- першою Українською конституцією вважається документ «Пакти і Конституція прав і вольностей запорозького війська», складений гетьманом Пилипом Орликом у 1710 році. Історики мають різні думки щодо того, чи був цей документ Конституцією у сучасному розумінні цього слова або прогресивним твором, який випередив свій час, адже перші Конституції в Європі і США з’явилися лише за сімдесят років потому. Реальної сили Конституція Пилипа Орлика так і не набула, оскільки складалася вона на чужині та її укладачі не мали змоги повернутися в країну. Але в історії вона залишилася як оригінальна правова пам’ятка, яка вперше в Європі обгрунтовує можливість існування парламентської демократичної республіки.
У російському Міноборони вибухнув черговий корупційний скандал. Цього разу він носить дещо екзотичний відтінок. Якщо раніше об’єктом розслідувань ставали, здебільшого, фінансові махінації або шахрайство з житлом для військовослужбовців, то цього разу високопосадових офіцерів ВМФ запідозрили в контрабанді до Таджикистану протикорабельних ракет та авіабомб для подальшого їхнього продажу китайцям.
Першим про нову кримінальну справу розповів начальник Головної військової прокуратури РФ СергІй Фридинський. За його словами, російські військові моряки збиралися незаконно поставити до Таджикистану 30 протикорабельних ракет і 200 авіабомб. Вартість контрабанди оцінюється в 18 мільйонів доларів. Слідчі вважають, що кінець кінцем зброя повинна була потрапити до Китаю.
Помічник головкому ВМФ РФ Ігорь Дигало уточнив, що ракети збиралися вивезти під виглядом списаних, але не став заглиблюватися в подробиці, відзначивши лише, що порушення були виявлені спільними зусиллями флоту, ФСБ і військових прокурорів.
Ніяких імен, звань і посад Фридинський і Дигало не назвали. Також до кінця не зрозуміло, чи була зброя переправлено покупцям або злочинний задум був зірваний на стадії підготовки. Між тим, джерело в Головній військовій прокуратурі розповіло, що йдеться про застарілі моделі ракет, які оновлялися на одному з середньоазіатських заводів і продавалися за кордон. Він відзначив, що цей канал збуту існував вже декілька років. Це, зррозуміло, означає, що пперехоплена партія озброєнь була не першою.
Співробітник прокуратури також заявив, що в злочинному бізнесі були замішані співробітники декількох силових відомств Росії та країн ближнього зарубіжжя. Організатори афери, по його даних, знаходяться в Москві і безпосередньо пов'язані з тиловими службами ВМФ, маючи стосунок до утилізації боєприпасів. Крім того, в контрабандних операціях брали участь цивільні підприємці.
Інше близьке до слідства джерело повідомило, що в справі можуть бути замішані посадові особи ВМФ в званнях до віце- і контр-адміралів, які допомогли організувати фіктивну утилізацію боєприпасів. Причому джерело відзначає, що на псевдоутилізацію була виділена сума, еквівалентна 1,6 мільйона доларів.
Фридинський раніше також підтвердив, що утилізація проходила на бюджетні кошти, але називав надто скромнішу суму - два мільйони рублів.
Морська протикорабельна ракета
Ніхто з офіційних осіб не уточнив, за якою статтею проушена справа. Компетентні люди кажуть, що поки в ній фігурує тільки стаття про шахрайство в особливо крупному розмірі, здійсненому групою осіб з використанням службових повноважень. Про статті, пов'язані з незаконним обігом зброї, контрабандою і шпигунством, поки не йдеться.
Не зрозумілим місцем в цій історії є джерело контрабанди. Важко припустити, що противокорабелные ракети везли до Середньої Азії за багато тисяч кілометрів з Чорного або Балтійського морів, і, тим більше, з Північного Льодовитого або Тихого океанів. В цьому випадку підвищувався ризик розкриття контрабанди, і в ланцюжку напевно з'явилися нові посередники, з якими довелося б ділитися.
Є припущення, що розкрадання могли відбутися в не такому географічно видаленому регіоні. Річ у тому, що в 1950-х роках на озері Іссик-куль в тодішній радянській Киргизії був створений випробувальний центр ВМФ, права власності на який, в 1993 році, за двосторонньою угодою, були закріплені за Росією. Центр тепер називається 954-ою випробувальною базою протичовнового озброєння і включає російську військово-морську базу "Койсари" і російський-киргизьке СП "Озеро".
Це підприємство, 95 відсотків акцій якого належить Росії, займається розробкою нових озброєнь, у тому числі і протикорабельних ракет. На Іссик-Кулі, крім того, випробовують серійні торпеди.
Що стосується авіабомб, то найближчий об'єкт - це російська авіабаза в Канте, з якої здійснюється контроль за повітряним простором Середньої Азії.
Береговий ракетний комплекс "Бал-Е" для ракет "Х-35"
Киргизія, як відомо межує з Таджикистаном, а завдяки фактичній прозорості кордонів поставити що-небудь з однієї країни в іншу непомітно від офіційних властей – не становить великих труднощів. Тим часом в Душанбе поспішили завірити, що таджицькі власті не мають стосунку до постачань російських ракет і бомб до Китаю. І Комітет національної безпеки, і МВС і військова прокуратура Таджикистану заявили, що ним нічого не відомо про контрабанду і російські колеги їх ні про що подібне не повідомляли.
Поки що не було жодних офіційних заяв від представників ВВС Росії, а також з боку Киргизії і Китаю.
Варто відзначити, що це перша крупна справа про міжнародну контрабанду озброєнь в російській армії. Раніше всі припущення про подібне явище залишалися на рівні чуток, а під суд потрапляли здебільшого прапорщики і молодші офіцери, що постачали з віськових складів стрілецьку зброю і вибухівку різним злочинним угрупуванням.
Дивуватися з такого розвитку подій не варто: Фридинський нещодавно в інтерв'ю урядовій газеті розповів про масштаби корупції в армії. За його словами, збитки тільки за 2008 рік, нанесені виявленими корупціонерами, оцінюється в два мільярди рублів. При цьому всього за різні злочини в збройних силах було засуджено близько 300 старших офіцерів, зокрема десять генералів, і 76 командирів частин.
Злочинці були виявлені у ряді центральних управлінь Міноборони, співробітники яких продавали комерсантам ракетне паливо за заниженою ціною, а потім купували знов вже за ринковими цінами. Збитки від шахрайства становили 430 мільйонів рублів. А в главкоматі Сухопутних військ вкрали 250 мільйонів рублів, виділених на придбання житла для офіцерів. У Чечні офіцери-фінансисти привласнили більше сотні мільйонів рублів, і так далі і тому подібне.
Всі перераховані випадкисувора таємниця. Невідомі ні імена підозрюваних і звинувачених, ні їхні посади, ні конкретне місце роботи, як і те, в якому стані знаходиться розслідування. Об'єднує їх всіх одне - місце дії: так званий "Арбатський військовий округ". Можна з упевненістю припустити, що із збільшенням фінансування у зв'язку з армійською реформою, що здійснюється, число таких випадків тільки множитиметься.
Ще одна модифікація ракетного комплексу "Бал-Е"
Від «Аратти»: власне, нічого особливо сенсаційного у цій історії немає. Хіба що те, що врешті, російські ЗМІ відкрито заговорили про те, що давно вже відомо усім навколо – про контрабанду озброєнь російськими високопосадовими чинами.
Традиційно, в російській пресі, активно мусувалися чутки про контрабанду зброї, але українськими посадовцями. Як, наприклад, нещодавній скандал із «Фаїною», яку захопили пірати.
Проте, ми, власне, хочемо висловити декілька власних зауважень зовсім не із цього приводу.
По-перше, сумнівно, як на нас, виглядає теза, про те, що, мовляв, канал контрабанди протикорабельних ракет і авіабомб був один. Навряд. Як загальновідомо, Китай є лідером у контрабанді зброї. Довжина кордонів РФ і Китаю – надто величезна, аби її було можливо проконтролювати на суходолі. Є іще й морський кордон, який, у сучасному стані, – фактично не контрольований. Як і далекосхідні порти, які нині, хіба що умовно належать Росії. Особливо смішно чути про якійсь контроль, якщо контрабандну операцію здійснюють московські адмірали. Зрозуміло, що вантаж під такою «кришею» без проблем перетне безкраї простори Росії та буде завантажений і вивезений за межі країни. Тут відстань просто не має значення.
По-друге, є великі сумніви, в тому, що продавалися аж такі застарілі ракети. До речі, не уточнюється, які саме. Якщо мова йде про КРК «Уран-Е», то можемо засвідчити, що це не такі вже й старі іграшки. До речі, цей комплекс є уніфікованим, оскільки на його базі створено ще береговий комплекс «Бал-Е». Ракети із цих установок вражають кораблі тоннажністю до 5000 т на відстані 120 км ( тобто класи "Корвет", "Фрегат"). Питання тільки в тому, навіщо ракети Китаю, якщо немає пускових установок? А може вже є? Адже, китайські ЗС мають цілком сучасний військово-морський флот, але ми маємо великий сумнів у тому, що російські ракетні комплекси і китайські – сумісні. І можемо припустити, що десь інде до цих ракет відвантажувалися й пускові установки і комплекси наведення.
І тут згадалися події недалекого минулого. На початку і у середині 90-х років під керівництвом адмірала Ігоря Касатонова ввірений йому Чорноморський флот РФ (який ще тоді не був розділений, а практично увесь експроприйований Москвою) активно здійснював утилізацію бойових кораблів. І далеко не всі із них різали у Севастополі. Не таємниця, що чиненайбільшим покупцем бойового «металобрухту» був Китай. Хтось може дати гарантію, що військові кораблі ЧФ, які були списані і відбуксовані у Китай – були порізані? А може їх відремонтували та поставили або у бойовий склад своїх ВМФ, або продали третім країнам?
Втім, масова утилізація військових кораблів відбувалася по всій Росії. Тоді серед російського адміралітету була тотальна епідемія злото-металобрухтного накопичення капіталу. Тепер, мабуть, апетити виросли. Але Бог із ними. Кінець-кінцем – це справа самих росіян.
Нас непокоїть інше. У 2017 році ЧФ РФ має покинути український Севастополь. Проте, є декілька тенденцій, які мають турбувати українців. По-перше, бойові кораблі ЧФ практично усі вже відслужили свій термін і, щонайменше, потребують капітального ремонту або виводу із експлуатації. Існує велика вірогідність, що під виглядом металобрухту їх просто продадуть тому ж Китаю. А кому продасть Китай відремонтовані кораблі – це питання. Особливо ракетний крейсер «Москва», який може суттєво впливати на рівновагу сил у цілому регіоні.
По-друге, залишається відкритим питання про арсенали зброї і боєприпасів, які належать ЧФ РФ. Наразі їх не утилізують й не вивозять за межі України. А може таки вивозять, тільки у невідомому напрямку? В усякому разі українським державним очільникам варто б було посилити контроль за обігом озброєнь, які контролює, на українській території, російська сторона. Бо коли з'ясується, що відбувалася контрабанда росіянами ракет чи інших озброєнь із української території, а українські правоохоронці про те не відали - це абсолютно не додасть авторитету нашій державі.
Актуально
35304 перегляди
Публiкацiї за темою «Правопорядок»:
