Аратта - На головну

18 січня 2017, середа

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта у twitter Аратта ВКонтакті Аратта в YouTube
  Українські словники on-line Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- першою Українською конституцією вважається документ «Пакти і Конституція прав і вольностей запорозького війська», складений гетьманом Пилипом Орликом у 1710 році. Історики мають різні думки щодо того, чи був цей документ Конституцією у сучасному розумінні цього слова або прогресивним твором, який випередив свій час, адже перші Конституції в Європі і США з’явилися лише за сімдесят років потому. Реальної сили Конституція Пилипа Орлика так і не набула, оскільки складалася вона на чужині та її укладачі не мали змоги повернутися в країну. Але в історії вона залишилася як оригінальна правова пам’ятка, яка вперше в Європі обгрунтовує можливість існування парламентської демократичної республіки.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Андерс Аслунд: “Важко знайти більш некомпетентний нацбанк, ніж в Україні”

Інший погляд 16401 перегляд Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 18.02.2009 | Всі публікації | Версія для друку | Коментарі (0)

Андерс Аслунд: “Важко знайти більш некомпетентний нацбанк, ніж в Україні”
Відомий американський експерт-науковець про скандальний намір уряду отримати російський кредит та вплив кризи на геополітичну карту Європи.

Відомий американський експерт, старший науковий співробітник Peterson Institute for International Economics, а в минулому радник з економічних питань українського, російського та киргизького урядів Андерс Аслунд свого часу пророчив великий економічний поступ Україні та усій Східній Європі, а зараз нещадно критикує Україну та Росію за неграмотну монетарну політику.

Нам він розповів, чи варто Україні брати російський кредит і як ця криза може змінити геополітичну карту Східної Європи

Чи не видається вам дивним те, що ще місяць тому Україна та Росія перебували в запеклому газовому конфлікті, а тепер Росія має бажання надати нам досить велику позику?

Це не видається дивним. Адже це можна пояснити тим, що Росія пішла на енергетичну конфронтацію, тому що українська сторона відкликала свою делегацію з переговорів 31 грудня, коли всі були дуже близькі до підписання контракту. Тому це було нераціональне рішення російського прем’єра Владіміра Путіна. Думаю, Путін та інші усвідомили, що це було помилкою, і вирішили за краще забути це, аніж тримати якусь образу.

Як, на вашу думку, в Росії можуть сприйняти те, що вона роздає мільярдні кредити іншим пострадянським республікам, тоді як її населення потерпає від економічної кризи?

Росія має всі ці ресурси, які не йдуть на добробут населення, але показують, що країна має владу. Думаю, марно очікувати, що росіяни позитивно відгукнуться на таку щедрість своїх політиків.

У російській Держдумі стверджують, що надання Україні кредиту в $5 млрд є не політичним, а фінансовим питанням. А що ви про це думаєте?

Гадаю, це і те, і інше.

Що політично може Росія захотіти за цю позику?

Вона хоче мати більше впливу. Як в Україні, так і в інших колишніх радянських республіках.
Батько польських реформ Лех Бальцерович і Андерс Аслунд
Батько польських реформ Лех Бальцерович і Андерс Аслунд
На вашу думку, чи варто Україні брати кредит, який пропонує Росія?

Це складне запитання. З одного боку – Україні потрібні гроші, а з іншого – скажімо, для США було б дуже важко надати таку підтримку Україні через низку внутрішніх причин. Щоправда, ЄС міг би надати таку допомогу вам, утім, він має інші проблеми на порядку денному. Як-от європейські банки, які зробили великі інвестиції в Східну Європу. Для росіян – це хороший спосіб показати, наскільки вони насправді підтримують Україну. Тут я підтримав би гармонізовані дії Заходу, і в такому разі Україні не варто відмовлятися від російських грошей. Але питання в тому, чи Захід може щось запропонувати.

Тобто Україні зараз марно шукати альтернативний кредит у США чи Європі?

Для Сполучених Штатів дуже важко виділити позику іноземній державі. Таке було під час кризи в Мексиці 1994 року. Більше таких випадків навіть не пригадую. Федеральний резерв надавав кредит для Південної Кореї та Сінгапуру, але це вже зовсім інша історія. Таку позику неможливо провести через американський Конгрес. Натомість ЄС дати такий кредит може. Євросоюз вже надав такий кредит Угорщині та Латвії. Але фінансові можливості ЄС у цьому обмежені. Звісно, можна збільшити ці фінансові можливості для видачі такого кредиту, але для цього необхідно пройти багато політичних процедур. Для ЄС це зробити можливо, але важко, а для США – майже неможливо. Тобто для Заходу тут існують труднощі не лише фінансового характеру, а й бюрократичного. Думаю, тут дуже розумно вчинили росіяни: у Росії не існує таких складних процедур видачі зовнішніх державних позик, як на Заході. Росіяни можуть просто взяти гроші з резерву і провести їх через міністерство фінансів.

Росія вже видала низку кредитів Білорусі, Киргизстану та Вірменії. Чи, на вашу думку, російський кредит для України є ланкою того ж самого ланцюга політичних поступок в обмін на фінансову допомогу?

Україна є частиною цього ланцюга. Питання в тому, як ви з цим упораєтеся? І на це запитання у мене немає чіткої відповіді. На мій погляд, варто брати гроші, але переконатися в тому, що буде з чого віддавати. Я б дуже неохоче відмовлявся від цієї позики, але також не хотів би стати залежним від Росії.

Кілька років тому ви дуже оптимістично говорили про економіку країн Східної Європи. Чи стала фінансово-економічна криза, зокрема в Україні для вас несподіванкою?

Чесно кажучи, я був дуже здивований поганим обмінним курсом та монетарною політикою в Україні. Думаю, що це було зовсім без потреби. Якщо глянете на річний дефіцит, то в 2007 році він становив не більше 4% від ВВП, а минулого року зріс уже до 6,7% від ВВП. І виправдання цьому немає. Причина полягає у повністю некомпетентній політиці українського Нацбанку. Дуже важко знайти більш некомпетентний національний банк, ніж український.
Чи погоджуєтеся ви з думкою про те, що економічна криза посилює вплив Росії на пострадянському просторі?

У короткостроковій перспективі – так, але не в довгостроковій. Тому що Росія зараз також проводить некомпетентну політику обмінного курсу. Вони змарнували $210 млрд – понад третину власного резерву. Якщо брати до уваги сильну політизацію процесу прийняття рішень, то Росія не в дуже хорошій формі. Стратегія росіян полягала спочатку в тому, щоб, по-перше, заперечувати існування кризи у себе. По-друге, проводити політику поступової девальвації рубля, що стимулювало спекуляції з ростом обмінного курсу. По-третє, відновлення політики націоналізації, яка всіх налякала. Тому важко придумати гіршу політику під час кризи, аніж ту, що проводить Росія. Я навіть сказав би, що Україна проводить кращу антикризову політику, ніж Росія.

Чи в довготривалій перспективі ця криза перетасує геополітичну та геоекономічну карту Східної Європи?

Безперечно. Думаю, криза багато чого змінить. І дуже важко передбачити, що саме.

Хто вийде з цієї кризи з втратами, а хто – з прибутками?

Це залежить від того, хто що робить. У 2008 році некомпетентність українського нацбанку стала основним фактором кризи. Ми зараз бачимо, що, наприклад, британський прем’єр-міністр Гордон Браун проводить згубну політику в банківському секторі. Під час кризи все залежить від того, що ви робите. Неможливо передбачити, якими будуть наслідки: позитивними чи негативними. Нещодавно міністр фінансів США зробив доволі невдалу пропозицію, і індекс американської фондової біржі просів майже на 5%, тому що ніхто не очікував від нього такого.

Чи не видається вам дивним час, який Росія обрала для того, аби запропонувати кредити колишнім радянським республікам? Скажімо, в Україні гроші МВФ вже не так гріють, а криза ще не вщухає.

Гроші Росії не є альтернативою, а лише доповненням до позики МВФ.

Така щедрість Росії під час кризи наштовхує західних оглядачів на те, що Росія будує нову імперію не на силі, а на грошах. Ви погоджуєтеся з таким твердженням?

Важко сказати, що насправді Росія хоче зробити. Минулого року росіяни намагались заблокувати розгортання систем ПРО в Чехії та Польщі та закрити двері до НАТО Україні та Грузії. Зараз у російській політиці превалюють чотири тактики, які Росія застосовує, щоб політично наблизити до себе своїх пострадянських сусідів. По-перше, надавати допомогу державам СНД, щоб зробити їх більш залежними від Росії. По-друге, купувати підприємтсва у пострадянських країнах. По-третє, здійснювати вплив через енергетичний сектор. І по-четверте, посилювати військову співпрацю в середині СНД.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Інший погляд»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Все, що йде поза рами нації, це або фарисейство людей, що ітернаціональними ідеалами хотіли би прикрити свої змагання до панування одної нації над другою, або хворобливий сентименталізм фантастів, що раді би широкими “вселюдськими” фразами прикрити своє духове відчуження від рідної нації...”
Іван Франко

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже









 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.