Аратта - На головну

22 січня 2017, неділя

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта у twitter Аратта ВКонтакті Аратта в YouTube
  Українські словники on-line Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- одна з найвідоміших у світі різдвяних пісень - це «Щедрик», народна пісня, записана українським композитором Миколою Леонтовичем. Світ знає її як Carol of the Bells або Ring Christmas Bells. На Youtube різні виконання «Щедрика» набирають мільйони переглядів...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Між програмою Януковича та діями влади - нічого спільного

Думка українця 11452 перегляди Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 8.06.2010 | Всі публікації | Версія для друку | Коментарі (0)

Між програмою Януковича та діями влади - нічого спільного
Доктор економіки, екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник не знайшов приводів казати, що уряд, сформований парламентською більшістю на чолі з Партією регіонів, виконує програму Президента Віктора Януковича.

Екс-міністр фінансів, голова Українського фонду підтримки реформ Віктор Пинзеник відповів на запитання УНІАН щодо програми економічних реформ Віктора Януковича.

Вікторе Михайловичу, як ви в цілому оцінюєте програму економічних реформ Януковича 2010-2014 років з оптимістичною назвою “Заможне суспільство, конкурентноспроможна економіка, ефективна держава”?

Мене назва ніколи не цікавила – це лише обгортка. Мене цікавить зміст. Загалом він правильний. Претензії, які я можу висловити до цієї програми, зводяться до кількох речей.

Перше, ключові проблеми України – дірка в бюджеті та борг. Більшість рішень пропонується зробити вже наступного року, а дірка дуже велика вже зараз. На неї треба реагувати, інакше вся програма обвалиться, при всіх її правильних позиціях. Ніякого скорочення дефіциту бюджету не відбувається. Недостатньо рішень і щодо набору заходів та строків, щоб витягнути країну з того боргового тупика, у якому вона перебуває вже другий рік.

Певні норми нечіткі. Наприклад, у пенсійних реформах незрозуміло, чи збираються скасувати спеціальні пенсії. Згадка про це є, але вона не дозволяє говорити, що ці пенсії скасують. Обійшли питання встановлення пенсійного віку для тих категорій громадян, для котрих не існує поняття - пенсійний вік.

Є певні суперечливі норми. Наприклад, поряд з абсолютно правильною позицією щодо виведення з тіні оподаткування через обмеження податкових пільг міститься норма про нову податкову пільгу.

Багато експертів називають нову програму лише красивим документом для МВФ – щоб отримати чергову позичку...

Ви маєте на увазі мене? (Сміється). Я про це теж казав. Мені цікаво: чи читали п’ятирічку реформ в уряді і чи знає президент, що робить уряд?

Нічого спільного в програмі та діях нинішньої влади немає. Я припустив, що програму написали для МВФ із сподіванням – там не розберуться, побачать гарну цукерочку, яку збираються показати і заховати.

Програма передбачає дефіцит бюджету цього року в розмірі 5,3% ВВП, а реальний дефіцит – 16% ВВП. У п’ятницю побачила життя декларація намірів щодо бюджетної політики на наступний рік. Там знову підтвердження того, що нічого спільного дії уряду не мають з програмою. Вони діаметрально протилежні. На початок цього року зовнішній борг країни становив 35% ВВП, в тому числі державний борг – 227 мільярдів, або 25% ВВП. П’ятнична бюджетна резолюція нас “порадувала” тим, що державний борг сягатиме 40%. 40% ВВП – це 540 мільярдів гривень. Але якщо до цього боргу ( 40% ВВП) додати майже 10% гарантованого боргу, який уже (45 мільярдів, або 4% цього року збираються зробити законом про бюджет, плюс 3%, які є в бюджеті резолюції), то ми виходимо майже на 60% боргу ВВП. Для порівняння: на початок 2008 року сукупний борг країни був 12,3% ВВП. Тобто відносний показник боргу зростає у 5 разів.

Країну далі продовжують тягнути у тупик тією самою дорогою – дірки наростають, дефіцит бюджету збільшується.

Проте влада обіцяє створити сприятливий бізнес-клімат у країні для залучення зовнішніх інвестицій. За її розрахунками, до кінця 2014 року загальний обсяг залучених в українську економіку інвестицій становитиме 77 мільярдів доларів.

Коли ви вкладаєте хоч копійку, то хочете знати, скільки заробите. Для цього важливо, щоб метр мав стабільний розмір. Якщо ви зробите в метрі 50 см і скажете, що виріб зріс у два рази, він же від цього не виросте, просто метр інакший зробили. Коли метр міняється в довжині (а тут існують різні компоненти, вони залежать від динаміки цін, від інфляції), ви не можете оцінити, чи отримуєте доходи чи збитки.

Класичний приклад: долар зріс на 60%, а інфляція – на 12%. Приміром, ви поставляли імпортну воду. Вода як була долар за пляшку води, так і лишилася, але у вас затрати зросли на 60%, а виручка – на 12%. Ви збитки отримали тільки з тієї причини, що довжина метра змінилася.

Або ще один приклад. Чому люди депозити забрали? Тільки курс хитнувся, а депозити 60 мільярдів – інвестиції в українську економіку, перестали працювати на неї. Чому? Похитнулася довжина метра. Отже, висновок такий: поки не створять умов, за яких усі знатимуть, що доходи й видатки будуть стабільними (у розумінні можливостей оцінки), жоден інвестор сюди не зайде. Я вклав кошти і отримав прибуток – це фундаментальна цінність для інвестора. Якщо є ця фундаментальна річ, то паралельно рішення, передбачені програмою, дуже важливі. Але самі по собі відновити інвестиційний клімат вони не можуть.

Влада проголошує курс на велику приватизацію. Чим вона завершиться? Приміром, шахти є різні: збиткові і прибуткові, - чи не станеться так що напередодні продажу всі вугільні підприємства різко виявляться збитковими і їх віддадуть за безцінь «своїм»?

Важливо, як проводитиметься приватизація. Якщо за відкритою процедурою, не має значення, яку шахту виставляють. Хто купує – розбереться. Ніхто не купить шахту, де видатки більші, ніж доходи. Процедура прописана прозора, але чи буде вона такою. – я не знаю. Але при рихлому макроекономічному фундаменті ціна об’єктів буде дуже низька. Бажаючих купувати не буде. Бо багато ризиків.

Якщо розглядати приватизацію як джерело покриття дефіциту бюджету, то це має сенс у тому разі, якщо бюджетний дефіцит становить 20-30 мільярдів. Коли він має прірву – то жодного сенсу вже немає.

Треба оголошувати абсолютно нову філософію на приватизацію. Що країна має робити? Швидко вийти на профіцитний бюджет. Але це не завдання цього року. І, на жаль, не наступного.

А як за нинішніх умов зробити бюджет профіцитним?

У нас таке було у 2000 році, коли „приперло” і уряд затвердив профіцитний бюджет. За нинішньої ситуації треба мати профіцит бюджету і приватизацію спрямовувати на зменшення боргу. Видатки з боргу в Україні стали дуже великі. У нас раніше на виплату відсотків зовнішнього боргу витрачалося 4 мільярди гривень. Цього року, за моїми оцінками, на це піде 20 мільярдів. Це викидання грошей суспільства на вітер. Зменшивши борг, ми заощаджуємо не тільки цього року, а кожного року заощаджуємо на відсотках з оплати боргу. Це крок, який дає не тільки одужання зараз, а й вивільняє ресурси країн, які можуть піти на більш продуктивні речі: обороноздатність, освіту і т.д. Для порівняння, що таке 20 мільярдів? Це удвічі більше, ніж іде на утримання армії. А зараз це гроші на вітер. Тільки тому, що в нас не хочуть зводити баланс без дір.

У нових економічних реформах ідеться про вільний ринок землі, збільшення пенсійного віку для жінок, ринкові ціни на газ для всіх категорій споживачів. Як ці ідеї втілюватиме в життя нинішня влада, якщо в коаліції перебувають комуністи з діаметрально протилежними поглядами?

Немає сенсу зараз зачіпати цей аспект. Програма в цілому добротна. Але її не збираються виконувати, навіть без “комуністичних рухів”.

Подивіться на закон про бюджет. Нічого спільного з програмою не має. Вони протилежні одне до одного. У четвер президент презентує програму, у п’ятницю голосується бюджетна резолюція – це наміри щодо політики наступного року. І нічого спільного немає у програмах. Якби було бажання робити реформи, воно було б закладене в бюджеті та бюджетній резолюції.

Якщо й надалі декларація намірів і дії влади будуть так само розходитися, що чекає на Україну у 2014 році?

Якщо програма лишається на папері, то я думаю, вибори відбудуться раніше від установленого законом часу.

Парламентські?

Допускаю, що не тільки парламентські.

Я б не хотів, щоб у когось слалася ілюзія, що повториться ситуація минулого року – маючи серйозні проблеми, раптом прожили спокійно. Прожили, бо знайшовся „благодійник” в особі МВФ, який допоміг закрити дірки. Але це не вирішило проблеми країни. Дірки розрослися, а проблеми залишилися і борги маємо від тих кредитів.

Не робити реформ неможливо. Нема такого великого запасу міцності. Якщо нинішні політики не зрозуміють цього, значить, це будуть робити інші політики.

Чи можливо зараз відмовитися від іноземних запозичень?

А чому, по-вашому, позичають гроші?

Щоб розрахуватися, закрити дірки...

Правильно. Щоб не позичати, не треба мати дірок. Якщо приймають бюджет з величезною діркою - умовно 100 мільярдів доходи, 200 мільярдів витрати, - тоді звідкись 100 мільярдів доводиться позичати. Борг – це породження дефіциту бюджету.

Але зараз навіть без дефіциту неможливо відмовитися від запозичень, бо доводиться брати гроші, аби старі борги повертати. Стратегія звільнення від боргу – прийти до профіциту бюджету й за допомогою того надлишку, який утвориться, та приватизації зменшити борг і щороку заощаджувати ресурс для майбутніх поколінь.

А які найбільш витратні статті бюджету треба урізати, на чому можна заощадити?

Ви згадали вугільний сектор, на який іде величезний обсяг дотацій. Причому тільки державним шахтам. Приватні шахти не дотуються. Це ще раз підтверджує, що гроші йдуть не шахтарям. Це система не підтримки шахт, а підтримки чиїхось штанів. Тож на цьому можна зекономити гроші.

Соціальна політика має бути орієнтована на підтримку бідних. Не можна, щоб соціальна політика будувалася на підтримці всіх. Така політика призводить до підтримки тих, хто має більше грошей, хто більше споживає, хто більше купує. А це не бідні люди. Тому досить оплачувати за газ небідних людей. 30 мільярдів доларів іде на Нафтогаз...

Мій обов’язок – виховувати свою дитину. Я її здатний виховувати і без допомоги країни. Я не повинен брати гроші. І не тільки я.

Скасування спеціальних пенсій... Усі мають бути в рівних умовах. Ідеться не про рівність розмірів, але про рівність правил, щоб для всіх використовували одну мірку.

Установлення пенсійного віку для деяких категорій, які виходять на пенсію раніше... Скасування права дострокового виходу на пенсію, яке є, наприклад, у держслужбовців.

Рішення знайти можливо. Було б бажання.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Думка українця»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Ваша так звана релігія діє як опій: вона заманює і приглушує болі замість того, щоб надати сили”
Новаліс

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже









 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.