Аратта - На головну

29 травня 2017, понеділок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- у 1919-1920 роках Кам`янець-Подільський ненадовго став державним центром України - останньою столицею УНР. Сюди перемістилися Директорія та Уряд УНР. В місті постав Комітет охорони Республіки. Однак у 1920 році Червона армія розгромила війська УНР.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Бренд України – бюрократія

Людина і влада 15570 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 30.07.2009 | Всі публікації | Версія для друку

Бренд України – бюрократія
За світовим рейтингом привабливості країн для ведення бізнесу Україна посідає 145 місце зі 181. Одна з причин – всюдисуща бюрократія

Із бюрократією ми зустрічаємося часто-густо. Щоб розпочати бізнес в Україні, вам доведеться обійти десятки кабінетів, отримати пакет усіляких довідок. Скоротити свій марафон державними коридорами можна за допомогою хабарів, із якими начебто борються в Україні вже не перший рік поспіль.

Скільки коштує дім збудувати

Розглянемо конкретний приклад бюрократії в будівельній галузі, яка до кризи була буквально «грошовим Клондайком». Керівник відомого проектного бюро, який попросив «Главред» не називати його ім’я, розповів: за Леоніда Кучми правила гри тільки встановлювалися, і перші хабарі за важливі підписи давали із задоволенням: за ними йшли замовлення, було видно перспективи, і багатьом людям хабарі елементарно допомагали виживати. До того ж, побори були невеликими, і грошей не вимагали.

Сьогодні – інша ситуація. На ринку – гра без правил, бюрократи вимагають хабарі чи не в кожному кабінеті. Раніше тільки за те, щоб проект допустили до розгляду на столичній містобудівній раді, платили $5 000, і ця сума видавалася космічною. Тепер суми хабарів – $10 000, $40 000, $100 000. Криза, зізнається співрозмовник, ніяк не зменшила апетити чиновників. Нещодавно навіть з’явилися нові розцінки: за кожен метр запроектованого житла беруть $5–$100. Виходить, за те, щоб представити об’єкт, що існує тільки на папері, вже треба заплатити колосальний хабар.

Якщо не «підмажете» – анотація вашого проекту не потрапить на розгляд до містобудівної ради. Доведеться ходити навколо – але занадто мало шансів, що вам вдасться пробитися крізь бюрократичні нетрі.

А гроші приносять буквально у валізах: потрібна тільки готівка. Але де гарантії, що проект об’єкта затвердять на містобудівній раді? – Жодних. Доходить до геть сумного: люди позичають одне у одного гроші на хабарі, бізнес стоїть, борги ніхто віддати не може, перспектив немає, а суми поборів зросли на порядок.

Як розповів «Главреду» відомий український архітектор, який також висловив побажання не називати свого прізвища, якщо проект коштує 1 млн 200 тис. грн, то хабар за нього вимагають $3,5 млн. «Щоправда, згодом, – зізнався наш співрозмовник, – сума хабара може бути зменшена».

Ніхто не боїться давати. Ніхто не боїться брати

Сьогодні бюрократія – це просто спосіб збагачення. Там, де можна заробити, обов’язково спостерігатимуться тривалі бюрократичні процедури.

Досвідчені люди радять: чиновників у нас багато, тому економніше заплатити в першій інстанції і вирішити питання протягом хвилин, аніж потім «підгодовувати» весь бюрократичний ланцюжок.

«Особисто я борюся з бюкратією щодня, – розповів ”Главреду’’ Валерій Пустовойтенко, екс-прем’єр-міністр України. – З одного боку, мені простіше: всі знають, хто я такий. Після мого звернення до високих інстанцій питання, як правило, вирішується відразу. Але якщо намагатися щось вирішити в Київміськадміністрації – при моєму нормальному ставленні до Черновецького... Коли я з ним говорю – все вирішується, але «дійти» до мера Києва – проблема. І навіть по Київській області мені дуже складно узгоджувати технічні питання».

Щоб відчути, що таке бюрократія, Валерій Павлович радить спробувати узгодити будівництво будь-якого об’єкта або хоча б у власній квартирі зробити перепланування. Це доволі складний процес. Наприклад, дістати дозвіл на реконструкцію напівзруйнованого будинку на Печерську може виявитися справою «непідйомною». Чому? Не можна підписати дозвіл, оскільки немає плану розвитку Печерського району, а місто «добро» дати не може. План ніхто не затверджує, і в найближчому майбутньому ситуація не зміниться. Замкнене коло.

Як боротися? На думку екс-прем’єра, тільки правоохоронні органи можуть навести лад у питаннях бюрократії. Повинні бути показові справи, щоб народ знав, що з хабарами не лише треба боротися, але й можливо. Пустовойтенко також уточнив, що найбільші бюрократичні перепони – на рівні місцевого самоврядування: сільських рад, міських, районних...

Що робити?

«Якраз днями прем’єр-міністр дала мені доручення зайнятися питанням хабарництва, – розповіла Олександра Кужель, голова Держкомітету з питань регуляторної політики і підприємництва. – Вона дала жорстке завдання: виявляти випадки корупції та виносити ухвалу про них на Кабмін. Тимошенко мене особисто попросила: ’’Олександро, я розумію, що тебе ніхто не підтримає, що жоден міністр тобі рішення не завізує, але допоможи!’’»

Олександра Володимирівна вважає, що в боротьбі з хабарниками допоможе передусім регуляторна політика. За її словами, найкращий закон в Україні – «Про регуляторну політику», затверджений 9 липня 2003 року, він був прийнятий першим у пострадянських країнах. Але проблема в тому, що цей закон не виконується. Тому необхідно скрупульозно перевіряти кожен документ, що виноситься на обговорення Кабміну, на відповідність регуляторній політиці. Якщо він виписаний чітко – бюрократії та корупції не виникає. Чиновник просто не матиме можливості ухвалювати рішення на свій розсуд.

Ще один дієвий важіль зменшення бюрократії – єдині офіси. Як показують дослідження, там, де співробітники на очах одне у одного, – корупції набагато менше. А в останньому законі, прийнятому Верховною Радою, йдеться про принцип «мовчазної згоди». Тобто якщо ви звернулися за дозволом до певної інстанції, і вам не відповіли в терміни, визначені законом, не переймайтеся: закон на вашому боці, а чиновник буде покараний.

За словами Кужель, суми хабарів останнім часом не змінилися. «Вони зросли за 3–4 місяці після Помаранчевої революції. Спочатку поборів не брали взагалі. Казали ж, що бандитам – в’язниці... І бізнес розгубився: що робити, якщо хабар ніхто не бере? Але ж чиновникам, незважаючи на страх, дуже хочеться узяти – от сума хабарів і збільшилася практично вдесятеро», – відзначає Кужель.

У цивілізованому світі загадка низького рівня корупції і бюрократії давно розкрита. Головний помічник у цій справі – система контролю витрат. Якщо, умовно кажучи, ви одержуєте зарплату 100 000 грн. на рік, то чи можете витратити 500 000? «Я 15 років у політиці і не уявляю, як мої колеги за цей час побудували будинок. Тому що точно знаю: на свою зарплату я цього зробити не можу. Я у змозі заощадити на машину, придбати ділянку землі – але не більше. І якщо я заходжу до магазину і витрачаю 2–3 тисячі гривень, отримуючи умовно 7 000 гривень, то відразу постає питання: звідки гроші?», – розмірковує Кужель.

Бюрократія проти реформ. Хто кого?

Кажуть, бажання боротьби з бюрократією – це ще не найголовніше. Потрібно мати заміну бюрократові. І було б непогано, якби нові кадри не виявлялися чиїмись кумами. Цікаво, що з 1 січня 2010 року в Україні набуває чинності закон про протидію корупції. Згідно з новим документом, чиновникам, які є близькими родичами (у тому числі співмешканцями), заборонять працювати в підпорядкуванні одне у одного.

Якщо виявлять таке порушення, тих, хто провинився, переведуть на іншу роботу, а якщо відповідного місця не знайдеться – звільнять. До того ж, якщо чиновника викриють у підприємництві – його оштрафують на 850–1700 грн. і звільнять. Більш того, з 1 січня 2010 року Президент, прем’єр-міністр, спікер і депутати не зможуть приймати особисті подарунки, дорожчі 250 грн. На тлі нинішніх хабарів такі штрафи і обмеження виглядають доволі дивно, якщо не сказати – смішно.

До речі, згідно з рейтингом «Ведення бізнесу-2009», складеним Світовим банком і Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC), Азербайджан, Білорусь і Киргизстан, за показниками простоти ведення бізнесу, увійшли до першої десятки країн-реформаторів у світі. Україна, як зазначалося вище, – на 145-й позиції.

Хоча деякі зміни помітні і в наший країні. У сфері зовнішньоторговельних операцій на три дні скорочено час, який витрачався на здійснення імпорту. Україна також полегшила податкове навантаження на підприємства, зменшивши кілька ставок податків до фондів соціального забезпечення. Завдяки введенню електронної системи податкової звітності, час, що був потрібен для виплати податків, скоротився на 1237 годин на рік. Але українським компаніям усе ще потрібно платити 99 видів податків і витрачати на це 58,4% свого прибутку, тоді як середній світовий показник становить приблизно 40%.
Яскраві приклади бюрократії – 1
Протипожежна безпека

Організація протипожежної безпеки в офісі або на підприємстві «оповита» бюрократичними процедурами. Щоб вирішити це питання в середньостатистичному офісі площею 100 кв. м (нежиле приміщення), де працює п’ять співробітників, потрібно виконати низку вимог:

1) розробити проект і встановити автоматичну пожежну сигналізацію (вартість не менше 5 000 грн.);

2) щорічно перевіряти електрообладнання й отримувати технічний звіт спеціалізованої компанії, що має ліцензію (не менше 1500 грн.);

3) призначити одного із співробітників відповідальним за пожежну безпеку і відправити на тижневі курси з вивчення пожежної безпеки (500 грн.);

4) укласти договір щодо обслуговування пожежної сигналізації і виведення сигналу на пульт пожежної охорони (технічне обслуговування – 400 грн. на місяць, спостереження – 600 грн. на місяць);

5) необхідно придбати чотири-п’ять вогнегасників і раз на рік їх перезаряджати (500 грн. за перезарядку п’яти вогнегасників);

6) до того ж, пожежники настійно рекомендують укласти договір про добровільне пожежне страхування.

Звичайно, співробітники офісу зобов’язані прослухати курс інструктажу; проходи в приміщенні мають бути вільними; обов’язково слід визначити місця для куріння; не можна користуватися подовжувачами й кип’ятильниками; написи з інформацією «за яким номером телефонувати при пожежі» мають бути на видноті...Може «знадобитися» і пожежний кран, і запасний вихід... Усі ці вимоги з пожежної охорони особливо активно висуваються тим, у кого є гроші.

Однак у стандартному ЖЕКу, швидше за все, ви не побачите навіть елементарних вогнегасників. Думаєте, хтось вимірює опір у мережі ЖЕКу чи щорічно перезаряджає вогнегасники? На багатьох державних об’єктах немає ні плану евакуації, ні вогнегасників. Скажімо, у багатьох ресторанчиках, розміщених у підвальних приміщеннях, немає навіть елементарного: димової витяжки. У разі пожежі в такому приміщенні можуть загинути всі.

Яскраві приклади бюрократії – 2
Оформлення автомобіля для офісу


Фірма, де працює три-чотири особи, аби придбати один-два нові автомобілі й мати право на їх експлуатацію відповідно до законодавства (необхідно отримати номери і пройти техогляд), має створити автопідприємство, зареєстроване в ДАІ (йому присвоюють номер). Це підприємство зобов’язане мати гараж, автомеханіка тощо. Тому, аби виконати усі ці вимоги, фірма укладає договір з будь-яким тролейбусним депо, яке зобов’язується стежити за технічним станом авто і забезпечити їм місце паркування. Цей договір обійдеться в 200–300 грн. на місяць – просто так, за те, що він є. Зате в цьому випадку можна сміливо проходити техогляд в ДАІ. На практиці нові машини, звичайно, жодного разу не з’являються в тролейбусному парку і прямо їдуть до сервісного центру.

Запитання: чому не можна в ДАІ приносити контракт із сервісною станцією, де реально обслуговуються машини? Безумовно, ідея з необхідністю реєстрації автотранспортного підприємства актуальніша для служби таксі або фірми, що має парк автомобілів (понад 10 машин).

Більше того: останнім часом водіння службового автомобіля вимагає наявність маршрутного листа, в якому обов’язково має бути дозвіл лікаря на виїзд водія... Відповідно, підприємству нічого не залишається, як вводити у свій штат лікаря чи укладати договір про медичне обслуговування водіїв з організацією, що має на це право.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Людина і влада»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Кількатисячолітня безперервна традиція густонаселеної Пра-України... дає сучасним українцям доказ непорушності володіння своєю землею упродовж тисячоліть. Треба визволитися від змови істориків”
Юрій Липа

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.