Аратта - На головну

18 січня 2017, середа

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта у twitter Аратта ВКонтакті Аратта в YouTube
  Українські словники on-line Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- Українські дерев`яні церкви були збудовані у символічній формі кораблів та звернуті зі Сходу на Захід. Історично, українські церкви були побудовані з центральним нефом та двома боковими проходами. Це розділення споруди на три частини відповідає трьом догмам, або Божої Священної триєдності: духу, душі, та тілу людини. Багаточислені куполи та шпилі позначають щогли кораблю, а хрести на кожному вістрі розмежовують де бути вітрилам.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Маніфест-2. Навіщо ми це робимо?

Громадянська позиція 13694 перегляди Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 20.12.2008 | Всі публікації | Версія для друку | Коментарі (0)

Маніфест-2. Навіщо ми це робимо?
Кожен побачив в ньому те, що він бачить в своєму житті. Навколополітична тусовка побачила в Маніфесті таємний план чи то "українських генералів", чи то Яценюка з Гриценка, чи то Тимошенко з регіоналами. Вони упевнені, що за цим хтось стоїть.

Дві години тому друг прислав смську з цитатою з Марка Аврелія: "Наше життя є таким, як ми думаємо про нього". Це, мабуть, якнайкраща характеристика тієї полеміки, яка розвернулася після публікації Маніфесту.

Кожен побачив в ньому те, що він бачить в своєму житті. Навколополітична тусовка побачила в Маніфесті таємний план чи то "українських генералів", чи то Яценюка з Гриценка, чи то Тимошенко з регіоналами. Вони упевнені, що за цим хтось стоїть.

У їхніх головах не укладається, як може спонтанно початися такий рух БЕЗ БЮДЖЕТУ!

А відповідь на це питання також очевидна для будь-якої розсудливої людини – в Україні де-факто відбулася втрата керованості. Влада розвалилася на якісь фрагменти, які контролюють ті або інші ФПГ та їхні політичні "надбудови".

У зопалі боротьби вони не впомітили, що прийшов інший час в якому, те, що вчора, здавалося неможливим раптом стає можливим. Дух часу стає іншим і той, хто це не відчуває, виявляється на узбіччі.

Наш правлячий клас опиниться на узбіччі, тому що їм наплювати на того мужика, що написав на одному з форумів, що у нього навертаються сльози при читанні Маніфесту середнього класу України - вночі він бачив, як тихенько плаче його дружина, оскільки у них немає грошей розрахуватися за іпотеку. Ось така ось вона, сувора правда життя.

І поки Стельмах думає, як в черговий раз спекульнути на курсі долара, мільйони людей не сплять по ночах, думаючи про те, як ним далі жити.

Але, давайте все ж таки не займатися спогляданням, а спробуємо змінити нашу реальність. Багато хто ставить питання, а не чи стане наш національний гудок випуском пари в нескінченний космос, чи не скористається цим хтось третій?

Слід визнати, що ми були готові до такої реакції - в Україні така тотальна недовіра до один одного, що навіть стоячи на краю прірви, ми, у наших спввітчизниках, нічого, окрім мудаковатості, не намагаємося знайти.

Проте, давайте говорити відверто. Якщо ми не відновимо довіру до один одного, то в нас не буде майбутнього, а для того, щоб його відновити потрібно зробити перший крок.

Саме тому я виступив з такою простою ініціативою – натиснути на клаксон 22 грудня в 12-00.

Для цього не потрібно бути смільчаком, стояти на морозі або ризикувати життям. Можливо, це буде маленький крок для кожного з нас, але величезний крок для всієї України.

Так починається подолання ненависті, недовір'я, лицемірства, одним словом, всього того, що перетворило український народ на слухняний гурт, що підтанцьовує під помаранчево-голубу дудку.

А прості люди хочуть повернути собі не тільки фінансове благополуччя, але й людську гідність. Точніше навіть, насамперед, гідність, а потім все інше.

Саме тому, тисячі людей відгукнулися на акцію, прислали повідомлення, в яких висловлюють солідарність й готовність діяти разом. Це й є мета акції – ми повинні знайти один одного! Не на шустер-эфирах, в реальності, в якій немає влади, тепла і довіри.

Розумні люди поспішають поставити питання – що буде далі? Які будуть наступні кроки?

Вони очевидні. Акція покаже нашу реальну здатність на порожньому місці, за допомогою простої солідарності домагатися маленьких успіхів.

Якщо, після "гудка" 22 грудня 10 тисяч повірять, що вони здатні змінити своє життя - це вже буде успіх.

Зараз нам в Україні не вистачає позитиву. Нам не вистачає перемог.

Так от, давайте почнемо саме з таких маленьких перемог. Давайте переможемо спочатку себе, свій страх і розчарування, а потім переможемо тих, хто зробив наше життя перманентною трагікомедією над якою сміється вже весь світ.

Тому, дорогі друзі!

22 грудня в 12-00 зробіть так, щоб вас почули.

Якщо ви автомобіліст, то натисніть на клаксон.

Якщо у вас немає авто, то візьміть дудку або сирену і три хвилини відривайтеся разом з іншими.

Ті, у кого немає авто або дудки, але є мобільний телефон з камерою - знімайте все на камеру і викладайте в Інтернет.

А вже наступного дня ми продовжимо роботу. Перш за все, ми відповімо на листи всіх тих людей, хто написав нам. Ми зробимо аудит, який дозволить достатньо швидко створити структури суспільного руху в регіонах.

Поки вони на Новий рік питимуть ром на Барбадосі, ми проїдемо Україною, щоб подивитися один одному в очі і налагодити контакти. Ми опрацюємо нашу ідеологію і простими словами та мессиджами донесемо її до людей.

І лише збудувавши систему, ми перейдемо до більших акцій, які вимагають серйознішої підготовки. І, врешті-решт, ми переможемо.

Юрій Романенко
Ми і тільки ми - справжня влада в Україні!
Ми і тільки ми - справжня влада в Україні!
Від “Аратти”: ми вважаємо, що нам, маленьким українцям конче потрібно самим навчитися організовано захищати свої невід'ємні права від будь-яких посягань персоналій, які посідають на владних кріслах.

Ми, врешті маємо довести тим, хто всі ці роки паразитував на нашому терпінні, висмоктував наш добробут, що не крісло править нами, а ми самі обираємо собі найманих менеджерів, тимчасово, доти, поки їхні дії відповідатимуть нашим інтересам. Ми повинні, врешті, довести, що наші гроші, які ми віддаємо до суспільної скарбниці - є недоторканими і наймані державні очільники повинні нам звітувати скільки й на що вони витрачали наших коштів. І ніхто інший, а ми повинні затверджувати або ні цей звіт. І так має бути від уряду до селищного голови. Так і ніяк інакше.

Саме ми маємо своїми діями довести, що в Україні не буває обраних, не буває ходячих ікон, не буває кумирів чи живих богів, а бувають наші представники, яким ми тимчасово делегували свою владу. І ці представники мають бути абсолютно рівні нам у правах, без права на імунітети від відповідальності перед нами, носіями влади, і нашим Законом, тобто - справжньою владою у державі. І ми повинні вміти скористатися своєю природною привілеєю для того, щоб за найменшої підозри у непорядності чи непрофесійності - миттю відібрати делеговану нами владу та винайняти нових представників. Бо так, як показало життя - значно дешевше й безпечніше.

Це повинно стосуватися, без будь-яких виключень, усіх гілок влади у нашому домі - Нашій Державі. Тільки так ми зможемо подолати банду злочинців, у яких нині перетворилися державні чиновники. Тільки так ми зможемо забезпечити безпеку собі й своїм родинам, дітям та онукам. Іншого шяху - просто не існує.

Але, перед тим, як почати це робити - ми маємо навчитися самоорганізовуватися швидко й міцно, не дивлячись ні на кого, лише на свій життєвий інтерес. Ми маємо навчитися обирати ватажків не із того набору, який нам пропонує чужинська влада, а серед собі рівних, тих, хто дійсно заслуговує на довіру.

І для цього - треба починати діяти! Треба виходити із мушлі своїх проблем та негод, бо вони - спільні для мільйонів Українців. І тільки ми самі, своїми руками й розумом повинні їх вирішити раз і назавжди!

Слава Україні! Слава Українцям!

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Громадянська позиція»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Причина того, що важко керувати народом, полягає в тому, що народ освічується і в ньому багато розумних ”
Лаоцзи

 
Реклама на порталі
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже









 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.