Аратта - На головну

28 травня 2017, неділя

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- одна з найвідоміших у світі різдвяних пісень - це «Щедрик», народна пісня, записана українським композитором Миколою Леонтовичем. Світ знає її як Carol of the Bells або Ring Christmas Bells. На Youtube різні виконання «Щедрика» набирають мільйони переглядів...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Два удари в серце українця

Мова 23955 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 19.02.2010 | Всі публікації | Версія для друку

Фото - УНІАН
Фото - УНІАН
Бути українцем на Великій Україні непросто. За українську може образити навіть простий російськомовний міліціонер, тому багатьом до тисячі щоденних проблем не хочеться додавати ще й цю. Вигідніше змовчати і здаватись мирною роботящою комахою, яка дбає лише про хліб і гроші.

Прийняття парламентом несправедливого закону про ратифікацію Хартії міноритарних мов було першим ударом в українське серце. Результативне голосування відбулось практично без обговорення та й заперечувати не було кому, бо практично всі формальні демократи були відсутні, пікетуючи прокуратуру з вимогою припинити слідство у справі Юлії Тимошенко.

Другим ударом по напружених нервах українців стало рішення Конституційного Суду України від 4 лютого цього року, який відмінив 46 пункт Постанови Кабінету Міністрів «Про внесення змін до положення про загальноосвітні навчальні заклади» від 30 вересня 2009 року №1033. Цей пункт зобов’язував учителів українських шкіл говорити державною мовою протягом усього робочого часу, а не лише під час проведення уроків.

Ось текст: «в робочий час у державному і комунальному загальноосвітньому навчальному закладі постійно застосовувати українську мову, а у державному і комунальному загальноосвітньому навчальному закладі з навчанням мовою національної меншини поряд з українською мовою - також мову, якою здійснюється навчально-виховний процес в цьому закладі;»

За словами судді-доповідача, голови Конституційно Суду Андрія Стрижака, - «У цій частині Кабінет Міністрів України взяв на себе повноваження вирішувати проблеми, які вирішуються законодавчо, тобто Верховною Радою». Насправді уряд в особі міністра освіти Вакарчука зробив лише перший гуманний, запізнілий крок з метою приведення мовного режиму навчально-виховного процесу до вимог чинного закону про мови з врахуванням роз’яснень КС 10-ї статті Конституції (рішення « 10-рп/99 від 11грудня 1999 року).

Мовний режим є основою виховного та навчального процесу і неухильне його додержання є посадовим обов’язком вчителя, викладача. Коротше кажучи, вчителі, які в стінах школи дозволяють собі говорити «по-домашньому», не виконують умов трудової угоди, тому заслуговують на передбачені трудовим законодавством покарання від директора, а нездібні мали б шукати собі іншої роботи в службах працевлаштування.

На жаль, та частина уряду, яка відповідала за правове відстоювання позиції Міносвіти в Конституційному суді елементарно не виконала свого обов’язку, бо довести правоту постанови №1033 можна було без особливих зусиль. Внаслідок цього деякі вчителі і надалі не демонструватимуть повагу до державної мови на перервах і тепер вже й на уроках. Багатьох дивує те, що Конституційний Суд замість дати глибоко мотивоване рішення, відбувся формальною реакцією, яка дуже нагадує реакцію механічної машини, яка видала найпростіше «комп’ютерне» рішення, несправедливо звинувативши уряд у перевищенні повноважень. Навіщо парламентові ще щось «врегульовувати», коли стаття 27 Закону про мови говорить: «В Україні навчальна і виховна робота в загальноосвітніх школах ведеться українською мовою»?

Не можна так просто і без вислуховування думки громадськості вирішувати питання мови. Якщо надалі продовжувати практику формального вирішення мовних питань, можна дійти і до заборони роботи шкіл з навчанням мовами меншин лише на тій підставі, що парламент законодавчо не визначив статус територій з компактним проживанням національних меншин, бо тільки парламент має таку компетенцію. Тому КС не варто було б поспішати з рішенням в розпал президентської виборчої кампанії, коли мовне питання штучно політизоване.

В жодному разі не можна було робити цього ще й тому, що українські громадські організації на цей час «погрузли » у виборах, стали політизованими і фактично перестали виконувати свої основні завдання. Не було кому подати «голос народу». Тепер почнуться запізнілі протести, але своє рішення Конституційний Суд вже не відмінить, а запізнілі паперові протести національної еліти лиш посилять сердечний біль українців.

А тим часом проросійські ЗМІ радо тиражують власні коментарі рішення Конституційного Суду і нахабно зловтішаються над ошелешеними українцями. Можливо це хоч когось «дістане» і на цей раз українцям доведеться реально брати власні конституційні права на мовну самобутність, не сподіваючись на державні гарантії . Інакше заклюють і засміють у рідній Україні. Не допоможе ні двомовний парламент, ні пихате чиновництво.

З добродушних українців вже відверто глузує телебачення, більшість ЗМІ і капосники Інтернету. Варто задуматись над тим чи має українець реальні умови для збереження мовної, культурної і духовної самобутності в Україні. Чи можуть українці на всій території держави обрати школу для власної дитини, щоб усі вчителі навчали добірною українською мовою і ця школа була храмом рідної мови не тільки на уроках? Чи можуть українці знайти собі вищий навчальний заклад, де абсолютно всі лекції читаються українською і виховний процес теж українською? Чи можуть досягнути успіху в праці і керівництві державою, не зраджуючи обов’язок громадянина шанувати мову держави?

Французам, полякам чи росіянам подібні запитання здаватимуться смішними і незрозумілими. Ніхто в світі не повірить, що ми, українці, в більшості не бажаємо поворухнути і пальцем, щоб залишатись українцями і занадто лінуємось говорити українською? Чи захищаємо щоденно своє право говорити державною мовою і чи вимагаємо від рівного собі в правах громадянина такої ж відповіді державною? Якщо ми справді такі, то нас вже не захистить ні Конституція, ані закон, ні держава. Лінивого і байдужого українця чекає ганебне малоросійство, примушення до толерантності і щоденний страх, щоб ненароком власною мовою не порушити права якоїсь іншої людини, яка твою мову і тебе особисто звично зневажає. Навіть Господь не допомагає людині, яка ліниво погоджується на зневагу мови.

На Заході поки що терпимо, але ж телебачення діймає однаково. Зате бути українцем на Великій Україні непросто. За українську може образити навіть простий російськомовний міліціонер, тому багатьом до тисячі щоденних проблем не хочеться додавати ще й цю. Вигідніше змовчати і здаватись мирною роботящою комахою, яка дбає лише про хліб і гроші.

Проте настає момент, коли несправедливості стає забагато і образи переповнюють чашу терпіння. Ми, українці, дуже швидко підходимо до цієї точки неповернення, бо промовчавши ще п’ять років, ми можемо втратити себе і на нас вже ніхто не зважатиме. Пора припинити вмовляти тих, хто відверто зневажає мову держави і Україну теж! Кожна українська громадська організація буде чогось важити, якщо зможе здійснювати ефективну правозахисну діяльність, почне підтримувати кожного українця, який матиме мужність залишатись в Україні Українцем. Тільки це має значення, бо вірний цивілізаційний вибір – це не принизливе задивляння на самовдоволену Європу, а повноцінне відновлення українства в Україні

Володимир Ференц
(Івано-Франківськ, 09.02.10)

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Мова»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Причина того, що важко керувати народом, полягає в тому, що народ освічується і в ньому багато розумних ”
Лаоцзи

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.