Аратта - На головну

28 травня 2017, неділя

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в Україні знаходиться унікальний міст, що пролягає між правим берегом однієї річки. Не вірите? Можете переконатися на власні очі, якщо відвідаєте Кам’янець-Подільську фортецю, що на Хмельниччині. Стара фортеця розташована на скелястому острові, охопленому петлею каньйону річки Смотрич. Таким чином, міст, що веде до фортеці, пролягає між двома точками правого берегу однієї річки. Крім того, ми не знайшли більше прикладів у світі, коли б міст тримався без усіляких підпор, а спирався б тільки на скелі. За однією з гіпотез, цей міст було зведено римлянами ще у II столітті під час походу Траянового війська на Дакію. Нині Кам’янецька фортифікація включена до переліку ЮНЕСКО

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Мухи і котлети від Президента та Прем’єр-міністра

Є така думка 20942 перегляди Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 1.02.2009 | Всі публікації | Версія для друку

Мухи і котлети від Президента та Прем’єр-міністра
Увечері 30 січня 2009 року “холодна війна” Президента України Віктора Ющенка та Прем‘єр-міністра Юлії Тимошенко впритул наблизилася до свого переростання у війну “гарячу”.

Принаймні, телевізійне звернення до нації глава держави закінчив словами, які можна потрактувати саме як готовність використати сильнодіючі політичні засоби: «Я закликаю всіх співвітчизників до спокою. Ви будете захищені. У нас є можливість захистити і країну, і людей. Зараз перше і найголовніше – знайти політичну волю, мужність, прийняти реальний для країни бюджет 2009 року. Для цього я застосую всі необхідні в умовах кризи важелі».

Якщо врахувати, що міру реальності чи нереальності бюджету в кінцевому підсумку встановлюватиме особисто Ющенко, який для ухвалення «правильного» документу готовий застосувати «всі необхідні в умовах кризи важелі», то підстави для занепокоєння щодо сутності цих важелів і засобів захисту вимальовуються цілком реальні.

У свою чергу, прем'єр відповіла не менш рішуче: «Президент – це не той лідер, якого вони [люди – С.Г.] потребують в час, коли Україна проходить випробування на міцність під ударами потужної всесвітньої економічної кризи». А якщо офіційний глава держави – це не та персона, яка потрібна народу, то його функції мусить перебрати хтось інший, чи не так? Ну, і як останній штрих – «я сіяти паніку не дозволю нікому».

Враження наближення конфлікту до «гарячої» фази, пов'язаної з тим, що він вихлюпнеться на вулиці українських міст, посилює лексика президентського звернення та прем'єрської відповіді. «Потоки брехні, фальші, наклепів», «справжній шабаш», «популізм», «досить брехати» – це глава держави на адресу голови уряду та парламентської більшості. «Суміш неправди, паніки та істерії», «так зване звернення Ющенка», «якщо не допомагаєте, то хоч не заважайте» – це голова уряду на адресу глави держави та його апарату.

Президентські інвективи: хто реально винен у кризовому становищі?

Що ж закидає Президент Ющенко прем'єру Тимошенко і наскільки можуть бути вмотивовані на загал ці закиди? У президентському зверненні міститься чимало констатацій тяжкого стану країни і грізних інвектив на адресу уряду і персонально його очільниці: «У державі – повністю розбалансована фінансова система. Свідомо руйнуються державні інституції через брак фінансування... У парламенті стався справжній шабаш навколо Національного банку України. Намір, безумовно, був один: отримати доступ до друку грошей, щоб покрити недостачі Державного бюджету. Це може призвести до небачуваної [саме так! – С.Г.] інфляції. Це все може закінчитися соціальною катастрофою... Українська промисловість зупиняється. Масово звільняють людей або відправляють у довгострокову відпустку». Одне слово, новітній апокаліпсис. На додачу до цього «у Москві Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко уклала газові домовленості, невигідні для України», а «нинішній бюджет є головним провокатором кризи в Україні», бо «це – повітряний замок».

Не можна сказати, що описання Президентом Ющенком ситуації в Україні не має нічого спільного з дійсністю. Справді, фінансова система розбалансована і державним інституціям не вистачає фінансування. Справді, зупинилося чи працює в половину сили чимало підприємств, а люди не одержують чи одержують частково зарплату.

Проте чи лежить за все це провина саме на уряді і парламентській більшості?

Хіба не пропрезидентські депутатські групи гальмували діяльність Верховної Ради і вели справу до дострокових парламентських виборів якраз тоді, коли у світі спалахнула економічна криза?

Хіба не особисто президент підписував указ про ці вибори, у разі виконання якого в Україні досі б, ймовірно, не запрацювала дієздатна Верховна Рада?

Хіба в першу чергу не політика керівництва Нацбанку (яке було призначене з подачі Віктора Ющенка, пов'язаного з цією установою та її топ-менеджерами багаторічною спільною працею), яка проводилася впродовж останніх десяти місяців, призвела до карколомних курсових стрибків гривні і неефективного (чимало експертів стверджує – відверто корупційного) використання золотовалютних резервів?

Проте, як засвідчує текст президентського звернення, жодної відповідальності на себе Віктор Ющенко не бере, навпаки, у відповідь на персональні закиди йому «відкидає цей бруд».

А тим часом отой самий «провокатор кризи» і «повітряний замок», себто державний бюджет на 2009 рік, має під собою підпис «Ющенко»...

Тим часом й інфляція, і фінансова розбалансованість, і негаразди банківської системи, крім об'єктивних складників, мають ще й суб'єктивні. Науковці досі сперечаються – скільки відсотків припадає на них у загальному обсязі негараздів: 20, 25 чи 30. Але беззаперечним фактом є те, що публічні заяви очільників влади про катастрофічний стан фінансової системи ведуть саме до погіршення стану цієї системи, і ні до чого іншого.

Окрім того, Президент ставить на карб прем'єру не те, що вона недостатньо активно вела у Москві газові переговори при укладанні газових угод, а зовсім інше: «Контракти не відповідають моїм директивам».

А якщо «Газпром» не хотів брати до уваги ці директиви, що мусила робити голова уряду? Чекати до весни, поки російські газові менеджери, можливо, капітулюють?

А чи не вийшла б до того часу з ладу українська газотранспортна система, в чому винна була б знову ж таки особисто голова Кабміну, оскільки, за словами Віктора Ющенка, «повну відповідальність відповідно до Конституції за економічне становище, за зрив бюджетного процесу, за руйнацію банківської системи несе особисто Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко».

До речі, як це з погляду логіки й моралі – вимагати, щоб голова уряду керувалася президентськими директивами, а водночас несла повну відповідальність за економічний стан країни?
Чи має реальні підстави прем'єрський оптимізм?

На противагу зверненню Президента, коротка й енергійна відповідь прем'єра несе в собі заряд позитивної інформації та оптимістичних висновків: «Незважаючи на кризу, державний бюджет за січень перевиконано. Зарплати бюджетникам та пенсії виплачені і надалі будуть виплачуватися вчасно та в повному обсязі. Ціни на газ для населення та теплокомуненерго не підвищуються, залишаються на рівні минулого року. «Нафтогаз» ритмічно постачає газ українським споживачам та в Європу та працює благополучно, вперше за багато років без жодних посередників та корупційних схем. Уряд та парламентська більшість працюють в напруженому режимі...».

При цьому, звичайно, ситуація складна, але не катастрофічна: «Світ та Україна – в кризі... Для того, щоб боротися з кризою, нам потрібні політична консолідація, холодний та тверезий розум, залізні нерви, сила волі, рішучість та глибоке відчуття відповідальності – саме те, чого завжди бракувало, бракує та бракуватиме Віктору Андрійовичу».

Таке ударне, якщо не сказати більше, закінчення прем'єрської відповіді мало б вимагати граничної точності та вивіреності всіх наведених фактів. Та цього немає; можливо, державний бюджет за січень і справді перевиконаний, але результати цього більшість українських громадян на собі поки що не відчула.

Зарплати деяким категоріям бюджетників (у тому числі і в Києві) досі не виплачені навіть за грудень, не кажучи вже про січень. А якщо і виплачені, то не в повному обсязі. Пенсії також виплачені невчасно – здебільшого після 20-х чисел січня – внаслідок чого зірвана оплата житлово-комунальних послуг.
А на додачу якраз 30 січня київський міський голова Леонід Черновецький заявив про підвищення уп'ятеро [!!!] квартирних тарифів. Цілий ряд великих банків заблокував депозити фізичних і юридичних осіб і ледь-ледь проводить звичайні грошові операції, включно із виплатою пенсій та зарплат...

Одне слово, видається, що світ відносно оптимістичної статистики, в якому живе прем'єр Тимошенко, не надто корелює із реальним світом мільйонів українських громадян. Можливо, тому, що корупція, некомпетентність та безвідповідальність надто вже просякли собою всі владні поверхи, і навіть правильні та вчасні рішення на верхах гаснуть і саботуються, поки дійдуть до низу, до безпосередніх виконавців у центрі та на місцях.

І хоча, звісно, оптимістичні заяви на якийсь час можуть піднести настрій суспільства, але тільки відповідні дії за стабілізують цей настрій.

А загалом і у зверненні Президента, й у відповіді Прем'єр-міністра, перефразуючи відому приказку, міститься не надто апетитна суміш пропагандистських мух та реально-проблемних котлет. Кожен із двох лідерів сьогоднішньої влади України і далі намагається перетягнути собі якнайбільші повноваження, залишивши своєму візаві відповідальність за скоєні помилки.

Найшвидше, турбота про долю країни в обох щира, але не менш щирим є і прагнення до здобуття всієї повноти влади в країні та до повної політичної нейтралізації опонента, що засвідчують тональність і зміст обох послань від 30 січня.

Що ж чекає на Україну за умов загострення президентсько-прем'єрського конфлікту? Про це можна тільки здогадуватися, особливо, якщо врахувати, що до «поля бою» у столиці підтягується третій гравець – на 6-7 лютого сюди, як повідомляє сайт «Майдан», має підтягнутися наймана «піхота» Партії регіонів.

І чи не пізно тоді стане відокремлювати політичних мух від котлет та братися за справу із тверезим та відповідальним розумом?

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Є така думка»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Шануй, Україно, святині свої! Бо вони ж – всесвітньої, загальнолюдської ваги; земна цивілізація виросла з них.”
Юрій Шилов

 
Подорожуйте Україною комфортно і без обмежень!
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.