X

¬≥таЇмо на нашому сайт≥!



” ¬ас встановлене розширенн€ AdBlock або под≥бне. Ѕудь ласка, додайте наш сайт до б≥лого списку, - тим самим ¬и спри€тимете його розвитку, - адже сайт не утримуЇтьс€ ол≥гархами.
јратта - Ќа головну

21 с≥чн€ 2018, нед≥л€

«ј–ј““ј. ¬≥кно в ”крањну» - домашн€ стор≥нка  Ћист до редакц≥њ  ≤нформац≥€ про портал

јктуально
ћузей «јратта»
Ќев≥дома јратта
”крањнськ≥ ф≥льми
”крањнськ≥ мультф≥льми
’то ти?
  јратта у Facebook јратта в YouTube ¬ерс≥€ дл€ моб≥льних пристроњв RSS
„и знаЇте ¬и, що:
- серед найдавн≥ших та найважлив≥ших символ≥в ¬еликоднього €йц€ (писанки) Ї символ —онц€. Ќайпрост≥шим зображенн€м —онц€ Ї коло з пром≥нн€м або без нього. Ќа ¬еликодн≥х €йц€х, незалежно в≥д рел≥г≥њ, що ≥снують на ”крањн≥, також зображено восьмиконечну з≥рку, що в минулому була символом —онц€. —вастика (сварга, сваст€), або €к њњ називали Унер≥вний хрестФ або Угус€ч≥ шийкиФ, в €зичницьк≥ часи була символом —онц€. ¬ т≥ часи, вважалос€, що €йце було тал≥сманом, що мав значну силу, оск≥льки воно захищало власника в≥д хвороб, невдач або злого ока. —имвол≥чна сила ¬еликоднього €йц€ по€снювалас€ не лише тим, що воно захищало власника в≥д злого, але й тим, що воно захищало людей та збер≥гало людський р≥д.

Ќаш партнер - ƒата-центр Ђќб`Їднан≥ ћереж≥ ”крањниї

 урс валюти:
 урси валют в банках  иЇва
 урси валют в обм≥нниках  иЇва
 урси валют в рег≥онах ”крањни

√алере€ дизайну Ђјраттаї Ч арх≥тектура, бренд≥нг, пол≥граф≥€, веб

 луб украњнськоњ культури Ђјраттаї (м.Ќововолинськ)


–Ш–љ—В–µ—А–µ—Б–љ–Њ–µ –њ—А–µ–і–ї–Њ–ґ–µ–љ–Є–µ –њ–Њ–Ї—Г–њ–Ї–∞ –Њ—Д–Є—Б–∞ –≤ –±–Є–Ј–љ–µ—Б —Ж–µ–љ—В—А–µ –Т–Њ–Ј–і–≤–Є–ґ–µ–љ–Ї–∞ —Ж–µ–љ—В—А –Њ–њ–Є—Б–∞–љ–Є–µ –њ–Њ–Љ–µ—Й–µ–љ–Є–є –љ–∞ —Б–∞–є—В–µ
ѕогода в ”крањн≥:
 

Ќаш банер

Ќаш банер


як вийти з ситуац≥њ кризи? ƒл€ тих, хто приймаЇ р≥шенн€

”правл≥нн€ 28254 перегл€ди —истема Orphus: вид≥л≥ть орфограф≥чну помилку мишею ≥ натисн≥ть Ctrl+Enter

ќпубл≥ковано - 6.12.2008 | ¬с≥ публ≥кац≥њ | ¬ерс≥€ дл€ друку

як вийти з ситуац≥њ кризи? ƒл€ тих, хто приймаЇ р≥шенн€
ўо таке кризова ситуац≥€? як≥ р≥шенн€ Ї адекватними та дозвол€ють вийти з кризи?

ўо таке ситуац≥€ та €к≥ бувають ситуац≥њ?

ўоб говорити про вих≥д з ситуац≥њ кризи, спочатку давайте зрозум≥Їмо, що таке "ситуац≥€" взагал≥.

якщо ви подивитес€ словники та енциклопед≥њ, то там ви знайдете об'Їктив≥стське розум≥нн€ "ситуац≥њ" Ч "одноактн≥сть та неповторн≥сть множини под≥й, зб≥г життЇвих обставин ≥ положень, €к≥ в≥дкриваютьс€ сприйн€ттю та д≥€льност≥ людини".

ћи ж впевнен≥, що таке розум≥нн€ Ї недостатн≥м, ≥ запропонуЇмо вам суб'Їкт-об'Їктне розум≥нн€ "ситуац≥њ". —итуац≥€ це множина п≥двладних нам под≥й, наб≥р обставин, в €к≥ ми не можемо потрапити або з €ких ми не можемо вийти, не створивши чи не зм≥нивши њх за допомогою де€кого набору д≥й.

“обто ситуац≥€ це не просто €к≥сь одноактн≥ та неповторн≥ под≥њ, €к≥ в≥дкрит≥ сприйн€ттю та д≥€льност≥. "«ах≥д сонц€ ввечер≥" це не ситуац≥€, а от встигнути подивитис€ зах≥д сонц€ з крутого схилу, куди ще треба забратис€, Ч ситуац≥€.

—итуац≥€ це також не просто зб≥г обставин та положень, €к≥ в≥дкрит≥ сприйн€ттю та д≥€льност≥ Ч це участь д≥€льност≥ у формуванн≥ обставин. ƒавайте в≥зьмемо прост≥ життЇв≥ обставини.

ѕерший наб≥р обставин Ч ви стоњте перед замкненими дверима, у вас Ї ключ в≥д замка, ви можете зайти до себе додому. ÷е не ситуац≥€, хоча все перел≥чене у об'Їктив≥стському визначенн≥ Ї в на€вност≥ Ч зб≥г обставин, в≥дкрит≥сть сприйн€ттю та д≥€льност≥.

“епер в≥зьмемо другий наб≥р обставин Ч ви знову стоњте перед замкненими дверима, у вас Ї ключ в≥д замка, ви можете зайти до себе додому, а можете п≥ти ще погул€ти. ќце вже ситуац≥€ Ч причому ситуац≥€ вибору стандартних альтернатив, щодо €ких потр≥бно зробити д≥ю вибору, щоб в одну з них потрапити.

“рет≥й наб≥р обставин Ч ви знову стоњте перед замкненими дверима, у вас нема ключа в≥д замка, вам дуже потр≥бно до себе додому. ѕри цьому ключ Ї у когось з ваших р≥дних. ÷е проблемна ситуац≥€. ¬ир≥шенн€ проблеми пов'€зане з додатковими д≥€ми Ч подзвонити з проханн€м привезти ключ, дочекатис€, в≥дкрити. –озв'€занн€ проблеми потребуЇ б≥льш складних д≥й, але €к≥ складаютьс€ з простих та звичайних д≥й.

„етвертий наб≥р обставин Ч ви стоњте перед замкненими дверима, у вас ≥ н≥де б≥льше нема ключа в≥д замка, а вам дуже потр≥бно до себе додому. “обто Ч вам потр≥бно додому, ключа нема н≥де, гул€ти ви вже не хочете ≥ д≥тис€ вам н≥куди Ч оце вже кризова ситуац≥€.

ѕом≥тьте, що будь-€к≥ подальш≥ очевидн≥ д≥њ Ч лишитис€ ночувати на вулиц≥, проситис€ переночувати у сус≥д≥в, ламати двер≥ Ч Ї пог≥ршенн€м ситуац≥њ, бо ви не ночуЇте дома, €к збиралис€, або маЇте поламан≥ двер≥, чого ран≥ше не хот≥ли. ¬их≥д з кризовоњ ситуац≥њ Ч через ≥нновац≥йну д≥ю: викликати спец≥альну службу, зм≥нити замок, отримати новий ключ.

ќтже ситуац≥€ Ч те, куди ми вт€гнут≥, включен≥, залучен≥, а не те, що ми сприймаЇмо ззовн≥. ћи потрапл€Їмо в ситуац≥ю через д≥€льн≥сть ≥ виходимо з ситуац≥њ через д≥€льн≥сть. « ситуац≥њ через д≥€льн≥сть ми потрапл€Їмо в ≥ншу ситуац≥ю. “≥льки об'Їктив≥стське баченн€ ситуац≥њ робить њњ безвих≥дною. ≤ т≥льки д≥€льн≥сть через зм≥ну обставин дозвол€Ї створити вих≥д з ситуац≥њ. ≤снують три основн≥ ситуац≥њ Ч вибору стандартних альтернатив, проблемна, кризова.  ожна з них маЇ своњ особливост≥.

ўо таке ситуац≥€ кризи?

 оли ви пошукаЇте в словниках та енциклопед≥€х визначенн€ "кризи", то знайдете два основних розум≥нн€ Ч "важкий перех≥дний стан" чи "сукупн≥сть небезпеки та можливостей". ¬ принцип≥ це в≥рно, але це знову ж таки об'Їктив≥стський погл€д.

Ќа наш, суб'Їкт-об'Їктний погл€д, криза це ситуац≥€, коли

1) Ї наб≥р обставин, з €ких ми не можемо вийти, не зм≥нивши њх (в у€вленн≥ та в реальност≥);

2) к≥льк≥сть можливих вар≥ант≥в зм≥нювати ц≥ обставини дуже мала або взагал≥ нульова (так що потр≥бно ще придумати, €к це зробити),

3) наб≥р д≥й та засоб≥в, €к≥ ми можемо застосувати до зм≥н обставин, дуже обмежений (≥ обмеженн€ Ї очевидно-нездоланними), ≥

4) будь-€ка спроба зм≥н обставин традиц≥йними чи звичайними засобами веде до пог≥ршенн€ ситуац≥њ, до зменшенн€ можливостей та ще б≥льшого обмеженн€ д≥й (а нов≥ д≥њ чи засоби не Ї очевидними).

ќтже ми маЇмо так≥ ознаки кризи у пор€дку њх нумерац≥њ Ч

1) в≥дчутт€ безвих≥дност≥;

2) мало вар≥ант≥в вибору;

3) мало засоб≥в;

4) неадекватн≥сть д≥й тих, хто намагаЇтьс€ вийти з кризи традиц≥йними засобами.

¬ийти з ситуац≥њ кризи означаЇ побачити вих≥д умогл€дно, на основ≥ цього Ч розширити к≥льк≥сть вар≥ант≥в вибору, зб≥льшити к≥льк≥сть засоб≥в зм≥нити обставини та дос€гти стану, коли в зм≥нених обставинах можна д≥€ти дал≥ в тому числ≥ традиц≥йними засобами, €к ≥ ран≥ше.

¬ ситуац≥њ кризи без принциповоњ зм≥ни обставин не можна д≥€ти традиц≥йними засобами. ¬ ситуац≥њ кризи не можна застосовувати по€сненн€, €к≥ зазвичай застосовують в докризов≥й ситуац≥њ. ¬ ситуац≥њ кризи не можна використовувати лише на€вн≥ чи сумн≥вн≥ можливост≥. ¬ ситуац≥њ кризи можна д≥€ти лише зм≥нивши п≥дх≥д до ситуац≥њ в ц≥лому, придумавши нов≥ вар≥анти д≥й, побачивши нов≥ засоби, вийшовши з≥ стану неадекватност≥.

 люч до виходу з кризи (той самий ключ до дверей додому) Ч ≥нновац≥€, причому не одна, а посл≥довний наб≥р Ч ≥нновац≥€, €ка породжуЇ ≥нновац≥ю. “≥льки ≥нновац≥њ в ситуац≥њ кризи розширюють можливост≥ щодо зм≥н обставин, зб≥льшують перел≥к д≥й, €к≥ можна дл€ цього застосувати, та зрештою дозвол€ють вийти з ситуац≥њ кризи. ≤ т≥льки ≥нновац≥њ в п≥сл€кризов≥й ситуац≥њ дозвол€ють подолати насл≥дки кризи, бо вийти з ситуац≥њ кризи це ще не означаЇ подолати њњ насл≥дки.

ƒуже часто в ситуац≥ю кризи потрапл€ють одразу з ситуац≥њ вибору стандартних альтернатив, ≥нод≥ Ч через проблемну ситуац≥ю. ј от вийти з ситуац≥њ кризи одразу ж в ситуац≥ю вибору стандартних альтернатив дуже важко: з ситуац≥њ кризи, €к правило, виход€ть в проблемну ситуац≥ю, з €коњ вже пот≥м виход€ть в ситуац≥ю вибору стандартних альтернатив.

Ќа основ≥ цього розр≥зн€ють прост≥ ≥нновац≥њ та потужн≥ ≥нновац≥њ Ч прост≥ ≥нновац≥њ дозвол€ють вийти з кризовоњ ситуац≥њ в проблемну, а потужн≥ ≥нновац≥њ дозвол€ють перейти в≥д кризовоњ ситуац≥њ до ситуац≥њ вибору стандартних альтернатив.

Ќайрозповсюджен≥ший спос≥б загостренн€ кризи Ч кризову ситуац≥ю дуже довго вважають просто проблемною ситуац≥Їю.  оли на фон≥ розвитку кризи ви чуЇте слова де€ких людей Ч "у нас кризи нема, криза десь там, а ми долаЇмо њњ насл≥дки" чи "нема н≥€коњ кризи, Ї просто проблеми" Ч знайте, ви маЇте справу з неадекватними людьми, €к≥ зрештою своњми д≥€ми ≥ привод€ть до загостренн€ кризи.

 риза завжди маЇ внутр≥шн≥ причини.  риза розвиваЇтьс€ саме через неадекватн≥сть спроб њњ подолати. якщо початок економ≥чноњ кризи створюЇ св≥това економ≥чна ситуац≥€, то поглиблюЇ розвиваЇ, пестить та викохуЇ кризу Ч влада кожноњ крањни.

 оли влада в ситуац≥њ економ≥чноњ кризи намагаЇтьс€ по€снювати кризу через в≥дновленн€ передкризовоњ ситуац≥њ, то це "ностальг≥чна" брехн€.  оли влада в ситуац≥њ економ≥чноњ кризи намагаЇтьс€ використовувати сумн≥вн≥ можливост≥ (наприклад, в≥ддаючи в заставу майбутнЇ крањни п≥д кредити), то це пол≥тичний злочин.

 оли влада в ситуац≥њ економ≥чноњ кризи намагаЇтьс€ зд≥йснювати традиц≥йн≥ або звичайн≥ д≥њ, використовуючи на€вн≥ засоби, та ще й по€снюЇ це цитатами з економ≥чних п≥дручник≥в, то це пр€ма та €вна неадекватн≥сть.  оли влада бачить, що њњ не≥нновац≥йн≥ спроби боротис€ з кризою пог≥ршують ситуац≥ю ≥ продовжуЇ це робити, то це безпорадн≥сть.

 оли ви в ситуац≥њ персональноњ кризи д≥Їте так само, €к не≥нновац≥йна влада, то ви брешете соб≥, робите д≥њ, про €к≥ пот≥м пошкодуЇте, потрапл€Їте у стан неадекватност≥ та безпорадност≥, €к≥ зак≥нчуютьс€ депрес≥Їю.

як перейти до ≥нновац≥й?

Ћюдина довол≥ ледаче створ≥нн€, бо вона не просто переживаЇ стан задоволенн€, €к тварина, а вм≥Ї його ц≥леспр€мовано продовжувати.  ажуть, що людським розвитком ми взагал≥ маЇмо завд€чувати л≥н≥.

ћабуть це правда. јле ще б≥льшою правдою Ї те, що Їдиною можлив≥стю подолати л≥нь Ї криза. Ѕ≥льш≥сть ≥нновац≥й €к в природн≥й еволюц≥њ, так ≥ в людськ≥й ≥стор≥њ, виникали саме завд€ки кризам. –азом з тим, криза не породжуЇ ≥нновац≥њ сама по соб≥ та одразу ж.

ўоб ≥нновац≥њ стали можливими, щоб вони почали виникати, криза повинна вдарити у саме серце кожного, повинна зруйнувати звичний св≥т, повинна знищити вс≥ над≥њ на можлив≥сть поверненн€ до минулого, ≥нод≥ повинна знущатис€ та глумитис€ над людьми, поки вони не опин€тьс€ на краю загибел≥.

Ѕо т≥льки перед лицем загибел≥ або втрати всього, що вони мали, люди здатн≥ моб≥л≥зуватис€ ≥ не просто продукувати ≥нновац≥йн≥ ≥дењ, а застосовувати њх на практиц≥. ¬ ситуац≥њ кризи т≥, хто не може моб≥л≥зувати своњ зусилл€ та перейти до ≥нновац≥й, Ч гинуть або деградують.

ќтже ≥нновац≥њ не народжуютьс€ з самого факту кризи €к такого. ўо ж заважаЇ кожному з нас чи влад≥ €к так≥й вдатис€ до ≥нновац≥й? «аважаЇ сором з≥знатис€ у своњй некомпетентност≥ та попросити експертноњ допомоги.

Ѕо кожен з нас думаЇ, €к на це подивл€тьс€ люди, а вигл€дати некомпетентним Ч ой, €к не хочетьс€. ј у влади Ї ще одна загроза Ч пол≥тик чи група пол≥тик≥в, €к≥ з≥знаютьс€ у своњй некомпетентност≥, фактично оголошують про свою пол≥тичну смерть.

ќтже нав≥ть д≥ючи в ситуац≥њ кризи неадекватно ≥ це розум≥ючи, влада не може просто п≥ти ≥ помахати нам рукою. ≤нод≥ владу доводитьс€ скидати силом≥ць. “ак само ≥ кожен з нас Ч р≥шенн€ про ≥нновац≥йн≥ п≥дходи до ситуац≥њ ми приймаЇмо т≥льки п≥д €вним тиском обставин.

≤нновац≥њ починаютьс€ з ≥нновац≥й в соб≥. ѕерех≥д до ≥нновац≥й починаЇтьс€ з дуже простого за зм≥стом та надзвичайно важкого за мотивац≥Їю р≥шенн€ Ч "¬се! я б≥льше не д≥ю традиц≥йними засобами. я шукатиму ≥нновац≥њ та впроваджуватиму њх". ÷е р≥шенн€ маЇ важливе психолог≥чне значенн€ Ч ви долаЇте кризу всередин≥ себе. ¬ам залишаЇтьс€ т≥льки подолати њњ зовн≥ себе.

ƒопустимо, ми так чи ≥накше прийшли до такого стану, коли ≥нновац≥њ стали вже нев≥дворотними, коли вже вс≥ зрозум≥ли, що традиц≥йн≥ знанн€ та засоби проблем не вир≥шують. “од≥ про €к≥ ≥нновац≥њ ми говоримо?

≤нновац≥њ за зм≥стом дуже розр≥зн€ютьс€. «м≥ст ≥нновац≥й залежить в≥д того, куди зор≥Їнтован≥ наш≥ ≥нновац≥њ Ч на поверненн€ в докризовий св≥т чи на просуванн€ в новий п≥сл€кризовий св≥т.

“обто в≥дносно першого розум≥нн€ кризи нам потр≥бно ос€гнути Ч це "важкий перех≥дний стан" куди: в докризову ситуац≥ю чи в принципово нову п≥сл€кризову.

¬≥дносно другого розум≥нн€ кризи ми повинн≥ побачити: з позиц≥њ докризовоњ ситуац≥њ Ч "небезпеку" кризи або з позиц≥њ п≥сл€кризовоњ ситуац≥њ Ч "можливост≥" кризи.

¬≥д того, €ку позиц≥ю ≥дентиф≥кац≥њ ви займете Ч докризову чи п≥сл€кризову, залежить ваше виживанн€, усп≥х ≥ щоденний настр≥й п≥д час кризи та ваш п≥сл€кризовий розвиток. “≥льки ≥нновац≥њ з позиц≥њ п≥сл€кризовоњ ситуац≥њ Ї перспективними.

«давалос€ б Ч ось прийшла довгооч≥кувана криза, ≥ все, що ран≥ше так хот≥ла зробити влада, можна робити з найменшим опором населенн€. ¬и так довго говорили про структурну економ≥чну реформу Ч давайте робити вже. ¬и так давно хот≥ли принципово зм≥нити структуру бюджету Ч маЇте шанс. ¬и хот≥ли реформ в металург≥њ Ч будь-ласка реформуйте. ¬и збиралис€ провести реформу в ∆ √ Ч чудова нагода.

¬и мали нам≥р раз ≥ назавжди роз≥братис€ з т≥ньовою доларизац≥Їю економ≥ки Ч прекрасна можлив≥сть. ¬и хот≥ли почати реконструкц≥ю ≥нфраструктури в загальнонац≥ональному масштаб≥ Ч н≥хто не заперечуЇ.

“е ж саме в б≥знес≥. ¬и хот≥ли давно реструктуризувати б≥знес Ч €краз час. ¬и хот≥ли зд≥йснити кадров≥ зм≥ни Ч от ≥ настав момент. ¬и збиралис€ позбутис€ нел≥кв≥дних актив≥в Ч продавати њх вже п≥зно, але ви можете њх законсервувати або комусь подарувати. ¬и хот≥ли зайн€тис€ самоосв≥тою чи почитати книги Ч тепер у вас буде на це час.

јле це можливо лише в тому випадку, коли ви намагаЇтес€ творити ≥нновац≥њ з перспективи нового п≥сл€кризового св≥ту.  оли ви намагаЇтес€ повернутис€ в докризовий св≥т Ч ви н≥чого цього не бачите ≥ вс≥ ваш≥ ≥нновац≥њ це лише спос≥б в≥дновити минулий спос≥б свого ≥снуванн€.

≤нновац≥њ зазвичай потребують ≥нтелектуального зусилл€ та додаткових крок≥в на њх впровадженн€. Ќебажанн€ робити додатков≥ кроки покликане не т≥льки психолог≥чною неготовн≥стю чи л≥нню, а часто в≥дсутн≥стю на€вних дл€ цього ресурс≥в. ќтже знаходженн€ ресурс≥в дл€ ≥нновац≥њ теж повинно мати ≥нновац≥йний характер.

як зробити ц≥нн≥сний виб≥р в ситуац≥њ кризи?

Ћюди в ситуац≥њ кризи дуже зм≥нюютьс€ Ч зм≥нюЇтьс€ њх зовн≥шн≥й вигл€д, настр≥й, вираз обличч€. јле головне Ч в ситуац≥њ кризи зм≥нюютьс€ ц≥нност≥. ÷е в≥дбуваЇтьс€ досить швидко, коли св≥дом≥сть людини моб≥льна, коли всередин≥ себе людина багато раз≥в програвала р≥зн≥ вар≥анти та р≥зн≥ сценар≥њ свого житт€.

≤ це в≥дбуваЇтьс€ дуже важко, коли людина була спр€мована на демонстрац≥ю свого високого становища, своЇњ вин€тковост≥, своЇњ влади, свого багатства Ч ≥ при цьому нав≥ть не припускала думки, що все може повернутис€ ≥накше.

¬ ситуац≥њ кризи поступово зм≥нюютьс€ критер≥њ соц≥альноњ усп≥шност≥. ”сп≥шн≥сть починаЇ визначатис€ не демонстративним споживанн€м, а здатн≥стю до ≥нновац≥й.

”сп≥шними стають т≥, хто найб≥льш ≥нновац≥йно зум≥в вийти з ситуац≥њ кризи ≥ нав≥ть закласти умови п≥сл€кризового розвитку.

 риза це зазвичай ситуац≥€-на-меж≥, €ка ви€вл€Ї вс≥ найкращ≥ ≥ найг≥рш≥ €кост≥ людини ≥ залишаЇ непом≥ченими €кост≥, €кими вона схожа на безл≥ч ≥нших людей.

ѕ≥д час кризи у людей виникаЇ безл≥ч питань, що мають суто нееконом≥чне значенн€. Ќаприклад, зазвичай, "куди вкласти грош≥" це питанн€ економ≥чноњ доц≥льност≥. ¬ ситуац≥њ кризи, коли зникають ознаки будь-€коњ економ≥чноњ доц≥льност≥, виникаЇ дуже ц≥кавий виб≥р Ч "куди вкласти грош≥, €к≥ все р≥вно знец≥н€тьс€". ≤ оцей виб≥р вже нееконом≥чний Ч це моральний виб≥р, духовний виб≥р. ÷ей виб≥р робитьс€ вже не всередин≥ у€вленн€ про економ≥чний зиск, а всередин≥ у€вленн€ про справедлив≥сть, про в≥чн≥сть ≥ т.п.

«араз доводитьс€ чути питанн€ про те, в €к≥ активи вкладати п≥д час кризи, коли вкладати практично н≥куди, бо н≥ про що нема певност≥ Ч н≥ про банки, н≥ про фондов≥ ринки, н≥ про золото чи коштовност≥, н≥ про пол≥тичн≥ парт≥њ, н≥ про владу взагал≥. јле зажди в будь-€к≥й криз≥ лишаЇтьс€ один непорушний актив Ч це ви: ваша та ваших близьких особист≥сть, розум, осв≥та, псих≥чний стан. «нец≥ненн€ цього активу вдарить по вас €кнайб≥льше.

якщо ви нав≥ть втратите все економ≥чне багатство, але ваше особист≥сно-референтне коло матиме не зменшений потенц≥ал, ви з часом в≥дновите все, що втратили. якщо ж ви залишитес€ наодинц≥ з≥ своњм багатством, але втратите особист≥сно-референтне коло, то ви втратите набагато б≥льше.

ќтже п≥дтримуйте морально та матер≥ально своњх близьких, своњх найближчих друз≥в та добрих знайомих, бо це Ї ваше особист≥сно-референтне коло ≥ ваш найц≥нн≥ший актив.

ƒругий актив, в €кий можна вкладати ресурси, €к≥ знец≥нюютьс€, сьогодн≥ вигл€даЇ дуже примарним. ÷ей актив Ч Ќовий —в≥т, тобто св≥т, €кий буде п≥сл€ кризи.

“ой, хто ще п≥д час кризи примудритьс€ дослухатис€ де€ких прогноз≥в або просто вгадати, €ким буде Ќовий —в≥т, той, вкладаючи своњ ресурси в цей Ќовий —в≥т, отримаЇ перевагу в майбутньому. ј щоб взнати, €ким буде цей Ќовий —в≥т, ≥снують дуже очевидн≥ поради Ч читайте книги, журнали ≥ газети, читайте в ≤нтернет.

“епер перейдемо до вибору, €кий сьогодн≥ доводитьс€ робити тим, хто зв≥льн€Ї прац≥вник≥в. ѕро цей виб≥р чомусь не т≥льки не пишуть, але ≥ не говор€ть: кого зв≥льн€ти в першу чергу, коли все р≥вно зв≥льн€ти когось потр≥бно?  оли зв≥льн€Їш людей, зайн€тих непроф≥льною д≥€льн≥стю, тут практично не виникаЇ моральних дилем. ј от коли доводитьс€ зв≥льн€ти людей в сферах виробництва, €к≥ залишатьс€ д≥Ївими п≥д час кризи, то доводитьс€ робити виб≥р м≥ж людьми, що виконують схож≥ виробнич≥ функц≥њ.

¬ такому випадку т≥льки на перший погл€д здаЇтьс€, що зв≥льн€ти потр≥бно менш квал≥ф≥кованих, а лишати б≥льш квал≥ф≥кованих. ƒобре подумавши, розум≥Їш, що менш квал≥ф≥кован≥ мають менше шанс≥в вижити в ситуац≥њ безроб≥тт€ п≥д час кризи. ќтже, з точки зору самого б≥знесу, доц≥льно зв≥льнити менш квал≥ф≥кованого.

ј з точки зору соц≥альноњ справедливост≥, зв≥льн€ти потр≥бно того, хто маЇ б≥льше шанс≥в вижити в ситуац≥њ кризи п≥сл€ зв≥льненн€. ÷е непростий виб≥р, сп≥рний виб≥р, але його ≥нод≥ потр≥бно робити.

Ќу ≥ нарешт≥ про ≥нтелект. ўе в докризовий пер≥од ≥нтелектуали в наш≥й крањн≥ були не потр≥бн≥. ¬ ситуац≥њ ж кризи ≥нтелектуали стануть не потр≥бн≥ ще б≥льше, €кщо т≥льки ≥нновац≥њ не стануть основою економ≥чноњ пол≥тики держави та корпорац≥й. јле на це спод≥ванн€ дуже мал≥.

ќтже багато ≥нтелектуал≥в опин€тьс€ на вулиц≥ ≥ будуть без роботи. ќск≥льки ц≥ люди нам близьк≥, то ми скажемо њм, €к соб≥ Ч не шукайте правди ≥ не спод≥вайтесь на справедлив≥сть.

якщо ≥нновац≥њ разом з њх нос≥€ми стануть не потр≥бн≥ н≥ влад≥, н≥ б≥знесу, чесн≥ше дл€ м≥ських ≥нтелектуал≥в поњхати в село, де жити, працювати ≥ творити. ÷е дуже просте за зм≥стом ≥ водночас важке дл€ вт≥ленн€ р≥шенн€.

јле, перечитайте "ƒоктора ∆иваго" Ч ≥ з Ѕогом.

якщо ви пом≥тили в текст≥ орфограф≥чну помилку, вид≥л≥ть њњ мишкою та натисн≥ть Ctrl+Enter

 

ƒо теми:
 
Share/Bookmark
 
Loading...
ѕублiкацiњ за темою Ђ”правл≥нн€ї:
 
  
ѕубл≥кац≥њ:

ќстанн≥ новини:

ѕопул€рн≥ статт≥:
 
 

ѕрироднич≥ науки й рел≥г≥ю протиставл€ють одна одн≥й лише люди, погано осв≥чен≥ €к у першому, так ≥ в другомуФ
ѕ. —абатьЇ, французький х≥м≥к, Ќобел≥вська прем≥€ 1912 р.

 
«найди свою √ј–ћќЌ≤ё!
 
ќпитуванн€:

”крањна сьогодн≥ -
ќкупована крањна
Ќезалежна ≥ самост≥йна
УЅананова республ≥каФ
„ас покаже







 

 
Internet Map —чЄтчик тиц и PR

© ј–ј““ј. ”крањнський нац≥ональний портал. 2006-2018.
ѕри передруц≥ ≥нформац≥њ, посиланн€ на www.aratta-ukraine.com обов`€зкове.