Аратта - На головну

23 травня 2017, вівторок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в Україні знаходиться унікальний міст, що пролягає між правим берегом однієї річки. Не вірите? Можете переконатися на власні очі, якщо відвідаєте Кам’янець-Подільську фортецю, що на Хмельниччині. Стара фортеця розташована на скелястому острові, охопленому петлею каньйону річки Смотрич. Таким чином, міст, що веде до фортеці, пролягає між двома точками правого берегу однієї річки. Крім того, ми не знайшли більше прикладів у світі, коли б міст тримався без усіляких підпор, а спирався б тільки на скелі. За однією з гіпотез, цей міст було зведено римлянами ще у II столітті під час походу Траянового війська на Дакію. Нині Кам’янецька фортифікація включена до переліку ЮНЕСКО

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Назад в совок. Українців змушують читати чужою мовою

Національне питання 21995 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 25.06.2009 | Всі публікації | Версія для друку

Назад в совок. Українців змушують читати чужою мовою
В Україні порушується конституційне право громадянина отримувати інформацію рідною мовою, наголошують спостерігачі.

Російськомовних видань в Україні в декілька разів більше, ніж українськомовних. І причина зовсім не в тому, що українці не хочуть читати рідною мовою. Експерти говорять про те, що українську мову послідовно витісняють із преси, зокрема, занижуючи позиції українськомовних видань у рейтингах, орієнтуючи рекламодавців на російськомовні засоби інформації.

Голова мистецького об’єднання «Остання барикада», народний депутат Олесь Доній вирішив перевірити баланс української та російської мов у пресі за допомогою звичайних електронних терезів. Для цього в одному з київських кіосків преси придбав по одному примірнику кожного видання. Російськомовних отримав 16 кілограмів на 1000 гривень, за українськомовні сплатив 150 гривень, й заважили вони 2,7 кілограма.

За його словами, шестиразова перевага російськомовної преси в Україні – наслідок цілеспрямованого тиску на українську культуру з боку проросійських сил.

«Як бачимо, закиди про «страшенну українську агресію на ринку друкованих ЗМІ» безпідставні – все чудово видно на цих двох терезах. Українці аж надто толерантні, постійно йдуть на поступки іншим культурам та мовам, тоді як тиск на все українське – постійний і цілеспрямований. Українська культура має бути більш активною і наступальною, аби не втрачати своїх позицій», – переконаний очільник «Останньої барикади».

Заниження рейтингу – маніпуляція рекламними коштами?

Генеральний директор журналу «Український тиждень» Микола Шейко вважає, що в країні склалася катастрофічна ситуація з українськомовними виданнями.

Однією з причин цього він називає рейтингові дослідження фірми «ТНС-Україна», які фактично впливають на вибір рекламодавця, а значить, і на розподіл коштів між українськомовними та російськомовними засобами інформації.

Попри те, що його видання увійшло до топ-100 останнього рейтингу агенції «ТНС-Україна», Микола Шейко вважає цей рейтинг нечесним.

«У цьому рейтингу видань, які домінують нині на ринку України, є лише одне українськомовне. Це є наслідком, зокрема, багаторічної діяльності організації, яка переконувала рекламодавця, що українськомовні видання неконкурентоздатні, не мають власної аудиторії. Нас одразу переводять у нижчий ранг за мовною ознакою!» – наголошує Микола Шейко.
Натомість заступник директора агенції «ТНС-Україна» Анна Добривечір вважає звинувачення в лобіюванні інтересів російськомовних ЗМІ безпідставними.

«Результати медіа-досліджень у першу чергу впливають на рекламодавців та самих видавців. Але звинувачення, які лунають проти нас, голослівні. Наші дослідження відповідають світовим стандартам, нещодавно вони пройшли незалежний аудит. У дослідженні можуть брати участь усі видання, які відповідають функціональним критеріям, таким, як географія поширення, тираж, час присутності на ринку. Мова до цих критеріїв не має жодного стосунку», – вважає Анна Добривечір.

Російська мова в українських газетах – вияв ледачості власників?

Українцям пропонують переважно російськомовну пресу, і це є новою потужною формою русифікації, переконаний директор фонду «Демократичні ініціативи» Ілько Кучерів.

«Три чверті населення України є українцями. Чому це раптом вони не можуть читати рідною мовою? Потрібно робити інформаційну кампанію для оцих«буржуїнів» – власників мас-медіа. Можливо, вони просто ледачі і гадають, що зароблять більше, якщо усі видання будуть однаковими, з однією мовою», – каже він.

Ілько Кучерів переконаний, що насправді є величезний українськомовний сегмент ринку, і він зараз не заповнений. На початку 1990-х років у столиці лише одна українськомовна газета «Вечірній Київ» мала мільйонний тираж.

І більш ніж мільйон охочих читати українською в Києві нікуди не зник. Просто треба змінювати технології продажу, робити українські видання більш ефективними на ринку, вважає директор фонду «Демократичні ініціативи».


Від “Аратти”: на жаль ми, хіба що можемо, зі свого боку підтвердити наявність вітчизняного феномену: україномовні видання існують в державі Україна виключно на плечах ентузіастів, маленьких українців. І справа не у відсутності аудиторії, бо можемо засвідчити - вона чимала й практично однакова за чисельністю, як на заході, так і на сході, тобто у всіх без виключення регіонах України.

Очевидно справа у тому, що українські бізнесмени, із якогось дива, не вважають за необхідне рекламувати свої товари й послуги серед, власне українців ( бо саме вони, а не хтось інший становлять більшість аудиторії цих видань). Логічно виникає питання: чи є в Україні національний бізнес взагалі? Бо складається враження, що те що вважається національним, насправді є спосіб іноземців викачувати із України ресурси.

Проте, про підтримку українського слова вже традиційно полюбляють базікати видатні українолюби у високих кабінетах влади. І під ті словеса та самокрасування продугувати масиви макулатури у вигляді "національних програм", щоб під ту свистоплясу вкрасти бюджетні грошики та роздерибанити проміж своїх.

А ще, підтримка українського слова стала обов'язковим елементом передвиборчих лохотронів політиканів. Але, що найцікавіше, що й вони чомусь замовляють рекламу, у кращому випадку, у двомовних виданнях нібито іх обиратимуть у владу не українці.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Національне питання»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Мале знання віддаляє від Бога, велике - приводить до Нього знову ”
Ф. Бекон, англійський філософ

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.