Аратта - На головну

23 травня 2017, вівторок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в місті Батурин (Чернігівська область) 5 листопада 1702 року у генерального писаря Пилипа Орлика народився син Григор. Згодом вони будуть змушені покинути Україну. Пилип Орлик буде гетьманувати понад тридцять років, але більша частина його гетьманства пройде в еміграції. Григор Орлик стане визначним державним і військовим діячем Франції, генералом і довіреною особою короля Людовіка XV, отримає графський титул і велику кількість європейських нагород. В 1747 році Г.Орлик одружиться на Луїзі-Олені де Брюн де Дентельвіль і стане володарем значних земель у Франції. Під Парижем він буде мати замок. В середині ХХ ст. на землях, що колись належали Григору Орлику буде побудований міжнародний аеропорт “Орлі”...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Квасневський: Я розмовляю з політиками різних країн про Україну - вони хапаються за голову

Євроінтеграція 21106 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 17.04.2009 | Всі публікації | Версія для друку

Квасневський: Я розмовляю з політиками різних країн про Україну - вони хапаються за голову
Найкраща конституція в руках дурнів не працюватиме... Я не зустрічав жодного президента в світі, хто б говорив про парламент з любов`ю… Друга палата може зіграти позитивну роль, але я не раджу…

Учора музей сучасного мистецтва PinchukArtCentre наповнився представниками української політеліти, переважно дипломатичної. Ні, Віктор Пінчук не привіз нову шокуючу для українського розуму виставку. Цього разу приводом для зборів на вищому рівні став приїзд екс-президента Польщі Олександра Квасневського. Адвокат України в ЄС став гостем Дипломатичного клубу Арсенія Яценюка. Тему для засідання відповідно підібрали міжнародну - “Про стратегічні перспективи України”. І гостей запросили відомих: екс-міністрів закордонних справ Зленка, Удовенка, Тарасюка, екс-президентів Кравчука і Кучму, політиків, політологів. Не обійшлося і без преси. “Сьогодні буде предметна дискусія, яким чином внутрішня українська ситуація позначається на зовнішньополітичних перспективах України”, – заявив Яценюк на початку засідання. Але дискусії не вийшло. Натомість монолог Квасневського вдався. Найцікавіші на наш погляд витяги ми пропонуємо вашій увазі.

Про секрети успіху

Якщо ви запитаєте у мене, хто був 10 років польським президентом, чому ми досягли таких цілей, як НАТО і ЄС, я відповім – тому що домовилися різні політичні табори. Ми зрозуміли, що близько 20 років нам знадобиться працювати разом, щоб досягти своїх головних цілей. Після 25-го року ми усвідомили, Польща в НАТО, в ЄС, можна вже почати нашу внутрішню боротьбу. І почали. Тому що вже є відчуття безпеки. Адже вони не виженуть нас зараз з НАТО або ЄС. Боротьба, яка відбувається у нас нагорі, не становить небезпеки в цілому для національної політики, для нашої економіки.

Я йшов на вибори з гаслом – “Оберемо майбутнє”. Обрати майбутнє – не означає, забути все, що було раніше, що ми не займатимемося історією. Просто ми йдемо вперед. Якщо ти політик і весь час дивишся назад – нічого досягти неможливо. Нас, соціал-демократів, підтримували близько 60 тисяч. Але ці 60 тисяч були готові брати дуже тверду, активну участь в модернізації країни, вони були важливим чинником для всього: вступу Польщі в НАТО, економічних змін, підтримки реформ, децентралізації країни.

Про майбутнє України

Одне з найскладніших європейських питань – сказати, що відбудеться в Україні через кілька років, як це вплине на внутрішнє становище України і на всю європейську систему.

Ми першими визнали суверенітет України. Ми думали, захист буде не такий складний і драматичний, і ціна змін, за який боровся народ, не буде така висока. Але все, що ми можемо спостерігати сьогодні, після 18 років незалежності, – це все ж таки успіх, попри всі труднощі, нестабільність, політичну боротьбу...

Незалежна Україна – дуже важливий чинник для Європи сьогодні і для її майбутнього. Звичайно, це не дозволяє сказати, коли ж Україна буде членом різних європейських структур. Але принципово, що Україна незалежна і бере участь у всіх інтеграційних процесах, європейських проектах.

Я розмовляв сьогодні з Юлією Тимошенко. Це не перша наша розмова. Я розумію, як усе складно. Який цей рік: президентські вибори, глобальна криза. Вплив кризи на політичну ситуацію в Україні дуже сильний. Це все створює атмосферу, яка може поглиблювати цю нестабільність. Як знайти вихід? Це питання для українських політиків. Моя відповідь була б такою: діяти за демократичними принципами – організувати президентські вибори, обрати доброго Президента, який стабілізує становище і який зможе працювати з парламентом, з більшістю, з урядом. Україна не має часу, місця і сенсу, щоб далі вести цю боротьбу.

Моя порада – треба використовувати ці місяці, які залишилися до президентських виборів, і не зважаючи на численні емоції і слова, домовитися, знайти персональні рішення, які дадуть Україні стабільність, згоду і співпрацю головних політичних сил і політичних лідерів, щоб досягти цілей у зовнішній політиці.

При такому географічному й економічному стані, які Україна займає, треба розвивати добрі відносини і з Росією, і з Європою. Як знайти згоду для такої збалансованої зовнішньої політики – питання українським політикам.
Про Конституцію

Польська Конституція існує 12 років. У нас теж конфлікт Президента і прем`єра. І багато хто, в тому числі й журналісти, кажуть: треба змінити Конституцію. Конституція повинна сказати хто правий: кому потрібний літак, хто повинен де сидіти, кому посміхатися, тиснути руку.

Якщо ми хочемо за допомогою Конституції змінити характер людей, то ми не змінимо. У Конституції не пропишеш, що Президент і прем`єр-міністр повинні бути добрими, культурними людьми.

Зміни в Конституції повинні бути дуже обережними. Тому що в молодих демократіях, таких, як Польща і Україна, немає ніякої конституційної культури. Якщо ми змінюватимемо Конституцію кожного тижня, для кожних виборів, коли нам не сподобається прем`єр чи Президент, – ми ніколи не матимемо того, що мають справжні демократії – демократичної культури. Стабільність Конституції є однією з найголовніших цінностей. Погана Конституція в руках добрих людей працюватиме, найкраща конституція в руках дурнів не працюватиме. Так, потрібно виправляти деякі моменти в Конституції, тому що світ змінюється, ми змінюємося. У мене така пропозиція для Польщі – зробити постійну конституційну комісію, куди мають входити колишні президенти, прем`єри, які вже не займаються політикою щодня, і ті парламентарії-професіонали – 5–6 осіб з різних партій, які беруть участь у конституційному процесі. Це цивілізована форма роботи над Конституцією.

Розмови про те, що вирішення якихось складних питань, політичної ситуації в країні, скажімо, Україні, можна досягти за допомогою змін в Конституції – це правда на 10–20%, не більше.

Про двопалатний парламент

Питання другої палати у нас абсолютно не принципове. Можна навести багато прикладів, коли друга палата – це добре, і навпаки. У нас вона була організована як важливий чинник договору про політичні зміни. Це був ключ, щоб знайти компроміс з опозицією. У Польщі друга палата штучна, в тому сенсі, що ми не федерація, а гомогенна країна.

У нас всі закони, які прийняті парламентом, надходять до другої палати. Тоді є час, щоб прибрати всі помилки, які типові для молодої демократії. Маючи високу культуру закону, можна сказати, що друга палата не потрібна. Але ми довго чекатимемо, щоб депутати були готові до високоякісної роботи як автори законів. У нас не більше 20% депутатів, які можуть займатися справою, решта – політики або просто пришли до парламенту, тому що їм подобається там працювати.

Друга палата навіть у молодій демократії може зіграти позитивну роль. Але я не раджу. Немає принципових причин організувати її.
Про відносини Президента і парламенту

Я за 10 років зустрічався з багатьма президентами, які жили в президентсько-парламентській системі. І не було жодного, який би говорив про парламент з любов`ю. Але в усіх цих розбіжностях парламент-президент я прихильник президента. Це вже така форма президентської солідарності.

Є різні думки. Різні підходи. Треба розмовляти, пояснювати, теж боротися. Але головне – поважати одне одного. Політики не поважають одне одного, парламент не поважає президента. Відсутність пошани – це великий недолік, слабкість нашої політики. Як можуть політиків поважати виборці, якщо самі себе не поважають? Мені дуже подобається, як зустрічаються в США колишні президенти, з різних партій – демократи-республіканці, але вони перш за все патріоти і знають, що треба посміхатися, спілкуватися, робити щось разом.

Про мистецтво дипломатії

У нас в зовнішній політиці були три головні мети – НАТО, ЄС і відносини з нашими сусідами: Україною, Німеччиною, Литвою.

У боротьбі за вступ Польщі до НАТО у мене були два найсерйозніші суперники: Росія і “Нью-Йорк Таймс”. У нас були дуже довгі цікаві розмови з Єльциним. Дуже складно було боротися з “Нью-Йорк Таймс”, яка виступала проти розширення НАТО. А це видання формує думку багатьох людей. Треба серйозно ставитися до цієї газети. Вона непогана.

Що стосується ЄС. Пам`ятаю нашу розмову з Жаком Шираком. Він говорив, що не буде вступу. Ваш максимум досягнутий. Він постійно так казав про ЄС, і після однієї-двох годин обміну думками мені вже вступати до цього Європейського Союзу не хотілося (сміється).

Що стосується сусідів... Драматичні розмови були з Леонідом Даниловичем. Він допоміг нам, Польщі і Україні, у вирішенні питань Волинської трагедії. Зробити цей крок для нього було набагато важче, ніж для мене, я за це йому вдячний... Помаранчева революція... Наші розмови тут... Гризлов, Черномирдін... Це буде в моїх мемуарах. А поки я не готовий сказати, що там було.

Про сусідство

У моєму політичному житті Україна – одне з найважливіших місць. Не тільки тому, що я такий активний тут. Ми створили такі добрі польсько-українські відносини, у мене були чудові відносини з президентами Кучмою, Ющенком і багатьма українськими політиками. Ми так багато зробили для польсько-українського примирення.

Я себе вважаю активним адвокатом України. Багато хто бачив мої виступи і у Вашингтоні, в Давосі, в інших місцях. Для мене важливо, щоб світ, і перш за все Європа, розуміла вагу, значення України як вагомого учасника міжнародного життя, як країни, яка не на периферії Європи, а в самому центрі. У України величезний потенціал, талант українських людей, який ми бачимо в культурі, спорті, добре, якби ще в політиці.

Коли я розмовляю з політиками з різних країн і мова заходить про Україну, вони одразу хапаються за голову і кажуть: “Олександре, боже ж мій, знову Україна!” Але я продовжуватиму говорити про Україну, попри труднощі. Але це не одностороння робота, це двостороння відповідальність. Нам треба працювати з сильними Президентом, урядом, парламентом.

Я хотів би приїхати коли-небудь до Києва, без відчуття дежавю. Тому що коли не приїду – тут прапори, мітинги. Так от я приїду одного разу, і ми не говоритимемо про політику. І буде так нудно. І буде стабільність. Тільки згадувати будемо, як були вибори щороку. Дорога складна буде. Є багато проблем. Але демократія не народжується за один день. Це покоління, культура, діалог, освіта, багато чинників, які створюють цей демократичний простір, який усім нам в центральній Європі так необхідний.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Євроінтеграція»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Почуття єдності нації неможливе без поваги до себе…”
Гарріет Бічер-Стоу

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.