Актуально
25173 перегляди
|
Глава Агентства з розшуку активів Антон Янчук |
Створення в Україні Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) було одним з основних критеріїв виконання Україною Плану дій з лібералізації візового режиму. Безвіз з ЄС уже в дії, однак чи функціонує антикорупційний орган, керівник якого був призначений рік тому? DW зустрілась з головою АРМА Антоном Янчуком.
Рік тому на посаду голови Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) призначено колишнього заступника міністра юстиції Антона Янчука. АРМА мало розпочати діяльність до 2018 року. Чи приступив уже до виконання своїх прямих функції новий антикорупційний орган і яким чином фахівцям АРМА вдається виявити приховані статки корупціонерів, розпитувала DW.
DW: Пане Янчук, що вдалося зробити новій антикорупційній структурі в Україні за рік, котрий минув від вашого призначення?
Антон Янчук: За цей час агентство пройшло адміністративно-організаційний шлях становлення. Адже рік тому воно було лише створеним на папері органом, який мав призначеного голову і план дій на 2017 рік. На сьогодні ми вже маємо приміщення, яке було відремонтоване і облаштоване. Наш штат налічує 67 співробітників - це приблизно половина від нашої граничної кількості. Цього поки що достатньо, щоб почати виконання наших функцій. Ще одним важливим кроком стала авторизація агентства у великих глобальних міжнародних мережах з обміну даними щодо розшуку активів. Адже у ці мережі необхідно входити, як у закриті клуби. Наразі ми приєдналися до мережі CARIN, до якої входить 54 держави та дев’ять міжнародних організацій, до мереж Інтерполу і Cвітового банку. Цей процес триває.
Які механізми та інструменти для виконання безпосередніх функцій - розшуку, управління та реалізації активів, отриманих незаконним шляхом, - ви маєте?
Гранична чисельність наших співробітників становить 130 осіб - приблизно стільки ж, скільки у подібних установах в інших країнах світу. Тому переважну більшість допоміжних функцій нашої установи виконують контрагенти. Тож за цей час ми провели добір цих контрагентів. По-перше, підписали контракт з "Ощадбанком України", у якому були відкриті рахунки агентства у гривнях, доларах і євро. По-друге, уклали угоду з оцінювачем, який здійснює оцінку заарештованого майна. Третя угода – з реалізатором майна, який здійснюватиме продаж арештованого майна.
Реалізатор майна - це державна установа?
Так, це державне підприємство, яке реалізовує майно на електронних торгах. Взагаліз закон, який регулює діяльність агентства, допускає різні опції реалізації, електронні торги - лише одна з них. Наприклад, у Європі аналогічні установи більше співпрацюють з аукціонними домами, оскільки ті вміють правильно позиціонувати товар, робити експозицію такими чином, щоб підвищити стартову ціну. У майбутньому ми плануємо залучати іноземних організаторів торгів. Я розумію, що є топ-рівень на кшщталт Sotheby’s чи Christie’s, але поступово ми йтимемо і до цього рівня. Я хотів би також наголосити, що ми виробили унікальну систему добору управителів майном, якої, напевне, ніхто більш серед державних органів не практикує. Ми винайшли формулу, за якої конкурс на потенційних управителів певними сегментами майна відкритий безстроково.
А яким чином агентство здійснює розшук майна, набутого корупційним або іншим злочинним шляхом?
Агентство виконує функцію розшуку з початку жовтня. Що це означає? Ми не правоохоронний орган, тому розшук майна у розумінні закону про Нацагентство - це розшук за джерелами інформації та базами даних: відкритих, закритих, публічних, державних, муніципальних. До агентства від правоохоронних органів надходять запити на здійснення розшуку та виявлення майна як в межах, так і поза межами України.
На сьогодні ми опрацювали та надали відповіді на більше, ніж 40 таких запитів. Вони абсолютно різні. Один може бути на півсторінки щодо однієї фізичної особи, інший - на 20-ти сторінках щодо ста юридичних і фізичних осіб. Формально вони вважаються окремими запитами, хоча обсяг роботи за кожним з них - різний. Запити ми отримуємо від усіх правоохоронних органів: генеральної прокуратури, Служби безпеки, Національного антикорупційного бюро, Національної поліції та ДФС.
Чи існує якась пріоритетність у розгляді запитів?
Я вважаю великим досягненням підписання спільного наказу агентства з усіма правоохоронними органами України про порядок взаємодії в частині надсилання та виконання запитів про розшук майна. Він наділяє всі органи рівними правами по зверненню до нас, ні в кого з них немає жодних пріоритетів. Тож запити, наприклад, Нацполіції мають для нас таку саму вагу, як і запити органів прокуратури. Тому проводити якесь ранжування і виокремлювати, які з цих запитів є пріоритетними, а які ні, ми не будемо. Для нас вони усі однакові, незалежно від прізвищ фігурантів, характеру порушень чи резонансності.
А чи можете ви назвати хоча б кілька запитів з тих, які опрацювалоагентство?
Я не можу цього зробити, адже агентство не є правоохоронним органом, ми не встановлюємо складу злочину, вину особи, факту злочинності походження майна. Тому ми не коментуємо обставини кримінальних проваджень, які нам стають відомі. Бо, по-перше, це не принесе користі розслідуванню і, по-друге, на нас поширюється так звана таємниця досудового розслідування - заборона розголошувати відомості досудового розслідування третім особам. За це, до речі, передбачена кримінальна відповідальність.
Золоті злитки, готівка, будинки, антикваріат - все це охопплюється поняттям "майно", яким може управляти агентство?
Агентство уповноважене управляти будь-яким майном, арештованим у кримінальному провадженні, вартість якого перевищує 200 мінімальних заробітних плат. На 1 січня 2017 року це сума, яка перевищує 640 тисяч гривень. Принципово лише те, щоб майно було арештоване в кримінальному провадженні. Йдеться про нерухомість, корпоративні права, цінні папери, цілісні майнові комплекси, предмети мистецтва. Для нас загалом не стільки важливо, що саме це за майно, як те, скільки воно коштує.
Класичний приклад - електроніка. Будь-який електронний прилад станом на сьогодні коштує Х, але через п’ять років коштуватиме одну десяту від Х. Тому електроніку доцільно продати, а кошти депонувати з нарахуванням відсотків до закінчення кримінального провадження. Якщо це комплексні об’єкти, то ними більш доцільно управляти, а не продавати. У разі, якщо справа закінчується на користь колишнього власника, він одержує всю суму, наприклад, від продажу його майна і всі нараховані за депозитом відсотки. У гривнях це 13,5 відсотка річних.
Нещодавно військова прокуратора оголосила про те, що передала в управління Нацагентства заарештоване майно екс-міністра доходів та зборів Олександра Клименка на загальну суму 900 мільйонів. Ви не могли б розповісти, що це за майно?
Я можу підтвердити, що за ініціативи головної військової прокуратури винесено судове рішення, яким нам в управління справді передано достатньо великий обсяг заарештованого рухомого і нерухомого майна. Нацагентство вже розпочало заходи щодо управління цим майном. Серед нього є, зокрема, транспорті засоби. Частина з них вже була виставлена на публічний продаж, відбулися торги, на яких за трьома одиницями з цих транспортних засобів знайдено переможців торгів. Наразі триває завершення процедур реалізації цього майна.
Щодо нерухомого майна, то його частина, а саме офісні приміщення, передані в управління. Решта майна наразі знаходиться в процесі аналізу і добору управителів. Річ у тім, що це доволі великий обсяг активів, їх загалом більше 120-ти, вони різні, хоча і можуть бути згруповані: транспортні засоби, комерційна нерухомість, земельні ділянки, житлова нерухомість. Всі ці активи наразі вивчені та готові до передачі в управління та на реалізацію.
Публiкацiї за темою «Правопорядок»:
