Аратта - На головну

24 січня 2017, вівторок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта у twitter Аратта ВКонтакті Аратта в YouTube
  Українські словники on-line Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в місті Батурин (Чернігівська область) 5 листопада 1702 року у генерального писаря Пилипа Орлика народився син Григор. Згодом вони будуть змушені покинути Україну. Пилип Орлик буде гетьманувати понад тридцять років, але більша частина його гетьманства пройде в еміграції. Григор Орлик стане визначним державним і військовим діячем Франції, генералом і довіреною особою короля Людовіка XV, отримає графський титул і велику кількість європейських нагород. В 1747 році Г.Орлик одружиться на Луїзі-Олені де Брюн де Дентельвіль і стане володарем значних земель у Франції. Під Парижем він буде мати замок. В середині ХХ ст. на землях, що колись належали Григору Орлику буде побудований міжнародний аеропорт “Орлі”...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


А може ну її, цю дуальність...

Соціоніка 37078 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 3.12.2008 | Всі публікації | Версія для друку | Коментарі (0)

А може ну її, цю дуальність...
Дуальні стосунки просто необхідні людині. Необхідні, як сонце всьому живому, як дощ усьому зростаючому. Адже ж по-справжньому-то і плакати можна тільки в дуальності. Говорять, сльоза дана людям духовним. От і дуальність дана людям для духовного росту...

Надіслали якось нам фрагмент з одного із соціонічних форумів:

"- Нє, ну насправді... чого всі тільки і роблять, що ганяються за дуалами, але ж не так вже це і добре!

Ні, не в тому, що все погано і все таке… Гарно тільки тоді, коли партнери знаходяться у мирі і згоді - даааа, кайфець! Невимовні відчуття.

А коли вони чи в сварці, чи в стані недорозуміння, чи лаються, наприклад? Адже який це удар по психіці!!

Бо дуал б’є саме на ті оголені місця, що ми називаємо "слабкими функціями", а ще гірше коли на больову давить!

- Дуали - це ж люди із найпридатнішими психіками одне одному, як шматочки від розбитого глечика, що ідеально зістикуються один з одним!

- Психіка зовсім оголена для дуала (як голе м’ясо, незахищене шкірою)... І, коли відбувається непорозуміння з дуалом (тільки не говоріть, що такого не може бути на собі знаю, що може!!), то кожен починає діяти і говорити з боку своїх сильних функцій, тим самим ранить слабкі партнера - тобто як ножем по відкритому м’ясу (пардон за порівняння, але ж як ясно воно описує ситуацію)... Боляче-то як!!!!

І собсна... от вилізло питання: а нафіга вона тоді потрібна, якщо рани від таких "побоїв" тільки ранять психіку????

Мож я чогось не розумію? ....


Роз’ясню, раз не розуміють. Так, "рани від таких "побоїв" ранять психіку". А психіка - вона жива, вона живіша "м’яса" - матерії, адже говорять же і пишуть, що тіло тлінне, а душа - вічна, а психіка - це душа (від лат. «психе» - душа) І кожен з нас згоден буде на будь-який біль у тілі, аби вгамувати біль душі. І якщо дуал необережним словом чи вчинком ранить відкриті (слабкі сторони) психіки партнера - це не ножем по відкритому м’ясу - це буром по живій, ніжній і тендітній матерії душі...

Згодна - боляче. Більш того - часом нестерпно боляче. Часом легше вмерти, ніж витримувати подібне. Але! Не будь цього болю - ставали б ми кращими? Адже біль - це сигнал про наші нелади внутрішні, як і біль у тілі - сигнал про негаразди здоров’я. Адже біль душі - це стрес, а будь-який стрес змушує нас інтенсивно думати, знаходити виходи зі сформованих ситуацій, працювати над собою, удосконалюватися. А дуальні стосунки – це стосунки для прогресу, для удосконалювання партнерів. Будуть удосконалюватися люди в дуальності - який якісний стрибок відбудеться в прогресі суспільства!

Але, скажете, люди ж недосконалі, немає ідеальних людей, так навіщо ж тоді прагнути до ідеальних стосунків, якщо вони будуть приносити біль неідеальним людям?!

Але! Якщо дуали не хочуть терпіти подібного, хіба не можна їм просто "бути людьми" - чуйно ставитись одне до одного, йти назустріч, чути і розуміти, ловити кожне слово і слухатися всього, що говорить і радить дуал, адже говорити і радити той буде зі своєї сильної сторони. І от отут той самий камінь спотикання. Чи завжди ми говоримо зі своєї сильної сторони? Чи знаємо ми свої сильні сторони? Чи вміємо ними користуватися? Чи можемо контролювати свої емоції, розуміти почуття, думати об’єктивно і позитивно, щоб словами і вчинками не травмувати дуала?

Як часто нас "заносить" в область підсвідомого, неконтрольованого, і тоді керувати нами починають наші слабкі сторони... А це ой як не до вподоби дуалу! І тоді неминучі сварки і розбрати, непорозуміння і навіть відкрита ворожнеча. А якщо ворогують дуали, як правильно відзначив А Толстіков, сильнішого ворога не буває. Дуал - він кращий друг, коли все ладиться у партнерів, і він же - лютійший ворог - якщо "находить коса на камінь". Правда, перевага такої "ворожнечі" у тім, що рани швидко гояться, шрамів не залишають, образи відходять, начебто їх і не бувало. І все прощається, і нічого не пам’ятається, коли через грозові хмари визирає тепле сонечко. А ті грози благодатні: ну що б проросло, якби не вони? І уявіть ще, як легко дихається озоном!.. От так само приємно насолоджуватися оновленням у дуальних стосунках після шквалів незлагод.

Тепер зрозуміло, чому дуальні стосунки просто необхідні людині? Необхідні, як сонце всьому живому, як дощ усьому зростаючому. Адже ж по-справжньому-то і плакати можна тільки в дуальності. Говорять, сльоза дана людям духовним. От і дуальність дана людям для духовного росту.

А моральні травми змушують поводитися і жити по-іншому. І, наносячи удар, приносять потім перемогу. Травми змушують пережити найвищий пік трагедії і щастя! Без проблем життя прісне і нудне, адже, вирішуючи їх і переборюючи труднощі, ми відчуваємо свою силу, свої можливості, нам цікавіше і радісніше жити.

Але хочеться проблем уникати - адже клопітно, боляче. Тоді треба чуйно ставитися один до одного, захищати, а не нападати. Адже якщо сильні сторони – як пальне партнеру - буде спільний політ. Якщо ж вони – як багнети по слабкостям іншого - буде війна і біль. Біль, спричинена партнеру, повернеться з подвійною силою. Так підійдемо ж до дуальності грамотно.

Дуальність приємна тоді, коли люди проявляють якісно свої сильні сторони. Але часто на найсильнішу першу – програмну функцію люди не зважають: «Є вона, і добре. Це все так легко, що на неї звертати увагу?» Тож і ігнорують, не використовують її, а розвивають свою найслабкішу – четверту – МНО. Розвивають, наслідуючи приклади інших, вчаться у них, а потім у житті ще й покладаються на неї. І от, коли сходяться такі дуали, про них скажуть у народі: «Два чоботи пара». Приказка іронічна, означає: що один, що другий – зі своїми недоліками. А недолік спільний: у кожного із чобіт розв’язаний найсильніший, головний шнурок, але зав’язаний найслабший, і саме на слабкому чобіт тримається, але як тримається – шнурок той раз у раз рветься… Тоді і стосунки у таких дуалів раз у раз рвуться-шматуються, і рвуть-шматують такі стосунки душу…

А якщо один із дуалів знає, яким хоче бачити партнера і говорить про це, щоб стали гармонійними їхні стосунки, а партнер не змінюється, то погіршується характер вже обох. Бо, якщо намагання проходять даремне, росте невдоволення, роздратування, нервування, у суперечках і чварах можуть проявлятися грубість і тиск аж до несамовитості, бо втрачається контроль…

В народі кажуть: “З ким поведешся, того наберешся”. І набираються, чомусь, гіршого…

Наприклад, розглянемо три варіанти:

1) зустрілися двоє людей, один налаштований позитивно, а другий негативно, згодом вже двоє стають негативно налаштовані;

2) зустрілися двоє людей, один налаштований негативно, і другий негативно, згодом двоє стають ще гіршими;

3) зустрілися двоє людей, один налаштований позитивно, і другий позитивно, згодом такі люди стають ще кращими.

А тепер про "шматочки розбитого глечика, що ідеально стикуються один з одним". Те, що "дуали - це ж люди із найпридатнішими психіками одне одному" - не зовсім правильно, дуали - це люди, що можуть стати такими. А дуальність - лише перший необхідний крок для цього. Адже крім дуальності потрібно ще і майже рівний культурний рівень, і прагнення вдосконалюватися, рости, спільність інтересів, і багато чого іншого, перераховане в книзі "Знайди гармонію в житті". І ще: дуальність без любові - не дуальність, як і любов без дуальності - не любов, про що ми теж писали в цій книзі. А любов - вона завжди права, і тільки любов може все. Це не просто слова. Це пережите. Це наш власний досвід.

Знаєте, не кожен дуал може бути вашим дуалом:

"Ти впізнаєш його із тисячі
По очах, по словах, по голосу
Його образ вкарбовано в серці
Ароматом польового цвіту"


І дуальність - це не тільки союз душ, як психік, які найкраще підходять. Це міцні узи на всіх енергетичних рівнях, і навіть тіло відчуває це. І неправда, що дуалам легко розстатися, як, буває, пишуть. Може, і легко "не своїм дуалам" – людям, які зустрілися випадково, але якщо розстаються дійсно близькі люди - це катастрофа! Тоді рветься вся жива матерія, страждає не тільки душа - страждає і тіло.

Дуальність - це величезний світ, навіть не мікросвіт, а макросвіт, тому що тільки в дуальності і любові відчувається, як розширюється безмежно душа. А наша душа, напевно, - той же Всесвіт - її дух і її свідомість...

І яка настає порожнеча, коли дуал іде! Тож давайте докладати усіх зусиль, давайте берегти одне одного, щоб не розставалися дуали назавжди. Адже недорозуміння, суперечки і сварки - це витрати росту. І якщо стати дорослими, а значить, відповідальними і мудрими, їх можна уникати. Якщо думати насамперед про іншого, а потім про себе - чи виникне сварка? Якщо не відстоювати свої позиції і своє бачення, а вслухатися і зрозуміти іншого - чи виникне суперечка? Якщо захищати, оберігати слабкі сторони, а не вказувати на них, приходити на допомогу там, де дуалу важко, давати тепло, затишок і любов, бути уважними і дбайливими один до одного - чи виникне непорозуміння?

Якщо вміти прощати, а не збирати образи, розуміти, а не докоряти - чи захочеться розставатися?

Соціонічний коментар

Соціоніка не вирішує проблем людських стосунків дуальністю. В житті – не тільки соціоніка, треба враховувати ще й психологічні аспекти, і такі якості людини, як вміння чути, розуміти, співчувати, не ображати і не ображатись, намагатися бути людиною. Образи псують відносини, і саме слово „відносини” - від слова „відношення”, тобто, яке буде ваше внутрішнє відношення до людини, такими будуть і стосунки.

Багато проблем у стосунках між людьми вирішуються дуальністю, а якщо хоча б один із партнерів не якісно себе проявляє, дуальність нічого не вирішує.

Дуальність - це не тільки привілея, вона в більшій мірі ще й відповідальність. А якщо людина не уважна до себе і до інших, тоді їй однаково, з людьми яких соціонічних типів спілкуватися і в яких стосунках жити, вона просто не дозріла до дуальних стосунків. От і звинувачує така людина дуальність. Як у байці Крилова, де лисиця не змогла дістати спілий, соковитий виноград, виправдовуючись тим, що він зелений.

До речі, дуальні стосунки – це своєрідна оболонка, яка оберігає комфорт дуалів від зовнішнього негативного впливу. І оточуючим не зрозуміло, що твориться у середині оболонки між дуалами. Тому порушити злагодженість гармонії в дуальності не можливо. Звісно, за умов, якщо хтось з дуалів власноруч не внесе негативу чи то від себе, чи то від інших.

Головне в дуальності - побачити в людині, як вона себе налаштувала, виховала, підготувала до життя. Яка вона є, що вміє, як ставиться до себе, до інших, як спілкується, яку „інформаційну їжу вживає ” й ін. Після чого вирішуєш, спілкуватися, чи не спілкуватися з цією людиною. Якщо ж побачили хоча б одну якість, яка вам не приємна, не до вподоби, треба якомога швидше обірвати з нею стосунки. Тим паче, якщо розвиваються близькі стосунки. Бо тоді навіть ця єдина неприємна якість буде травмувати і затьмарювати дуальні стосунки.

А якщо хтось втомився від дуальності - відпочивайте в тотожності. От уже мир і спокій: відпочинок від усіх інших стосунків. Може, тому, що за великим рахунком тотожність навіть стосунками назвати не можна. І ви дійсно розслабитеся в тотожності, але згодом повний штиль цих відносин залишить вас у пустелі подвійної самотності, коли не будете вже нічого відчувати, крім порожнечі і депресії.

Не думайте, що це просто теорія - це практика: історії життя шести тотожних пар, підсумок яких - той самий.

Як зрозуміти людям силу соціоніки і дуальності, якщо вони, наприклад, не володіють повною інформацією ні про свій соціонічний тип, ні про основи соціоніки, ні про дуальні стосунки. „Як можна судити про під’йом і падіння Голівуду, якщо не бачив жодного фільму”.

Соціоніка - це наука, практичність якої підтверджується життям. І як будь-яка наука, вона показує причини, відкриває шляхи, робить прогнози.

А вибір за вами. Тільки ви самі вирішуєте, як і з ким жити, ким і яким бути. А хто хоче зберегти дуальність, зробити її більш гармонійною, можна замовити корекцію дуальних стосунків у ВЦС.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

До теми:
 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Соціоніка»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Підозр у людини тим більше, чим менше вона знає”
Френсіс Бекон

 
Подорожуйте Україною комфортно і без обмежень!
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже









 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.