X

Вітаємо на нашому сайті!



У Вас встановлене розширення AdBlock або подібне. Будь ласка, додайте наш сайт до білого списку, - тим самим Ви сприятимете його розвитку, - адже сайт не утримується олігархами.
Аратта - На головну

26 січня 2021, вівторок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- серед найдавніших та найважливіших символів Великоднього яйця (писанки) є символ Сонця. Найпростішим зображенням Сонця є коло з промінням або без нього. На Великодніх яйцях, незалежно від релігії, що існують на Україні, також зображено восьмиконечну зірку, що в минулому була символом Сонця. Свастика (сварга, свастя), або як її називали “нерівний хрест” або “гусячі шийки”, в язичницькі часи була символом Сонця. В ті часи, вважалося, що яйце було талісманом, що мав значну силу, оскільки воно захищало власника від хвороб, невдач або злого ока. Символічна сила Великоднього яйця пояснювалася не лише тим, що воно захищало власника від злого, але й тим, що воно захищало людей та зберігало людський рід.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Комуністичний тоталітаризм «русского мира», або ідея, що наповнює гармати

Думка українця 1097 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 6.11.2020 | Всі публікації | Версія для друку

Священник Московського патріархату благословляє російського полковника Ігоря Гіркіна (Стрєлкова), який на той час був одним з ватажків групи «ДНР». Окупований Донецьк, 10 липня 2014 року
Священник Московського патріархату благословляє російського полковника Ігоря Гіркіна (Стрєлкова), який на той час був одним з ватажків групи «ДНР». Окупований Донецьк, 10 липня 2014 року
Якщо хтось вважає, що він вже володіє повнотою істини, навіщо ж тоді шукати спільну мову з тим, хто, вочевидь, «помиляється»? Релігійна парадигма принципово тотальна, не релятивна, а діалог у її межах можливий тільки на периферії питань (те, що у політиці зветься модальностями), – але аж ніяк не за своєю суттю.

Найбільша загроза сучасної Росії

Якщо відштовхуватись від ортодоксальної християнської теології, Церква є уособленням повноти Істини – незалежно від того, як цю Істину розуміють на даному етапі історичного розвитку. Саме це є онтологічною причиною, з якої не може бути спільного знаменника між ортодоксальним християнством та іншими релігіями. Мусульмани та християни, наприклад, ніколи не зможуть сісти за один стіл та домовитись про спільне розуміння бога, яке б влаштовувало усіх. Чому? Бо будь-який компроміс у цій парадигмі був би лише втратою, а не надбанням.

Дійсно, якщо хтось вважає, що він вже володіє повнотою істини, навіщо ж тоді шукати спільну мову з тим, хто, вочевидь, «помиляється»? Релігійна парадигма принципово тотальна, не релятивна, а діалог у її межах можливий тільки на периферії питань (те, що у політиці зветься модальностями), – але аж ніяк не за своєю суттю.

До чого ж тут тоталітаризм? Річ у тім, що будь-яка тоталітарна система – це те ж саме Царство Боже, тільки без бога, так би мовити – рай на землі. І саме в цьому – її найбільша загроза, адже стріляють у кінцевому випадку не гармати, і не конвоїри відводять людей «на підвал». Перед цим вони мають повірити у щось, що давало можливість без жодного докору сумління викачувати кров у дітей у нацистських концтаборах. Без жодних ліричних міркувань зігріватись вже змерзлими трупами у ГУЛАГу. Врешті решт, – катувати оголених батька з сином на одному столі у підвалі вже сучасного концтабору – в «Ізоляції». Все це – заради «істини», і кожна тоталітарна держава мислить себе її носієм.

Різниця із теологію лише у тому, що тепер ця істина є секулярною, тобто концентрується поза релігією – у політиці, навіть якщо релігія продовжує існувати у тоталітарній державі. Так було з італійським фашизмом, так було з німецьким нацизмом, так є у сучасній атеїстичній Північній Кореї – і, звісно, такою є і сучасна Росія зі створеними на сході України її сателітами – так званими Л/ДНР.

«Царство Боже» від Москви до Камчатки

Безперечно, порівнювати сучасну Росію з її моделлю «русского мира» з колишнім тоталітарним СРСР було б у певних аспектах некоректним. Але принциповим залишається одне: як радянські комуністи, що будували «Царство Боже» від Москви до Камчатки, так і сучасні будівельники «русского мира» сходяться в одному – безальтернативності власної моделі реальності. Моделі, в якій Захід із його плюралізмом думок та мультикультурністю – тільки ворог, «втрата від істини», а отже – не суб’єкт діалогу, бо totality означає лише монолог. Чи не тому тоталітарна – у сенсі «приналежності до істини» (хай тепер – політичної) – система перш за все прибирає на своєму шляху вільні ЗМІ?

Дійсно, якщо концепція правди, реальності вже сформована – інша точка зору тільки «зашкодить», «зіб’є» людину. У суспільному – як, власне, і релігійному – раю не може бути незадоволених чи незгодних із чимось. Для таких теологія має концепцію пекла, а тоталітарна система сепарує таких людей до ГУЛАГу та концтаборів.

Щоправда, і в тоталітарній державі є певне розуміння свободи, яка також є тотальною. Її можна уявити собі у вигляді пустої кімнати, де можна абсолютно все без жодних наслідків та спостерігачів. Для тоталітарного державного розуму він є найвищим уособленням істини, отже – судити нема кому.

Щобільше – будь-яка спроба осудження вже була б хибною і сама заслуговує на осудження. Саме в таку парадигму вкладаються і ГУЛАГ, і нацистські концтабори, і «Ізоляція» – одна з найжорстокіших таємних тюрем так званої ДНР, сумно відома в Україні через систему катувань полонених.

«Русский мир» є релігійним

Цікаво, що сучасний російський тоталітаризм (в означеному вище сенсі) вийшов з релігійних засад. Концепція «русского мира», особливої духовності, носієм якої ніби то є Росія, месіанство російського народу, а отже – і священність російської історії вийшли із максими «Москва – третий Рим», яка уходить корінням ще у 16 сторіччя. Саме з цього періоду Росія починає мислити себе як єдиного носія істини серед інших імперій, бо «перші два впали, третій (Рим) стоїть, а четвертому не бути».

Зі створенням же атеїстичного СРСР ця концепція повністю переформатується з релігії у політику. Тепер тільки комунізм – до якого світ веде саме Росія – оголошується абсолютною істиною, яка має накрити собою весь світ. Капіталістичні ж моделі реальності є варіантом політичної єресі, яка має знищуватись як поза державою, так і у середині неї через ГУЛАГ.

Без права на помилку

І ще одна цікава паралель релігійної тотальності та її трансформації у політичну. Якщо подивитись на юдейську традицію, Бог через євреїв нищить цілі народи, перш ніж ті самі євреї досягають землі обітованої. Святі божі знищують язичників та навіть дітей, що посміли з них насміятися (приклад зі старозавітним Єлисеєм). Все це – легітимно у рамках концепції абсолютної істини, яка не може помилятися та якою є Бог.

Що ж заважає сучасним політичним «святим» нехтувати правами людини, міжнародними нормами та впевнено йти до своєї мети? Якщо у Росії переконані, що саме їхня країна наділена особливою історичною місією, – тоді що у порівнянні з цим вбивства незгодних по всій Європі, отруєння політичних опонентів та створення сучасних концтаборів, на кшталт «Ізоляції»? Тотальність не може надбати – вона здатна тільки втрачати, тому замкнена на себе саму. У цьому сенсі цікаві відносно нещодавні слова Володимира Путіна щодо можливого ядерного удару Росії у відповідь: «Мы как мученики попадем в рай, а они – просто сдохнут». Приклад політичної релігійності, яка сприймає тільки «так» або «ні».

Безперечно, сучасні росіяни здатні вести перемовини з Заходом щодо бізнесу, ядерної зброї, локальних конфліктів на Близькому Сході та з інших питань. Але все це – тільки модальність, якою для Росії є й «українське питання». За часів СРСР Захід це розумів. Сучасна ж Росія вимірюється ним довжиною «Норд Стріму». Та яким би привабливим не був колір російського газу, стратегічно важливо пам’ятати, що червоний колір ніколи не сходив з кремлівських веж.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Публiкацiї за темою «Думка українця»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Коли хоч в невеличкій частині народу жевріє ідея незалежності, коли хоч частина народу має змогу виявляти волю нації, то це ліпше, ніж коли нидіє цілий мозок нації в рабстві, атрофуючи в цілій нації волю до самостійного життя”
Дмитро ДОНЦОВ

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Счётчик тиц и PR

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2021.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.