Актуально
57278 переглядів
 |
Одночасно, ці люди знищують цілі археологічні культури, історичні пласти. Виробів з золота, срібла знаходять дуже мало… На дивні рештки зниклих цивілізацій, завжди є покупці. Сформувалася ціла антикварно-археологічна мафія, яка відбирає експонати, формує цілі «колекції», які радо, оптом, скуповують нинішні господарі життя – банкіри, депутати, клерки і шефи з Банкової… Те, що не знаходить покупця в Україні, переправляється до Москви і інших країн.
Час говорити про існування реальної загрози національній безпеці України! Чорні археологи знищують нашу історію!
Але, кому говорити? До кого кричати?
На жаль, археологічну науку розмірено і цілеспрямовано добивають. Фінансування скорочено. Введено якісь драконівські доступи, дозволи, обмеження… Не завжди вчені можуть знайти спільну мову з місцевою владою…
У той же час, чорна археологія переживає часи розквіту. Треба просто знати де копати, і що шукати. Покупці є.
Журнали «Музеї України» і «Нова Січ» постійно отримують сигнали про сенсаційні знахідки в степах України.
Нещодавно в Криму викопали унікальний скарб скіфської зброї. Ножі, мечі, наконечники стріл, залишки щитів… Зрозуміло, після двох тисяч років у землі, переважна більшість предметів просто розпалася. Їх акуратно викопали і переховали поруч. На майбутнє. Кілька булатних мечів і кинджалів продали по…десять гривень за штуку. Ще щось просто подарували знайомим. Колекція світового рівня, втрачена назавжди! У якихось колекціонерів вигулькують лише деякі експонати. Ні вченим, ні журналістам, так і не вдалося визначити навіть приблизне місце, де лежав скарб. Жаль…
Десь між Нижніми Сірогозами і Мелітополем, знайшли скарб татарських прикрас. Щось згнило, щось розпалося, але ДУЖЕ багато чого вціліло. Оті залишки просто вимили у найближчій калюжі, відшліфували ганчірками, продали за ціну, еквівалентну пляшці самогону за прикрасу. Кажуть, хтось щось почув, викупив залишки, переправив до Москви, купив нову іномарку…
Щойно закінчилася пригода з скарбом козацької зброї, знайденої в умовному трикутнику Бердянськ-Мелітополь-Токмак.
Ймовірно, козаки, відправляючись в похід, закопали зайву зброю на «чорний» день. Кілька шабель, ножів, пістолів, які майже повністю згнили. Прекрасно збереглося сім бойових сокир типу бердиш, виготовлених з якогось нержавіючого сплаву. Їх почистили і спробували продати за дві тисячі доларів. Почувши про таку пропозицію, журналісти підняли козаків, знайшли спонсорів, і майже виїхали на Південь. Уявляєте, моральне значення такої колекції! Вирішили викупити зброю і урочисто передати її для експонування в Музей гетьманства.
Вже зробили офіційні відрядження, написали пояснювальні записки, на випадок, якщо нас десь пов`яже пильне СБУ чи не менш пильне МВС. Адже всі такі дії, теоретично, потрапляють під дуже чіткі статті Кримінального Кодексу. Уявляєте, яка могла бути гучна перемога провінційних спецслужб! Журналісти з особливо великою сумою грошей і якийсь переляканий дядько-чорний археолог! Плюс холодна зброя давнього періоду… Премії, ордени, звання, просування по службі… На жаль, не встигли.
Про скарб почули оптовики, перекупили за 500 доларів, виставивши нам 5000. Можливо, сокири вже продали як цілісну колекцію в Київ. А можливо, вона вже в Москві… Музеї, науковці, втратили дуже цінні речі. У журналістів зірвався сенсаційний репортаж. Козаки не зробили доброї справи… Сумно…
Що треба зробити. Рішуче збільшити бюджетне фінансування офіційних археологічних установ! Звернути державну увагу на ганебний стан української археології. Посилити контроль і охорону територій, де можливі несанкціоновані пошуки. Можливо, треба рішуче збільшити фінансування музейних закупівель. Адже, коли копачі, будуть знати, що знайдений ними скарб, викупить державний музей і вони будуть вічно експонуватися у тій же місцевості, де їх знайшли, то перш за все, понесуть до музею!
Ще один варіант – створити благодійний фонд, який теж почав би скуповувати знахідки «чорних» археологів, передаючи експонати до державних музеїв. В принципі, редакція журналу «Музеї України» готова розпочати подібний проект. Але, ми не відчуваємо реальної зацікавленості спонсорів. Поспілкувавшись з кількома олігархами, ми зрозуміли, що їх цікавить поповнення власних колекцій і піар себе любимих. Під автобіографічні книги, фільми, вони готові кидати неймовірні кошти. Для доброї справи – грошей нема…
Цікаву позицію зайняла і чисельна українська діаспора. Просто не помічають проблеми розшуків і повернення культурних цінностей України до державних музеїв…
Прийшла весна. Черговий сезон для чорних археологів розпочався. Скоро ми дізнаємося про нові неймовірні скарби, які плавно перекочують на дачі різноманітних олігархів.
Влада нас традиційно не чує. У них чергова революція, чи криза… То що, чи ризикне хтось долучитися до створення Фонду розшуку скарбів? Чи знову просто красиво поговоримо…
Скарби запорожців залишаються наодинці з «чорними» археологами…
Публiкацiї за темою «Археологія»:
