Аратта - На головну

20 вересня 2017, середа

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- під час англо-бурської війни (Південна Африка) в 1899-1902 роках, командир одного з загонів бурів українець Юрій Будяк, врятував від розстрілу одного молодого англійського журналіста. Згодом останній допоміг Ю.Будяку вступити до Оксфордського університету. В 1917 році Ю.Будяк працює в уряді Української Народної Республіки. В 1943 році Юрій Будяк помирає в радянському концтаборі. Англійського журналіста звали .... Уїнстон Черчілль....

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Гріхи проти сім’ї

Духовність 21171 перегляд Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 25.11.2009 | Всі публікації | Версія для друку

Гріхи проти сім’ї
Сім’ї розпадаються у великій кількості. Важливо знати, що розпад сім’ї відбувається поступово. Спочатку виникає багато тріщинок у союзі чоловіка та жінки, а потім зненацька виникає найменше випробування, і сім’я руйнується. Але цей процес виникає задовго до свого завершення у вигляді розлучення.

Ці тріщинки — гріхи проти сім’ї, їх багато, часто їх не вважають за гріхи. Але необхідно, щоб кожен із нас знав, де і коли ми здійснюємо гріховні вчинки, які підступно і повільно руйнують наші сім’ї. Це необхідно знати, щоб намагатись уникнути таких гріхів чи хоча б спробувати виправити їх якомога раніше.

Одяг — це звернення до людей

Виявляється, гріхи, що руйнують майбутню сім’ю, можна вчинити ще навіть до свого знайомства із майбутнім чоловіком чи дружиною. До знайомства важливо виділити один важливий момент, пов’язаний із пошуком знайомства. На прикладах простіше показати помилки, які задовго до шлюбу роблять у ньому тріщину. Недаремно православ’я підтримує особливе ставлення до одягу та до його призначення, адже нормальна ціль нормального одягу полягає в тому, щоб приховувати тіло людини. Єдиним, хто може бачити тіло жінки, — це її чоловік, тому що подружжя складають єдину плоть, єдине тіло. Взагалі одяг — це своєрідне безмовне звернення до всіх зустрічних людей. При зустрічі звернення, зашифроване в одязі, обов’язково прочитується, адже зустрічають за одягом…

Якщо до цього важливого моменту жінка ставиться несерйозно, згодом вона може нарікати на чоловіків, на їх ниці думки. На те, що коли вони отримають те, що бажають, — стають іншими. І не розуміє нещасна жінка, що не чоловіки такі, а вона сама своїм виглядом привертає до себе увагу лише таких, котрим потрібне лише одне, а інші хороші люди її минають.

Оголювати своє тіло немає абсолютно ніякої потреби. Красиве обличчя та красиву фігуру не приховає жоден одяг. Саме таким чином ще до знайомства молоді люди своєю поведінкою та зовнішністю окреслюють коло своїх знайомств.

Втрата чистоти помислів

Найбільшим гріхом на етапі, коли чоловік і жінка стають нареченими, буває втрата чистоти думок. Цей гріх — сильне знущання над душею, робить її майже нездатною до створення міцної сім’ї. Саме поняття чистоти помислів дуже важливе у православному вченні, і пояснюється як особливий стан душі, коли людина здатна користуватись мудрістю. Свідченням того, що людина втратила чистоту та цілісність помислів, може бути навіть безсилля перед бажанням кинути курити. Коли звички та пристрасті опанували людину, вона стає нездатною цілісно мислити та робити мудрі вчинки. Часто втрата цілісності думок тісно пов’язана із тілесним гріхом, але зазвичай втрачається ще раніше. Недаремно Церква вчить не цілісності тіла, а про цілісність помислів і більше звертається увага на розум та душу.

Цивільний шлюб

Коли молода пара наважується вступити у шлюб, чиняться інші гріхи. Один із них називається “цивільний шлюб”, без вінчання. Церква називає це блудним співжиттям. Живучи так, молоді люди міркують: “Поживемо рік-другий, придивимось. Якщо все буде добре — розпишемось, якщо ж ні — розійдемось”. Взагалі рідкістю стає, коли після такого співжиття люди одружуються. Православ’я вчить, що шлюб — це союз, у якому потрібно мати мудрість і повагу, весь час вдосконалюючись у цьому. Іншими словами, шлюб можна порівняти з торбинкою, у яку кидають два камінці і трясуть торбину, аж поки камінці не відшліфуються. Так створюється міцний шлюб. Якщо ж камінці не обтесались і зберегли свою гостроту — розривається мішечок (руйнується сім’я). Справжня любов не проявиться, доки два камінці не почнуть притиратись. А яка притирка можлива у співжитті, коли у будь-який момент можна взяти валізи в руки і покинути один одного. Саме тому справжня любов із відповідальністю у співжитті принципово не народжується.

Зрада

Зрада — це очевидний гріх. Банальними причинами зради стають виправдання: “Дружина мене не розуміє. Ми вже давно живемо як чужі люди, просто під одним дахом. А ось інша людина мене розуміє, вона дуже чуйна особа і мені з нею дуже легко”. Насправді все дуже просто. Те, що вдома не розуміють, — це самовиправдання. Зрадник уважний і турботливий — теж самообман. Догоджати чужій людині кілька годин на тиждень значно простіше, ніж піклуватись про своїх близьких цілодобово. Подружня і батьківська турбота 24 години на добу — це вже подвиг. Нести такий подвиг непросто, а щоб любили та годили, хочеться завжди. Саме тому з’являються коханки і з’являються тому, що зрадник не здатний любити і брати за це відповідальність на себе по-справжньому.

Розлучення

Як рідкісний виняток, розлучення були й раніше. Церква у деяких випадках допускала розлучення, як менше зло у порівнянні з більшим, яке може трапитись у шлюбі. Тим не менше, розлучення — це гріх. Легкість, з якою зараз ставляться до розлучення, інколи прирівнює шлюб до простого співжиття. Чим легше у суспільстві звершуються розлучення, тим слабші шлюби. Практично все, що говорилось про цивільний шлюб, можна віднести до подружжя, яке вважає, що розлучення — звична справа. Розлучена людина намагається створити нову сім’ю, але якщо їй не вдалося при цьому позбутись власного егоїзму — все повторюється у новій сім’ї. Значна частина розлучень відбувається через 2–3 роки після вступу до шлюбу, значна частина припадає на вік 40–45 років. В обох випадках розлучення пов’язані з перебудовою у стосунках між чоловіком і жінкою, які неминуче відбуваються, адже сім’я — це живий організм, який росте і змінюється.

Пристрасть

Відмовляючись від батьківства, люди роблять все, щоб не відбулось зачаття, або відмовляються народжувати дитину — цей гріх особливо небезпечний тим, що майже ніким не вважається гріхом. Таке ставлення до близькості сильно руйнує сім’ю, завдаючи духовної та тілесної шкоди. Сама ж контрацепція сприяє розвиткові у людини блудної пристрасті.

Боротьба з пристрастями — це справа, якою займаються лише глибоко віруючі християни, але дізнатись про те, що таке пристрасті і чим вони страшні, буде корисно навіть невіруючій людині. Пристрасть — це така стадія розвитку гріха, коли він остаточно завойовує душу людини. Людина вже не може впоратись зі своїми бажаннями і від цього починаються страждання. Страждає сама людина, або ж оточуючі її люди. Частіше страждають усі.

Закон розвитку пристрасті такий, що чим більше її задовольняєш, тим більше вона запалюється і володіє людиною. При цьому відчуття дуже легко притупляються. Отримавши яскраве враження від чогось, людина хоче повторити ті ж відчуття. Але відчуття швидко притупляються, і щоб відчути емоційний сплеск, потрібно докладати щоразу більше зусиль. Таким чином пристрасть змушує людину виснажуватись і заволодіває нею. Шлюб подружжя, якими заволоділа пристрасть, стає дедалі слабшим. Коли доводиться деякий час перебувати окремо, то анекдоти із серії “Повертається якось чоловік раніше із відрядження…” стають гіркою правдою.

Аборт

Церква нагадує, що дитина в утробі матері з самого моменту зачаття не може вважатись органом материнського організму, це зовсім інший організм, даний матері на живлення в утробі. Жінка, яка наважується на дітовбивство, повинна розуміти, що вона чинить це зло не тому, що дитина повинна бути бажаною, а тому, що вона так і не захотіла полюбити свого нащадка, чиє серденько б’ється під її серцем.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Духовність»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

У сучасних умовах будь-яка нація, що не бажає «самознищення» чи рабського становища у світовому співтоваристві, повинна на перше місце висувати завдання інтелектуальної безпеки”
Юрій Канигін

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.