Аратта - На головну

25 вересня 2017, понеділок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в містечку Заліщики (Тернопільська область), після нападу Німеччини на Польщу в 1939 році, деякий час перебував польський уряд. А вже після вступу у війну Радянського Союзу, цей уряд через Румунію евакуюється в Англію, й до 1945 року вважався легітимним урядом Польщі...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Хибні сподівання уряду. У російської економіки проблем і без українських ходоків цілком вистачає

Інший погляд 22453 перегляди Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 15.04.2010 | Всі публікації | Версія для друку

Хибні сподівання уряду. У російської економіки проблем і без українських ходоків цілком вистачає
Сьогодні практично кожного дня ми чуємо від урядовців Азарова думки про те, що мовляв новітній союз із Росією врятує Україну від кризи. Зокрема, навіть бюджет не подається до парламенту саме тому, що ось-ось Москва нібито знизить ціни на газ. Між тим, реальний стан російської економіки свідчить про те, що сподівання українських урядовців на дешеві енергоресурси більш ніж ілюзорні.

За поступки у ціні за газ, який, головним чином, купують приватні підприємства далеко не бідних українських олігархів, доведеться сплатити аж ніяк не дешево. І, очевидно – не їм, а державі, а значить – кожному з нас. Чому?

Хоча б тому, що російське керівництво добре усвідомлює, що втрату $3 - 4 млрд. на рік, зовсім не зайвих ні для «Газпрому», ні для російського бюджету треба чимось компенсувати.

Саме тому, а не з якихось інших міркувань, і прем'єр РФ Владімір Путін, і очільники «Газпрому» зустріли українських урядових ходоків без особливих радощів. І перше, на чому наголосив Путін - це гарантоване споживання Україною договірних обсягів газу. Далі були вислови зацікавленості російської сторони у модернізації української ГТС, проте – жодного слова, на яких саме умовах. Лише загальні фрази про якийсь консорціум з модернізації української ГТС, що навіть у самій назві новоутворення виглядає якось дивно. Хоча б тому, що будь-який консорціум, як спільне підприємство логічно передбачає певну спільну власність. А власність на українську ГТС, як визначено чинним законодавством, передбачено лише одну: держави Україна. То ж важко зрозуміти, яку саме спільну власність передбачає проект консорціуму? З іншого боку, консорціум – не благодійна організація, а комерційна. Відтак закономірно, що всі його співзасновники розраховують на отримання прибутку. Прибутку від чого?

І хоча ми досі не почули від урядовців Азарова нічого конкретного про те, чим саме українським громадянам доведеться сплатити за поступки, але очевидно, що навряд чи урядовці Путіна наважаться платити українським друзям Москви зростанням дефіциту російського бюджету.

Скоріше навпаки. І можна не мати сумніву – у разі позитивного для Москви результату, і казна, і «Газпром» приростуть непоганим прибутком. А якщо росіяни не отримають бажаного, то побажання українських урядовців про здешевлення газу поступово перетворяться в агітаційні мантри. Бо досвід україно-російських економічних взаємин переконливо засвідчує, що росіяни завжди жорстко відстоюють свої інтереси, чого не скажеш про українських чиновників, які традиційно шиються у дурні. Не подумайте погано: сказане вище стосується виключно державного інтересу, а не приватно-чиновницького.
При цьому варто зазначити, що у газовій проблемі України відчутною складовою є система взаєморозразунків: складна, заплутана і каламутна, як болотна водиця. Очевидно, що прямим наслідком її існування є астрономічні борги споживачів. При тому, наприклад, у побутовому секторі при досить високому рівні проплат населення, найбільшими боржниками є місцеві бюджети, навіть у регіонах, які не можна назвати депресивними. Може б урядовцям варто уважніше придивитися до чиновницької братії: бо ж бюджетні гроші кудись зникають, а не випаровуються у навколишнє середовище?

Інше питання: а чи конче потрібен українській економіці дешевий ( як анонсувалося, приблизно по $270 за тисячу кубометрів) російський газ? А може було б краще побудувати термінал і споживати скраплений й не російський газ, який наразі, на європейських ринках коштує більш ніж втричі дешевше? А може б було дешевше нарощувати, а не скорочувати, власний видобуток? А може б краще було б знижувати енергоємність виробництв? Принаймні, металургія і хімпром ФРН працюють приблизно на таких самих умовах, як і українські, проте, щось не чутно, аби канцлер Ангела Меркель їздила у Москву вимолювати знижки у «Газпрому». Так само, було б дивно, аби вона йшла на вибори з гаслом про дешевий російський газ. Бо німці - не українці, розуміють, що солодкий сир знаходиться виключно у мишоловці.

До речі, й французька промисловість купує російський газ аж ніяк не дешево, дорожче ніж, наприклад, ФРН. Але, тим не менше, і французькі хімпромівці й металурги конкурують із німецькими на рівних й не волають на весь навколишній світ, що їхня продукція не конкурентоздатна з причини високої ціни на енергоресурси.

Продовжуючи логічний ряд можна було б згадати Японію, яка взагалі імпортує практично всі сировинні ресурси, в тому числі й енергетичні, за виключенням електроенергії. Тим не менше, далеко не дешева ціна на сировину чомусь мало впливає і на конкурентоздатність їхніх товарів і на добробут населення.

Втім, повернемося до Росії. Точніше, до сучасного стану російської економіки. А він, якщо почитати російську пресу, викликає мало оптимізму навіть у російських економістів. Про це свідчить прес-конференція провідних економістів ДУ «Вища школа економіки» (ВШЕ), яка відбулася у «РІА-Новості».

На їхнє глибоке переконання, російська економіка стала заручницею моделі, орієнтованої на споживче зростання. За прогнозом ВШЕ, ця модель може довести країну до нової хвилі кризи.

Уряди провідних держав поступово згортають антикризові заходи, вважаючи, що економічний колапс вже минув. Тим часом, як відзначають експерти, є ознаки перегріву китайської економіки, яка щільно пов'язана з економікою США. Від Китаю багато в чому залежить оздоровлення всієї світової фінансової системи і тому є два варіанти розвитку ситуації: слід чекати або другого дна кризи, або тривалого періоду стагнації. І те і інше неминуче негативно вплине і на ситуацію в Росії.

Втім, в Росії, за оцінками експертів ВШЕ, й без цього проблем аж занадто. Пожвавлення експорту в 2009 році дозволило уряду зробити оптимістичні прогнози, але воно не може тривати вічно, а особливо в умовах світової кризи.

«Пожвавлення російської економіки закінчується, – констатує директор по макроекономічним дослідженням ВШЕ Сергєй Алексашенко. – На жаль, вона як і раніше переобтяжена боргами, ефективність антикризових заходів уряду виявилася низькою, не вдалося простимулювати внутрішній попит».

Уряд Росії обрав соціально-орієнтовану модель виходу з кризи – підвищення пенсій, зарплат, доходів населення. Розрахунок був на те, що внутрішній ринок активізується і підніме економіку. Але ці сподівання, на думку економістів, не виправдався.

«Зараз відроджується стара модель зростання, для якої характерні випереджаюче зростання пенсій, зарплат і швидка модель зростання споживання, – пояснює експерт Центру розвитку ВШЕ Максим Петроневич. – Враховуючи, що російські виробники не можуть швидко адаптуватися, доводиться констатувати, що поточна модель підвищує попит на імпортні товари».
Стимулювання споживчого попиту і внутрішнього ринку – захід в цілому правильний. Але в Росії знову «хотіли як краще, а вийшло як завжди».

«Проблема в тому, що немає макроекономічної моделі. В результаті зростаючі доходи населення йдуть або в банки, або на імпорт. Тому що наша промисловість не встигла налагодити випуск необхідних людям імпортозамінюючих товарів. Тому поки внутрішній попит не стимулюється і лише утрудняє відновлення економіки», – упевнений заступник директора центру розвитку ВШЕ Валерій Міронов.

Російська економіка, не отримавши нових секторів для експорту, програє ще і внутрішній ринок. Погіршується ситуація в будівництві, промисловості, продовжується падіння інвестицій в основний капітал.

«Росію може уразити справжній інвестиційний колапс. Це найбільш тяжкий удар кризи по нашій економіці – інвестиції скоротилися і не відновлюються. Підприємства направлятимуть власні кошти на погашення боргів. В умовах падаючих доходів важко буде робити інвестиції в розвиток, якщо не відновиться кредитування», – вважає Міронов.

Але найближчим часом ситуація на ринку кредитування не зміниться – банки і так обтяжені великою кількістю прострочених боргів. Тому відродження промисловості чекати не варто. Навпаки, за прогнозом фахівців ВШЕ, в найближчих рік-два значна частина російських підприємств перестане існувати – будуть поглинені, або реструктуризовані.

Надії на зростання російського ВНП уряд пов'язує з тим, що підприємства почнуть знову накопичувати запаси, тобто проводити продукцію «на склад». Але, на думку економістів, в умовах стагнації попиту і дефіциту кредитування, така гіпотеза виглядає дивно. Але навіть якщо надія виправдається, вона лише дасть позитивні цифри зростання ВНП, а насправді, зниження оборотності запасів знижує ефективність економіки в довгостроковій перспективі.
«Вперше за довгі роки ми отримали зниження темпів інфляції. Якщо цю ситуацію втримати – це відсіватиме неефективні виробництва, можна перейти до нової моделі економіки. Можливо, її використовувати, щоб підприємства отримали дешеву сировину, тобто стимул до розвитку. Потрібно побудувати нову модель економічного зростання, засновану на низькій інфляції», – упевнений заступник директора центру розвитку ВШЕ Міронов.

В цілому, за прогнозом експертів ВШЕ, в поточному році російська економіка покаже негативне зростання, а в 2011-2012 роках хоч і почне зростати, але дуже повільно. Вона перетворилася на заручницю моделі, орієнтованої на споживчий попит. Модель ця мало того, що не працює, але ще й примушує стискуватися бюджет унеможливлюючи інші витрати,і як наслідок - стимулювати промисловість вже немає чим.

«Росія потрапила в бюджетну пастку. Держава узяла на себе дуже багато соціальних зобов'язань. Це призведе до того, що частка інших витрат неминуче падатиме, що суттєво знизить інші позиції, гальмуватиме розвиток економіки», – вважає експерт Центру розвитку ВШЕ Максим Петроневіч.

Рецепт оздоровлення економіки від фахівців ВШЕ – підвищити імпортні мита, почати накопичувати резервний фонд, рішучіше боротися з інфляційними очікуваннями.

«Потрібно перешкоджати імпорту. Потрібна програма фіскального стимулювання. Бюджет повинен витрачати гроші на те, що стимулює зростання внутрішнього попиту. Як правило, це будівництво, тому що велика частина будівельних матеріалів знаходиться в країні. Уряд повинен витрачати гроші на те, що виробляється в країні. Найпростіше роздати гроші населенню і сказати «купуйте вітчизняне». Але за кожним пенсіонером не простежиш, що він там купує», – підсумував директор по макроекономічних дослідженнях ВШЕ Сергєй Алексашенко.

Як бачимо, публічні вислови російських економістів лише засвідчують, що сьогодні російська економіка навряд чи здатна чимось відчутно допомогти українській, а надто у вигляді демпінгових цін на газ чи нафту. Чи розуміють це урядовці на Грушевського чи парламентарі з новоявленої коаліції? Принаймні, з публічних виступів представників нової влади, важко помітити, що вони усвідомлюють те, що вибори вже закінчилися і варто від гучних продуктів агітпропу перейти на грішну землю. А вона, грішна земля – це мільйони виборців, які ще не втратили надію, що влада буде захищати їхні інтереси. Інакше – буде нова влада, бо Україна – не Росія: українці вже відчули, що за свої права можна результативно боротися з будь-якою владою. Результативно і не порушуючи чинне законодавство.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Інший погляд»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Мале знання віддаляє від Бога, велике - приводить до Нього знову ”
Ф. Бекон, англійський філософ

 
Подорожуйте Україною комфортно і без обмежень!
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.