Актуально
56065 переглядів
|
Альтруїзм виявився не властивістю характеру, а фізіологічною особливістю організму. Нейромедикам навіть вдалося вирахувати, де в мозку криється «Центр альтруїзму» |
Вчені з Медичного центру Університету Дьюка знайшли ділянку мозку, відповідальну за схильність людей до альтруїзму, повідомляє Газета.Ru.
Експеримент вчені побудували за наступною схемою: 45 випробуваних піддали анкетуванню, у ході якого з’ясовували ступінь альтруїзму того або іншого респондента. Потім кожному з учасників пропонували спочатку зіграти в комп’ютерну гру, а потім поступитися місцем гравця комп’ютеру.
Під час комп’ютерних ігор мозок досліджуваних сканувався методом функціональної магнітно-резонансної томографії.
З’ясувалося, що ділянка головного мозку, яка знаходиться в районі верхньої і нижньої скроневих борозен, під час передачі гри комп`ютерові в "альтруїстів" активується сильніше, ніж у "егоїстів".
«Ми не можемо пояснити своїм дослідженням феномен Матері Терези, – говорить керівник дослідження Дарл Танкерслі, – але ми можемо встановити природу такого соціального явища, як альтруїзм». Результати дослідження опубліковані в онлайн-виданні Nature Neuroscience. Також вони вийдуть в друкованому лютневому виданні журналу.
Вивчення альтруїзму носить не лише фундаментальний характер. Він виявився дуже вигідною властивістю індивіда з погляду еволюції.
У боротьбі за еволюційне виживання програють егоїсти
Група вчених під керівництвом фахівця в області еволюційної біології Томаса Флатта з Університету Брауна в Провіденсі створила теоретичну модель виживання альтруїстів у середовищі егоїстів. А заодно прояснила, навіщо взагалі співробітництво - фундаментальне поняття біології, етології і соціології - знадобилося в ході еволюції.
Захисний механізм для схильних до співробітництва індивідів може бути наступним: життя в маленьких ізольованих групах, де вони надійно захищені від численних шахраїв і можуть спокійно плодитися і переміщатися.
Програма Флатта заснована на іграх з "суспільними благами" (public goods), основних елементах теорії ігор і найпростішої моделі соціальних дилем. У новій моделі дослідники ввели в гру такий фактор, як популяційна динаміка. Гравців поділили на групи, і вони грали з іншими учасниками своїх команд. Далі кожен гравець "відтворювався" пропорційно прибутку, що одержав від гри, передаючи свою стратегію - партнера або шахрая - "нащадкові" у спадок.
Після відтворення відбувалися "випадкові мутації", у результаті чого частка, яку внесе кожен гравець, мінялася. І на завершення гравці перемішувалися випадковим чином, безладно розсіюючи по різних групах і приносячи із собою власні інвестиційні "звички". У результаті утворилися групи різних розмірів.
Подальше моделювання ситуації показало, що через 100 тис. поколінь наступить зовсім разючий фінал: партнери-альтруїсти в стані вижити і зберегти свою чисельність.
Цінність нової моделі, на думку її ж головного дослідника Флатта, полягає, насамперед, у незвичайній простоті й одночасно універсальності підходу, який можна застосовувати до співробітництва на всіх біологічних рівнях - "від комашки до людини".
Малеча - головні альтруїсти
До теми:
