Аратта - На головну

17 січня 2017, вівторок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта у twitter Аратта ВКонтакті Аратта в YouTube
  Українські словники on-line Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- у 1919-1920 роках Кам`янець-Подільський ненадовго став державним центром України - останньою столицею УНР. Сюди перемістилися Директорія та Уряд УНР. В місті постав Комітет охорони Республіки. Однак у 1920 році Червона армія розгромила війська УНР.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Про законність обіцянок і погроз

Думка українця 10473 перегляди Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 30.05.2009 | Всі публікації | Версія для друку | Коментарі (0)

Про законність обіцянок і погроз
Після того, як представники різних центрів впливу заявили про свою готовність найближчим часом перекроїти Конституцію, постало питання компетенції майбутніх політреформаторів. Чи відповідають прагнення можливостям? Що і як мають право змінити в чинному Основному Законі Президент і депутати?

З цими запитаннями «ДТ» звернулося до відомого юриста, одного з авторів чинної Конституції, професора права Віктора Мусіяки.

— Вікторе Лаврентійовичу, є думка, що змінити спосіб обрання президента можна тільки після проведення всенародного референдуму. Адже в третьому розділі записано: центральні органи влади обираються таємним прямим голосуванням. А, як відомо, вноси­ти зміни до I, III, XIII розділів Основного Закону Рада може тільки після референдуму. Чи гіпотетична коаліція зможе самостійно конституювати норму про вибори глави дер­жави в парламенті?

— У відомому конституційному законопроекті №4105 уже містилася новела про обрання президента у Верховній Раді. 2003 року цей проект був поданий у Консти­туційний суд. У відповідному висновку КС чітко зазначив: «Зміна порядку обрання президента Ук­раїни, як пропонується в законопроекті, не призводить до скасування або обмеження прав і свобод людини і громадянина». Документ нагадує: народ є носієм суверенітету, єдиним джерелом влади, і він здійснює владу як безпосередньо, так і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Тобто КС не побачив у цій пропозиції нічого неконституційного. Гадаю, це рішення Конститу­ційного суду надихнуло прибічни­ків змін. Ніхто й ніщо не заважає парламентаріям внести в Основний Закон зміни, які стосуються порядку обрання президента.

— За деякими даними, плановані конституційні корективи передбачають дворічну пролонгацію повноважень нинішнього скликання Верховної Ради. Крім того, на рік може бути про­довжена каденція голів міс­цевих рад. Наскільки законним є таке нововведення?

— Конституція чітко встановлює термін повноважень Верхов­ної Ради — п’ять років. Відповідно, Основний Закон передбачає п’ятирічний термін депутатських повноважень. Відомі сім підстав, на основі яких Конституцією передбачено дострокове припинення повноважень для будь-кого з парламентаріїв. Крім того, є ще три підстави для дострокового припинення повноважень усієї Верховної Ради.

Втім, є тільки одна конституційна підстава для продовження терміну депутатських повноважень. 83-тя стаття гласить: якщо закінчення терміну повноважень ВР припадає на час дії військового або надзвичайного стану, то її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії парламенту, обраного після скасування ВС або НС. Інших випадків не передбачено.

Для продовження терміну повноважень народних депутатів необхідно внести зміни до Консти­туції. Вони визначать термін повноважень для майбутніх скликань. Але для конкретного шостого скликання термін дії повноважень не може перевищувати п’яти років, оскільки це чітко і ясно визначено чинним Основним Законом.

У продовження повноважень ВР з допомогою впровадження надзвичайного стану не вірю хоча б тому, що це передбачає спільні дії президента і парламенту. У такому разі необхідний указ глави держави має бути підтверджений відповідним законом Верховної Ради.

Не виключено, що норму про пролонгацію депутатських повноважень спробують закріпити в перехідних положеннях оновленої Конституції. У такому разі останнє слово буде за Конститу­ційним судом. Передбачити його тлумачення не беруся, хоча для мене питання правомочності таких новацій цілком зрозуміле: парламент не має права продовжувати самому собі повноваження. Його обрано на п’ять років.

Якщо законодавці ігноруватимуть конституційне розпорядження, вони дадуть привід для обвинувачень себе в узурпації влади. У 2005-му було рішення Конститу­ційного суду, в якому давалося визначення цьому поняттю. Йдеться, зокрема, про здійснення органами влади повноважень, на них не покладених. Самочинно продовживши власні повноваження, Верховна Рада візьме на себе повноваження, які їй не належать. Це неодмінно потребуватиме висновків Конституційного суду.

А ось стосовно пролонгації повноважень голів місцевих рад не все так однозначно. Річ у тому, що 2004-го, у процесі внесення змін до Конституції, випустили з уваги одну важливу деталь. Передбачили п’ятирічні повноваження для рад, зберігши при цьо­му чотирирічний термін для їх голів. З цього погляду, внесення до Конституції змін, які передбачають обрання керівників рад на п’ятирічний термін, пояснити можна. Не виключено, що автори конституційних змін можуть (обумовивши це в перехідних положеннях) спробувати поширити ці нові повноваження і на чинних голів.
— Віктор Ющенко заявив: якщо ПР і БЮТ спробують редагувати Конституцію, він винесе власні конституційні зміни на всенародний референдум. Він може це зробити?

— Гадаю, може. Інше питання, чи має він право це зробити. Ви знаєте, що, на жаль, для гаранта Конституції Основний Закон не писаний.

Почнемо з того, що для проведення референдуму необхідне дотримання цілої низки умов. Зокрема пред’явлення трьох мільйонів підписів, зібраних у 2/3 областей регіонів не менш як по сто тисяч у кожному регіоні. Але й це не все. Нагадаю, що Консти­туційний суд у 2000, 2005 і 2008 роках виносив рішення, що стосуються права народу безпосередньо приймати нову Консти­туцію. І президент не має права ігнорувати ці рішення.

Ви, напевно, звертали увагу, що Віктор Ющенко вживає різні визначення — «конституційні зміни», «нова редакція Конститу­ції» або «нова Конституція». Але оскільки йдеться про референдум, то, безумовно, передбачається нова Конституція. Народ наділений правом приймати новий Основний Закон на референдумі. Проте зробити він це зможе тільки після проведення двох референдумів ще перед цим.

Нагадаємо, що в 2000 році на всенародне обговорення пропонувалося винести питання «Ви за те, щоб Конституція була прийнята на референдумі?» Тоді Конституційний суд визнав таке питання неправомочним. Спочатку, на думку КС, слід було провести референдум, на якому з’ясувати, чи потрібна народові нова Конституція. І тільки потім приймати нову.

А в 2008 році Конституційний суд визначив, що новий Основний Закон може прийматися на референдумі відповідно до Конституції і законів. Що це означає? Якщо Конституція приймається на референдумі, отож змінюється порядок її зміни, передбачений XIII розділом Основного Закону. А якщо конституційні коригування стосуються цього розділу, то їх необхідно закріплювати на всеукраїнському референдумі. Тобто оновлення Конституції має проходити у три етапи.

Перший етап — референдум про необхідність прийняття нової Конституції.

Другий етап — референдум про внесення в Конституцію змін, які стосуються XIII розділу.

Третій етап — референдум, на який буде винесено текст нової Конституції.

Якщо так — будь ласка. Але наголошую, що провести три референдуми одночасно не можна. Тільки послідовно, один за одним.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Думка українця»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Ніколи не виживе той народ, який сприймає трактування своєї історії очима сусіда”
Фрідріх Ніцше

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже









 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.