завершувалися Зеленою неділею, що потім в християнстві отримала назву Трійця. Напередодні Зеленої неділі йшла Клечальна субота, що була присвячена померлим предкам.

В Клечальній суботі відбився архаїчний культ предків, який був у наших пращурів і прямо чи опосередковано дійшов до наших днів через народну традицію. А сезонна обмеженість перебування Русалок на Землі не суперечить їх належності до культу Предків.

Ці давні свята пройшли через тисячоліття і дійшли до останніх століть лише фрагментарно, окремими елементами, що залишились з основних обрядів і ритуалів.

Перед Зеленою неділею, в Клечальну суботу ввечері, коли і хату всередині, і сіни, і подвір’я вже прикрашено зеленим гіллям і зіллям, господар з зеленою гілкою, найчастіше з дубовою, стає серед двору і промовляє:

Сонце ясне, Сонце праведне, святі наші діди-лада, духи лісів, вод і полів, зустрічаємо вас, вітаємо з літом, шануємо і запрошуємо!

Після цього з порогу з книшем і квіткою в руках промовляє господиня:

Русалоньки-нявоньки, красні дівоньки. Потерчата бідненькі, дітоньки маленьки, дівчат-хлопців не займайте, жита не збивайте. По межах-суловках бігайте-грайте, ниву хороніть – просимо вас, схиляємось з книшем та квітами!
Усе зле, усе лихе, громовая тучо, великая зливо – нас минай, нашої нивки, худібки не займай!


А на Чернігівщині збереглися ось такі примовляння під час обіду чи вечері протягом Русального тижня:

Русалоньки-мавоньки наші, русу косу чешіть, росу пийте, у рясці купайтесь, квітами величайтесь, на вітах гойдайтесь, на межах-суловках грайте, наших хлопців-дівчат не чіпайте, жита не ламайте – живіть собі!

А ви, дитинята-потерчата нехрещені, при місяці грайтесь, людей не чіпайте, в хату не ступайте, злиднів не водіть, лиха не чиніть!

Окрім русалок, на Зеленому тижні, і особливо в Клечальну суботу, на землю приходили мерці. Пригадаймо народні прислів’я: «Вже діди сиділи по кутках» або «Вже діди снували по хаті» – в Клечальну суботу кожна родина запрошувала своїх предків до хати, яким готувалася жертвенна їжа – колово – їжа Бога і духів померлих.

Пізніше в християнстві на Клечальну суботу припав введений церквою поминальний день – батьківська субота.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

До теми:
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Народний календар»:
  
Більше тем:
Найцікавіше:
Українські мультфільми
Згадай себе!
 
 

3нання буває двох видів. Ми самі знаємо предмет або ж знаємо, де знайти про нього відомості ”
Бенджамін Франклін

 
Подорожуйте Україною комфортно і без обмежень!
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.