Аратта - На головну

26 травня 2017, п`ятниця

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- у 1919-1920 роках Кам`янець-Подільський ненадовго став державним центром України - останньою столицею УНР. Сюди перемістилися Директорія та Уряд УНР. В місті постав Комітет охорони Республіки. Однак у 1920 році Червона армія розгромила війська УНР.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Freigeld (вільні гроші)

Економіка та фінанси 28895 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 16.12.2008 | Всі публікації | Версія для друку

Вільні гроші Вергеля (Австрія)
Вільні гроші Вергеля (Австрія)
Біографія американського долара виглядає досить сумно: загравання з приватними центробанками і нічим не забезпеченими кредитними грошима рано чи пізно обернеться катастрофою, яка, з урахуванням статусу USD як всесвітньої резервної валюти, виявиться повсюдно, - в провалля, що відкриється, впаде вся світова економіка.

«Я переконаний, що майбутнє навчиться більше у Гезелля, чим у Маркса».
Джон Мейнард Кейнс


Пророцтво це не має анінайменшого відношення до ясновидіння, бо засноване на звичайній арифметиці: зростання заборгованості, обумовлене кредитною природою сучасних грошей, йде по експоненті, а у будь-якої експоненти в нашому світі однозначно неприємний кінець. Регулярні списання урядом боргів своїх громадян, і державами-кредиторами - боргів третього світу нічого не змінюють, вносячи лише відтер мінування до прийдешньої фінансової катастрофи. Про аспект подібних списань, що морально розбещує, ми мову вести не будемо зовсім.

Оскільки існує безліч систем, альтернативних незабезпеченим і кредитним грошам, а значить, теоретично є привід уникнути катастрофи, всі ворожать, яким чином цій катастрофі можна запобігти - мирним або насильницьким. Романтики-екологи на кшталт Маргріт Кеннеді, чия книга «Гроші без відсотків й інфляції» стала біблією прихильників теорії вільних грошей Сільвіо Гезелля, ратує за мирний перехід і терпляче переконання фінансової еліти в необхідності добровільно відмовитися від головної годівниці - кредитних грошей. Важко не те що погодитися, але навіть уявити собі міру ботанічного ідеалізму, необхідну для виховання в собі віри в уже саму можливість подібного розвитку подій.

У рівній мірі нереальним уявляється і насильницьке вирішення ситуації, адже апарат придушення, екіпірований сучасними технологіями і який перебуває на службі «старих грошей», настільки перевершує шанси будь-якої опозиції, що виключає навіть натяк на осмислене озброєне протистояння. Не кажучи вже про те, що ефективна система тотального промивання мізків через ЗМІ ніколи не допустить зародження «неправильних думок» в кількості, достатній для масової конфронтації.

Таким чином, подобається це чи ні, але найбільш вірогідний розвиток подій вимальовується в образі смаженого півня, того, що клює в зад, - тієї самої фінансової катастрофи, якої, схоже, не уникнути. За подібних обставин велика спокуса припустити, що розповідь про альтернативні грошові системи - не більше ніж вільне знання, позбавлене практичної підоснови.

Своєрідність теми, проте, полягає в тому, що всі моделі вільних грошей спочатку створювалися не як альтернатива глобальній фінансовій системі, а як локальна ініціатива, здатна полегшити життя дрібній общині, селищу, місту, найбільше - області або графству. Існує навіть синонім для позначення різновидів Freigeld Сільвіо Гезелля - community currencies, місцеві валюти. Ідея ж повної заміни національних валют вільними грошима виникла набагато пізніше - в період остаточного відльоту грошової фантазії від реальності товарів і послуг (на початку 80-х років минулого століття).

Саме у локальному аспекті вільних грошей, можливості їх застосування на найобмеженішій ділянці ринкового простору ми убачаємо практичний інтерес теми для читачів. Принаймні - для найдопитливішої їх частини. Адже схеми впровадження Freigeld настільки елементарні, а ефективність їх застосування така наочна, що гріх утриматися і не спробувати!
Сільвіо Гезелль (1862-1930)
Сільвіо Гезелль (1862-1930)
Батько

Відкриваємо «Велику енциклопедію Кирила і Мефодія - 2007», яка налічує 88 тисяч статей, вводимо «Сільвіо Гезелль» і… нічого не знаходимо! Невже таке можливе стосовно людини, поставленого патріархом сучасного капіталізму Кейнсом вище за самого - страшно подумати! - Карла Маркса?! Виявляється, можливо, і не тільки у вітчизняному інформаційному просторі.

Може здатися, що ім’я Сільвіо Гезелля оповите мороком по обидві сторони океану через біографічні обставини: автор праці «Природний економічний порядок» (Naturliche Wirtschaftsordnung, 1906 рік) був самоучкою, що, за визначенням, повинно викликати презирливу посмішку у зубрів академічної науки.

Подібне припущення, проте, далеке від істини. Вже через три роки після смерті Гезелля (1930 рік) професор Йєльського університету, провідний фахівець в галузі теорії грошового обороту і кредиту Ірвінг Фішер в роботі «Марочні сертифікати» (Stamp Scrip) виразив захоплення теорією Гезелля: «Медицина багатьом зобов’язана непідготовленим розумам, принаймні, розумам, непідготовленим в медицині. Навіть Пастер, будучи професійним ученим, не був лікарем, а ларингоскоп удосконалив, багато хто стверджує - навіть винайшов, - видатний іспанський співак Мануель Гарсіа. Сільвіо Гезелль, що помер недавно, був німецьким підприємцем і квазіекономістом. Він жив в Аргентині і багато своїх робіт писав іспанською. У 1890 році, знаходячись в Аргентині, Гезелль запропонував замінити гроші «марочними сертифікатами»2, тими самими, що сьогодні набули такого широкого поширення в нашій країні» (США - Прим.)

Услід за Ірвінгом Фішером теорію Гезелля визнали інші академісти, у тому числі і британський авторитет авторитетів Джон Мейнард Кейнс. В середині 30-х Freigeld успішно вводилися в Австрії, Швейцарії, Німеччині і, - практично повсюдно, - в Сполучених Штатах Америки. Здавалося, справі Сільвіо Гезелля забезпечене зоряне майбутнє, проте надто швидко і його ім’я, і його теорія виявилися начисто викресленими з суспільної свідомості. Чому?

У всіх спроб реалізувати на практиці теорію вільних грошей в 30-і роки була загальна доля: у найкоротші терміни (максимум - один рік, а зазвичай - вже через два-три місяці) вони демонстрували феноменальні результати по подоланню найбрутальніших проявів економічної депресії - усували безробіття, радикально підвищували збір податків, відроджували муніципальну активність, викликали розквіт місцевої торгівлі і - головне! - ліквідовували дефіцит живих грошей, загнаних дефляцією в жбани банківських сейфів.

За тріумфом, проте, швидко наступало похмілля: варто було чуткам про чудо-гроші розповсюдитися навколо, як з’являлося масове бажання сусідніх муніципалітетів і общин приєднатися до експерименту. Услід втручався національний Центробанк, під тим або іншим приводом (як правило, висувалося звинувачення в порушенні монополії на емісію і оборот грошових коштів) і закривав проект. Зокрема, подібний сценарій був розіграний в Німеччині (експеримент w.а.ra в Шваненкірхен) і Австрії (вільні гроші в альпійському містечку Вергель). Що стосується Сполучених Штатів, то тисячі експериментів по введенню вільних грошей від океану до океану благополучно задушив «Новий договір», підписаний з нацією в односторонньому порядку масоном 32-го градуса Ф. Д. Рузвельтом.

Після Другої світової війни ім’я Гезелля разом з його вільними грошима огорнули таємницею, яку можна порівняти хіба що зі знахідкою в Розуеллі3. Вважаю, змова мовчання з боку академічної науки тут ні до чого. Справжня причина криється в пророцтві Кейнса, виведеному в епіграф: ідея Freigeld Гезелля не просто підриває власне основи світової фінансової системи, але і є найбільш дієвим з реально існуючих і, крім того, багаторазово і успішно апробованим на практиці, способом ліквідовувати диктат кредитних грошей. У подібному контексті небезпека для status quo світової фінансової еліти, що криється в концепції Freigeld, незіставно вище, ніж від всіх варіацій на тему «Капіталу» Маркса.
Radix mali4

Не втомлюватимемо читача і перейдемо до викладу концепції Сільвіо Гезелля. У основі теорії Freigeld лежить уявлення про те, що гарні гроші повинні бути «інструментом обміну і нічим більше». На думку Гезелля, традиційні форми грошей гранично неефективні, оскільки «зникають із обороту всякий раз, як виникає підвищена в них потреба, і заводнюють ринок в моменти, коли їх кількість і без того надмірна». Подібні форми грошей «можуть служити лише інструментом шахрайства і лихварства і не повинні визнаватися придатними до вживання, наскільки б привабливими не здавалися їхні фізичні якості». Сільвіо Гезелль писав ці слова в епоху, коли золотий стандарт ще був загальноприйнятою умовою емісії паперових грошей. Відмова, що потім послідувала, від будь-якого забезпечення позбавила гроші й їхньої останньої - фізичної привабливості.

Якби Гезелль зупинився на критиці недосконалості грошових систем, його ім’я давно б розчинилося в піску історії. Тим більше що критичний аналіз Гезелля і поряд не стоїть з монументальною вівісекцією, виконаною Карлом Марксом над капіталізмом. Геніальність Гезелля в іншому: у висновках і - головне! - практичних рекомендаціях.

У Маркса «зло» - в доданій вартості, а відновлення справедливості припускає вилучення цієї вартості у одного класу на користь іншого. У Гезелля «зло» - в кредитній природі грошей, а відновлення справедливості припускає ліквідацію цієї кредитної природи. Тільки вдумайтеся у відмінність: замість насильства над людьми - насильство над абстракцією!

Сучасні гроші, покликані, за визначенням, полегшувати обмін звичайних товарів, володіють, на відміну від цих самих товарів, унікальною здатністю: вони уміють примножувати саме себе без зусиль з боку їх власника. Селянин, що привіз на ринок фрукти, уразливий перед чинником часу: якщо швидко не реалізувати товар, він або впаде в ціні, або зіпсується. Гроші в кишені покупця позбавлені подібних недоліків. До того ж гроші можна зберігати не в кишені, а в банку, де вони будуть зростати. І яблука, і помідори, і персональний комп’ютер, і автомобіль з часом гниють, киснуть, амортизуються і знецінюються, а гроші зберігають переваги товару5, що не псується.

Гроші в сучасній їхній формі перетворилися на ідеальний товар, що і обумовлює їхню незацікавленість в обслуговуванні ринку традиційних товарів і послуг, звідки вони вилучаються для самозадоволення - хоч у формі термінових депозитів, цінних паперів, облігацій, опціонів, ф’ючерсів, воррантів, свопів і сонму похідних.

Можна припустити, що відмінність вільних грошей від традиційних в тому, що на них не нараховуються відсотки. Куди там! Сільвіо Гезелль висунув революційну для нового часу ідею: недостатньо позбавити гроші здатності приносити прибуток за рахунок відсотків, - їх необхідно обкласти відсотками! Іншими словами, за користування грошима повинна стягуватися плата: «Тільки гроші, які старішають, подібно до газет, гниють, як картопля, іржавіють, як залізо, і випаровуються, як ефір, здатні стати гідним інструментом для обміну картоплі, газет, заліза і ефіру. Оскільки тільки таким грошам покупці і продавці не стануть віддавати перевагу над власне товаром. І тоді ми станемо розлучатися з товарами ради грошей лише тому, що гроші нам потрібні як засіб обміну, а не тому, що ми чекаємо переваг від володіння власне грошима»6.

Я не випадково зробив обмовку, що концепція Freigeld революційна для нового часу. Найбільше одкровення вільних грошей Сільвіо Гезелля полягає в тому, що не тільки сама ідея, але і досвід її застосування на практиці має тисячолітню історію! Вважаю, читачеві буде цікаво дізнатися, що вільні гроші тривалий час застосовувалися ще в Давньому Єгипті! «Одиницями грошей з демерреджем7 в Єгипті служили грубі осколки глиняного посуду, так звані «острака» (ostraka). По суті, ці осколки були розписками за депозити, зроблені фермерами на місцевих складах: фермер здавав зерно і отримував «остраку»8.

І зовсім вже сенсаційна інформація про те, що різні варіації на тему Freigeld служили основною формою грошей в Середньовічній Європі з Х по XIII століття!

«У німецьких землях це були «брактеати» (bracteaten), тонкі срібні пластинки, які виводилися із обороту і замінювалися новими щороку». А також: «У 930 році н.е. англійський король Етельстан встановив, що кожне невелике місто повинне мати свій власний монетний двір! У контексті цієї традиції місцевих лордів дохід, що зростає, завдяки «Renovatio Monetae» (буквальне «Відновлення чеканки») був встановлений всюди. Наприклад, в 973 році Едгар повністю змінив чеканку англійського пенні. Мало не через шість років після того молодий король Етельред II почав чеканку нової монети. Він повторював це з тих пір через приблизно рівні інтервали. Головною мотивацією було те, що королівські скарбники давали тільки три нові монети за чотири старих, що було еквівалентно податку в 25% кожних шість років на будь-який капітал, що міститься в монетах, або приблизно 0,35% в місяць. Таким чином, нова чеканка була грубою формою платні за зберігання»9.

Пріоритет вільних грошей над кредитовими, що спостерігався у витоків європейської цивілізації, служить зайвим доказом (на додаток до традиційної християнської заборони на лихварство) нашій нав’язливій ідеї: банківський капіталізм, домінуючий в сучасній економіці, зовсім не є органічним розвитком суспільних відносин, а лише фіксує загальну поразку Традиції, нанесену їй чужою морально-етичною системою.
Плакат 30-х років 20 ст. з мером австрійського міста Вергель Мікаелем Унтергуггенбергером, який запровадив «вільні шилінги»
Плакат 30-х років 20 ст. з мером австрійського міста Вергель Мікаелем Унтергуггенбергером, який запровадив «вільні шилінги»
Справа техніки

Як ми вже пояснили, фундаментальна відмінність вільних грошей від загальноприйнятих кредитових полягає в тому, що вільні гроші не тільки не приносять відсотки, але, навпаки, оподатковуються за зберігання. Спочатку Сільвіо Гезелль пропонував чотири форми реалізації принципу Freigeld (табличні вільні гроші, марочні, серійні і додаткові), проте згодом зупинився на марочній формі, яка і була реалізована на практиці в Австрії, Швейцарії, Німеччині і Америці.

Саме марочну форму Freigeld під назвою «марочні сертифікати» описав Ірвінг Фішер в своїй книзі. Основні характеристики вільних грошей: подібно до звичайних грошей, їх можна покласти на рахунок, інвестувати або витратити, проте їх не можна примножувати. Досягається це наступним чином. Уявімо10, міська влада ухвалює рішення про емісію вільних грошей, чий ціннісний еквівалент встановлюється за домовленістю на рівні тисячі доларів. Призначення емісії - субсидування муніципального будівництва протягом одного року. Для успіху необхідна добра воля щонайменше двох сторін: робочих, що беруть участь в будівництві, і торговців, у яких ці робочі купують товари. Перші повинні погодитися приймати вільні гроші як оплату праці, другі - як оплата за товари. Фішер справедливо указує на відсутність необхідності укладати договір зі всіма торговими організаціями: достатньо кількох, щоб інші добровільно підтяглися через конкуренцію. Вільні гроші емітуються терміном на один рік, після закінчення якого вони можуть бути обмінені на звичайні долари. Для забезпечення обміну муніципальній владі у момент експірації буде потрібно тисячу живих доларів, які, крім традиційного банківського кредиту, можна отримати з самої емісії, оскільки марочна модель вільних грошей дозволяє добитися самоокупності проекту.

Ось як це виглядає. Лицьова сторона марочних сертифікатів, як правило, схожа на звичайні гроші. На ній указується вартісний еквівалент (наприклад, один долар), ім’я емітента, умови і терміни обміну на звичайні гроші. На зворотному боці розташовано 52 клітинки, на які необхідно щотижня наклеювати марки. Припустимо, за домовленістю контрольним днем тижня вважається середа. Значить, марочний сертифікат може знаходитися в обігу зі старою маркою в четвер, п’ятницю, суботу, неділю, понеділок і вівторок, а наступної середи останній утримувач сертифікату зобов’язаний наклеїти нову марку. Марка вартістю в два центи продається муніципальною владою, яка реалізовує проект вільних грошей.

Тепер зрозуміло, звідки беруться гроші для обміну вільних грошей на звичайні у момент експірації: в кінці року кожен марочний сертифікат матиме 52 наклеєних марки, які муніципалітет продав за 1 долар 4 центи. Емісія в 1 000 доларів, таким чином, приносить 1 040 доларів живих грошей. 1 000 піде на покриття обміну, а 40 - на покриття витрат по адмініструванню проекту.

Проте самоокупність марочних сертифікатів - справа десята. Головне, щотижнева експірація вільних грошей приводить до нечуваної їхньої оборотності! Міркуйте самі: кожен володар марочного сертифікату прагне позбавитися від нього якнайскоріше для того, щоб не платити найближчої середи податок у формі двохцентової марки. Кінець кінцем всі вільні сертифікати у вівторок увечері накопичуються у роздрібних торговців, оптовиків або виробників, які наклеюють марки - своєрідну форму податку, - з великим задоволенням: саме ці енергійні гроші забезпечують їм небувалі торгові обороти. За розрахунками Ірвінга Фішера, оборотність вільних грошей в сотнях американських міст в роки Великої Депресії як мінімум в 12 разів (!) перевищувала оборотність звичайних доларів! Саме ця властивість вільних грошей дозволяє говорити про їх унікальну ефективність, яка, як відомо, визначається формулою: «об’єм, помножений на швидкість обертання».
Тріумф

Модель функціонування вільних грошей, описана Ірвінгом Фішером, була буквально дослівно реалізована вже в найперших дослідах застосування концепції Гезелля на практиці. Спочатку в Німеччині - власник вугільної шахти Макс Хебекер відродив з попелу баварське селище Шваненкірхен, чиє населення (500 осіб) останні два роки існувало упроголодь на державну допомогу з безробіття: «Вже через декілька місяців після відновлення роботи шахти Шваненкірхен було не впізнати - робочі і власники торгових лавок повністю погасили всі свої заборгованості, а новий дух свободи і життя буквально літав над містом. Новина про процвітання селища в самий розпал економічної депресії, що уразила Німеччину, миттєво розповсюдилася по окрузі. Репортери зі всієї країни писали про «диво Шваненкірхена», і навіть в Сполучених Штатах можна було прочитати про експеримент у фінансових розділах всіх великих газет».

Через рік німецький досвід був тріумфально повторений мером австрійського міста Вергель Мікаелем Унтергуггенбергером. Після уведення в оборот вільних грошей, створених за типом марочних сертифікатів11, місто, заборгованість якого по податкам за п’ять років зросла з 21 тисячі шилінгів до 118 тисяч, приступило до погашення вже в перший місяць (4 542 шилінги). У наступні півроку емісія «вільних шилінгів», еквівалентна 32 тисячам звичайних шилінгів, забезпечила проведення громадських робіт на суму в 100 тисяч шилінгів: було заасфальтовано 7 вулиць, покращено 12 доріг, розширена каналізація на два нові квартали, створений новий парк, побудований міст і надані нові робочі місця 50 безробітним.

1 січня 1933 року у Вергелі приступили до будівництва нового гірськолижного курорту і водосховища для пожежної служби. Сусіднє місто з населенням в 20 тисяч жителів в швидкому порядку приступило до підготовки емісії власних вільних грошей. Коли досвідом Вергеля зацікавилося 300 общин країни, Національний банк Австрії, відчувши загрозу своїй монополії, заборонив друкування вільних місцевих грошей.

Після Другої світової розвиток концепції вільних грошей пішов в двох напрямах: локальні системи взаємного кредитування (т.з. LETS - Local Exchange Trading Systems), що використовують замість фізичних сертифікатів або чеки, або електронні форми взаємозаліку, і системи time banking, що дозволяють учасникам проекту обмінювати свою працю на т.з. «тайм-долари». Остання модель особливо проста для реалізації: ви витрачаєте свій вільний час на виконання якої-небудь роботи для інших учасників проекту: вигулюєте собак, сидите з чужою дитиною, підстригаєте в перукарні, надаєте стоматологічні послуги, печете хліб, підстригаєте газони. За кожну годину роботи вам виплачують місцеві гроші по обумовленій таксі, наприклад, 10 «тайм-доларів». Потім на отримані гроші ви можете придбати або інші послуги, зареєстровані в т. н. «тайм-банку», або товари в магазинах, що беруть участь в проекті.

Перші «тайм-долари» були введені в 1986 році і придбали величезну популярність в основному в США і Японії. Найвдаліші приклади реалізації цієї схеми: Ithaca Hours (Ітака, штат Нью-Йорк: у проекті брали участь понад 500 місцевих бізнесів - від медичних центрів, ресторанів і кінотеатрів до фермерів і агентств нерухомості), японська «валюта охорони» здоров’я, ROCs (Robust Currency System). Остання система (ROCs) не тільки суміщає в собі time banking і взаємне кредитування, але і послідовно реалізує класичну функцію вільних грошей Гезелля - демерредж.

Наймогутніша система вільних грошей - швейцарський WIR (Wirtschaftsring-Genossenschaft, Кооператив економічного круга), що налічує 62 тисячі учасників і такий що забезпечує щорічний оборот в еквіваленті 1 млрд. 650 млн. швейцарських франків (!). Не дивлячись на те, що WIR не є повноцінною системою вільних грошей, оскільки в ній відсутній демерредж12, вона знаходиться в принциповій опозиції до кредитних грошей, оскільки повністю - interest-free. Кредити, що надаються банком WIR учасникам системи, також безпроцентні.

Під завісу слід розвіяти непорозуміння, яке неодмінно виникає при знайомстві з теорією Гезелля. Функція демерреджа не дозволяє використовувати вільні гроші для накопичення. Але якщо гроші не можна покласти на рахунок і отримувати по ним відсотки, яким чином члени суспільства, позбавлені можливості займатися продуктивною працею (наприклад, літні люди), можуть поліпшити свій матеріальний стан? Невже нова теорія заперечує інвестиції в принципі? Питання це, проте, не більше ніж інерція мислення: Сільвіо Гезелль рекомендував інвестувати не в засоби обміну товарів і послуг (гроші), а в інструменти, спеціально для інвестицій створені, - цінні папери компаній і боргові зобов’язання (облігації)!

  1. Вільні гроші (нім.) (див.назву)

  2. Власне Гезелль називав свої гроші «вільними» - Freigeld.

  3. В липні 1947 року недалеко від Розуелла, штат Нью-Мексіка, були виявлені і відразу ж засекречені уламки невідомого літального апарату. За офіційною версією ВПС, падіння зазнала одна з розвідувальних повітряних куль (операція «Могул»), проте громадськість і понині свято вірить в падіння інопланетного НЛО.

  4. Корінь зла (лат.)

  5. Зрозуміло, лише в теорії, але не на практиці. Кредитні гроші, спочатку задумані як самоцінний товар з вартістю, що зростає, через надмірну емісію пожирають самі себе і знецінюються.

  6. Silvio Gesell, The Natural Economic Order, Part 4, Ch. 1 Free Money.

  7. Один з сучасних синонімів Freigeld (нарівні з «нейтральними», «негативними», «вільними» грошима): «Можна порівняти гроші із залізничним вагоном, який, як і гроші, полегшує товарообмін. Само собою зрозуміло, що залізнична компанія не платить премію (відсотки) тому, хто користується вагоном, за його розвантаження, що забезпечує його подальше використання; але користувач платить невелику «плату за простій» (демерредж), якщо не забезпечив розвантаження вагонів. Це в принципі все, що нам слід було б зробити з грошима, щоб виключити негативну дію відсотків. Кожен користувач відраховує невелику «платню за постановку на стоянку», якщо затримує гроші довше, ніж це необхідно в цілях обміну» (Маргріт Кеннеді. «Гроші без відсотків й інфляції»).

  8. Бернар Лієтар. «Душа грошей».

  9. Там само.

  10. Опис моделі запозичений з книги Ірвінга Фішера «Марочні сертифікати».

  11. Марки на вільні гроші Вергеля наклеювалися раз на місяць, а не щонеділі.

  12. WIR виник 1934 року і спочатку, як і необхідно класичним вільним грошам, припускав плату за простій, проте після Другої світової війни від демерреджа відмовилися.


Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

До теми:
 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Економіка та фінанси»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Коли ти говориш про Господа або Його чесноти, роби це серйозно і з належною повагою”
Джордж Вашінгтон

 
Подорожуйте Україною комфортно і без обмежень!
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.