X

Вітаємо на нашому сайті!



У Вас встановлене розширення AdBlock або подібне. Будь ласка, додайте наш сайт до білого списку, - тим самим Ви сприятимете його розвитку, - адже сайт не утримується олігархами.
Аратта - На головну

15 грудня 2017, п`ятниця

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- передтечею кінотворчості італійськіх неореалістів була стрічка, знята українською кіностудією. Цією кінострічкою фахівці вважають фільм Марка Донського “Веселка” (1943 рік) за однойменною повістю Ванди Василевської. Фільм був знятий на київській кіностудії, яка в роки Другої світової війни була евакуйована в Середню Азію. Він розповідає про українське село під час війни. Президент Рузвельт, переглянувши фільм, надіслав режисерові телеграму з подякою, а у 1944 році картина була відзначена Асоціацією кіно і радіо США.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Детальная информация антикор для днища автомобиля у нас.
Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Терещенко дав гроші на київську консерваторію

Українці 17108 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 6.04.2006 | Всі публікації | Версія для друку

Михайла Терещенка називали ”наймовчазнішим міністром” Тимчасового уряду (фото: УКРІНФОРМ)
Михайла Терещенка називали ”наймовчазнішим міністром” Тимчасового уряду (фото: УКРІНФОРМ)
120 років тому народився бізнесмен і меценат Михайло Терещенко. Минуло також 50 років з дня його смерті. Про нього нам колись крутили кіно: революційні матроси штурмують Зимовий палац, Тимчасовий уряд тікає хто куди. Міністри старі й товсті, а Терещенко, як міністр фінансів, мабуть, найтовщий...

Насправді він тоді був стрункий 31-річний леопард. Однак мало говорити лиш про нього одного, навіть у зв’язку з ювілеєм. Варто згадати про всіх Терещенків — як про унікальний клан. Таких і тоді було негусто, а тепер і зовсім нема.

Прадід, Артем Терещенко, на прізвисько Карбованець, майже 200 літ тому в Глухові торгував на вулиці з коліс — з дерев’яного кучмовозика. Розбагатів, почав вкладати гроші в цукрову промисловість. Його сини Микола, Федір та Семен 1870 року створили ”Товариство цукрових та рафінадних заводів братів Терещенків”. Скоро річний оборот Товариства становив 12 мільйонів рублів (за порося тоді давали півтора рубля).

А коли 1903 року Микола Терещенко помер, сама лиш нерухомість, якою він володів, обраховувалася 30 мільйонами рублів.

Дивно, але з отими мільйонами рублів і тисячами десятин землі Терещенки — аж до середини 1870 років — не мали жодного квадратного аршина нерухомості в Києві. Здавалося, вони заклопотані не Києвом. Вони спершу розбудували свій Глухів — лікарні, школи, притулки. Все збудоване ними стоїть і досі, як окраса міста. В тім числі — собор Трьох Анастасій (у Миколи Терещенка матір, дружину та дочку звали Анастасіями). Той собор скопійовано з київського Володимирського.

Лиш потім Микола й Федір узялися за Київ.

Є хороша книга Віталія Ковалинського ”Меценаты Киева”. У ній самому лиш Миколі Терещенку присвячено 20 сторінок. Практично всі вони являють собою список того, що збудовано ним у Києві та придбано для Києва.

Скажемо тільки: без Терещенків не було б чотирьох знаменитих музеїв — Національного художнього, Музею російського мистецтва, Музею західного та східного мистецтва (імені Богдана та Варвари Ханенків) та Музею Тараса Шевченка. Це лише чотири рядки у списку на 20 сторінок.

Можливо, сучасні мільйонери недаремно бояться справжнього меценатства та благодійності. Бо це — перетворення нерухомості на ефемерну ”рухомість”. І в тім є певна небезпека — з тобою й твоїми дітьми починає відбуватися щось незбагненне. Ви потроху покидаєте надійний матеріальний світ і звикаєте жити у світі, який не можна помацати або покласти в кишеню. Тільки дурень думає, що цей, інший, світ — чудовий, а перехід туди — як екскурсія. Насправді той перехід по-своєму драматичний.

Приклади є в історії роду Терещенків. Згадаймо: старий Артем починав з дерев’яного кучмовозика й мав вуличне прізвисько Карбованець. Його син Микола починав як простий чумак — возами возив із Криму сіль та рибу. А потім раптом узявся збирати картини. Як і його брат Федір.

А вже Миколин син Іван був пристрасним колекціонером живопису, відомим на всю Російську імперію. Івана Миколовича Терещенка ревниво побоювався сам Третьяков. Здається, той самий Третьяков казав про нього: ”Коли Терещенко побачить щось у небі, то торгуватиметься до сліз — а таки купить!”.

Кажучи про небо, Третьяков, можливо, мав на увазі лише жанр живопису, пейзаж — тобто небо намальоване. Але! До мальованого неба треба ставитися з усією відповідальністю. Здається зовсім невипадковим, що син Федора Артемовича Терещенка — теж Федір — став відомим авіаконструктором. Він учився разом зі знаменитим Ігорем Сікорським, творцем вертольотів, і сам створив кілька моделей літаків. Вони так і звалися — ”Терещенко” і пішли навіть у серійне виробництво для російської армії на початку Першої світової війни.

А син Івана — Михайло — сьогоднішній ювіляр, теж сповна заплатив за те, що батько надто любив поторгуватися за намальовані небеса. Здавалося навіть, що він поставить крапку на традиційному родинному бізнесі. Бо, закінчивши юридичний факультет Московського університету, віддався справам зовсім ефемерним.

Він народився в Києві, в ”Терещенківському кварталі” на нинішньому бульварі Шевченка. 1903 року померли його дід і батько, й 17-річний Михайло став спадкоємцем великих багатств. Але в Києві майже не жив й не залишив тут ”нерухомості”. Одначе саме Михайло подарував Києву дещо зовсім небесне.

1912 року Петербург нарешті, після довгих клопотань, дозволив Києву відкрити власну консерваторію. Але сказали: дозвіл даємо з умовою, що кошти ви дістанете самі. І ці гроші дав Михайло Терещенко. Завдяки йому в Києві з’явився ”музичний квартал” — між нинішньою Прорізною та Музичним провулком (тепер — Грінченка). Той квартал висадили в повітря радянські радіоміни восени 1941 року. Але музика — лишилася.

А Михайло тим часом у Петербурзі займався справами для Терещенків зовсім екзотичними, далекими від бізнесу.

Він був секретарем директора імператорських театрів Теляковського, хотів іти вчитися театральної справи у Станіславського. А ще заснував видавництво ”Сірін”, приятелював з Блоком, ударявся в містику й навіть нібито в масонство. Мабуть, прадід Артем та дід Микола переверталися у фамільному склепі в Глухові, при церкві Трьох Анастасій.

Потім почалася світова війна, революція. І Михайла Терещенка, естета, далекого від політики, призначили міністром фінансів Тимчасового уряду. Газети називали його ”нашим наймовчазнішим міністром”. Він, либонь, мовчав, щоб ніхто не здогадався, що він про все це думає.

Вони з Керенським восени 1917-го приїздили в Україну — вмовляти Центральну Раду не відділяти Україну від Росії. Трохи посварилися. І тих, і тих помирила третя сила. Як казав один тодішній київський двірник, почувши з-за Дніпра кулеметну чергу: ”О, більшовики нашим шинелі строчать!”.

В еміграції Терещенко показав, що таланти роду його не покинули. У політику більше не пішов. Працював у шведській фінансовій групі ”Валенберг”, у норвезькій фірмі ”Мадаль”, яка мала, між іншим, свої плантації в Мозамбіку. Під час світової кризи 30-х років він уже впевнено стояв на ногах, зокрема, співробітничав з віденським банком одного з Ротшильдів. Ділова Європа називала Терещенка фінансовим генієм. Його син Петро воював під Дюнкерком і був там поранений. 1994 року він побував у Києві — встановлював ділові контакти між нашим та французьким бізнесом, як згодом і його син Мішель, онук Михайла.

1886, 5 березня — народився Михайло Іванович Терещенко
1903, зима — став спадкоємцем по смерті батька
1904, літо — закінчив 1-шу київську гімназію
1917, початок травня — призначений Держдумою міністром фінансів та міністром закордонних справ
1917, жовтень — арешт і ув’язнення в Петропавлівській фортеці
1918, зима — викуп із тюрми за 100 000 рублів, виїзд за кордон
1956, 1 квітня — помер у Монте-Карло

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Українці»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Чим обмеженішим є світогляд людини, чим менше вона знайома з історією, природою і філософією, тим щиріша її прихильність до своєї релігії ”
Людвіг Фейєрбах

 
Реклама на порталі
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Internet Map Счётчик тиц и PR

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.