Актуально
54111 переглядів
 |
Солідаризм існував у всі часи. Ось маленький приклад його застосування у нас сьогодні: подорожуючи автотранспортом, неодноразово доводиться бачити, як під час руху водії зустрічних авто подають різні світлові та звукові сигнали. Це означає: Ahtung – попереду ДАІ! Це дисциплінує водія і зменшує шанс перекладання зі свого гаманця у гаманець ДАЇльника.
Солідаризм у водіїв – це норма. Завдання ж сьогоднішньої української еліти (не бидлоеліти) – впровадження механізму солідаризму у суспільне життя країни. Це те, що започаткує вихід із глухого кута.
З чого розпочати? Творити сильну і самодостатню державу може тільки її самодостатній і здоровий народ. А здоров’я кожного (на 80%) складається із того, що він споживає. Постає питання: «А де ж придбати екологічно чистий продукт за прийнятну ціну?» Відповідь однозначна: у селі. У тому пограбованому провладними професіоналами-мародерами селі, де пустують забур’янені поля, де зневірений і знедолений господар змушений шукати заробіток за межами села. Відсутність інвестицій, дотацій, програм розвитку села дає свої плоди – село знелюднюється, вимирає.
Сьогодні ми маємо ідеального, свого внутрішнього інвестора. Де знаходиться цей інвестор? – запитаєте ви. Всюди: в містах, містечках і навіть у селах. Це – бюджетники (вчителі, лікарі, службовці), представники малого і середнього бізнесу, трудові колективи, мешканці багатоповерхівок тощо.
За даним проектом це виглядає дуже спокійно і просто: за родом занять або за місцем проживання, створюється корпоратив (невелика група – 5-10 сімей). Лідер групи відвідує обране село, де домовляється з місцевим господарем (господарями) про співпрацю, узгоджують план дій і фінансову сторону.
Для прикладу: така група закуповує для відгодівлі декілька поросят, бичків, птицю, виділяє кошти на корми і оплату праці. Все відбувається на взаємній довірі, яку без проблем можна перевірити с/г нормативними документами, тарифами. При нескладних підрахунках, споживач отримує екологічно чистий продукт за ціною нижче ринкової. За такою ж схемою можна кооптувати городину, садовину (про сад – детальніше у проекті програми «Зелена Євангелія»), а також молоко і молокопродукти. Замовлення і доставку продукту кожна група узгоджує індивідуально. Крім продуктів, додатково можна постачати джерельну воду для пиття і приготування їжі, а з міста забирати харчові відходи, що не тільки додатково здешевить собівартість відгодівлі, але й знизить антисанітарію міських сміттєзвалищ.
Саме така проста і взаємовигідна співпраця міста і села стане запорукою становлення сільського господаря, унеможливить дерибан землі, створить самодостатність чистого продукту для здорового харчування українців, з’явиться новий, якісний рівень державотворення.
На відміну від усяких недорозвинених соціалізмів, злодійсько-кризових капіталізмів, деградаційних демократій та іншого суспільно-політичного мотлоху, Корпоративний Солідаризм творить ідеальні умови для гармонійного розвитку суспільства. Тут не потрібно ніяких посередників, направляючих, співчуваючих, цілого кагалу держдармоїдів. Корпоратив – це сім’я, тобто те, що я роблю для брата, кума, свата – не оподатковується (свій до свого по своє).
Корпоративний Cолідаризм – це тест, лакмусовий папірець для вияву української національної еліти. Саме ця еліта, причетна до практичного творення первинних ланок системи солідаризму, згодом очолить державне управління і усуне тих, у яких окрім художньо-політичного свисту – більше ніяких талантів.
Михайло Хавлюк,
м. Отинія Коломийського р-ну
т. м. +380 98 4949563
Публiкацiї за темою «Антикриза»:
