Аратта - На головну

17 жовтня 2017, вівторок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- передтечею кінотворчості італійськіх неореалістів була стрічка, знята українською кіностудією. Цією кінострічкою фахівці вважають фільм Марка Донського “Веселка” (1943 рік) за однойменною повістю Ванди Василевської. Фільм був знятий на київській кіностудії, яка в роки Другої світової війни була евакуйована в Середню Азію. Він розповідає про українське село під час війни. Президент Рузвельт, переглянувши фільм, надіслав режисерові телеграму з подякою, а у 1944 році картина була відзначена Асоціацією кіно і радіо США.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Петер Віеланд: Україна має всі умови стати годувальницею Європи

Аграрний сектор 37762 перегляди Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 27.10.2009 | Всі публікації | Версія для друку

Петер Віеланд
Петер Віеланд
Минуло п’ять років, як в Івано-Франківській області розпочала свою господарську діяльність сільськогосподарська компанія ТзОВ «Даноша» зі стовідсотковим датським капіталом, зареєстрована в Калуському районі.

Фірма є потужним вирощувачем свиней в Україні і провадить підприємницьку діяльність у Калуському і Галицькому районах Івано-Франківщини та у Жидачівському — на Львівщині. Свого часу під час міжнародного інвестиційного форуму в Івано-Франківську один із співвласників — виконавчий директор «Даноші» Олесен-Мортен-Петер Віеланд у своєму виступі зазначив, що шокований інвестиційною політикою в області, зокрема дозвільною системою та поведінкою контрольних структур.

Тож «Галичині» кілька років по тому цікаво було почути, чи змінилася інвестиційна ситуація в області, чи, може, довелося змінитися передусім самим іноземним капіталовкладникам? Зокрема, нашому співрозмовникові...

— Що таке п’ять років для «Даноші» в Україні?

— Ми дістали величезний досвід. Україна має величезні сільськогосподарські можливості й ресурси. Все сприяє вирощуванню зернових та інших агрокультур. Є всі умови стати годувальницею Європи. Звичайно, за умови мудрого, зваженого і стабільного господарювання. А це значна кількість робочих місць і відмова від засилля імпорту продуктів тваринництва чи рослинництва. Нині ж на прилавках магазинів домінують іноземні товари. І водночас в Україні дуже мало людей, які можуть собі багато що дозволити, і дуже значна кількість таких, які мають обмежені можливості. А рівень цін надзвичайно високий.

— А які, на Ваш погляд, причини такої ситуації?

— Мізерна частка власного виробництва — переважає імпорт. Якщо торкнутися сільськогосподарської галузі, то в її інфраструктурі можна задіяти величезний потенціал трудових ресурсів. За умов, що нині склалися в державі й світі, нас дивує, чому українська влада, зокрема і місцева, так кволо прагне співпрацювати з нині діючими іноземними інвесторами і залучати нових? Якби було менше обмежень і бюрократичної тяганини, а більше кроків назустріч, то розвиток країни був би значно динамічнішим. і не потрібно нічого особливого — просто створити добру атмосферу підприємницької діяльності інвесторів в Україні. іноді складається враження, що людей просто роз’їдає заздрість. Замість того, щоб пишатися і радіти, що люди мають можливість працювати у своїй країні. Такий менталітет можна образно передати так: мовляв, нічого, що горить моя хата, головне — що й інші довкола палають. Замість того, щоб подумати інакше: дуже погано, що горить мій будинок, та дуже добре, що сусідські вціліли. Бо вони мені допоможуть. Треба, щоб люди прагнули до співпраці і довіряли одне одному.

— Кілька років тому Ви були шоковані інвестиційним кліматом в Україні і, в тому числі, у нашій області. Зокрема, роботою і поведінкою представників фіскальних і дозвільних структур. Чи є зміни? Чи, може, Ви самі були вимушені «змінитися»?

— Передусім змінився я. Бо я тут живу і мушу рахуватися з українськими «правилами». Важко зізнатися, але я звикаю до такої ситуації. Хоч усе, що мене колись шокувало, ще і далі є. Я був щасливий, що після виборів Президента України 2004 року почалися відчутні зміни на краще. Але відтак ситуація стрімко змінилася — так, ніби, зробивши десять кроків вперед, ми за одну ніч повернулися на дев’ять кроків назад. А це велика мотивація для людей, тому що зміни повинні починатися з них. інвестиційний клімат — це передусім люди. Важко працювати у середовищі, якщо відчуваєш до себе недоброзичливість. Це впливає на мене, хоч і пристосовуюсь до таких обставин. Зміни на краще відбуваються настільки повільно, що складається враження, ніби і люди самі вже не вірять у якийсь прогрес. Хто щонайперше творить інвестиційний клімат? На місцевому рівні, звичайно, — місцева влада. Замість взаємоповаги значна частина інвестиційної політики будується на взаємних стосунках і зв’язках. Така інвестиційна ситуація не має доброї перспективи. Складається враження, що дбають не про «яблуко» загалом, а виключно, щоб «шкірка» була привабливою...

— Днями міжнародні агенції оцінили інвестиційну привабливість України двома з половиною балами за п’ятибальною шкалою. Яку б оцінку виставили Івано-Франківщині Ви?

— Якщо скажу, що «посередньо», то це не буде належною відповіддю. Не хочу нікого образити, але умови для іноземного капіталу в області незадовільні. Дехто не розуміє, що таке прихід іноземних інвестицій. Що це і робочі місця, і податки, і розвиток соціальної сфери і т. д. Через високий рівень протекціонізму люди бояться всього, ставляться насторожено до будь-яких господарських кроків. А хто перед нами відповідає за наше життя? Ми самі. І кожен мав би не перекладати свою відповідальність на когось, а відтак його ще й звинувачувати. Наприклад, я знаю, що одна з великих і потужних французьких компаній мала наміри провадити в області інвестиційну діяльність. Йшлося не про одну тисячу потенційних робочих місць. Але інвесторам відповіли, що, мовляв, не можуть для них знайти місця. Я ще й досі цим вражений: якби такий інвестор приїхав до нас у Данію, сприяння було б стовідсоткове. Думаю, що і депутати різних рівнів мали б підтримати таких іноземних капіталовкладників. Але, на жаль...

— «Даноша» не один рік на Прикарпатті. Значить, щось Вас як підприємця таки в Україні приваблює?

— Передусім — високі ціни на м’ясо в Україні. Хоч працювати на цьому ринку і нелегко. Простіше при цінах помірних, коли купівельна спроможність людей вища. Але потрібні невідкладні стрімкі переміни. Не сприяють інвестиційній привабливості і невизначеність зовнішніх пріоритетів та внутрішні політичні конфлікти.

— А людські ресурси?

— Найбільші витрати для вирощення свиней — на корми. Своєю чергою, вартість робочої сили у нашій ситуації не є об’єктивним показником інвестиційної привабливості, не дає чіткої картини. Адже малопрофесійні працівники потребують значно більше часу для виконання тієї чи іншої роботи, ніж висококваліфіковані. Це однаково, що платити комусь в іншій країні...

— Яким чином «Даноша» планує розширювати спектр своєї діяльності?

— Якраз над цим думаємо. Бо якщо ми не на 100 відсотків задоволені інвестиційною ситуацією у цьому регіоні, то навіщо викладати ще 100 мільйонів? Бо забій свиней і вирощування їх — не одне і те ж. Наша компанія має два м’ясозаводи — у Данії й Польщі. І цей бізнес не завжди є високоприбутковим. А іноді — й збитковим. Ми хотіли б нарощувати обсяги вирощування свиней до 400 тис. голів на рік. і для нас не принципово, чи господарювати на Івано-Франківщині або Львівщині. Звичайно, хотілося б не розпорошуватися за межі Прикарпаття. Якщо люди будуть нам раді...

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Аграрний сектор»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Нація не помирає від інфаркту, вона помирає тому, що в неї відібрали мову”
Ліна Костенко

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.