Аратта - На головну

23 січня 2017, понеділок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта у twitter Аратта ВКонтакті Аратта в YouTube
  Українські словники on-line Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- під час англо-бурської війни (Південна Африка) в 1899-1902 роках, командир одного з загонів бурів українець Юрій Будяк, врятував від розстрілу одного молодого англійського журналіста. Згодом останній допоміг Ю.Будяку вступити до Оксфордського університету. В 1917 році Ю.Будяк працює в уряді Української Народної Республіки. В 1943 році Юрій Будяк помирає в радянському концтаборі. Англійського журналіста звали .... Уїнстон Черчілль....

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Тези до економічної програми

Політологія 32219 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 5.12.2005 | Всі публікації | Версія для друку | Коментарі (0)

Минулi роки часто називають роками втрачених можливостей. Не можна сказати, що були вiдсутнi «рятiвнi» економiчнi iдеї, але їх особливістю було iгнорування необхiдностi побудови нацiональної економiки. Бiльш того, превентивно засуджувався «економiчний нацiоналiзм» і це в країнi, де уряд контролював лише 10 вiдсоткiв власної економiки.

1. ВСТУП

Аналіз сучасного стану економiки України неможливий без повернення до початку 90-х рокiв. Минулi роки часто називають роками втрачених можливостей. Не можна сказати, що були вiдсутнi "рятiвнi" економiчнi iдеї, але їх особливістю було iгнорування необхiдностi побудови нацiональної економiки. Бiльш того, превентивно засуджувався "економiчний нацiоналiзм" і це в країнi, де уряд контролював лише 10 вiдсоткiв власної економiки. В залежностi вiд полiтичної кон'юнктури були і шляхи подолання кризи: вступ в рубльову зону, пiдписання нових полiтико-економiчних декларацiй типу економiчного союзу СНД, створення транснацiональних компанiй з участю всiх членiв економiчного союзу. Економiчнi химери вмирали одна за одною, але виннi були, звичайно, вороги економiчної iнтеграцiї, а не об'єктивнi ринковi реалiї.

Важко переоцiнити шкоду концепцiї, що можливо сховатися за "кордонами" єдиного економiчного простору вiд захiдного конкурента. На Захiд треба йти, хоча б для того, щоб не втратити iснуючих ринкiв і власного українського.

Потрiбно було не гаяти час, а проводити структурну перебудову економiки, мiнiмізувати зовнiшню економiчну залежнiсть, створити внутрішнiй ринок, шукати альтернативнi шляхи отримання енергоносiїв, нетрадицiйнi джерела енергiї. А це є не що iнше, як побудова нацiональної економiки. Бо не мати НАЦIОНАЛЬНОЇ економiки, значить не мати НIЯКОЇ, і це розумiють у всiх державах, крiм України.

2. МОНЕТАРНА ПОЛIТИКА

Важливий фактор економiчної стабiлiзацiї це стабiльна нацiональна валюта. А це стабiльнi цiни на критичний iмпорт - енергоносiї, який є частиною собiвартостi будь-якої продукцiї. Одним з засобiв стабiлiзацiї валюти часто називають монетаризм. Монетаризм не менш часто і критикують, але по принципу, що це погано тому, що погано.

Ідея монетаризму полягає в тому, щоб в державi пiдтримувати баланс мiж кількістю грошей і товарiв шляхом обмеження кiлькостi грошей в обiгу. Головною вадою монетаризму є навiть не вiдсутнiсть соцiальних гарантiй безробiтним і незаможним, на це теорiя і не претендувала. Послiдовники монетаризму забувають, що ця теорiя виникла тодi, коли не iснувало жорстокої мiжнародної конкуренцiї і товар мав вiтчизняне походження. Вiдповiдно, коли купують iноземнi товари (якi витискують з ринку вiтчизнянi), порушується баланс грошей і товарiв. Зменшуючи кiлькiсть грошей держава постає перед фактом їх дефiциту на потреби оборони, освiти, культури і таке iнше.

Кошти пiдуть на подальший розвиток і вдосконалення фiрм-конкурентiв, а це банкрутство вiтчизняних пiдприємств і рiст безробiття.

Основним фактором, що визначає добробут держави, є вiдношення експорту до iмпорту. Тільки це, а не мiстичнi iнтерпретацiї старої меркантильної теорiї: грошi роблять грошi.

Найменш дешева iмпортна продукцiя завжди дорожче найдорожчої вiтчизняної. I чим бiльше імпорту ввозиться в країну, чим менше продукцiї експортується, тим дорожче обходиться "дешева" iмпортна продукцiя. Пiдтримуючи курс нацiональної валюти нацбанк скорочує кiлькiсть грошей в оборотi і виникають горезвiснi неплатежi, затримки заробiтної платнi держбюджетних органiзацiй.

3. ІНОЗЕМНI IНВЕСТИЦIЇ

Іноземнi iнвестицiї це останнiй мiф економiчного процвiтання. Базується вiн на простiй логiцi - в країну приходять грошi, а це і є її багатство.

Для того, щоб побудувати магазин потрiбно вкласти певну кiлькiсть грошей. I в майбутньому необхiдно отримати прибуток який перевершить витрати. Так само і iноземний iнвестор, навiть найкращий, не може працювати собi в збиток. Спiльне пiдприємство може бути високо рентабельне, але вигiдне державi тiльки те, яке експортує вироблену продукцiю і прибуток вiд її експорту перевершує прибуток iноземного iнвестора плюс витрати на iмпортнi компоненти, сировину, енергоносiї електроенергiю (якщо вона вироблена за рахунок iмпортного палива). Інакше результат буде на перший погляд парадоксальний - чим бiльше iноземних iнвестицiй тим бiднiше країна. Можливi окремi вигiднi вкладення iноземного капiталу, якщо пiсля цього зменшиться кiлькiсть iмпортованої продукцiї. Але це не вирiшить проблему бо такий свiт: хтось повинен бути сировинним придатком, iншi переробними країнами з високими технологiями, а якщо не перше і не друге, то країною злиднiв.

Іноземний iнвестор вважає, що краще мати невеликий, але стабiльний прибуток, чим один раз отримати надприбуток. Для цього потрiбно частину виробництва розмiстити в виглядi iнвестицiй. Одночасно є нагода вимагати для себе податкових та митних пiльг.

Україна це надiндустрiальна по концентрацiї і промисловому потенцiалу держава. Це одночас є і великою проблемою. В країнах Прибалтики збанкрутували декiлька промислових пiдприємств, і це не викликало великої кризи та не позначилось на iнтеграцiї цих країн до Європи. А Українi потрiбно боротися за ринки збуту, поступатися якими нiхто, звiсно, не буде.

Ринок збуту товарiв - це не Богом дана територiя, це арена економiчних вiйн з поразками і перемогами де постiйно мiняється оперативна ситуацiя. Не витримує критики теза про необмежений ринок країн СНД чи країн третього свiту. Ринок збуту теоретично обмежений не тiльки кількістю потенцiйних покупцiв, а ще й їх середньою купiвельною спроможністю в вiльно конвертованiй валютi. Якщо при цьому країна-iмпортер не збiльшує свiй експорт, то купiвельна спроможнiсть населення починає зменшуватись пропорцiйно до кiлькостi iмпортованого товару.

Україна не може бути країною "дешевої" робочої сили тому, що не має власних енергоносiїв і багатьох сировинних компонентiв. Їх доводиться купувати по свiтових цiнах, а це впливає на вартiсть комунальних послуг для населення (бо Україна не Малайзiя чи Тайвань, якi знаходяться в екваторiальнiй та субекваторiальнiй клiматичних зонах, та забезпечені власною нафтою та вугiллям).

А дешевi "мiзки" поступово, але невпинно деградують. Інтелект має тенденцiю перетiкати до бiльш матерiально забезпечених галузей.

4. НОВI ТЕХНОЛОГIЇ

Часто кажуть, що iноземний iнвестор привезе з собою новi технологiї. Дивно, чому витрачають так багато коштiв на технiчний шпiонаж та вiдповiдно на захист технiчних і комерцiйних таємниць. Виявляється, що достатньо створити iнвестору належнi умови, і вiн збагатить нас не тiльки думкою.

Особливо вражає, коли нашi державнi дiячі на зустрiчах з захiдними полiтиками починають бiдкатись: "Нам би новiтнi технологiї". Значно пристойнiше виглядає така постановка питання: "Дайте нам грошi!".

Дiлитися новими технологiями (дiйсно новими!), це не просто дiлитися шматком хлiба, це дiлитися частиною ниви, на якiй зростає високоврожайна пшениця. Тому і сподiватись на iноземнi iнвестицiї, якi пiдуть на впровадження навiть своїх власних технологiчних новинок, особливо не слiд.

А вихiд з кризи в технiчнiй досконалостi, у впровадженнi кращих нiж у конкурентiв виробiв.

В США iснує при мiнiстерствi оборони пiдроздiл з конверсiї та нових технологiй. Це дозволяє вирiшувати не тiльки проблеми конверсiї, а й швидко впроваджувати найкращi технологiї в промисловiсть.

Без замкнутих в межах держави виробничих циклів неможливо створити де-шеву і водночас конкурентоздатну продукцiю. Японськi, пiвденно-корейськi і європейські (Siemens, Phillips) концерни намагаються випускати весь спектр побутової технiки виключно власними силами. Диверсiфiкацiя капiталу пiдвищує конкурентоспроможнiсть фiрм і захищає їх вiд банкрутства. Мiнливiсть та непередбачуванiсть попиту робить ризикованим бiзнес спецiалiзованих фiрм.

Без могутнього нацiонального капiталу, спрямованого на розвиток власної економiки, в першу чергу на розвиток перспективних її напрямкiв, очiкувати швидкого виходу з кризи не слiд.

Потрiбно сконцентруватися на однiй чи декiлькох нацiональних програмах, пiсля реалiзацiї яких, отриманий прибуток спрямувати в фонд пiдтримки нових технологiй України.

Необхiдно покладатися виключно на власнi творчi сили, на власний iнтелект.

5. ПОПЕРЕДНI ПIДСУМКИ

Вiдповiдно до вище згаданого підведемо пiдсумки:

а) нацiональна валюта забезпечується не загальною кiлькiстю товарiв, присутнiх на Українському ринку (як вважають деякi економiсти), а тiльки кiлькiстю нацiонального продукту, на який є попит;

б) iноземнi iнвестицiї є засiб отримання стабiльного прибутку (зрозумiло і вивезення його за межi держави-виробника) на висококонкурентному свiтовому ринку;

в) сучаснi технологiї - єдиний засiб пiдтримання високого рiвня життя в цивiлiзованих країнах, не забезпечених власними енергоносiями, і як подаяння для "бiдних" та "злиденних" їх не використовують;

г) необхiдно визначити перспективнi напрямки розвитку нацiональнiй промисловостi.

Будь-який рух до пiдвищення рiвня життя в Українi - це порушення status quo в свiтi. В умовах вичерпностi природних ресурсiв Землi з одного боку та збiльшення населення з iншого, можливий тiльки перерозподiл "рiвня життя" в свiтi.

Антидемпiнговi та всiлякi iншi закони базуються не на принципах "загальної справедливостi", а виключно з нацiональних iнтересiв. Вони спрямованi проти зовнiшньої конкуренцiї.

Антимонопольнi закони приймались в умовах кризи перевиробництва, коли не iснувало тiсної мiжнародної кооперацiї. Цi закони спрямованi на руйнацiю монополiй в середині країни та пiдвищення конкурентоздатностi на зовнiшнiх ринках.

Але мiжнародного арбiтра не iснує. Тому iноземна конкуренцiя може призвести до знищення цiлих нацiональних галузей виробництва, що гарантує подальше зниження рiвня життя.

6. ПРIОРИТЕТНI ГАЛУЗI ПРОМИСЛОВОСТI

Прiоритетом слiд визначити те, вiд чого залежить розвиток та конкурентоспроможнiсть всього народного господарства.

Часто доводиться чути про винятково важливу роль малих пiдприємств. Дiйсно, малi пiдприємства, як капiляри в кровотворнiй системi людини, сприяють повному заповненню ринку необхiдним для споживачів продуктом. Неповороткi великi фiрми зацiкавленi в iснуваннi малих пiдприємств, якi виконують дрiбнi функцiї по впровадженню, ремонту, сервiсному обслуговуванню серiйної продукцiї.

Якщо вiдсутнi вiтчизнянi великi фiрми, то малi пiдприємства обслуговують iноземнi компанiї, допомагаючи їм вивозити капiтал з країни. Вiдповiдно, зростає попит на iноземну валюту, що призводить до падiння курсу нацiональної валюти, або при жорсткiй монетарнiй полiтицi до примусового скорочення кiлькостi грошей в обiгу.

Прiоритетними галузями слiд вважати:

а) мiкроелектронiку (насамперед: гетероелектронiка, мiкропроцесори, мiкроЕОМ, сигнальні процесори, мiкросхеми надвисоких частот, ЦАП, АЦП, потужнi комутуючi електроннi пристрої, створення замкнутого циклу виробництва, виготовлення чистих реактивiв та матерiалiв для мiкроелектронiки);

б) аерокосмiчнi технологiї (використовувати електронне та електротехнiчне обладнання вiтчизняного виробництва, розробити проект вертольота, а в перспективi і військового лiтака, розробка аерокосмiчного тандемного носiя на базi лiтака АН-225 );

в) бiотехнологiї (сучаснi методи очищення води та навколишнього середовища вiд забруднення, новi медичнi препарати, бiостимулятори росту рослин, бiосенсори, науковi дослiдження в галузi створення бiоречовин, здатних синтезувати метан з води та двоокису вуглецю).

Без розвитку мiкроелектронiки неможливий розвиток електронної та електротехнiчної галузей. Мiфiчними тодi будуть проекти загальної iнформатизацiї та автоматизацiї, розвитку власної електронної та електротехнiчної побутової технiки (телевiзори, радiоприймачi, кондицiонери і багато iншого). Без потужних напiвпровiдникових пристроїв неможливо вирiшити проблеми енергозбереження та використання нетрадицiйних джерел енергiї (перехiд транспорту на живлення змiнним струмом, iнвертори постiйного струму, комплекси безперебiйного електропостачання).

Вiд швидкостi роботи електронного обладнання залежить ефективнiсть військової зброї, без цього зброя - просто купа залiза.

Для екологiчного монiторингу навколишнього середовища, або контролю наявностi метану у вугiльних шахтах без електронного обладнання та бiосенсорiв не обiйтись.

Не розвиваючи мiкроелектронiку та бiотехнологiї слiд забути про сучасну медицину. Гуманiтарна допомога має свої межi.

Без сучасної електронної та електротехнiчної продукцiї не буде конкурентоздатної машинобудiвної промисловостi. Без цього металургiя буде простим постачальником металевого лому за кордони держави. Новi матерiали та передовi засоби обробки металiв, винайденi на Українi, не знайдуть тут застосування.

Не буде, звичайно, власного сiльскогосподарського машинобудування. Для забезпечення села iмпортною технiкою будуть потрiбнi новi і новi кредити. Сільське господарство в цивiлiзованих країнах дотацiйне, а дотацiї беруться з промислового виробництва. Тобто сільське господарство є фактором внутрiшнiй стабiльностi, а не засобом зовнiшнiх доходiв.

Тому тiльки власнi зусилля на розробку наукоємкої і конкурентоздатної промислової продукцiї є шляхом до процвiтання.

10.08.2001

© Конкурсна робота, надіслана на Всесвітній політологічний конкурс “Перспективні моделі української держави і технології їх реалізації”, який проводився в рамках роботи Політологічної секції ІІІ Всесвітнього форуму українців в м.Києві (серпень 2001 року).

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Політологія»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Церква - скоріш лікарня для грішників, ніж музей святих”
Ебігайл Ван Берен

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже









 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.