Актуально
30377 переглядів
 |
Коли дивлюся російське телебачення, те вже наперед знаю: якщо будуть показувати сюжет з України, то він обов'язково буде негативної спрямованості. Так у Россі формують образ ворога.
А вороги у них усюди. США для звичайного росіянина, як червона ганчірка перед головою бика – саме відтіля йде всяка зараза.
Проте, нікуди від «Макдональдсів» і «снікерсів» подітися вони не можуть, а фільми на екранах – головним чином американські. Тому й мають роздвоєння особистості – начебто усе це потрібно щиро ненавидіти, а, з іншого боку, тільки це і є можливість любити. Отут і до постійного і нав'язливого психозу всієї нації недалеко.
Україна стала ворогом відносно недавно. З того часу, як з'явилася в нас реальна опозиція стабільній дружбі. Під час «помаранчевої революції» було таке відчуття, що росіяни під впливом телебачення зірвуться і масово поїдуть захищати «молодшого брата» від нависаючої американської погрози, що таїли в собі в сусідній країні націоналісти на чолі з Віктором Ющенко.
А зараз ми залишаємося ворогами вже за звичкою. Погано там у них на Україні живеться, тому що вибрали собі американського агента. Але ж ми попереджали… І щоб ще гірше їм стало (щоб зрозуміли почім фунт лиха) – піднімемо їм ціни на газ. І подивимося, чия візьме.
Однозначно, що росіян з телеекранів просто зомбують. Тобто постійно вселяють якісь потрібні для уряду тези. Причому російські психологи все частіше б'ють на сполох з цього приводу. «Коли негативні новини йдуть одна за одною і безпросвітно, і немає позитивних, тоді їхній вплив на психіку людини завжди негативний», – стверджує фахівець у цій області С. Сафуанов.
“Телебачення, безсумнівно, впливає на психіку і на психічне здоров'я. Психічне здоров'я – не тільки відсутність психічного розладу, це й особистісне благополуччя: самооцінка, здатність вільно виражати свої можливості, самореалізовувати творчі здібності, відчуття, автономності, незалежності. Це не тільки медичний аспект, але і психологічний, соціальний і моральний”, – каже він.
Суспільною думкою особливо ефективно навчилися керувати журналісти, що виконують визначене замовлення зверху. А молоді, початківці, уже перебирають досвід своїх старших колег. “Не знаю, наскільки це залежить від журналістів, але я б порадив більш пропорційно подавати інформацію, враховувати співвідношення негативної і позитивної інформації в тих же новинних програмах... По-перше, коли показують дуже багато насильства, криміналу, то в людини відбувається деяке емоційне притуплення. Він уже не виявляє нормальне для нього переживання, він звикає. Коли ми бачимо, що на зупинці лежить побита людина, ми проходимо мимо, багато в чому це пояснюється таким впливом. І другий момент цього впливу, що теж негативно впливає на психічне здоров'я, це коли показують, який жахливий світ навколо, то в людини неминуче виникає страх перед цим світом, по-друге, дуже часто виникає потреба в превентивній агресії. Якщо світ небезпечний – я можу завдати випереджального удару по якихось об'єктах цього світу”, – каже психолог.
Так само і з фільмами, де відбуваються постійні вбивства, і які перенасичені насильством. Причому сам по собі сюжет може і не викликати агресію, але якщо в людини є готовність до цього, то це благодатний ґрунт, і ця агресія рано чи пізно виявиться.
На думку психолога, позитивно на психіку людини можуть впливати, наприклад, передачі про тварин і природу. Адже Природа – це засіб релаксації, навіть у звичайному житті.
І, звичайно, рекомендує поменше дивитися телебачення під час виборів, коли атмосфера навмисно нагнітається, і в стані такої паніки людина стає більш здатною до навіювання. А коли в людини виникає паніка чи агресивні імпульси, він фактично відмовляється від своєї особистості, і його поведінка починає регулюватися чи ледве не тваринними інстинктами. І в цьому сенсі, коли відключаються вищі центри свідомості - цінності, наші життєві установки, - маніпулювати свідомістю дуже легко.
Обережно: телебачення нас зомбує!
Щодня, сідаючи до телевізора з метою розслабитися і відпочити, ми з вами навіть не підозрюємо, що в цей час нас зомбують за допомогою сучасних технологій і новинок технічного прогресу навіюванням «правильних» думок і зручних сценаріїв поведінки. І немає жодної гарантії, що, подивившись перед сном улюблену комедію, ми не відкриємо балкон і не покрокуємо в небо. З подібною заявою кілька років назад виступив Віктор Штерн, доктор психологічних наук, член російської громадської організації “Лікарі за права людини”.
Доктор вважає, що по наших вулицях уже давно ходять справжні зомбі: “Я абсолютно упевнений, що кожен третій, чи навіть другий – зомбі. Зомбування – це вплив на підсвідомість, підпорядкування людини своїй волі”.
За його словами, “практично будь-який журналіст – це інтуїтивний зомбіст, якщо можна так сказати. У вас професія така: вселяти читачу істину. Чим більш ненормальний журналіст, тим він більш талановитий, більш тонко відчуває, як краще впливати на співрозмовника”.
Віктор Штерн стверджує, що масове зомбування почалося в Америці в 1930 роках з моменту винаходу звукового кінематографу. Ніби-то саме тоді як експеримент у кінотеатрах демонструвалися фільми, у які між художніх кадрів були вмонтовані кадри з рекламою товарів. А винахідникам діючого методу навіть був виданий патент. І тільки значно пізніше вплив на психіку людей почали вважати злочинним діянням.
Утім, горезвісний ефект 25-го кадру на телебаченні, як у кінотеатрі, використовувати неможливо – отут трохи інші технології. Але принцип той самий – під час монтажу програми «підклеюють» кадри з якоюсь інформацією, що око побачити не встигає, але мозок її фіксує на підсвідомому рівні і видає як власну думку людини. Психолог згадує одну з програм скандального Сергія Доренка, яку обробили на комп'ютері і побачили вмонтовані жахи… Наприклад, поруч з головою мера Москви Юрія Лужкова проявилися якісь незрозумілі плями. І якщо ці плями накласти одну на одну – виходить обличчя дитини, що плаче. Асоціація не дуже приємна, особливо для вразливих людей. Інший же політик Примаков у тій самій програмі виявився взагалі в купі фекалій…
За твердженням психолога подібний метод використовується скрізь: у рекламі, у шоу-бізнесі, в музичних кліпах… У науково-дослідному інституті при МВС якось виявили, що в кліпі “Скачки” групи “Машина врємєні” зашифрована прихована реклама презервативів. Можливо, музиканти про це й не знали. Але кліпмейкер просто таємно уклав контракт із деякою фірмою, що йому добре заплатила, за таку рекламну продукцію.
Методів наукового і ненаукового зомбування безліч. До останніх відносяться, наприклад, шахраї, що вміють на вулиці за кілька хвилин так обробити жертву, що вона готова все їм віддати відразу ж без зволікання...
Віктор Штерн говорить, що в шоу-бізнесі зомбування поставлено на потік. Інакше як пояснити, що безголоса співачка з кінською фізіономією за короткий час стає «зіркою» і продає мільйони дисків зі своїми записами? Навіть шлюбні союзи створюються під впливом... Наприклад, Киркоров з Пугачовою, що довгий час жили в шлюбі. “Ви розумієте, за гроші, навіть за великі, ніхто з неприємною йому людиною жити не зможе, а от за допомогою зомбування буде. Пугачова абсолютно точно має здібність до гіпнозу. Чого казати, подивіться, як вона зал заводить”.
Виявилося, що людина краще піддається психологічному програмуванню в стані напівдрімоти, медитації, наркотичного сп'яніння… Наприклад, за допомогою монотонного голосу, коли буває достатньо в потрібний момент погладити її потилицю, ближче до шиї. Так заспокоюють плачучих дітей.
А кращий захист від зомбування, на думку Віктора Штерна, – стан пофігизму: “Адже, щоб людину загіпнотизувати, необхідно, щоб вона сама цього хотіла і не пручалася. Звичайно ми знаходимося в стані “прийому інформації” і легко підхоплюємо “вірус зомбі”. Тому, володіючи сучасними методиками, ти маєш необмежену владу, можеш стати президентом, одержати все і змусити виконувати інших людей будь-які твої накази...”.
До теми:
