Аратта - На головну

28 травня 2017, неділя

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- свій шлях до Місяця радянський «Луноход» розпочав в Україні. Для підготовки команди, що ним керувала, та для випробовувань самого апарата в кримських горах під Сімферополем було створено спеціальний «місяцедром». У 70-х на Місяць було запущено всього два «трактори» — «Луноход-1» та «Луноход-2». Під час виконання місячної місії «трактористи» теж знаходилися в Криму — у центрі керування в селищі Шкільне. Пізніше зі Шкільного керували роботою космічних кораблів «Союз», брали участь у здійсненні першої міжнародної стиковки «Союз»-«Аполон», відстежували перший, і єдиний, політ радянського «човника» «Буран». Після проголошення незалежності України центр у Криму було майже повністю знищено...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Фінансова психотерапія. Непопулярні заходи НБУ

Національна безпека 13005 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 19.10.2008 | Всі публікації | Версія для друку

Фінансова психотерапія. Непопулярні заходи НБУ
Минулого тижня НБУ зважився на антикризові кроки. Втім, українці і націнальна економіка вже пережили не один катаклізм і власними шишками та подряпинами накопичели неабиякий досвід.

Пам’ятаю, невдовзі після здобуття Україною незалежності одним із найпопулярніших способів суботньо-недільного проведення часу киян і гостей столиці були походи на багатолюдний ринок, що розташувався навколо чаші Республіканського стадіону. Саме на таких великих і не дуже барахолках жителям великих і не дуже міст доводилося звикати до нових реалій ринкових відносин, які щойно почали формуватися.

У ті часи «братухи»-рекетири нерідко практикували на Республіканському веселенький «фокус». Несподівано кинутим під ноги вибуховим пакетом, гучними криками, ефектною бійкою або ще якимось нехитрим способом вони провокували переляк і наступну паніку в юрбі. Користуючись безладом, спритники крали з прилавків речі, що їм сподобалися, а заодно — і кілька гаманців із кишень шокованих громадян...

За півтора десятка років, що минули відтоді, ринкові відносини в нашій країні розвилися хоч і не повноцінно, але дуже серйозно. Барахолки дедалі активніше витісняються з нашого життя мега- і гіпермаркетами, на зміну бартеру прийшли платіжні карти, і навіть рекетири еволюціонували, перекваліфікувавшись на рейдерів та опанувавши набагато витонченіші методи відбирання чужої власності. Та паніка як була за всіх часів, так і залишилася одним із найгірших помічників у справі захисту своїх кревних.

Хроніка і факти

Отже, із понеділка, 13 жовтня, Національний банк України в екстреному порядку запровадив тимчасові адміністративні заходи, спрямовані на стабілізацію фінансової системи. Перелік цих заходів було затверджено постановою №319 «Про додаткові заходи щодо діяльності банків», прийнятою НБУ в суботу, 11 жовтня, після додаткових консультацій із представниками найбільших банків і наради, що відбулася напередодні в глави держави.

Постанова містить, зокрема, заборону на дострокове вилучення депозитів, а також заборону на відхилення між курсом купівлі та продажу готівкової іноземної валюти більш як на 5%. Цим же рішенням НБУ зобов’язав банки обмежити активні операції обсягами, досягнутими кожним із них на 13 жовтня.

Одночасно банківський регулятор підтвердив свій намір і надалі підтримувати ліквідність бан­ківського сектора шляхом рефінансування. «Звернення банків за кредитами рефінансування ми обов’язково задовольнятимемо... Можливості в нас є», — заявив голова НБУ Володимир Стельмах на спеціальному бри­фін­гу в понеділок. Брифінгу передувало позачергове засідання Ради національної безпеки та обо­рони, одним із ключових пунктів якого було питання про «посилення фінансово-бюджетної дисципліни та мінімізацію негативного впливу світової фінансової кризи на економіку України».

Екстрені кроки, до яких довелося вдатися Нацбанку, багато в чому повторюють антикризові заходи, запроваджені ним наприкінці листопада 2004 року (постанова №576 від 30.11.2004 р.). Нагадаємо, що політичні катаклізми в період помаранчевої революції та необережні заяви політиків спровокували миттєве зростання недовіри до банківської системи, фактично поставивши її перед загрозою розвалу. Відплив вкладів населення набув тоді лавиноподібного характеру. «За останню декаду місяця (листопада) тільки з платіжних карток населення зняло 4,8 млрд. грн., або 5,6% грошей, які були в банках. Зі строкових депозитів за два останні дні листопада відплив становив 1,35 млрд. грн. (3,8% від загальної суми строкових депозитів фізичних осіб)», — згадує Арсеній Яценюк, який керував тоді Нацбанком, у книжці «Банківська таємниця часів помаранчевої революції».

Чотири роки тому спільними зусиллями банкірів та їхнього регулятора повномасштабній банківській кризі і краху фінансової системи вдалося запобігти досить швидко (лише за два тижні) і безболісно. Інакше ми жили б нині в зовсім іншій країні...

Заліки

Нинішня ситуація і простіша, і складніша. Простіша — тому що за плечима вітчизняних банкірів уже є успішний досвід подолання кризових явищ. Та й сам банківський сектор за минулі чотири роки значно зріс і зміцнів. З кінця 2004-го він зумів більш як уп’ятеро наростити чисті активи (з 134 до
757 млрд.), власний капітал (із 18 млрд. до 94 млрд. грн.), обсяги кредитних вкладень (із 97 до 616 млрд.).

У результаті українська банківська система, яка ще кілька років тому була вимушена миритися зі зневажливими порівняннями з розмірами лише одного не найбільшого банку з сусід­ньої Польщі, упевнено закріпилася в п’ятірці лідерів у всій Централь­ній та Східній Європі.

При цьому в банків значно поліпшилися не тільки валові, а й якісні показники. Приміром, частка проблемних (прострочених і сумнівних) кредитів у загальному обсязі виданих позичок знизилася рівно вдвічі (із 3,2 до 1,6%).

Завдяки істотному підвищенню рентабельності банківського капіталу (із 8,4 до 11,4%) і активів (із 1,1 до 1,4%) значно поліпшилися фінансові результати. Якщо за дев’ять місяців 2004 року прибуток банківської системи становив 1,1 млрд. грн., то аналогічний показник нинішнього року вищий більш як усемеро — 8 млрд. грн.

Прагнення до публічності та прозорості зробило банківські установи одними з найбільш добросовісних платників податків, визнають у Державній податковій адміністрації, яка ще кілька років тому висувала банкірам серйозні претензії з цього приводу. За підрахунками ДПАУ, якщо в середньому по Україні податкова віддача (відношення сплаченого податку на прибуток до валових доходів) суб’єктів господарювання становить 1,5%, то в банків — близько 6%.

Відповідно до даних податківців станом на 1 вересня 2008 року, банківська система перерахувала до бюджетів усіх рівнів 3,9 млрд. грн., у тому числі відрахування з податку на прибуток становили 2,3 млрд. Це — у 1,8 разу більше, ніж за аналогічний минулорічний період.

Ми навмисно акцентуємо увагу на всіх цих позитивних моментах, щоб на тлі загального негативу, створеного багато в чому штучно, нагадати, що насправді вітчизняна банківська система — це один із секторів вітчизняної економіки, який розвивається найбільш динамічно. І саме із зусиллями банкірів-професіоналів, а не політиків-популістів пов’язані основні шанси на максимально безболісний вихід із сьогоднішньої ситуації.

Підрахунки

Складнощі нинішньої ситуації полягають у тому, що, крім політичної кризи (із цією постійною бідою фінансисти і підприємці вже навчилися співіснувати), вона поєднується з грандіозною світовою фінансовою кризою. Наслідки якої для вітчизняної економіки не тільки вилилися в непомірне подорожчання зовнішніх позик, а й уже призвели до значного спаду у вітчизняній промисловості.

Через запроваджену НБУ заборону на нарощування кредитних портфелів банків цей спад може збільшитися. Тому цей захід — один із найбільш непопулярних у банкірському середовищі.

Як повідомив під час прес-конференції 15 жовтня голова Ради НБУ Петро Порошенко, банки зможуть продовжити кредитування українських підприємств-експортерів у достатніх обсягах. Для цього Нацбанк найближчим часом підготує відповідні роз’яснення до постанови №319. «Роз’ясненнями будуть зняті будь-які обмеження на кредитування суб’єктів економіки, що працюють у реальному секторі, експортоорієнтовані і повинні на сьогоднішній день забезпечити відповідні робочі місця», — сказав Порошенко. Водночас він наголосив, що обмеження споживчого кредитування (у тому числі в іноземній валюті) буде збережено.

На думку аналітиків Foyil Securities, українська банківська система істотно уповільнила б зростання у жовтні—грудні, незалежно від того, прийняв НБУ 319-ту постанову чи ні. «Ми вважаємо, що банки будуть вкрай обережні в здійсненні міжбанківського і комерційного кредитування, намагаючись зберегти ліквідність у період світової кризи», — стверджує директор аналітичного департаменту Foyil Securities Агшин Мірзазаде.

Водночас він зазначає, що «коефіцієнт платоспроможності української банківської системи з лихвою відповідає усім установленим нормам і вимогам». Тому українська банківська система, на думку експертів Foyil Securities, далека від серйозних потрясінь, а НБУ має достатньо резервів для запобігання кризі і стабілізації цього сектору.

Зокрема, аналітики компанії наголошують, що середній коефіцієнт достатності капіталу по системі становить 14% (проти необхідних 10%), тоді як показник ліквідності перевищує норму майже вдвічі.

Справді, відповідно до останніх офіційних даних НБУ, показник миттєвої ліквідності загалом по банківській системі становить 55,1% (за нормативу Н3 — 20%), поточної ліквідності — 79,3% (за нормативу Н4 — 40%), короткострокової ліквідності — 37,8% (за нормативу Н5 — 20%). Адекватність основного капіталу — 9,99% (за нормативу Н2 — 4%).

Однією з можливих проблем для підтримки платоспроможності вітчизняних фінустанов окремі спостерігачі називають більш як 1,2 млрд. дол. зовнішніх боргів, які до кінця року українським банкам потрібно повернути. Член Ради НБУ Василь Горбаль переконаний, що така загальна сума погашень не становить серйозної небезпеки ні для банківської системи, яку Нацбанк готовий підтримати рефінансуванням, ні для економіки країни. Він вважає, що «основною проблемою зараз може бути тільки ажіотаж, паніка, психологічний чинник». «Його необхідно знімати», — підкреслює фінансист.

Дійсно, після виникнення проблем із ліквідністю в Пром­інвестбанку «заграли новими фарбами» і стали об’єктом пильної уваги багато обставин, які в інших умовах виглядали б цілком буденно.

Приміром, бурю емоцій на рин­ку та у ЗМІ викликало звернення за рефінансуванням до НБУ 25 вітчизняних фінустанов. В останні роки цей інструмент залучення ресурсів використовувався банками вкрай рідко, хоча ще кілька років тому його практикували досить активно. Що навіть викликало дорікання керівницт­ва НБУ. Керівництво Нацбанку заявляло про бажання більш активно використовувати рефінан­сування як емісійний канал, замість пасивного викупу валюти від зовнішніх позик на міжбанківському ринку. Це дало б змогу підвищити гнучкість кредитно-грошової політики, зробивши ставку рефінансування більш ефективним інструментом у регулюванні грошової пропозиції.

Проте банки вважали за краще залучати фінансування на зовнішніх ринках з кількох причин: воно обходилося дешевше, не потребувало заставного забезпечення, а виконання супутніх процедур допомагало поліпшувати імідж установи.

Втім, за останній рік ситуація знову кардинально змінилася. «В умовах кризи на світових ринках, із їх нинішньою надзвичайно обмеженою ліквідністю і божевільними цінами, нам стало значно вигідніше залучати гривневі ресурси за ставками НБУ, — розповідає президент «Надра Банку» Ігор Гіленко. — Ми передбачали цю ситуацію досить давно і ще за кілька тижнів до одержання рефінансування Націо­нального банку почали проводити з регулятором консультації з цього приводу. Тому сказати, що раптом виникла якась особлива необхідність, мені достатньо важко».

«Рефінансування НБУ не є допомогою, — продовжує банкір, — це цілком нормальна банківська практика, котрій чомусь раптом стали приділяти якусь нездорову увагу. Ті кілька мільярдів, які були видані банківській системі, не занадто значні навіть за мірками України, не кажучи вже про ті величезні масштаби, про які йдеться в інших країнах».
Прорахунки

Однією з головних передумов панічних настроїв не лише серед простих громадян, а й фінансистів, став стрибок готівкового курсу до позначки 6 грн./дол., допущений Національним банком, котрий явно перестарався з лібералізацією курсоутворення. Схаменувшись, банківський регулятор досить швидко стабілізував ситуацію на ринку — для цього знадобилося всього три дні.

Чи здатен Нацбанк підтримувати стабільність обмінного курсу надалі? Більшість експертів переконані, що так: золотовалютних резервів НБУ для цього більш ніж достатньо.

Найбільш аргументовану точ­ку зору з цього приводу висловив аналітик інвестиційної групи «Сократ» Михайло Сальни­ков. Він, зокрема, нагадав, що в сучасній економіці застосовуються три основні індикатори адекватності валютних резервів: відношення резервів до імпорту, відношення резервів до грошового агрегату М2 (так звана пропозиція грошей) і відношення резервів до короткострокового зовнішнього боргу. Залежно від викорис­товуваного індикатора, резерви вважаються адекватними, як­що вони можуть покрити три місяці майбутнього імпорту, становлять не менш як 30% М2 або здатні повністю покрити короткостро­ковий зовнішній борг. За підрахунками аналітика, нині резерви НБУ можуть фінансувати 3,8 місяця прогнозованого майбутнього імпорту, становлять 41,7% М2 і майже на третину (32,2%) перевищують розмір короткострокового зовнішнього боргу.

Що далі? «Корекція курсу, що здійснюється зараз, має згладити та певною мірою компенсувати вплив сезонних чинників і погіршення експортної кон’юнктури, — заявив в інтерв’ю «ДТ» перший заступник голови НБУ Анатолій Шаповалов. — Такі цілі, як і протидію накопиченню інших можливих дисбалансів, саме і переслідує здійснювана Національним банком лібералізація курсоутворення, про що вже неодноразово заявлялося».

Заборони

Найбільш серйозне і непопулярне обмеження з погляду пересічних громадян — тимчасова заборона на дострокове вилучення депозитів. «Попри очевидну непопулярність мораторію на дострокове вилучення депозитів серед вкладників, ми вважаємо його цілком обгрунтованим, найбільш дієвим способом утримати ліквідність банківської системи, — заявив «ДТ» голова правління Укрсоцбанку Борис Тимонь­кін. — Без таких заходів банки за визначенням є вразливими: кредитні угоди укладають на дедалі довші строки, тоді як депозитні — можуть бути розірвані фактично в будь-який момент.

Тому в екстрених випадках банкірам потрібен інструмент захисту від клієнтської паніки, від якої не застрахована фактично жодна установа. Яскраве тому підтвердження — події навколо Промінвестбанку, котрий являв собою досить стійку і прибуткову фінансову структуру, але під впливом рейдерської атаки опинився в тяжкому становищі буквально в лічені дні».

«З юридичної точки зору, відповідно до ст. 1060 Цивільного кодексу комерційні банки не мають права обмежувати дострокове розірвання договорів. Однак судовий позов до комерційних банків видається недоцільним і безперспективним: попри правову колізію, банки виконуватимуть постанову НБУ, а не Цивільний кодекс. На даний момент економічна доцільність рішення НБУ, його здатність запобігти паніці на ринку значно важливіша, аніж юридична складова», — вважають експерти інвестиційної групи «Сократ».

Власникам вкладів не слід починати панікувати, радять банківські аналітики. Більшість банків — члени програми гарантування вкладів фізичних осіб. Отже, після закінчення строку договору депозит вкладникам повертатимуть, а якщо, боронь Боже, із банком щось станеться, Фонд гарантування вкладів забезпечить повернення всіх депозитів аж до сум у 50 тис. грн.

Як повідомив журналістам Петро Порошенко, НБУ надасть 1 млрд. грн. кредиту Фонду гаран­тування вкладів фізичних осіб для збільшення розміру максимальної компенсації за вкладами з 50 тис. до 100 тис. грн. Відпо­відні зміни в кошторисі Нацбанку на поточний рік затверджені Радою НБУ 15 жовтня.

За словами пана Порошенка, Нацбанк отримав підтвердження в Міністерстві фінансів про те, що в оновленій редакції проекту держбюджету на 2009 рік буде передбачено виділення ФГВФО коштів на суму 1 млрд. грн., що дасть можливість фонду погасити кредит Нацбанку.
Запитання

За даними проведеного ще наприкінці минулого року опитування GfK Ukraine, банки на той момент мали найбільшу довіру у співвітчизників — після церкви й армії, упевнено лідируючи за цим показником серед бізнес-структур.

Аж до початку жовтня ц.р. довіра населення до банків, вочевидь, зростала, оскільки банківська система досить активно залучала його вклади, котрі стали основним джерелом ресурсів в умовах обмеженої ліквідності світових ринків. За попередніми даними НБУ, за дев’ять місяців із початку року кошти фізосіб у банківській системі збільшилися майже на чверть (на 23,6% — до 202 млрд. грн.). А за період із кінця 2004-го вони зросли майже вп’ятеро.

Однак довіра — штука хитка. Без довіри в банківському бізнесі ніяк, а зруйнувати її може будь-яка дрібниця, особливо на тлі внутрішньополітичної і світової фінансової кризи.

Судячи з характеру та спрямованості окремих доз або «дез» інформації, їхня подача могла мати скоординований характер не лише стосовно Промінвест­банку. Адже SMS, на кшталт надісланих клієнтам ПІБу, отримували вкладники й інших фін­установ.

Як повідомила 15 жовтня Служба безпеки України, нею були викриті спроби «чорного піару» проти кількох провідних банків країни. Працівники служби встановили особи замовників розміщення в кількох газетах та Інтернеті публікацій із негативною оцінкою фінансового стану та кризових явищ у діяльності ряду найбільших фінансових установ. «Повідомлення викликали панічні настрої серед вкладників цих банківських установ», — зазначили в СБУ.

Що це — підступи рейдерів, конкурентів чи має місце ще масштабніша акція? Якщо ще рік тому за кожен найбільший український банк необхідно було викласти як мінімум 2—3 млрд. дол., то після «гарної» кризи за такі гроші їх можна скупити ледь чи не всі скопом.

За свідченнями присутніх на президентській нараді, однією з ключових тем була необхідність активізувати роз’яснювальну роботу не лише серед населення, а й серед журналістів. Справді, потоки негативу у вигляді неперевірених чуток, спекуляцій і анонімних домислів, вилиті на голови банкірів, часто перевершують усі мислимі межі. А либонь загальновідома істина — гроші люблять тишу — не втратила своєї актуальності. І кожен публічний удар по репутації того чи іншого банку, виливаючись у цілком конкретні втрати в його балансі, шкодить іміджу всієї системи.

Не слід забувати і про те, що кожен удар по стабільності банків — це удар по економіці, а отже, і по добробуту кожного жителя цієї країни, незалежно від того, чи має він банківські заощадження. Саме тому центральні банки й уряди провідних дер­жав зараз так мало зважають на витрати, вдаючись до безпрецедентних заходів для підтримки своїх банківських систем. Окрім уже виділених на ці цілі сотень мільярдів, минулого тижня тільки США і ЄС оголосили про виділення додаткових 2 трлн. дол., які будуть спрямовані на забезпечення ліквідності і збільшення капіталів банків.

Така готовність захищати банківські системи у будь-який спосіб — найкраще свідчення того, що їхня стабільність — беззастережний пріоритет перед усіма іншими проблемами. Адже іншого, ефективнішого, інструменту фінансового посередництва і грошового обігу людство поки що не придумало.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Національна безпека»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Кількатисячолітня безперервна традиція густонаселеної Пра-України... дає сучасним українцям доказ непорушності володіння своєю землею упродовж тисячоліть. Треба визволитися від змови істориків.”
Юрій Липа

 
Відпочинок на схилах Дніпра
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.