Актуально
26441 перегляд
|
Севастополь. Штаб Чорноморського флоту Росії. |
Але ж, базові угоди між Україною і Російською Федерацією про статус та умови тимчасового перебування ЧФ на нашій території (як про це зазначено у самих угодах), не є всеохоплюючими, та передбачають їх подальшу конкретизацію.
До того ж ряд положень угод України з Російською Федерацією щодо перебування ЧФ РФ на території України у нових обставинах уже не відповідає інтересам держави і потребує уточнення. Підтвердження тому - інциденти з навчаннями російських підрозділів на нашій території, проблеми участі їх у бойових діях у Чечні, проблеми контролю за їх чисельністю, озброєнням і переозброєнням і т.і.
І дійсно, навіть побіжний аналіз їх виконання показує, що наслідки перебування потужного військового угруповання іноземної держави – ЧФ Р – на території України безпосередньо зачіпають її політичні, економічні та безпекові інтереси.
Основні з них зводяться до наступного:
1. Всупереч зазначеним угодам землі, акваторії та фонди, якими користується ЧФ РФ документально не передані в оренду Росії, оскільки відсутні договори оренди на кожен такий об’єкт. Судами України визнано, що Угоди не є юридичними документами оренди.
2. Чорноморським флотом Російської Федерації самовільно захоплені і використовуються безпідставно на безоплатній основі ділянки землі, акваторії, майнові комплекси та інші фонди ( за дуже заниженими даними це – 75 земельних ділянок, площею більше 150 гектарів та 86 об’єктів флотської інфраструктури).
3. Є підстави стверджувати, що при підписанні угод не була забезпечена повна і об’єктивна експертна оцінка переданого в користування ЧФ РФ державного майна. Так, для прикладу, більше половини причального фронту у м. Севастополі було передано ЧФ (притому – краща половина). Оцінка стану причалів з метою визначення дійсної орендної плати була проведена, як видається, не об’єктивно , складні гідротехнічні конструкції були оцінені як прості берегові споруди. Подібна необ’єктивність має місце по відношенню і до іншого державного майна. Україна сьогодні втрачає на цьому великі гроші;
4. Так звана сума оплати за оренду (щорічно вона складає лише 97 млн. дол., та й ті – залік за борги), не тільки не відповідає світовій ціновій практиці, але й взагалі не підтверджена договорами оренди. (Для прикладу, за оренду космодрому Байконур РФ платить 115 млн. дол. щорічно).
5. Внаслідок позиції російської сторони Україна досі не може реалізувати своє законне право на володіння та експлуатацію засобів навігаційно-гідрографічного забезпечення безпеки мореплавства на узбережжі Криму, що унеможливлює виконання Україною своїх міжнародних зобов’язань у сфері забезпечення безпеки мореплавства і може стати причиною різного роду надзвичайних ситуацій у територіальних водах України. Служба гідрографії чорноморського флоту РФ відключила 10 маяків і світлових навігаційних знаків в зонах інтенсивного судноплавства на березі Чорного моря в районі від мису Тарханкут до мису Аю-Даг.
6. Внаслідок обмежувального режиму допуску, який практикується підрозділами ЧФ РФ, державні органи України не мають змоги контролювати процес використання та стан переданого в оренду російській стороні українського державного майна. Разом з тим, є підстави вважати, що російська сторона використовує згадане майно без дотримання необхідних норм щодо його збереження. Так, для прикладу, на морських гідротехнічних спорудах, переданих ЧФ РФ, не проводяться передбачені нормативами інженерні обстеження з метою визначення їх технічного стану та відповідні ремонтні роботи. Не проводяться і самі ремонти, так що через 12 років нам дістануться вщент зруйновані об'єкти.
7. Російська сторона періодично порушує режим державного кордону України. За останні роки неодноразово мали місце випадки незаконного перетину державного кордону України військовими кораблями Росії, які не дислокуються на території України. Так, 23.03.2005р. мав місце інцидент з несанкціонованою висадкою з великого десантного корабля ЧФ „М.Фільченков” особового складу і техніки 382-го окремого батальйону морської піхоти (місце дислокації - м.Тюмрюк, РФ) у районі мису Опук.
8. Спеціальний режим допуску на об’єкти ЧФ РФ в окремих випадках не обмежується цими об’єктами і поширюється на територію населених пунктів, створюючи таким чином незаконні обмеження свободи пересування українських громадян. Так, перед низкою населених пунктів АР Крим встановлені контрольно-перепускні пункти ЧФ РФ (з російською державною символікою та озброєним персоналом), що контролюють пересування громадян, в т.ч. прохід до житлових будинків, де вони мешкають. Така практика порушує суверенітет України над частиною своєї території та конституційні права українських громадян.
9. Всупереч Конституції України на її території діють (без дозволу української сторони) органи управління іноземної держави: суд, комендатура, прокуратура ЧФ РФ тощо.
10. Останнім часом командування ВМФ Російської Федерації, порушуючи базові угоди стосовно перебазування кораблів, взяло курс на оновлення бойового потенціалу ЧФ РФ шляхом заміни застарілих озброєнь на нові, потужніші зразки, а старих кораблів - на більш сучасні. Так, на шкоду національним інтересам України здійснена заміна літаків морської авіації Су-17 на носії ядерної зброї Су-24, на нашу територію передислоковано ракетний корабель на повітряній подушці „Самум”, морський тральщик „В.Пікуль”. Аналогічна ситуація склалась навколо перебування на території України малого протичовнового корабля „Поворино”, що має місцем постійної дислокації Новоросійськ. Хоча, згідно з існуючим порядком, дозвіл на заходження іноземних військових кораблів у внутрішні води, на рейди та в порти України отримується дипломатичними каналами. Спрощений порядок передбачається лише для кораблів і суден ЧФ РФ, що тимчасово дислокуються на території України.
11. Хоча Росія в базових угодах по ЧФ взяла на себе зобов’язання не мати ядерної зброї на території України, дане зобов’язання зовсім не означає що МО РФ зняло її з озброєння ЧФ. Фактично вимушеним порушенням міжнародних договорів України є також базування на нашій території потенційних носіїв ядерної зброї Росії – крейсера „Москва”, сторожових кораблів „Питлівий”, „Ладний” та „Сметлівий”, літаків типу Су – 24, Бе – 12 та вертольотів Ка – 27.
Окрім цього, до ядерного озброєння флоту окрім носіїв відносяться: - органи і комплекси зберігання та контролю за ядерними зарядами, системи блокування від несанкціонованого застосування та підготовки зарядів до бойового застосування; - відповідні управління та відділи до компетенції яких відноситься експлуатація ядерної зброї на флоті в цілому. І, навіть, якщо й саме ядерних зарядів на нашій території нема (до того ж, можливості перевірки Україна позбавлена), проблеми з доставкою їх, зрозуміло, відсутні.
Більш того, при виникненні ядерного конфлікту РФ з будь якою іншою державою буде нищитись її флот як ядерний об’єкт, і не буде мати значення, має РФ зобов’язання перед Україною не утримувати ядерну зброю на її території чи ні.
12. Техніко-експлуатаційна діяльність ЧФ РФ здійснюється з грубими порушеннями природоохоронного законодавства України, внаслідок чого морська акваторія інтенсивно забруднюється стічними водами, технічними, побутовими, харчовими відходами та нафтопродуктами з кораблів і суден ЧФ РФ.
Що ж стосується міждержавної комісії з урегулювання невирішених проблем і питань, то протягом багатьох років її робота саботувалась.
Публiкацiї за темою «Державність»:
