Аратта - На головну

23 травня 2017, вівторок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- у 1919-1920 роках Кам`янець-Подільський ненадовго став державним центром України - останньою столицею УНР. Сюди перемістилися Директорія та Уряд УНР. В місті постав Комітет охорони Республіки. Однак у 1920 році Червона армія розгромила війська УНР.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Допоки гуде рахманський дзвін

Етнографія 34193 перегляди Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 23.05.2006 | Всі публікації | Версія для друку

Допоки гуде рахманський дзвін
«Бом-м, бом-м-м — чуєте? Тс-с-с!», — старий гуцул прикладає палець до вуст, а вухо — до каменю. Чоловік закриває очі, кілька хвилин лежить нерухомо на землі — дослухається, що робиться в карпатських глибинах. А потім починає наспівувати якусь дуже знайому мелодію. «Що це?» — запитуємо. «Гудуть дзвони рахманські», — каже він.

Два Великодні

«За дуже давнім звичаєм, — починає розповідь Михайло Ванджурак з Верховини, — гуцули двічі святкують Великдень. Спочатку — Воскресіння Христове. А через двадцять п’ять днів після Паски — Рахманський Великдень. У цей день в горах можна почути музику дзвонів — досить лише вийти на котрусь із вершин і припасти вухом до землі».

Обидва свята, розтлумачує він, тісно пов’язані між собою. В день Паски, після того, як родина поснідає свяченим, ґаздиня (господиня) бере шкаралупу освячених у церкві крашанок та писанок і пускає її на воду — в потічок чи у річку. Вважається, що за три з половиною тижні вона допливе в Країну рахманів і сповістить їм про те, що прийшло Воскресіння. Тоді рахмани і заб’ють в усі свої рахманські дзвони. «Доки шкаралупка пливе водою, вона знову перетворюється на яйце, — додає історії шарму пан Михайло. — І тими яйцями рахмани розговляються (припиняють піст — ред.)».

Зазвичай горяни зважають на Рахманський Великдень, що настає четвертої середи по Воскресінню. Намагаються в цей день нічого тяжкого не робити, не різати і не шити, не копати землю. Дехто йде високо у гори, щоб почути з-під землі подзвін. Кажуть, що чують його не всі. «Для великих грішників земля німою лишається», — ставить у своїй розповіді крапку старий гуцул.

Задля справедливості слід сказати, що Рахманський Великдень — свято, яке в Карпатах потроху своє відживає. Гуцули в цей день справді утримуються від роботи, але здебільшого формально наслідуючи звичай — мало хто може пояснити, чому так робиться.

Блаженні люди рахмани

«Легендам про рахманів, а вони відомі тільки в Україні, більше тисячі років», — пише етнограф Олекса Воропай у своїй праці «Традиції і звичаї українського народу». Вчений вважає, що Рахманський Великдень є залишком дохристиянських вірувань українців. На початку минулого століття це свято було досить поширене: його описи зібрані в Карпатах, на Поділлі та Львівщині, на Київщині та Полтавщині, на Черкащині та Херсонщині.

Перекази, записані в різних регіонах, по-різному тлумачать, хто такі рахмани і де вони живуть. Уявлення мешканців центральних областей України, за Воропаєм, були такими: «Наш світ поділений на три частини: небо, землю і підземне царство. Глибоко під землею, немов у раю, живуть блаженні люди рахмани. Вони не знають літочислення. Тому люди мусять повідомляти їм про настання найбільшого земного свята Великодня, кидаючи в річки шкаралупу з крашанок — та пливе до рахманів».

У Карпатах розповідали трохи інакше. «Гуцули повістують, що рахмани — це ченці, справедливі руснаки; вони такої віри, як і ми, — записав знавець гуцульських традицій, автор п’ятитомника «Гуцульщина» Володимир Шухевич. — Вони живуть далеко на сході в монастирі, де ведуть богомільне життя. Ми завдячуємо їм, бо вони спокутують наші гріхи, постяться цілий рік, скоромляться тільки тим, що на Великдень ділять на дванадцятьох одне яйце, котре приносить вода... Рахмани — се наші кревні (родичі); тому старші люди тримають аж до Рахманського Великодня строгий піст».

Виходячи з етнографічних матеріалів, прихильники теорії аріїв трактують рахманів як наших далеких родичів. Наразі є кілька припущень, ким могли бути ці міфічні персонажі. Наприклад, арійською діаспорою в Індії. Або суспільною кастою жерців-брахманів. Чи окремішнім плем’ям, яке жило на найсхідніших землях праукраїнських територій.

Є спроби відродити святкування Рахманського Великодня в новій іпостасі. Неоязичники пов’язують це свято із вшануванням духовних законів Всесвіту. А обряд пускання шкаралупи з великодніх яєць у річки, які течуть до моря, вважають обміном інформацією з духовними силами пращурів.
Гуцули, правду кажучи, не надто переймаються тлумаченнями своїх традицій. Для них досить і того, що Рахманський Великдень з дідів-прадідів відзначається як свято далеких родичів — людей праведних і богомільних, чиїми молитвами і доброчесністю впродовж віків тримаються гори Карпати. Магія спілкування із ними полягає в особливому розписі писанок — на яєчній шкаралупі, яку кидають в ріки, малюють знаки нескінченної дороги.

Одна з гуцульських легенд застерігає, що кінець світу настане тоді, коли не буде розписано жодної писанки, коли шкарлупа не попливе водою, коли рахмани не дізнаються про свято і Карпати не почують підземних дзвонів. Тому горяни кожного року пишуть писанки і святкують другий Великдень.

Автор малюнків - Володимир ГРИВІНСЬКИЙ

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

До теми:
 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Етнографія»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Тільки люди розумом убогі, особливо недоумки та ідіоти, позбавлені національних прикмет”
Арсен Річі

 
Подорожуйте Україною комфортно і без обмежень!
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.