Аратта - На головну

27 травня 2017, субота

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в містечку Глухів (Сумська область) 12 травня 1870 року, поширилися звістка, що їх знаменитому земляку Артемію Яковичу Терещенко, відомому цукрозаводчику та меценату височайшим указом надано потомственне дворянство. Сини згодом гідно продовжували його справу. А от численні онуки, вже стали прикладати свої здібності в інших іпостасях. Михайло Іванович Терещенко був міністром фінансів та закордонних справ в уряді О.Керенського; Федір Федорович Терещенко був талановитим авіаконструктором, вельми високо цінувався Жуковським, й літаки його конструкцій були прийняті на озброєння російською армією в І Світовій війні...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Борги за кредитами: шукаємо вихід

Економіка та фінанси 18434 перегляди Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 20.01.2009 | Всі публікації | Версія для друку

Борги за кредитами: шукаємо вихід
Із закінченням довгої низки зимових свят народні депутати - з провладних фракцій і опозиції - якось різко пригадали про свої законодавчі повноваження і кинулися захищати «пересічних» українців. Проте «турбота» ця на перевірку виявляється...

...швидше піар-акціями власне народних обранців, оскільки запропоновані заходи або економічно не реалізовуються, або украй однобокі.

Більше пропозицій - хороших і різних

Пропозиції народного обранця Юрія Полунєєва зводяться до мораторію до кінця 2010 року на примусове вилучення заставних квартир у кредитних боржників, але це стосується тільки тих, хто платить відсотки по кредиту правом на кредитні канікули.

Інший депутат - Сергій Терьохін, вже анонсував внесення змін, суть яких зводиться до того, що позичальники виплачуватимуть свою кредитну заборгованість в національній валюті за офіційним курсом долара, який був на момент отримання кредиту, а на курсову різницю між ринковою вартістю долара і отриманою сумою банк отримає податкову пільгу при виплаті податку на прибуток.

Лідер КПУ Петро Симоненко пропонує просто заборонити фінустановам перераховувати кредити і платежі, видані населенню в іноземній валюті, в гривню за курсом, який перевищує офіційний курс національної валюти до іноземної, встановленому НБУ на дату укладення договору.

А якби вони ще й працювали...

Як розповідають самі банкіри, технологічно платити за старим курсом у валюті досить проблематично, оскільки в електронних системах банків не може відбиватися декілька курсів валюти на одну і ту ж дату. Крім того, така пропозиція навряд чи зустріне схвалення уряду, який вже сам не знає, як залатати всі дірки держбюджету і власне банків, які (навіть при всій прозорості схеми) заморожують кошти на певний період.

Крім того, якщо банк понесе збиток, то, теоретично, «куций» держбюджет повинен компенсувати його в розмірі суми курсової різниці. Наскільки ймовірний такий розвиток подій, можуть розповісти компанії реального сектора, яким держава ніяк не може повернути ПДВ.

Головне науково-експертне управління Верховної Ради в кожному випадку говорить, що ідеї, викладені в законопроектах в цілому позитивні, але потрібне істотне доопрацювання певних моментів (в кожному випадку своїх). Проте базова претензія - «за рахунок чого задовольнятимуться законні вимоги кредиторів щодо повернення наданих боржникам коштів?».

Нагадаємо, що ще коли курс був на рівні 6,5-7 грн./долл., то багато аналітиків називали, що рівень 7,5 грн./долл. буде тією межею, яка викличе повсюдну здатність позичальників оплачувати свою кредитну заборгованість і зростання проблем у банківських установ. Як відомо, курс долара вже давно перетнув і цю швидше психологічну межу і лише настання довгих новорічних свят і спад ділової активності певною мірою притупили шок позичальників і відчуття банками своїх проблем.

Що ж робити?

Банкіри ще в листопаді-грудні 2008 року почали шукати шляхи вирішення проблем - своїх і позичальників. Хоча незадовго до Нового року банки домовилися не підвищувати процентні ставки за кредитними договорами, що вже діяли, але практика показує, що це у них не завжди виходить.

Поки ж у клієнтів виходів не дуже багато - не приховувати своїх проблем перед банком, отримати відстрочення по виплаті тіла кредиту (до 24 місяців), пролонгувати кредитний договір (із незначним зменшенням щомісячних платежів).

Теоретично можна конвертувати заборгованість в гривню, але ця процедура достатньо складна з процедурної точки зору. Крім того, навіть при перерахунку виникають проблеми з одним з регульованих НБУ обов'язкових нормативів - валютною позицією, яка у такому разі «піде в мінус». І у будь-якому випадку банк чекають збитки, які потрібно за чийсь рахунок покривати.

Чи можуть дозволити собі банки втратити гроші, щоб зберегти свій бізнес? Хоча сама постановка питання є швидше риторичною, але за даними НБУ за 2008 рік прибуток всієї банківської системи склав 9,7 млрд. грн. (у 2007 році - 7,1 млрд. грн.). Тобто теоретично кошти на погашення збитків є, але навряд чи банки покірливо погодяться на такий розвиток подій.

Також можна рефінансувати валютний кредит і отримати новий на аналогічну суму в національній валюті. Проте рефінансування позбавляє швидше від майбутнього зростання валютного курсу, а не від наслідків його попереднього різкого зростання.

Поки ж на рівні банків не існує процедур, які дозволяли б оплачувати тіло і відсотки за кредитом за старим курсом. Якщо судити за змістом вищезазначених законопроектів, народні депутати швидше озвучують бажане, а не шляхи вирішення виниклих проблем. Та й ті «рішення», які пропонуються, припускають їхню реалізацію за рахунок банківських установ.

Враховуючи ж могутнє банківське лобі у Верховній Раді, можна припустити, що радикальні рішення не будуть ухвалені, а те, що народні обранці врешті схвалять, - носитиме формальний характер, і ніякого реального рішення проблемам, що склалися, не принесе.

Зрозуміло, що серед позичальників ще є ті, хто вірить в швидке зниження курсу долара (до "платоспроможного" рівня в 7,5-7,0 грн., а то і нижче), і, можливо, вони не далекі від істини. Поки ж, як підкреслюють банкіри, головне, щоб клієнт розумів свою відповідальність і - платив...хоч би те, що може.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Економіка та фінанси»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Світ відповідав розмірам людини,
І людина була мірилом всіх речей”

Михайло Волошин

 
Подорожуйте Україною комфортно і без обмежень!
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.