Аратта - На головну

19 січня 2017, четвер

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта у twitter Аратта ВКонтакті Аратта в YouTube
  Українські словники on-line Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- свій шлях до Місяця радянський «Луноход» розпочав в Україні. Для підготовки команди, що ним керувала, та для випробовувань самого апарата в кримських горах під Сімферополем було створено спеціальний «місяцедром». У 70-х на Місяць було запущено всього два «трактори» — «Луноход-1» та «Луноход-2». Під час виконання місячної місії «трактористи» теж знаходилися в Криму — у центрі керування в селищі Шкільне. Пізніше зі Шкільного керували роботою космічних кораблів «Союз», брали участь у здійсненні першої міжнародної стиковки «Союз»-«Аполон», відстежували перший, і єдиний, політ радянського «човника» «Буран». Після проголошення незалежності України центр у Криму було майже повністю знищено...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Гортаючи архіви: Листівки

Образотворче мистецтво 50036 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 9.12.2009 | Всі публікації | Версія для друку | Коментарі (0)

Гортаючи архіви: Листівки
Люди старшого покоління добре пам’ятають, як було раніше модно пересилати своїм друзям та рідним вітальні листівки. А скільки було колекціонерів листівок у шести десятих та сімдесятих роках. На вітальні листівки тоді була велика мода.

У мене і до сьогодні зберігається колекція цінних листівок, найдавніша виготовлена ще 1802 році у Відні. Сьогодні хочу зупинитись та розповісти детально про виникнення вітальних листівок.

Першими були Різдвяні листівки, їх випустили в Англії за малюнками, створеними 1794 р. художником Добсоном на мою думку, вітальні листівки виготовлялися і раніше. У Британському музеї, приміром, зберігається любовна листівка, датована XV століттям. А нещодавно пройшло повідомлення про продаж за 22 тис. фунтів стерлінгів різдвяної листівки 1840 року. Проте масовий випуск поштових карток, як їх називали, розпочався 1869 року, після того як австрійський економіст Е. Герман опублікував у Відні розрахунки, які показали, що третина листів не містить секретної інформації, отже, ця частина цілком могла б пересилатися без конвертів. Нововведення Австро-Угорської імперії миттєво оцінили в багатьох країнах. У Франції та Німеччині листівки стали випускатися 1870-го, в Англії, Швейцарії — 1871-го, у Росії — 1872 року. Тоді ж з’явилися і філокартисти — колекціонери листівок. А через 25—30 років, на зламі XIX—XX століть, це захоплення стало у світі повальним.
У Росії перші різдвяні листівки були випущені 1898 р. Серію з 10 штук віддрукували за малюнками відомих столичних художників тиражем 10 тис. примірників. Серед авторів, імена Костянтина Маковського та Іллі Рєпіна, останній запропонував для серії свій акварельний малюнок «Запорожець». Мабуть, саме цю листівку можна вважати першою українською різдвяною листівкою.

Нещодавно на підставі колекції найавторитетнішого на просторах СНД філокартиста Михайла Забочені у Києві був виданий альбом «Україна на старій листівці», в якому представлено понад сім тисяч рідкісних поштових карток, які розповідають про Україну. Величезна розмаїтість листівок, що з’явилися на межі століть, надихнула згодом філокартистів називати двадцятиріччя 1898—1918 «золотим» століттям листівок. Різдвяно-новорічні листівки друкувалися в нас найчастіше з трьома видами написів: «З Різдвом Христовим!», «З Різдвом Христовим і Новим роком!», «З Новим роком!» Листівка, що надійшла поштою, сприймалася як подарунок художньої мініатюри, її унікальність зумовлювалася тим, що на зворотному боці було особисте звертання, що зберігало тепло рідних чи дружніх рук. Зустрічалися листівки гігантські та зовсім маленькі, з матерії, дерев’яні, із візерунковими просіками, ароматні, що звучать... Для їхнього зберігання випускали спеціальні альбоми, листівками прикрашалися інтер’єри будинків, щоденники й шкатулки. Листівковий бум заохочувався зацікавленими особами й відомствами. У Данії, приміром, пропозиція поштмейстера Е.Холбеллу безплатно використовувати для новорічної кореспонденції спеціальні марки відразу ж 1904 р. — ювілей! знайшла підтримку, що додатково стимулювало «листівкову активність» датчан...
Європейська цивілізація в процесі секуляризації, намагаючись заповнити духовну порожнечу, винайшла ще одне джерело для естетичного насичення. А предтечею різдвяно-новорічної листівки в певному сенсі можна вважати середньовічну гравіровану іконку. Різдвяний сюжет купленої до свята мініатюрної ікони сприймається релігійною свідомістю як звісточка—нагадування церкви про велику подію у Святому Сімействі й у світовій історії.

Після «золотого» настав для наших листівок вік «залізний». Войовничий атеїзм, узурпувавши владу в 17-му, «скасував» релігійні свята. Різдвяні листівки, а заодно й новорічні, поруч з іншими «старорежимними», потрапили під заборону.

Червона імперія, претендуючи на роль цивілізації майбутнього, породжуючи революційну міфологію, намагалася створити своє літочислення.
До Жовтня кількаразова випускалися вітальні листівки, що відзначали річницю нової ери («Першу», «Другу»...),(мир май труд), але попитом ці листівки не користувалися, і незабаром справа заглухла; люди продовжували поздоровляти один одного зі звичними святами, але тепер уже на листівках із нейтральними сюжетами. А до Нового 1942-го, у час мужності, з’явилися листівки «Новорічний привіт із фронту!», «Новорічний привіт героїчним захисникам Батьківщини!» Зазначимо, що тоді ж у нас стали друкувати листівки до 7 листопада.

Та дата ця, залишаючись головним державним святом, уже не підносилася (і не сприймалася) як початок нового літочислення, що, мабуть, зовсім відкрито й вказувало на недовговічність «червоної» цивілізації. Новорічні листівки стали широко друкуватися у «відлигу». У 70-ті з’явилися на них Дід Мороз і Снігуронька. Порівняно з всесоюзними листівками, на українських у написах було більше розмаїтості. Крім «З Новим роком!», зустрічалися й інші листівки, приміром, «Вітаємо з Новим роком!» А наприкінці 80-х, на виході з лабіринту, вітаючи, нас зустріли листівки «З Різдвом Христовим!», позначивши контури нашого законного місця на барвистій карті світових цивілізацій.
В Австралії, Різдво та Новий рік відзначають в розпал літа, коли температура повітря в затінку часом доходить до 45 градусів. Австралія, як відомо, країна патріотів, і свята, навіть такі сімейні з погляду європейця, як Різдво і Новий рік, перетворюються в австралійців на феєричну демонстрацію єдності нації. Австралійці обожнюють робити різдвяні подарунки та надсилати листівки. На листівках часто зустрічаються традиційні європейські сюжети — засніжені ліси, села під зоряним небом, санчата, ялинки... Та є листівки, що відбивають місцеві реалії, коли, приміром, візок із Різдвяним Батьком (Дідом Морозом) і Сніговою королевою везе кенгуру.

Ялини, Дід Мороз і Снігуронька, зірки, хатки, золоті кулі, зворушливі поздоровлення... Все це, відбите на поштових листівках, із відомими втратами перекочувало разом із нами в нове тисячоліття.
Про вітальні листівки з Чернівців це окрема тема. Листівка, яку ви бачите, була надрукована у Відні в 1895 році. Пізніше вітальні листівки, друкувались у нашому місті у місцевих друкарнях.

Хочеться вірити що сьогодні коли ми з вами у новому тисячолітті, так званому електронному спілкуванні через Інтернет, збережемо традицію наших пращурів і будимо вітати наших близьких та знайомих зі святами саме листівками. Правду сказати що сьогодні листівок дуже велике розмаїття, ми знову повертаємось до вітальних листівок, які будуть в попиті ще багато століть.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

До теми:
 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Образотворче мистецтво»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Ніколи не виживе той народ, котрий сприймає свою історію очима сусідів”
Фрідріх Ніцше

 
Відпочинок на схилах Дніпра
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже









 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.