Актуально
25751 перегляд
 |
Циганам присвятив я не одну й не дві статті. Вірніше, не циганам, а ромам. Так політкоректно слід нині називати цю прегарну націю, представники якої славляться вмінням танцювати, співати, залазити в чужі кишені, жебракувати і продавати ліки особливо стражденним громадянам, яких без ліків «ламає».
Всім обуреним опонентам я скромно пропоную вказати мені хоча б на одного доктора наук, великого винахідника, математика або фізика - представника ромів. Хоч у одного лауреата Нобелівської премії-цигана тикніть, хоч в одного видатного літератора. Засоромити автора-нічим.
Підкреслюю - тикніть пальцем у видатного. Бо, слід бути об'єктивними - спроби осідлати друкарський склад у представників співочої нації були. Вам, безумовно, відомі такі грандіозні твори, як польські «Пісні Папуши» (1956), болгарські «Пісні з Катуні» (1955), чеська «Пісня над вітром» (1964)? Невідомі? Це від безкультур'я! Тому що всі ці «пісні» - літературна спадщина, залишене нам великим і могутнім циганським народом. Упевнений, є ще багато творів, несправедливо проігнорованих цінителями справжньої літератури - щось типу «Танці Моргуна», «Танці Скакуна» і «Крики з бодуна».
Але стаття не про циган. Про українців. Тому що сучасні українці все більше нагадують ромів. Мабуть, найближчим часом будемо один до одного звертатися не «панове», а «ромале». Уявляєте, Президент робить звернення до нації, і вимовляє - «дорогі ромале, в нашому таборі сталася надзвичайна подія ...» З українців навмисно ліплять напівдурків, не здатних визначити, де в прямокутного трикутника гіпотенуза, але чудово танцюють і співають. Чому я прийшов до такого висновку? А ви телевізор включити не пробували?
Зазирнемо до програми телепередач. «Народна зірка», «Караоке на Майдані», «Зірка плюс зірка», «Україна має талант», «Україні сльозам не вірить», «Танцюють всі», «Х-фактор» та інші. 99% претендують на роль «зірки» або танцюють, або співають. Іноді - танцюють і співають одночасно, смішно при цьому кривляючись.
Якщо б можна було роздути людське вухо до неймовірних розмірів, і з космосу прислухатися до звуків, що видає наша сорокап’ятимільйонна країна, ми з подивом почули б не гул доменних печей, не передзвін молотів або шурхіт наукових документів, а томний стогін гітари і бадьорий барабанний дріб. Суцільна музика та танці. Суцільний спів та музика. Суцільні пісні і нестримні перегони по сцені.
Давайте згадаємо, які передачі збирали біля екранів телевізорів мільйони глядачів ще чверть століття тому? «Брейн-ринг», «Що, Де, Коли?», «Очевидне-неймовірне», «До 16 і старші», «Міжнародна панорама», «Світ і молодь», «Хочу все знати», «Шахова школа» та так далі. Та та ж «У світі тварин» хіти за переглядами била! А все чому? Звичайно ж, можна привести довід про те, що, мовляв, в Радянському Союзі взагалі з розважальними передачами була сутужно, тому й збирали аудиторію програми, які нині ніхто не оцінив би. Але скажіть, будь ласка, невже не подивилися б ви сьогодні «Що, де, коли?» всією сім'єю?
Я пам'ятаю, хапали родичі енциклопедичні словники, гортали зі швидкістю звуку сторінки, обдзвонювали знайомих. Було цікаво, і, що головне - перегляд таких передач приносив щось більше, ніж просто хороші емоції. Люди ставали розумнішими. Люди вчилися думати. Люди долучалися до процесу обговорення варіантів відповіді «знавцями», і напружували мізки. Сьогодні в основному напружуються м'язи дупи і гортані. Як на екранах, так і перед ними. Не хотілося б займатися бурчанням, але сучасні українські діти мріють стати «зірками», тому що їм втокмачують - «будеш співати, станеш багатим і знаменитим». Співати, чи танцювати.
Свого часу захворіла країна всілякою екстрасенсорною і інопланетною нісенітницею. Тоді треба було, щоб вона цією хворобою захворіла.
Тому що прийшла до влади «Солідарність» у Польщі, прикінчили Чаушеску в Румунії, Вацлав Гавел в Чехословаччині з дисидентства на арену політичної боротьби виринув. В Алма-Аті «Желтоксан» стався, жорстоко подавлений військами, Карабах спалахнув, Литва, Грузія, Прибалтика - всі почали бунтувати, відчувши слабкість центральної влади.
Потрібно було терміново градус знижувати. Необхідно було народ відвернути. І в самий розпал війни в Нагірному Карабасі відбувається найпотужніший Спітакський землетрус. Цікавий нюанс - лабораторія з розробки сейсмічної зброї перебувала у ... Інституті геології Академії наук Азербайджанської РСР. Загинуло за офіційними даними понад 40 тисяч осіб, і, що головне - увага країни переключилася зі шкідливих процесів на корисну і добру справу - порятунок жителів Ленінакана. До слова, землетрус насправді всерйоз об'єднав народ - азербайджанці вірмен почали рятувати! Мета була досягнута. Але ненадовго.
І тоді за указом згори захворіла країна інопланетною хворобою. По суті, вона і продовжує цієї нісенітницею хворіти, але якщо у випадку з НЛО, воскрешателямі мертвих і зеленими чоловічками іноді важливо хоч ТРОХИ напружити сіру речовину (почитати літературу, подивитися наукові передачі, зрозуміти, що вигадки про цілителів-екстрасенсів - не більш ніж казки), то у випадку з повальними танцями думати не потрібно взагалі. Повна прострація.
Дерев'яний Борис Апрєль на одній з передач заявив у відповідь на жарт ведучого - «я не знаю, хто такі Ільф і Петров». Так і сказав - «вони мене, напевно, теж не знають». Точно, не знають, Бориско! Розумовий розвиток таких індивідуумів, як цей «апрєль» досить чітко характеризує рівень розвитку тих, хто стрибає по сценах Україні в цілому. Це вам не Розенбаум, не Антонов, і не Магомаєв. Це особлива порода тупих, нерозвинених, що ніколи не тримали в руках книжки, танцюристів і співаків.
Культ бездумних мавп що скачуть і наспівують, насаджається українському народові наполегливо і планомірно. Пий пива більше, думай менше! Танцюй, і тобі дадуть мільйон гривень! Не думай, не думай, не смій думати! Україна має таланти. Ці таланти не силують себе розгадкою теореми Ферма, не пишуть гідних книг (вінець розвитку сучасної української літератури - матюки Подерв'янського), не стають володарями Нобелівських премій і не вражають світ своїми винаходами.
Винаходи є, але про них програми не знімають. А люди, які придумали, як зробити з лайна (яке вже дівати нікуди, очисні споруди переповнені, скоро прорве!) високоякісне дорожнє покриття не варте уваги телебачення. У кращому випадку, отримують півхвилини в кінці новинного сюжету. Між голими дупами пропагандисток проституції з групи «Фемен» і діловито втомленими одкровеннями «визнаної української зірки».
Так чому ми не цигани? Постаріють брати Клички, і Україна буде пробиватися собі місце, і заробляти рейтинг впізнаваності на Європейській арені не неякісним металом, не кривавим і дорогим вугіллям, а голими дупами «співачок» і «співаків», майстерними рухами танцюристів і танцюристів всіх мастей.
Народившись в Індії, роми моментально перетворилися в касту співаків і танцюристів. Більше нічого не робили. Вбиралися без смаку, але яскраво, - і в танок. За гроші. За часів, коли замовлень на танці не надходило, древні цигани без найменших докорів сумління займалися проституцією і злодійством. Нічого не нагадує? Європа XV століття з задоволенням прийняла квітчасту орду (сьогодні лікті кусає). Європа любить все веселе і незвичайне. А вам кумедні мавпочки не подобаються?
Сьогодні стахановськими темпами йде перетворення українців у смішних, і тому затребуваних мавп. Мета такого перетворення очевидна - вибити, витрусити залишки розуму з голів нації. Забити ефір танцюльки і завиванням. Вселити дітям - ваша справа співати і танцювати. Танцюй, і отримаєш пиріжок. Співай, і мільйон отримаєш. Розумні громадяни злиденній країні не потрібні. Розумні можуть задумати щось неправильне. А ось ідіоти нічого окрім нового танцю не вигадають. Все йде за планом. А тому, дорогі ромале, продовжуємо веселощі!
До теми:
