Аратта - На головну

18 січня 2017, середа

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта у twitter Аратта ВКонтакті Аратта в YouTube
  Українські словники on-line Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- Українські дерев`яні церкви були збудовані у символічній формі кораблів та звернуті зі Сходу на Захід. Історично, українські церкви були побудовані з центральним нефом та двома боковими проходами. Це розділення споруди на три частини відповідає трьом догмам, або Божої Священної триєдності: духу, душі, та тілу людини. Багаточислені куполи та шпилі позначають щогли кораблю, а хрести на кожному вістрі розмежовують де бути вітрилам.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Свобода слова. Російський варіант

Людина і влада 10494 перегляди Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 19.08.2008 | Всі публікації | Версія для друку | Коментарі (0)

Свобода слова. Російський варіант
Депутатів які повертаються наступного тижня з канікул, вже чекають декілька законодавчих ініціатив, що стосуються діяльності преси. Та й самі парламентарії, після відхилення скандальних “поправок Шлегеля”, обіцяли восени повернутися до шліфовки закону “Про ЗМІ”.

Тим часом експерти стверджують, що чиновники на місцях, не чекаючи нової редакції вищезазначеного закону, активно борються з надмірно вільними виданнями, удосконалюючи практичні методи «приручення» преси. На думку правозахисників, це призводить до того, що на місцях «навіть якщо ЗМІ не закривають, то серйозно залякують».

Минулого тижня прокуратура почала переслідування мешканця Кемеровської області Дмитра Солов'йова. Хлопця підозрюють в тому, що він пропогував соціальну ненависть «до співробітників міліції і ФСБ», критикуючи їхню роботу в Інтернеті. Тепер за статтею 282і КК РФ «роздмухування ненависті або ворожнечі.» йому загрожує до двох років позбавлення волі. Пан Солов'йов став вже другим російським блогером, якого хочуть притягати до відповідальності за допис в Інтернеті. Першим був Савва Терентьєв з Республіки Комі, який теж невтішно висловився на аресу правоохоронців, за що і отримав рік умовно. Щоправда, в минулі вихідні на захист Терентьєва несподівано встав глава Комі Володимир Торлопов. На думку губернатора, Сиктивкарський блогер «покараний ні за що», оскільки будь-яка людина має право в будь-який формі «критикувати діяльність будь-яких органів влади». Але це, швидше, виключення, що підтверджує правило.

Експерти відзначають, що проблеми в найближчому майбутньому можуть виникнути не тільки у активних користувачів Мережі, що насмілюються критикувати державу. Неприємності загрожують нечисленним незалежним регіональним і муніципальним газетам. Так, минулого тижня голова Ради Федерації Сергій Міронов вніс до Держдуми законопроект, який у разі ухвалення, дозволить місцевим властям засновувати власні друковані видання будь-якої спрямованості, за винятком рекламних. Сьогодні чиновники на місцях можуть завести собі газету тільки для розміщення в ній офіційної інформації. Експерти побоюються, що у разі ухвалення цієї ініціативи, чиновницькі «кишенькові газети», одержуючі гроші з бюджету, заполонять весь регіональний медійний ринок. В результаті, там взагалі не залишиться незалежної преси, яка просто не витримає конкуренції. «Насамперед, це негативно відіб'ється на неофіційній, не особливо заможній пресі. Я взагалі вважаю, що головне завдання влади – створити нормальні умови для розвитку всіх газет, перш за все незалежних, а не тільки для своїх власних», – заявив «НІ» директор Інституту проблем інформаційного права Андрій Ріхтер. Хоча глава Фонду захисту гласності Олексій Сімонов вважає, що «бурхливий розвиток невільничої преси» не може серйозно перешкодити розвитку незалежної. «Вони годуються з різних джерел, дуже несхожі один на одного і у них різні аудиторії», – пояснив він «НІ».

Так чи інакше, але спроби підсилити вплив держави на ЗМІ, нині робляться не вперше. У липні той самий пан Міронов виступав з ініціативами з створення спеціального органу, який мав контролювати зміст передач на телеканалах. Раніше на Охотному Ряду з'явився проект курських законодавців, які пропонували закривати ЗМІ за екстремізм після другого офіційного попередження, – незалежно від того, коли було зроблено перше (сьогодні зауваження анулюється через рік). Думці, правда, таку радикальну пропозицію регіональних колег не підтримали. Початок цієї тенденції поклала так звана «поправка Шлегеля», що дозволяє закриття будь-якого ЗМІ за наклеп. Депутатам така пропозиція припала до душі, і поправки, в першому читанні, були прийняті майже одноголосно. У ситуацію втрутився сам Дмитро Медвєдєв. Глава держави дав на законопроект негативний висновок, чим і прирік його на провал. Втім, на Охотному Ряду тоді пообіцяли, що «розберуться із ЗМІ» восени.

А поки федерали придумують законопроекти, спрямовані на обмеження свободи слова, регіональні чиновники, на повну, відточують практичні способи тиску на неугідні ЗМІ. Експерти відзначають, що найулюбленішим інструментом, став закон «Про протидію екстремістській діяльності». За останній час його «силу» на собі випробували відразу декілька регіональних видань.
Федеральна служба по нагляду у сфері зв'язку і масових комунікацій винесла попередження за екстремізм «Новій газеті в Санкт-Петербурзі». Її покарали за публікацію цитати із звернення Руху проти нелегальної імміграції (ДПНІ). Те, що матеріал в цілому був спрямований проти націоналістів, на рішення чиновників не вплинуло. Одне попередження газеті нічим не загрожує, але якщо впродовж року видання отримає повторне зауваження – його закриють. «Газета переслідується за чужу думку, а це перечить всім існуючим нормам. І чому за цей вислів покарали тільки пресу, а не членів ДПНІ?» – дивується в розмові з «НІ» заступник директора аналітичного центру «СОВА» Галина Кожевнікова. Вона упевнена, «газета страждає за свою опозиційність», тому їй і винесли «найхутчіше попередження» – 14 серпня вийшла стаття, а 15-го вже розпочалася реакція.

Цитування чужої думки може стати приводом для порушення кримінальної справи. Так відбулося недавно з дагестанським тижневиком «Черновік». Після публікації там, 4 липня цього року, статті «Терористи номер один», головного редактора газети Надіру Ісаєву звинуватили в публічних закликах до екстремізму. У цій статті провину за розповсюдження насильства в республіці журналісти поклали на співробітників правоохоронних органів, а в кінці привели фрагмент звернення одного з лідерів бойовиків. Хоча закликів до протиправних дій текст не містив, 31 липня з'явилася кримінальна справа, а 8 серпня в редакції газети пройшов обшук. «Тут теж йде переслідування за політичними мотивами, оскільки видання, в регіоні, достатньо незалежне від місцевих властей», – говорить Галина Кожевнікова.

Страждають від антиекстремістського закону і інтернет-видання. Минулого тижня Московський міський суд залишив в силі вирок про закриття сайту «Інгушетія.ру». Раніше Кунцевський суд Москви в повному обсязі задовольнив позовні вимоги прокурора Республіки Інгушетія про припинення діяльності цього сайту. Регіональні власті заявили, що «Інгушетія.ру» поширювала матеріали екстремістського характеру. За словами пані Кожевнікової, на сайті «Дійсно публікувалися статі антиосетинського змісту», що, загалом, - не дивно в світлі існуючого осетино-інгушського конфлікту. «Але біда в тому, що сайт закрили не тому. Просто він теж був в опозиції регіональному керівництву», – говорить правозахисниця.

Попри все, експерти визнають, що закон «про екстремізм» скасовувати не можна, оскільки в Росії існує «небезпека фашизму і націоналізму». «Але він, на жаль, використовується не проти націоналістів, а проти незалежних засобів масової інформації і людей, які думають не так, як хоче влада», – говорить «НІ» директор Центру екстремальної журналістики Олег Панфілов. Галина Кожевнікова додає, що «навіть якщо ЗМІ не закриють, то серйозно налякають». «Інші незалежні видання дивляться на своїх постраждалих побратимів, розуміють, що наступними можуть бути вони і самі прагнуть бути обережнішими. Так народжується самоцензура», – говорить пані Кожевнікова.
Втім, антиекстремістський закон не єдиний спосіб тиску на ЗМІ в Росії. Тепер їх переслідують ще й за використання неліцензійного програмного забезпечення. Тільки торік було зафіксовано більше 20 випадків припинення виходу газет, проти яких порушувалися кримінальні справи за фактом використання піратського софта. Причому, в більшості випадків в цьому лиходійстві звинувачувалися опозиційні видання. Так, в травні 2007 року, напередодні чергового «Маршу незгодних» в Самарі, правоохоронці вчинили трус в регіональній редакції все тієї ж «Нової газети», де знайшли контрафактну програму. Проти головного редактора Сергія Куртаджієва відразу порушили кримінальну справу. А вже в листопаді 2007 року газета припинила існування.

Подібна перевірка пройшла у той час і в ніжегородській редакції «Нової газети», а також в інформаційному агентстві Самари «Волга Інформ». Нарешті, в лютому 2008 року, в розпал кампанії по виборах мера Тольятті, комп'ютери з неліцензійним програмним забезпеченням були вилучені з редакції опозиційного тижневика «Тольяттінський огляд». «На мій погляд, проблема тут двояка – з одного боку, ЗМІ дійсно порушують закон, але з іншого боку, влада сама заохочує порушення цього закону. Чому вона не контролює і не закриває магазини, які продають піратське програмне забезпечення? Чому не карає людей, які його виготовляють?» – дивується Олег Панфілов. За його словами, виходить, що «за погане молоко карають не виробника, а споживачів», причому не всіх, а тільки «тих, хто заважає».

А нещодавно регіональні чиновники випробували зовсім нову технологію для «заспокоєння» незручної преси. Цього місяця управління Россвязьохранкультури у Свердловській області винесло попередження регіональному інформаційному агентству «Ура.ру» за коментарі на форумі, висловлені відвідувачами сайту з приводу статті «20 квітня скинхеди відзначать день народження Гітлера масовими нападами на іноземців». Причому сама замітка питань у чиновників не викликала. «Але адже портал не може оперативно відстежувати і видаляти всі екстремістські вислови, залишені на форумах. Так можна закрити і знищити будь-який засіб масової інформації», – побоюється Галина Кожевнікова. «Головне лихо», за її словами, що ЗМІ покарали за те, чого воно не здійснювало. «Ця практика зараз тільки розвивається, і я підозрюю, що ми ще не один раз почуємо про подібні речі», – підкреслила правозахисниця.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Людина і влада»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Єдина країна в світі, де не викладалася в університетах історія цієї країни, де історія вважалася чимось забороненим, ворожим і контрреволюційним, — це Україна. Другої такої країни на земній кулі нема. Де ж рождатися, де плодитися дезертирам, як не у нас? Де рости слабодухим і запроданцям, як не у нас? Не вина це дезертирів, а горе. Не судить їх треба, а просить прощення і плакати за погане виховання, за духовне каліцтво у великий час. Їх не учили Батьківщині — їх учили класовій ворожнечі і боротьбі, їх не учили історії. Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців.”
Олександр Довженко

 
Відпочинок на схилах Дніпра
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже









 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.