Аратта - На головну

27 березня 2017, понеділок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта у twitter Аратта ВКонтакті Аратта в YouTube
  Українські словники on-line Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в Україні знаходиться унікальний міст, що пролягає між правим берегом однієї річки. Не вірите? Можете переконатися на власні очі, якщо відвідаєте Кам’янець-Подільську фортецю, що на Хмельниччині. Стара фортеця розташована на скелястому острові, охопленому петлею каньйону річки Смотрич. Таким чином, міст, що веде до фортеці, пролягає між двома точками правого берегу однієї річки. Крім того, ми не знайшли більше прикладів у світі, коли б міст тримався без усіляких підпор, а спирався б тільки на скелі. За однією з гіпотез, цей міст було зведено римлянами ще у II столітті під час походу Траянового війська на Дакію. Нині Кам’янецька фортифікація включена до переліку ЮНЕСКО

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Севастопольський Дім Москви - плацдарм антиукраїнської політики Кремля

Державність 12169 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 20.07.2009 | Всі публікації | Версія для друку

Севастопольський Дім Москви - плацдарм антиукраїнської політики Кремля
Що таке російська культура і культурний обмін у розумінні кремліських вождів можна наочно простежити на прикладі Дому Москви у Севастополі. Ніяких ознак “споконвічної дружби двох великих народів” за весь час його існування ніхто так і не помітив, проте кидається в очі відверте роздмухування ворожнечі.

Після відкриття численних російських інституцій на теренах українського міста Севастополя‚ зокрема й філії Московського університету (в комплексі ще з 9 філіями російських вишів)‚ легалізація ще й представництва міста Москви в Севастополі видавалась абсолютно надмірною. Але, як завжди, мотивація російської сторони була начебто найшляхетнішою: мовляв‚ такий Дім Москви покликаний сприяти бізнесовим контактам‚ культурній співпраці‚ досягненню порозуміння між росіянами і українцями тощо. В цьому контексті обіцяли організувати наукові конференції‚ дискусії‚ зустрічі представників громадськості. Українська влада, хоча і має за 18 років незалежності величезний прикрий досвід‚ охоче повірила обіцянкам і, як завжди, була ошукана. Насправді йшлося зовсім не про культуру і науку‚ не про освіту та інформацію‚ не про цивілізоване спілкування громадян двох держав‚ а про цілком протилежні наміри.

Тож провокаційний публічний виступ у Севастополі мера Москви Юрія Лужкова в його звичайному антиукраїнському дусі‚ що стався під час відкриття Дому Москви в українському місті‚ був абсолютно не випадковим. То був програмовий виступ. Лужкову та російській владній верхівці був потрібен ще один антиукраїнський плацдарм на півдні України.

На початку липня в Домі Москви відбулася дуже символічна подія‚ що яскраво висвітлює супровід‚ здійснений силами місцевого телевізійного каналу «НТС» («незалежне телебачення Севастополя» – незалежне‚ звісно‚ від України)‚ про який кажуть‚ що він пов’язаний з місцевим осередком Партії регіонів. «НТС» кілька разів показав севастопольцям збіговисько в Домі Москви і докладно виклав заяви‚ що там лунали. Ті заяви важко кваліфікувати якось по-іншому‚ ніж антиукраїнська пропаганда у формі злісної брехні‚ провокацій і наклепів‚ у формі нацьковування громадян України на власну державу.

Конференція в цьому Домі мала зовнішньо цілком пристойну назву «Росіяни і українці: мова‚ культура‚ історія». Але особистості модераторів конференції запевняли в тому‚ що провокації неминучі. Йшлося про керівника представництва в Україні Інституту країн СНД‚ очолюваного скандально відомим російським політиком Костянтином Затуліним‚ Володимира Корнілова та не менш відомого кремлівського політолога і депутата Державної думи Російської Федерації Сергія Маркова.
Провокатори в дії

Пан Корнілов‚ який відрізняється від пана Затуліна‚ оголошеного в Україні «особою нон-грата»‚ лише наявністю українського громадянства‚ одразу ж повідомив про «зловісні плани» керівництва України організувати новий перепис населення з єдиною метою – «довести‚ що в Україні зовсім не залишилося росіян».

Другою темою був майбутній візит в Україну новобраного Патріарха Московського Кирила. Здавалося б‚ його можна було б потрактувати як звичайний приїзд предстоятеля церкви до своєї пастви. Однак пан Корнілов пояснив‚ що йдеться про подію величезного політично-пропагандистського значення‚ до якого мають підготуватися всі відповідні громади Києва‚ Криму і Севастополя. Себто Корнілов розвіяв наївні уявлення тих‚ хто вбачав у приїзді російського ієрарха в Україну суто церковний феномен. Ми‚ власне, і без Корнілова розуміємо‚ що церковного в цій акції обмаль.

Учасники зібрання пропагували тезу: «Один народ – дві держави»‚ що‚ зрозуміло‚ нівелювало існування українців як нації‚ внаслідок чого Українська держава втрачала свою національну легітимність.

Однак найбільш брутальним і агресивним був виступ Сергія Маркова‚ який звинуватив найвище керівництво України в розпалюванні міжнаціональної ворожнечі в державі‚ в реставрації в Україні нацизму і запропонував відправити все керівництво України на тюремні нари‚ ув’язнити його.

Важко собі уявити‚ щоб будь-який український політик мав можливість публічно виступати з такими заявами в Російській Федерації‚ вимагаючи ув’язнення панів Путіна і Медведєва. Дивно‚ що пан Марков ще досі не оголошений в Україні «особою нон-грата». Дивно‚ чому в такому стратегічно важливому і стратегічно вразливому українському місті‚ як Севастополь‚ дозволяється організація однозначно ворожих акцій‚ що транслюються на телеекранах всіх мешканців міста‚ створюючи атмосферу антидержавної вседозволеності. Дивно‚ що Національна рада з питань телебачення і радіомовлення не виявляє інтересу до бурхливої діяльності телеканалу «НТС»‚ що вже далеко виходить за рамки політичної пристойності.

Але на тому збіговиську-конференції були й цілком кумедні моменти. Зокрема‚ пан Марков велично заявив‚ що Україна не є демократичною країною. Це нагадало фразу Володимира Путіна про те‚ що він‚ Путін‚ після смерті Магатми Ґанді залишився єдиним демократом на планеті‚ якому навіть немає з ким спілкуватися з питань демократії…

Чи не планували з самого початку Дім Москви в Севастополі як координаційний центр для всіх місцевих сил відомого політичного і геополітичного спрямування? Де всіляка культура і освіта є лише таким собі плащиком‚ конспіративним прикриттям зовсім іншої діяльності.
Про «культурологів у цивільному»

Коли голова Служби безпеки України Валентин Наливайченко абсолютно справедливо порушує питання про те‚ щоб офіцери Федеральної служби безпеки Росії‚ які працюють під прикриттям Чорноморського флоту в Севастополі‚ покинули терени України‚ хочеться дещо запитати. А саме: а скільки таких офіцерів працюють «під дахом» Дому Москви?

Адже будь-яка спостережлива людина‚ що чимало років відстежує антиукраїнські акції в Севастополі‚ неминуче помічає чітку координацію і синхронність багатьох антидержавних дій‚ що дає підстави говорити про наявність єдиного штабу‚ де працюють досить кваліфіковані спеціалісти‚ що вміють отримувати максимум пропагандистсько-політичного зиску з будь-якої антиукраїнської витівки. Що це зовсім не самодіяльність‚ свідчить той факт‚ що організатори пікетів проти візитів до Севастополя військових кораблів країн НАТО мають інформацію про час їхнього приходу з точністю до хвилин.

Хтось їм дуже суттєво і на постійній основі допомагає. Хтось диригує. Власно кажучи‚ ці «хтось» і не дуже криються.

Коли влітку 2008 року вандали‚ керовані депутатами місцевих рад‚ знищили українську меморіальну дошку на честь 90-річчя підняття українських державних прапорів на кораблях Чорноморського флоту‚ майже всі керівні учасники ганебної акції отримали нагороди Російської Федерації. Ніхто з них ще й досі не покараний‚ телеканал «НТС»‚ хизуючись‚ постійно показує кадри нападу вандалів на українських моряків і процедуру трощення дошки.

Ніякого засудження цього варварства з боку Партії регіонів та місцевих комуністів не було. Зате тепер‚ коли в Києві пошкодили пам’ятник Леніну‚ народний депутат від Партії регіонів‚ севастополець Вадим Колісниченко в місцевій газеті «Слава Севастополя» виступив з істеричними заявами і погрозами‚ з прокляттями на адресу «вандалів»‚ із закликами покарати найжорстокішим чином не лише винних‚ але й всіх‚ хто поділяє їхні погляди.

Отже‚ коли нищать українські пам’ятники‚ то на думку таких‚ як нардеп Колісниченко‚ то не є вандалізм. Таки подвійні стандарти є нормою і для Партії регіонів‚ і для комуністів.

Нормою є також брехня. Зокрема‚ пан Колісниченко стверджував‚ що пам’ятник Леніна в Києві належить до списку культурної спадщини ЮНЕСКО. Нині севастопольські комуністи‚ регіонали і вітренківці воліють не педалювати питання Нюрнберзького трибуналу‚ де нібито було засуджено ОУН-УПА‚ оскільки українофобів було схоплено за руку і доведено‚ що вони брешуть.

Українській державі треба дуже обережно давати дозволи на відкриття на своїй території всіляких російських структур‚ реальна діяльність яких часто-густо не має нічого спільного з офіційно проголошеними цілями.

Між іншим‚ знаючи ставлення до України та її цілісності з боку мера Москви Юрія Лужкова‚ не можна було сумніватися‚ що відкритий ним у Севастополі Дім Москви буде діяти цілком у дусі свого покровителя. Якби українська влада дуже не хотіла давати дозвіл‚ то ніякого Дому Москви в Україні не виникло б.

Може‚ після подій серпня 2008 року в Грузії українська влада стане дещо обережнішою? Зокрема‚ як засвідчує досвід 18 років незалежності, у місті Севастополі має діяти твердий центральний контроль‚ тут нічого не можна віддавати на відкуп місцевій владі. Якщо Київ не буде контролювати місцевих начальників‚ їх контролюватиме (та й зараз уже в значній мірі контролює) столиця іншої держави…

Хоча й місцеві начальники мають свої аргументи. Мені довелося спілкуватися ще за часів Кучми з одним севастопольським чиновником‚ в якого я запитав: «Чому в місті‚ де населення становить 378 тисяч осіб‚ діє аж 10 філій російських вишів?» А він мені відповів: «Дозволи на відкриття російських навчальних закладів у Севастополі дають у Києві‚ хабарі за це також беруть у Києві‚ а потім телефонують севастопольським клеркам і грізно запитують: а чому так багато у вас іноземних вишів?» Тож більшість проблем Севастополя створюються не в Севастополі‚ а в Києві…

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Державність»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Все, що йде поза рами нації, це або фарисейство людей, що ітернаціональними ідеалами хотіли би прикрити свої змагання до панування одної нації над другою, або хворобливий сентименталізм фантастів, що раді би широкими “вселюдськими” фразами прикрити своє духове відчуження від рідної нації...”
Іван Франко

 
Знайди свою ГАРМОНІЮ!
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже









 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.