Аратта - На головну

18 жовтня 2017, середа

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- у 1919-1920 роках Кам`янець-Подільський ненадовго став державним центром України - останньою столицею УНР. Сюди перемістилися Директорія та Уряд УНР. В місті постав Комітет охорони Республіки. Однак у 1920 році Червона армія розгромила війська УНР.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Неполіткоректна стаття

Думка українця 11931 перегляд Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 18.05.2010 | Всі публікації | Версія для друку

Неполіткоректна стаття
От хоч убийте мене, але нічого не можу з собою зробити – от не вірю я в те, що люди, які голосували за Януковича, цілком нормальні психічно. Ні, ну в прямому значенні цього слова звичайно так, здорові – ніякий психіатр там точно нічого не знайде. А от в сенсі хвороби духу...? Голосувати за те, щоб зека обрати президентом? Б-р-р-р-р!

Сталося так, що на другий день після виборів мені по сімейних справах довелося їхати на схід України, на Харківщину. І тільки зайшли в вагон дніпропетровського потягу, як попутниця – старша жінка з Новомосковська, стала щось нас розпитувати про вибори.

Ні сперечатися, ні щось доводити мені вже не хотілося – і ситуація не та, та й сенсу не було – вибори ж-бо вже закінчилися. Тим більше, що з мого боку така суперечка була би не зовсім чесною – пропрацювавши майже три роки модератором сайту Юлії Тимошенко, я всі її аргументи наперед знав.

Незрозуміло було тільки, чого це раптом вона на нас накинулася – ніхто ж її не зачіпав, про політику ми взагалі не говорили. Тим більше що дискусія була на рівні „Я с Днепропетровска, я лучше вас знаю!”

Згодом, по приїзді в Красноград, побачили протилежну картину – якась жіночка сама підійшла до моєї мами, бо почула, що ми „с западной” – вона теж була за Юлю. Відкрита і добра. Так би може ця історія і закінчилася певним компромісом, якби не далі...

В силу життєвих обставин нам довелося затриматися на сході майже три тижні – доглядали за вмираючою бабусею. Нерви звичайно і без того були на межі зриву.

Хоча, правда, для жителя західної України нічого аж надто особливого в тому немає – що поробиш, Бог дав (життя), Бог і взяв.

Але навіть за таких умов невдовзі мамин брат налетів на нас – точно так само як і та жіночка з Новомосковська. Почав вчити, як нам жити і як все правильно розуміти. Я ще мовчав до пори до часу, аж поки не почув сакраментальне – „У нас люди за деньги не голосуют, а на западе – все за деньги!”

Ось тут вже в мене нерви й здали. Вони, бачте, розумні, а ми тут всі дурні, по їхньому! Крики стояли такі, що навіть бабуся замовкла. На той момент вона вже звикла була бути в центрі уваги, а тут на тобі!

Правда мого самовладання ще вистачило, щоб таки уступити і не розсваритися остаточно, але від того що почув, чесно кажучи, був в шоці. Навіть те, що ціни на продукти в них на базарі вищі, ніж на Тернопільщині, пояснювалося дуже просто:

– Так это специально делается! Чтобы Восток на колени поставить!

Капець просто! Я їм ціни на базарі задер, чи що? В усьому в нього були винні западенці. Я аж руками сплеснув з розпачу, – невже нещасна жменька западенців винувата в тому, кого вони обирають і хто ними керує?

Адже навіть Ющенко – їхній, з сусідньої області – сумчанин, Тимошенко – теж їхня. Про Кучму і про місцеву владу вже навіть і не кажу. 20 років Україною східняки правлять, але западенці і далі їм щось завинили!?

Правда на той момент це мене ще не настільки шокувало, – чесно кажучи не до того було, сімейні справи були важливішими, але згодом, пригадавши цей маразм, тільки зітхнув полегшено: „Як добре, що я його (дядька свого, бо маразм, боюся, бачити мені ще не раз доведеться) більше ніколи не побачу!”

Приїхали, не допоміг нічим, навіть куска хліба не приніс – і якісь претензії? Навіть уявити собі не можу, щоб так вчинив хтось на Західній – щоб приїхала близька родина, а він їх навіть не нагодував ні разу, щоб сказав „А там магазин рядом!” Та й ще щоб якісь претензії висував?

Та в нас зразу ж курку чи гуску зарубали би, прийняли б чим могли. А той тільки борщ в баночці раз в два дні приносив – мовляв як хочете ділитися з бабусею, так і діліться. А може в тому і наша, західняків, біда? Може просто ми занадто добрі? Навіть не знаю...

Але найгірше було те, що ніяк не міг зрозуміти причин такої ненависті до себе. Аж потім збагнув – „Мы украли у них победу”. В 2004-му, мається на увазі. Бо щось подібне я ще тоді бачив. Теж, в тому ж селі, – бабуся тоді ще жива була і відносно здорова.

Пішли до сусідки за маслом, бо в моєї бабки не було холодильника (син, який не за гроші голосує, не міг купити його чомусь). А сусідка тут же: „А у вас там за кого голосовать будут?”

Мама, щоб не вступати в конфлікт і відповідає щось типу того, що в нас всі за Ющенка.

– Так он же с Америкою! – ось тут вже не витримав я:
– А Кучма он все Росії продав – так що, краще?
– Так это же наши! – Ну і що тут скажеш? Нашим, виявляється можна все за безцінь здавати! Ну то нехай би взяла й пороздавала би все своє майно сусідам і колєжанкам, а сама би по світу пішла – „это же наши!”

А потім зрозумів, – здається справа в тому, що СРСР їх до третьої світової війни готував. А тут – бах” – і розпався! Ось весь сенс буття і втратився. А тепер з приходом до влади помаранчевих, вони й отримали новий сенс – „уничтожать проклятых бандеровцев!”

Тоді, в 2004-му, вони ту війну програли. Зараз – виграли. І що воно їм дало? Який сенс будуть шукати далі? Нову війну? Нового ворога? Невже не можна було жити надією на нове життя?

Невже не краще було нам усім спільно ще в 2004-му зламати ту систему влади і заставити нарешті політиків чесними стати? Може би вже й жили нормально. Не розумію, як так можна? Боюся, що вже й не зрозумію – людей, які живуть однією тільки ненавистю, мені завжди було зрозуміти важко...

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

До теми:
 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Думка українця»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Біда України в тому, що нею правлять люди, яким вона не потрібна”
Михайло Грушевський

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.