Аратта - На головну

24 травня 2017, середа

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- Київ був найбільшим містом Європи у ХІ сторіччі, в п’ятдесят разів більшим за Лондон, в десять – за Париж. Досяг свого розквіту за Ярослава Мудрого (1010-1054 н.е.), який поріднився з королівськими родинами Франції, Норвегії, Румунії та Польщі. Німецький церковний діяч XІ століття єпископ із Саксонії Титмар Мерзебурзький у своїй «Хроніці» у 1012 - 1018 роках, характеризує Київ як «велике місто, у якому більш 400 церков, 8 ринків, незліченна кількість жителів». На початку ХІ століття теперішня столиця України мала 50 тисяч населення. Для порівняння, у Лондоні на той час мешкало 20 тисяч жителів. Німецький хроніст XІ століття Адам Бременський називав Київ «суперником костянтинопільського скіпетра, найчарівнішої прикраси Греції».

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Лесь Подерв’янський: «Економiчно, культурно й ментально наша країна − у дупi»

Думка українця 15825 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 8.01.2011 | Всі публікації | Версія для друку

Лесь Подерв’янський
Лесь Подерв’янський
Якщо добирати слова, якими можна було б найбiльш чiтко та влучно окреслити всю народну “любов” до нинiшньої української влади, то це, безперечно, мова драматичних творiв Леся Подерв’янського − жива, пряма i без цензури.

Як не дивно, автор п'єс "Гaмлєт", "Король Лiтр", "Пaвлiк Морозов" та iнших, якi багато рокiв цитують усi та усюди, про полiтику говорити не дуже любить. Попри те, свої думки щодо дiяльностi українських полiтобранцiв та життя суспiльства Лесь Подерв'янський озвучив в iнтерв'ю. Погляди митця на ситуацiю, що склалася в Українi сьогоднi, радикально рiзняться вiд того, що ви можете почути з телеекранiв. Ось саме за це люди й цiнують Леся.

− Чи заслуговує нинiшня українська влада на "фiрмовi матюки" Леся Подерв'янського?

− Якщо вас цiкавить, чи збираюся я писати про них якiсь тексти, − нi, не збираюсь. Як матерiал, цi полiтики менi зовсiм не цiкавi. Загалом, вважаю, в Українi забагато уваги придiляють цим людям − вони займають у нашiй країнi ту нiшу, яку в нормальних державах займають зiрки кiно, музики та шоу-бiзнесу.

− Як ви вважаєте, чи заслужили українцi таку владу, яку маємо нинi?

− Я вже якось говорив, що Янукович − тип совкового начальника. Якби йому хтось ненароком повiдомив, що вiн − лише всенародно обраний менеджер, котрого найняли на роботу на п'ять рокiв, вiн би дуже здивувався. Насправдi Янукович думає, що вiн тепер велике цабе, має їздити на крутiй чорнiй машинi перекритими вулицями, бажано, щоби народ ще й стояв обабiч, аплодував i кланявся. Типова самооцiнка совкового чиновника.

Вiдповiдно, прошарок, який обрав цього начальника бiльшiстю голосiв, − це "совки", котрi й не бачать для нього iншої "мiсiї". Їм притаманна повна безвiдповiдальнiсть за свою долю i перекладання всiх проблем на начальство. Ментально вони й далi живуть у країнi, якої 20 рокiв уже не iснує. Тож маємо наразi те, що маємо.

− А чи не повернеться наша держава незабаром назад до УРСР з таким керiвником?

− Нi, "совєтов" бiльше не буде − це точно. Владi самiй невигiдно повертатися до того життя. Буде малозрозумiла лабуда, яку я б сформулював приблизно таким чином: "Нам − капiталiзм, вам − "совок", нам − Монте-Карло, вам − варена ковбаса по два двадцять, нам − "бентлi", вам − пам'ятник Сталiну й безплатна гречка до перемоги у ВВВ".

− Чи може нинi українське суспiльство протистояти тому, що собі дозволяє чинити влада? Чи, може, українцi, у принципi, не здатнi активно й результативно боротися за свої права, живучи за принципом − моя хата скраю?

− Я є окремою особистiстю, а не суспiльством. Тому, очевидно, не можу розписуватися за всiх. Українське суспiльство зазвичай дiє спонтанно i вкрай непередбачувано. Загалом воно здатне на все, що завгодно. Воно не здатне тiльки на одне − раз i назавжди усвiдомити, що воно не є бидлом, має гiднiсть, права та власну долю. Це те, що треба пам'ятати зранку до вечора й щодня.

− Яка ваша думка про опозицiю?

− Думаю, її слабкiсть у тому, що там немає вождя. Це типова українська опозицiя: "три гетьмани" i таке iнше... Вони нiколи не об'єднаються, допоки їх усiх не передушать.

− Нинi в країнi в центрi уваги − ситуацiя довкола мiсцевих виборiв. Якби виборiв у Києвi не скасували, ви пiшли б голосувати?

− У мене специфiчне ставлення до мiсцевих виборiв i мiсцевого самоврядування. У сучаснiй Українi мiсцеве самоврядування − це самоврядування мiсцевої мафiї. Чиновникiв, котрi поставленi "згори", принаймнi можна зняти. Тодi як iз всенародно обраним мером нiчого зробити не можна. Ми ще не доросли до такого рiвня демократiї, до захiдних стандартiв, судячи з того, кого ми обираємо. Плакати з кандидатами, розвiшанi по Українi, виглядають як iлюстрацiї до пiдручника з теорiї Ломброзо, котрий схильних до злочинiв людей виокремлював за формою голови. Я б не довiрив людям iз такими обличчями навiть наглядати за моєю валiзою на вокзалi, допоки я бiгаю до вiтру.

− Нинiшнiй владi вигiдне суспiльство покiрних людей, якими легко керувати. Чи прагнуть, на вашу думку, українцi бути вiльною та високоiнтелектуальною нацiєю?

− Я б узагалi вiдмовився вiд думки, що "перетворення" наших людей у баранiв − насильницьке. Порiвняйте, скажiмо, нинiшню реакцiю українцiв та французiв на антисоцiальну полiтику держави. I вiдповiдь буде очевидною.

− Чи можете ви назвати українцiв працьовитою нацiєю?

− Насправдi українцi такi самi люди, як i всi iншi. Постав їх в однi умови − будуть працьовитими, в iншi − цiлковитими ледащо. Скажiмо, в Америцi я бачив абсолютно нормальних наших спiввiтчизникiв, котрi ненормально працювали, бо їм платили по 8 доларiв за годину. Якби їм платили по 100 доларiв, видається, вони не спали б узагалi. А в Українi вони просто всi спилися б. Однi й тi самi люди.

− Як ви, письменник, оцiнюєте те, що колегiя Держкомтелерадiо затвердило в короткому перелiку книжок, видання яких 2010 року профiнансує держава, "шедеври" спiкера Литвина та мiнiстра Кабмiну Толстоухова?

− У совковi часи теж багато видавали номенклатурного фуфла, його все одно нiхто не читав. А тiшити власне графоманське его за грошi платникiв податкiв вони будуть доти, доки їх обиратимуть. Забороняти писати будь-кому безглуздо, нехай пишуть. До речi, деякi полiтики створюють чудовi книжки − Гай Юлiй Цезар, наприклад, "Нотатки про Галльську вiйну".

− Дмитро Табачник недавно заявив, що в Українi немає i не було письменника, авторитет котрого можна було б порiвняти з авторитетом Достоєвського чи Толстого. Що ви скажете з цього приводу?

− Це думка розумово обмеженої людини. Порiвнювати лiтературу, написану панiвною iмперською мовою, якою послуговувалася елiта всiєї iмперiї, незалежно вiд нацiональностi, та лiтературу, написану фактично забороненою мовою, некоректно й тупо. Дивно те, що українська лiтература за таких умов узагалi вiдбулася. А, попри те, в Європi й тепер вважають Шевченка поетом, рiвним Данте.

− Чи хотiли б ви, аби колись Мiносвiти включило вашi твори в обов'язкову частину освiтньої програми з лiтератури?

− Програми, за якою навчається сучасна молодь, я, чесно кажучи, не знаю, тому оцiнювати її не можу. Включать туди колись мої твори чи не включать − менi начхати. Загалом, згадуючи уроки лiтератури зi свого дитинства, не певен, що я цього хотiв би.

− У вас не виникало бажання виїхати з України? Чи чекаєте позитивних змiн у життi суспiльства найближчими роками?

− Менi з цiєї країни треба було втiкати 40 рокiв тому − вiд "совка". Як на мене, нинi в будь-якому разi краще, анiж тодi. То якщо я не виїхав тодi, тепер це точно нема сенсу. Найближчими роками позитивних змiн не чекаю. Треба визнати: економiчно, культурно i ментально країна − у дупi. Але я погана Кассандра, поживемо − побачимо. Зарiкатися i я не можу.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Думка українця»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Найкращий державний устрій для будь-якого народу - це той, який зберіг його як ціле”
Мішель Монтень

 
Знайди свою ГАРМОНІЮ!
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.