Аратта - На головну

17 січня 2017, вівторок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта у twitter Аратта ВКонтакті Аратта в YouTube
  Українські словники on-line Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в селі Лемеші (Чернігівська область) на початку XVIII століття народився хлопчик Олексій Розум. У вільний від випасу корів час, він співав у сільскому церковному хорі, де був помічений, відправлений до Петербургу й згодом став графом Розумовським й вінчаним чоловіком імператриці Елизавети (щоправда без права престолонаслідування). Брат графа Кирило у 18 років (!!!) очолив петербургську академію наук, а згодом ще й став гетьманом Лівобережної України...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Масонська ложа?

Економіка та фінанси 19983 перегляди Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 13.12.2008 | Всі публікації | Версія для друку | Коментарі (0)

Масонська ложа?
Із джерел у комітетах Верховної Ради в розпорядження «ДТ» потрапили дані про суми рефінансування, отримані українськими банками від НБУ. Як із цією інформацією вчинити?

Так, принципу «гроші люблять тишу» ніхто не скасовував. Проте останні події навколо національної грошової одиниці — гривні, зокрема пов’язані з наданням Нацбанком кредитів рефінансування, зчинили стільки галасу в суспільстві й викликали стільки підозр у корупційності, що прикриватися комерційними та іншими банківськими таємницями стає вже вершиною цинізму.

Як неодноразово заявляв президент України Віктор Ющенко, саме рефінансування, яке видавав НБУ для підтримки ліквідності окремих банків і банківської системи загалом, стало одним із основних чинників курсової лихоманки останніх тижнів.

«Ми ніколи не впораємося з попитом на долар, якщо ми не впора ємося з пропозицією гривні, — заявив президент ще 20 листопада. — У цій цифрі (обсягах наданого рефінансування. — Ред.) мене турбує одне: якщо ця ліквідність накачана Нацбанком, ми ніколи не впораємося й не виграємо ситуацію, яка в нас є на валютному ринку».

Минулого тижня глава держави знову повернувся до валютно-банківської теми: «Падіння гривні на 0,5 або 1% за одні торги дає установам, які працюють на цьому ринку, приблизно 500—700% річних доходів. Про які вливання може йти мова?» — сказав він.

У перших числах грудня ц.р. «ДТ» надіслало запит керівництву Нацбанку з проханням надати інформацію, чим обґрунтовувалося виділення рефінансування комерційним банкам у тих випадках, коли воно не відповідало стандартним процедурам банківського регулятора. Відповіді ми так і не отримали.

Як відомо, за розслідування діяльності НБУ висловився ряд народних депутатів. Зокрема 4 грудня Анатолій Гриценко («НУ—НС») заявив, що «оцінку дій глави НБУ мають дати правоохоронні органи». Того ж дня Микола Азаров (ПР) запропонував розслідувати діяльність НБУ в період кризи (проект постанови №3442 від 04.12.2008 р.), а 7 грудня Анатолій Кінах (ПР) висловився за перевірку діяльності НБУ Генеральною прокуратурою.

8 грудня ц.р. народні депутати Кирило Куликов і Сергій Хоровський («НУ—НС») ініціювали створення парламентської комісії для розслідування діяльності НБУ із використання золотовалютних резервів та стабілізації курсу гривні (проект постанови №3442-1).

Глава уряду Юлія Тимошенко виступила за заслуховування Верховною Радою звіту керівництва Національного банку про ситуацію в банківській сфері. Під час зустрічі прем’єр-міністра з банкірами, яка відбулася 11 грудня, вона заявила, що доцільно «врегулювати на базі законів процедури, які роблять прозорими рефінансування і функціонування валютного ринку».

Незадоволення політикою Нацбанку викликало низку заяв про необхідність відставки з посади його голови Володимира Стельмаха.

Ще наприкінці жовтня БЮТ заявляв про намір підтримати відставку Стельмаха з посади голови НБУ в разі внесення на розгляд Ради такої пропозиції. За звільнення Володимира Семеновича з посади 6 грудня висловилася УНП в особі її лідера Юрія Костенка. Як заявив в інтерв’ю часопису «Профіль» депутат Сергій Гриневецький, фракція Блоку Литвина теж виступає за зміну керівництва Національного банку. До цього хору голосів 10 грудня приєднався віце-спікер Микола Томенко.

Як відомо, відповідно до Конституції України, Верховна Рада призначає і звільняє з посади голову НБУ за поданням президента. Першого грудня 2008 року прес-секретар глави держави Ірина Ванникова заявила, що «якщо через кілька днів НБУ не поліпшить ситуацію з курсом національної валюти, то президент вдасться до жорстких кадрових рішень».

Водночас президент Ющенко на зустрічі з новообраним спікером парламенту Володимиром Литвином виступив на захист пана Стельмаха, попросивши голову ВР зменшити в парламенті політизацію діяльності Міністерства фінансів і Національного банку.

«Мене тривожить ситуація, що сьогодні в парламенті допускається багато політики навколо Міністерства фінансів і Нацбанку... Атака на міністра фінансів і главу Нацбанку призведе до сповзання в глибоку кризу. Ви маєте знайти можливість стримувати гарячі заяви, щоб це не стало бичуванням», — сказав Ющенко, після чого пункт про заслуховування звіту глави НБУ зник із порядку денного засідання ВР 11 і 12 грудня.

Погоджуючись із неприйнятністю тиску на Національний банк з політичних мотивів, «ДТ» підтримує ідею про необхідність розслідувати та дати об’єктивну оцінку обгрунтованості останніх рішень його керівництва. Це, на наш погляд, є ключовою умовою для відновлення довіри не тільки до НБУ, а й усієї банківської системи, держави і національної грошової одиниці.

З проханням прокоментувати обгрунтованість претензій у непрозорості процедур рефінансування ми звернулися до глави ради НБУ Петра Порошенка, якого називають одним із найімовірніших претендентів на посаду голови правління Нацбанку.

Пан Порошенко повідомив «ДТ», що на останньому засіданні ради НБУ ряд його членів поставив це питання до порядку денного з тим, щоб дістати інформацію з двох пунктів. Перший — критерії надання рефінансування Нацбанком (кому, на яких підставах, у якому обсязі й наскільки при цьому був дотриманий принцип рівного доступу для учасників ринку). Другий — принципи доступу учасників ринку під час проведення валютних інтервенцій Національного банку. «Ми офіційно звернулися до правління НБУ з приводу надання цієї інформації, минуло вже три тижні, але ніякої інформації ми поки що не отримали. А за її браку мені важко давати будь-який коментар щодо прозорості процедури надання», — сказав пан Порошенко.

«Також мені хотілося б висловити свою особисту думку, оскільки рішення ради щодо цього немає, — додав він. — У практиці цілого ряду провідних центробанків світу, включаючи Європейський центральний банк і ФРС США, така інформація є абсолютно відкритою, і весь світ знає, коли той чи інший банк звернувся по рефінансування до грошово-кредитної влади. Будучи відкритою, ця інформація не вважається досить серйозною загрозою для репутації банків, аби приховувати її від інших учасників ринку і вкладників, оскільки банки звертаються по рефінансування не тільки в разі потреби фінансового оздоровлення, а й у тих випадках, коли в них з’являються розриви ліквідності».

«ДТ» вирішило посприяти встановленню в Україні найкращих світових практик. Ми переконані: українське суспільство має право знати, хто саме став реципієнтом грошей, що стали одним із чинників недавньої курсової нестабільності.

Навряд чи є сенс зайве пояснювати, як півтораразова девальвація національної валюти відбилася вже і як відіб’ється ще (через інфляційні процеси) на гаманцях і добробуті простих українських громадян. Ні для кого не секрет, яку величезну вагу мають нині ресурси НБУ для виживання окремих банків і всієї банківської системи. Тож чому рішення про їхнє надання мають ухвалюватися в тісному і вузькому колі, а окремі учасники ринку отримувати преференції на нікому не відомих підставах?

На наш погляд, головне зло закритості таких рішень полягає навіть не в їхній потенційній корупційній складовій. Набагато більшої шкоди суспільству завдає тотальна недовіра українців до держави в особі Національного банку, усієї банківської системи та національної грошової одиниці, з дня на день убиваючи фінансову систему та економіку загалом.


Від “Аратти”: Найістотніші вливання отримували лише банки, підконтрольні українським мільярдерам.

Найбільший об'єм фінансової допомоги у розмірі 7,1 мільярдів гривень отримав банк “Надра”, який восени перейшов під контроль Дмитра Фірташа, співвласника скандальної компанії RosUkrEnergo.

Друга за величиною сума рефінансування дісталася “Промінвестбанку”, контроль над ним до недавнього часу намагалися отримати брати Андрій і Сергій Клюєви.

У п'ятірку найбільших позичальників Нацбанку також увійшли “Приватбанк”, підконтрольний Ігорю Коломойському, і “Фінанси і Кредит” Костянтина Жеваго.

Фінансовим установам з іноземним капіталом вдаватися до допомоги НБУ фактично не доводилося.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Економіка та фінанси»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Слово, що йде від серця, проникає в серце”
Нізамі

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже









 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.