Аратта - На головну

23 липня 2017, неділя

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в містечку Глухів (Сумська область) 12 травня 1870 року, поширилися звістка, що їх знаменитому земляку Артемію Яковичу Терещенко, відомому цукрозаводчику та меценату височайшим указом надано потомственне дворянство. Сини згодом гідно продовжували його справу. А от численні онуки, вже стали прикладати свої здібності в інших іпостасях. Михайло Іванович Терещенко був міністром фінансів та закордонних справ в уряді О.Керенського; Федір Федорович Терещенко був талановитим авіаконструктором, вельми високо цінувався Жуковським, й літаки його конструкцій були прийняті на озброєння російською армією в І Світовій війні...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Допоки гуде рахманський дзвін

Етнографія 35127 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 23.05.2006 | Всі публікації | Версія для друку

Допоки гуде рахманський дзвін
«Бом-м, бом-м-м — чуєте? Тс-с-с!», — старий гуцул прикладає палець до вуст, а вухо — до каменю. Чоловік закриває очі, кілька хвилин лежить нерухомо на землі — дослухається, що робиться в карпатських глибинах. А потім починає наспівувати якусь дуже знайому мелодію. «Що це?» — запитуємо. «Гудуть дзвони рахманські», — каже він.

Два Великодні

«За дуже давнім звичаєм, — починає розповідь Михайло Ванджурак з Верховини, — гуцули двічі святкують Великдень. Спочатку — Воскресіння Христове. А через двадцять п’ять днів після Паски — Рахманський Великдень. У цей день в горах можна почути музику дзвонів — досить лише вийти на котрусь із вершин і припасти вухом до землі».

Обидва свята, розтлумачує він, тісно пов’язані між собою. В день Паски, після того, як родина поснідає свяченим, ґаздиня (господиня) бере шкаралупу освячених у церкві крашанок та писанок і пускає її на воду — в потічок чи у річку. Вважається, що за три з половиною тижні вона допливе в Країну рахманів і сповістить їм про те, що прийшло Воскресіння. Тоді рахмани і заб’ють в усі свої рахманські дзвони. «Доки шкаралупка пливе водою, вона знову перетворюється на яйце, — додає історії шарму пан Михайло. — І тими яйцями рахмани розговляються (припиняють піст — ред.)».

Зазвичай горяни зважають на Рахманський Великдень, що настає четвертої середи по Воскресінню. Намагаються в цей день нічого тяжкого не робити, не різати і не шити, не копати землю. Дехто йде високо у гори, щоб почути з-під землі подзвін. Кажуть, що чують його не всі. «Для великих грішників земля німою лишається», — ставить у своїй розповіді крапку старий гуцул.

Задля справедливості слід сказати, що Рахманський Великдень — свято, яке в Карпатах потроху своє відживає. Гуцули в цей день справді утримуються від роботи, але здебільшого формально наслідуючи звичай — мало хто може пояснити, чому так робиться.

Блаженні люди рахмани

«Легендам про рахманів, а вони відомі тільки в Україні, більше тисячі років», — пише етнограф Олекса Воропай у своїй праці «Традиції і звичаї українського народу». Вчений вважає, що Рахманський Великдень є залишком дохристиянських вірувань українців. На початку минулого століття це свято було досить поширене: його описи зібрані в Карпатах, на Поділлі та Львівщині, на Київщині та Полтавщині, на Черкащині та Херсонщині.

Перекази, записані в різних регіонах, по-різному тлумачать, хто такі рахмани і де вони живуть. Уявлення мешканців центральних областей України, за Воропаєм, були такими: «Наш світ поділений на три частини: небо, землю і підземне царство. Глибоко під землею, немов у раю, живуть блаженні люди рахмани. Вони не знають літочислення. Тому люди мусять повідомляти їм про настання найбільшого земного свята Великодня, кидаючи в річки шкаралупу з крашанок — та пливе до рахманів».

У Карпатах розповідали трохи інакше. «Гуцули повістують, що рахмани — це ченці, справедливі руснаки; вони такої віри, як і ми, — записав знавець гуцульських традицій, автор п’ятитомника «Гуцульщина» Володимир Шухевич. — Вони живуть далеко на сході в монастирі, де ведуть богомільне життя. Ми завдячуємо їм, бо вони спокутують наші гріхи, постяться цілий рік, скоромляться тільки тим, що на Великдень ділять на дванадцятьох одне яйце, котре приносить вода... Рахмани — се наші кревні (родичі); тому старші люди тримають аж до Рахманського Великодня строгий піст».

Виходячи з етнографічних матеріалів, прихильники теорії аріїв трактують рахманів як наших далеких родичів. Наразі є кілька припущень, ким могли бути ці міфічні персонажі. Наприклад, арійською діаспорою в Індії. Або суспільною кастою жерців-брахманів. Чи окремішнім плем’ям, яке жило на найсхідніших землях праукраїнських територій.

Є спроби відродити святкування Рахманського Великодня в новій іпостасі. Неоязичники пов’язують це свято із вшануванням духовних законів Всесвіту. А обряд пускання шкаралупи з великодніх яєць у річки, які течуть до моря, вважають обміном інформацією з духовними силами пращурів.
Гуцули, правду кажучи, не надто переймаються тлумаченнями своїх традицій. Для них досить і того, що Рахманський Великдень з дідів-прадідів відзначається як свято далеких родичів — людей праведних і богомільних, чиїми молитвами і доброчесністю впродовж віків тримаються гори Карпати. Магія спілкування із ними полягає в особливому розписі писанок — на яєчній шкаралупі, яку кидають в ріки, малюють знаки нескінченної дороги.

Одна з гуцульських легенд застерігає, що кінець світу настане тоді, коли не буде розписано жодної писанки, коли шкарлупа не попливе водою, коли рахмани не дізнаються про свято і Карпати не почують підземних дзвонів. Тому горяни кожного року пишуть писанки і святкують другий Великдень.

Автор малюнків - Володимир ГРИВІНСЬКИЙ

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

До теми:
 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Етнографія»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Ми захоплюємося старовиною, але живемо сучасністю ”
Овідій

 
Подорожуйте Україною комфортно і без обмежень!
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.