Аратта - На головну

26 липня 2017, середа

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- найдовша печера на Україні носить назву «Оптимістична» і знаходиться на Поділлі - це гіпсова печера на глибині 20 м, протяжністю понад 230 км. Вхід до неї розташований поблизу села Королівка Борщівського району Тернопільській області. Це найдовша гіпсова печера у світі і друга за протяжністю, - вона поступається лише Мамонтовій печері в США...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Интересное предложение покупка офиса в бизнес центре Воздвиженка центр описание помещений на сайте
Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Як вийти з ситуації кризи? Для тих, хто приймає рішення

Управління 26583 перегляди Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 6.12.2008 | Всі публікації | Версія для друку

Як вийти з ситуації кризи? Для тих, хто приймає рішення
Що таке кризова ситуація? Які рішення є адекватними та дозволяють вийти з кризи?

Що таке ситуація та які бувають ситуації?

Щоб говорити про вихід з ситуації кризи, спочатку давайте зрозуміємо, що таке "ситуація" взагалі.

Якщо ви подивитеся словники та енциклопедії, то там ви знайдете об'єктивістське розуміння "ситуації" — "одноактність та неповторність множини подій, збіг життєвих обставин і положень, які відкриваються сприйняттю та діяльності людини".

Ми ж впевнені, що таке розуміння є недостатнім, і запропонуємо вам суб'єкт-об'єктне розуміння "ситуації". Ситуація це множина підвладних нам подій, набір обставин, в які ми не можемо потрапити або з яких ми не можемо вийти, не створивши чи не змінивши їх за допомогою деякого набору дій.

Тобто ситуація це не просто якісь одноактні та неповторні події, які відкриті сприйняттю та діяльності. "Захід сонця ввечері" це не ситуація, а от встигнути подивитися захід сонця з крутого схилу, куди ще треба забратися, — ситуація.

Ситуація це також не просто збіг обставин та положень, які відкриті сприйняттю та діяльності — це участь діяльності у формуванні обставин. Давайте візьмемо прості життєві обставини.

Перший набір обставин — ви стоїте перед замкненими дверима, у вас є ключ від замка, ви можете зайти до себе додому. Це не ситуація, хоча все перелічене у об'єктивістському визначенні є в наявності — збіг обставин, відкритість сприйняттю та діяльності.

Тепер візьмемо другий набір обставин — ви знову стоїте перед замкненими дверима, у вас є ключ від замка, ви можете зайти до себе додому, а можете піти ще погуляти. Оце вже ситуація — причому ситуація вибору стандартних альтернатив, щодо яких потрібно зробити дію вибору, щоб в одну з них потрапити.

Третій набір обставин — ви знову стоїте перед замкненими дверима, у вас нема ключа від замка, вам дуже потрібно до себе додому. При цьому ключ є у когось з ваших рідних. Це проблемна ситуація. Вирішення проблеми пов'язане з додатковими діями — подзвонити з проханням привезти ключ, дочекатися, відкрити. Розв'язання проблеми потребує більш складних дій, але які складаються з простих та звичайних дій.

Четвертий набір обставин — ви стоїте перед замкненими дверима, у вас і ніде більше нема ключа від замка, а вам дуже потрібно до себе додому. Тобто — вам потрібно додому, ключа нема ніде, гуляти ви вже не хочете і дітися вам нікуди — оце вже кризова ситуація.

Помітьте, що будь-які подальші очевидні дії — лишитися ночувати на вулиці, проситися переночувати у сусідів, ламати двері — є погіршенням ситуації, бо ви не ночуєте дома, як збиралися, або маєте поламані двері, чого раніше не хотіли. Вихід з кризової ситуації — через інноваційну дію: викликати спеціальну службу, змінити замок, отримати новий ключ.

Отже ситуація — те, куди ми втягнуті, включені, залучені, а не те, що ми сприймаємо ззовні. Ми потрапляємо в ситуацію через діяльність і виходимо з ситуації через діяльність. З ситуації через діяльність ми потрапляємо в іншу ситуацію. Тільки об'єктивістське бачення ситуації робить її безвихідною. І тільки діяльність через зміну обставин дозволяє створити вихід з ситуації. Існують три основні ситуації — вибору стандартних альтернатив, проблемна, кризова. Кожна з них має свої особливості.

Що таке ситуація кризи?

Коли ви пошукаєте в словниках та енциклопедіях визначення "кризи", то знайдете два основних розуміння — "важкий перехідний стан" чи "сукупність небезпеки та можливостей". В принципі це вірно, але це знову ж таки об'єктивістський погляд.

На наш, суб'єкт-об'єктний погляд, криза це ситуація, коли

1) є набір обставин, з яких ми не можемо вийти, не змінивши їх (в уявленні та в реальності);

2) кількість можливих варіантів змінювати ці обставини дуже мала або взагалі нульова (так що потрібно ще придумати, як це зробити),

3) набір дій та засобів, які ми можемо застосувати до змін обставин, дуже обмежений (і обмеження є очевидно-нездоланними), і

4) будь-яка спроба змін обставин традиційними чи звичайними засобами веде до погіршення ситуації, до зменшення можливостей та ще більшого обмеження дій (а нові дії чи засоби не є очевидними).

Отже ми маємо такі ознаки кризи у порядку їх нумерації —

1) відчуття безвихідності;

2) мало варіантів вибору;

3) мало засобів;

4) неадекватність дій тих, хто намагається вийти з кризи традиційними засобами.

Вийти з ситуації кризи означає побачити вихід умоглядно, на основі цього — розширити кількість варіантів вибору, збільшити кількість засобів змінити обставини та досягти стану, коли в змінених обставинах можна діяти далі в тому числі традиційними засобами, як і раніше.

В ситуації кризи без принципової зміни обставин не можна діяти традиційними засобами. В ситуації кризи не можна застосовувати пояснення, які зазвичай застосовують в докризовій ситуації. В ситуації кризи не можна використовувати лише наявні чи сумнівні можливості. В ситуації кризи можна діяти лише змінивши підхід до ситуації в цілому, придумавши нові варіанти дій, побачивши нові засоби, вийшовши зі стану неадекватності.

Ключ до виходу з кризи (той самий ключ до дверей додому) — інновація, причому не одна, а послідовний набір — інновація, яка породжує інновацію. Тільки інновації в ситуації кризи розширюють можливості щодо змін обставин, збільшують перелік дій, які можна для цього застосувати, та зрештою дозволяють вийти з ситуації кризи. І тільки інновації в післякризовій ситуації дозволяють подолати наслідки кризи, бо вийти з ситуації кризи це ще не означає подолати її наслідки.

Дуже часто в ситуацію кризи потрапляють одразу з ситуації вибору стандартних альтернатив, іноді — через проблемну ситуацію. А от вийти з ситуації кризи одразу ж в ситуацію вибору стандартних альтернатив дуже важко: з ситуації кризи, як правило, виходять в проблемну ситуацію, з якої вже потім виходять в ситуацію вибору стандартних альтернатив.

На основі цього розрізняють прості інновації та потужні інновації — прості інновації дозволяють вийти з кризової ситуації в проблемну, а потужні інновації дозволяють перейти від кризової ситуації до ситуації вибору стандартних альтернатив.

Найрозповсюдженіший спосіб загострення кризи — кризову ситуацію дуже довго вважають просто проблемною ситуацією. Коли на фоні розвитку кризи ви чуєте слова деяких людей — "у нас кризи нема, криза десь там, а ми долаємо її наслідки" чи "нема ніякої кризи, є просто проблеми" — знайте, ви маєте справу з неадекватними людьми, які зрештою своїми діями і приводять до загострення кризи.

Криза завжди має внутрішні причини. Криза розвивається саме через неадекватність спроб її подолати. Якщо початок економічної кризи створює світова економічна ситуація, то поглиблює розвиває, пестить та викохує кризу — влада кожної країни.

Коли влада в ситуації економічної кризи намагається пояснювати кризу через відновлення передкризової ситуації, то це "ностальгічна" брехня. Коли влада в ситуації економічної кризи намагається використовувати сумнівні можливості (наприклад, віддаючи в заставу майбутнє країни під кредити), то це політичний злочин.

Коли влада в ситуації економічної кризи намагається здійснювати традиційні або звичайні дії, використовуючи наявні засоби, та ще й пояснює це цитатами з економічних підручників, то це пряма та явна неадекватність. Коли влада бачить, що її неінноваційні спроби боротися з кризою погіршують ситуацію і продовжує це робити, то це безпорадність.

Коли ви в ситуації персональної кризи дієте так само, як неінноваційна влада, то ви брешете собі, робите дії, про які потім пошкодуєте, потрапляєте у стан неадекватності та безпорадності, які закінчуються депресією.

Як перейти до інновацій?

Людина доволі ледаче створіння, бо вона не просто переживає стан задоволення, як тварина, а вміє його цілеспрямовано продовжувати. Кажуть, що людським розвитком ми взагалі маємо завдячувати ліні.

Мабуть це правда. Але ще більшою правдою є те, що єдиною можливістю подолати лінь є криза. Більшість інновацій як в природній еволюції, так і в людській історії, виникали саме завдяки кризам. Разом з тим, криза не породжує інновації сама по собі та одразу ж.

Щоб інновації стали можливими, щоб вони почали виникати, криза повинна вдарити у саме серце кожного, повинна зруйнувати звичний світ, повинна знищити всі надії на можливість повернення до минулого, іноді повинна знущатися та глумитися над людьми, поки вони не опиняться на краю загибелі.

Бо тільки перед лицем загибелі або втрати всього, що вони мали, люди здатні мобілізуватися і не просто продукувати інноваційні ідеї, а застосовувати їх на практиці. В ситуації кризи ті, хто не може мобілізувати свої зусилля та перейти до інновацій, — гинуть або деградують.

Отже інновації не народжуються з самого факту кризи як такого. Що ж заважає кожному з нас чи владі як такій вдатися до інновацій? Заважає сором зізнатися у своїй некомпетентності та попросити експертної допомоги.

Бо кожен з нас думає, як на це подивляться люди, а виглядати некомпетентним — ой, як не хочеться. А у влади є ще одна загроза — політик чи група політиків, які зізнаються у своїй некомпетентності, фактично оголошують про свою політичну смерть.

Отже навіть діючи в ситуації кризи неадекватно і це розуміючи, влада не може просто піти і помахати нам рукою. Іноді владу доводиться скидати силоміць. Так само і кожен з нас — рішення про інноваційні підходи до ситуації ми приймаємо тільки під явним тиском обставин.

Інновації починаються з інновацій в собі. Перехід до інновацій починається з дуже простого за змістом та надзвичайно важкого за мотивацією рішення — "Все! Я більше не дію традиційними засобами. Я шукатиму інновації та впроваджуватиму їх". Це рішення має важливе психологічне значення — ви долаєте кризу всередині себе. Вам залишається тільки подолати її зовні себе.

Допустимо, ми так чи інакше прийшли до такого стану, коли інновації стали вже невідворотними, коли вже всі зрозуміли, що традиційні знання та засоби проблем не вирішують. Тоді про які інновації ми говоримо?

Інновації за змістом дуже розрізняються. Зміст інновацій залежить від того, куди зорієнтовані наші інновації — на повернення в докризовий світ чи на просування в новий післякризовий світ.

Тобто відносно першого розуміння кризи нам потрібно осягнути — це "важкий перехідний стан" куди: в докризову ситуацію чи в принципово нову післякризову.

Відносно другого розуміння кризи ми повинні побачити: з позиції докризової ситуації — "небезпеку" кризи або з позиції післякризової ситуації — "можливості" кризи.

Від того, яку позицію ідентифікації ви займете — докризову чи післякризову, залежить ваше виживання, успіх і щоденний настрій під час кризи та ваш післякризовий розвиток. Тільки інновації з позиції післякризової ситуації є перспективними.

Здавалося б — ось прийшла довгоочікувана криза, і все, що раніше так хотіла зробити влада, можна робити з найменшим опором населення. Ви так довго говорили про структурну економічну реформу — давайте робити вже. Ви так давно хотіли принципово змінити структуру бюджету — маєте шанс. Ви хотіли реформ в металургії — будь-ласка реформуйте. Ви збиралися провести реформу в ЖКГ — чудова нагода.

Ви мали намір раз і назавжди розібратися з тіньовою доларизацією економіки — прекрасна можливість. Ви хотіли почати реконструкцію інфраструктури в загальнонаціональному масштабі — ніхто не заперечує.

Те ж саме в бізнесі. Ви хотіли давно реструктуризувати бізнес — якраз час. Ви хотіли здійснити кадрові зміни — от і настав момент. Ви збиралися позбутися неліквідних активів — продавати їх вже пізно, але ви можете їх законсервувати або комусь подарувати. Ви хотіли зайнятися самоосвітою чи почитати книги — тепер у вас буде на це час.

Але це можливо лише в тому випадку, коли ви намагаєтеся творити інновації з перспективи нового післякризового світу. Коли ви намагаєтеся повернутися в докризовий світ — ви нічого цього не бачите і всі ваші інновації це лише спосіб відновити минулий спосіб свого існування.

Інновації зазвичай потребують інтелектуального зусилля та додаткових кроків на їх впровадження. Небажання робити додаткові кроки покликане не тільки психологічною неготовністю чи лінню, а часто відсутністю наявних для цього ресурсів. Отже знаходження ресурсів для інновації теж повинно мати інноваційний характер.

Як зробити ціннісний вибір в ситуації кризи?

Люди в ситуації кризи дуже змінюються — змінюється їх зовнішній вигляд, настрій, вираз обличчя. Але головне — в ситуації кризи змінюються цінності. Це відбувається досить швидко, коли свідомість людини мобільна, коли всередині себе людина багато разів програвала різні варіанти та різні сценарії свого життя.

І це відбувається дуже важко, коли людина була спрямована на демонстрацію свого високого становища, своєї винятковості, своєї влади, свого багатства — і при цьому навіть не припускала думки, що все може повернутися інакше.

В ситуації кризи поступово змінюються критерії соціальної успішності. Успішність починає визначатися не демонстративним споживанням, а здатністю до інновацій.

Успішними стають ті, хто найбільш інноваційно зумів вийти з ситуації кризи і навіть закласти умови післякризового розвитку.

Криза це зазвичай ситуація-на-межі, яка виявляє всі найкращі і найгірші якості людини і залишає непоміченими якості, якими вона схожа на безліч інших людей.

Під час кризи у людей виникає безліч питань, що мають суто неекономічне значення. Наприклад, зазвичай, "куди вкласти гроші" це питання економічної доцільності. В ситуації кризи, коли зникають ознаки будь-якої економічної доцільності, виникає дуже цікавий вибір — "куди вкласти гроші, які все рівно знеціняться". І оцей вибір вже неекономічний — це моральний вибір, духовний вибір. Цей вибір робиться вже не всередині уявлення про економічний зиск, а всередині уявлення про справедливість, про вічність і т.п.

Зараз доводиться чути питання про те, в які активи вкладати під час кризи, коли вкладати практично нікуди, бо ні про що нема певності — ні про банки, ні про фондові ринки, ні про золото чи коштовності, ні про політичні партії, ні про владу взагалі. Але зажди в будь-якій кризі лишається один непорушний актив — це ви: ваша та ваших близьких особистість, розум, освіта, психічний стан. Знецінення цього активу вдарить по вас якнайбільше.

Якщо ви навіть втратите все економічне багатство, але ваше особистісно-референтне коло матиме не зменшений потенціал, ви з часом відновите все, що втратили. Якщо ж ви залишитеся наодинці зі своїм багатством, але втратите особистісно-референтне коло, то ви втратите набагато більше.

Отже підтримуйте морально та матеріально своїх близьких, своїх найближчих друзів та добрих знайомих, бо це є ваше особистісно-референтне коло і ваш найцінніший актив.

Другий актив, в який можна вкладати ресурси, які знецінюються, сьогодні виглядає дуже примарним. Цей актив — Новий Світ, тобто світ, який буде після кризи.

Той, хто ще під час кризи примудриться дослухатися деяких прогнозів або просто вгадати, яким буде Новий Світ, той, вкладаючи свої ресурси в цей Новий Світ, отримає перевагу в майбутньому. А щоб взнати, яким буде цей Новий Світ, існують дуже очевидні поради — читайте книги, журнали і газети, читайте в Інтернет.

Тепер перейдемо до вибору, який сьогодні доводиться робити тим, хто звільняє працівників. Про цей вибір чомусь не тільки не пишуть, але і не говорять: кого звільняти в першу чергу, коли все рівно звільняти когось потрібно? Коли звільняєш людей, зайнятих непрофільною діяльністю, тут практично не виникає моральних дилем. А от коли доводиться звільняти людей в сферах виробництва, які залишаться дієвими під час кризи, то доводиться робити вибір між людьми, що виконують схожі виробничі функції.

В такому випадку тільки на перший погляд здається, що звільняти потрібно менш кваліфікованих, а лишати більш кваліфікованих. Добре подумавши, розумієш, що менш кваліфіковані мають менше шансів вижити в ситуації безробіття під час кризи. Отже, з точки зору самого бізнесу, доцільно звільнити менш кваліфікованого.

А з точки зору соціальної справедливості, звільняти потрібно того, хто має більше шансів вижити в ситуації кризи після звільнення. Це непростий вибір, спірний вибір, але його іноді потрібно робити.

Ну і нарешті про інтелект. Ще в докризовий період інтелектуали в нашій країні були не потрібні. В ситуації ж кризи інтелектуали стануть не потрібні ще більше, якщо тільки інновації не стануть основою економічної політики держави та корпорацій. Але на це сподівання дуже малі.

Отже багато інтелектуалів опиняться на вулиці і будуть без роботи. Оскільки ці люди нам близькі, то ми скажемо їм, як собі — не шукайте правди і не сподівайтесь на справедливість.

Якщо інновації разом з їх носіями стануть не потрібні ні владі, ні бізнесу, чесніше для міських інтелектуалів поїхати в село, де жити, працювати і творити. Це дуже просте за змістом і водночас важке для втілення рішення.

Але, перечитайте "Доктора Живаго" — і з Богом.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

До теми:
 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Управління»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Якщо знаєш себе і супротивника, то завжди виграватимеш. Якщо знаєш себе, але не знаєш супротивника - один раз переможеш, всі інші - програєш. Якщо не знаєш ні себе, ні його - завжди програватимеш”
Цзу Дзинь

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.