Аратта - На головну

27 березня 2017, понеділок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта у twitter Аратта ВКонтакті Аратта в YouTube
  Українські словники on-line Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в місті Батурин (Чернігівська область) 5 листопада 1702 року у генерального писаря Пилипа Орлика народився син Григор. Згодом вони будуть змушені покинути Україну. Пилип Орлик буде гетьманувати понад тридцять років, але більша частина його гетьманства пройде в еміграції. Григор Орлик стане визначним державним і військовим діячем Франції, генералом і довіреною особою короля Людовіка XV, отримає графський титул і велику кількість європейських нагород. В 1747 році Г.Орлик одружиться на Луїзі-Олені де Брюн де Дентельвіль і стане володарем значних земель у Франції. Під Парижем він буде мати замок. В середині ХХ ст. на землях, що колись належали Григору Орлику буде побудований міжнародний аеропорт “Орлі”...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Борці з “телячою мовою” - опора “трону”

Державність 13405 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 1.02.2011 | Всі публікації | Версія для друку

Борці з “телячою мовою” - опора “трону”
Звідки беруться “Швеці”?

Ситуація з одеським інспектором Швецем, що у неофіційному спілкуванні висловив свою нелюбов до державної української мови (яку він назвав "телячою"), не на жарт сколихнула українське суспільство. Звичайно, це не перша провокація, спрямована на розпалювання міжнаціональної ворожнечі в Україні. Якщо вже мери деяких міст дозволяють собі порівнювати вживання державної мови із «божевіллям», то на що чекати від рядових інспекторів?

Слід розуміти, що подібні настрої у нас досить поширені. Таких "Швеців" (до речі, яке чудове "російське" прізвище!) можна зустріти, буквально, на кожному кроці. У нас, наприклад, є ціла категорія громадян, які професійно «пишаються» тим, що не знають і не бажають вчити державну мову. Так само як відомий римлянин Катон постійно повторював, що «Карфаген має бути зруйнований», так саме і вони регулярно стверджують, «що мову цю не вчили і вчити не збираються».

Особливістю мовних дискусій в Україні є те, що в нас метою будь-яких розмов на дану тему є не захист своїх прав або пропаганда культури, а бажання принизити іншого, відмінного по мові співгромадянина. Суспільство розкололася на угрупування «мовних фетишистів», які у кожній публічній дискусії намагаються розігрувати свої «садо-мазо ігри» на мовну тематику.

20 років у нас нагнітається на офіційному рівні міжнаціональна ненависть, що "підживлює" владу і забезпечує стабільність "трону" надійніше за будь-яких опричників.

За роки незалежності у громадян України забрали все: вклади, роботу, доходи, фінансову стабільність.

Фактично, у середньостатистичного громадянина України не залишилося більше нічого. Крім, хіба що, певного «культурного гонору", що підтримує його у важкі моменти життя. Але цей гонор у нас не може існувати у пасивній формі. Ні, український громадянин, сповнений такого гонору, спрямовує усі свої зусилля, усю свою енергію на те, щоб довести, які його оточують дурні, якій він сам на їх тлі розумний.

У нашому феодально-клановому суспільстві у громадянина залишається лише одна форма самоствердження - приниження "ближнього".

Наш громадянин знає, що в нього нічого немає, йому в житті нічого не «світить», він сам ні на що не впливає. Можливо, це і привід для смутку, але людська психологія знаходить вихід з цієї ситуації.


Тож він, усвідомлюючи своє реальне соціальне становище, неймовірно пишається вірністю "великій російській мові", постійно відкрито виражаючи презирство стосовно носіїв "телячої говірки".

До речі, саме в цій сфері варто шукати і пояснення такого розповсюдженого в нашій країні хамства.

Хам, принижуючи інших, ніби піднімається над ними у власних очах. Він уже не просто рядовий «холоп». Ні, він уже «холоп над холопами», і ця думка його тішить.

Взаємні мовні та національні приниження, хамство, ненависть і заздрість - це те, що не дає сформуватися навіть самим примітивним зародкам громадянського суспільства у нашій країні. Адже як у нас виходить: поки одні йдуть боротися за власні права, інші або ховаються по своїх "норах", визираючи звідти з недобрим виразом обличчя, або ж навпаки проклинають тих, хто не хоче упокоритися та змиритися зі своїм убогим життям.

Убогість воює проти вбогості, люмпени рвуться "бити морди" іншим люмпенам.


Управляти таким суспільством - одне суцільне задоволення. Навіть не треба організовувати серйозний репресивний механізм, адже його функції можна успішно покласти на «громадян-добровольців-активістів».

Особисто в мене ці суб’єкти (модель «Швець») викликають аналогії із рабами-мулатами, які дуже пишалися своїм походженням перед своїми чорнішими «колегами», хоча і були такими самими невільниками.

Крім того, не будемо забувати, що сам сумнозвісний інспектор працював у Одесі, де нещодавно змінилася міська влада. Новообраний мер узяв курс на «русифікацію», що, очевидно, не могло не відобразитися у душах «первинної ланки» державного механізму, до представників якої належать і інспектори. У нас дуже давня традиція «лизоблюдства», котре за століття перетворилося на справжнє мистецтво. Наші чиновники навчилися з одного погляду визначати настрої та уподобання своїх «начальників», для того, щоб уміти їм подобатися. Очевидно, що і одеський інспектор теж уже почав «тренуватися» до нових політичних умов, щоб за будь-яких обставин виглядати «своїм».

Яку ж чудову кар’єру обірвали на зльоті?

Варто підкреслити, що усе це написано не з метою зневажити російську мову та її носіїв, до яких я ставлюся з повагою. Російська мова – мова великої культури, яку варто знати. Але це не значить, що володіння російською мовою надає комусь право на зневажання інших людей.

Тим, хто дуже любить кричати про «телячу мову», варто замислитись: як він живе, чи задовольняє його власні умови життя, чи подобається його країна, його місто, вулиця?

Можливо, варто приділити більшу увагу проблемам багна, сміття та стихійної забудови? Корупціонерам та казнокрадам?

Хто його більший ворог? Носій іншої мови, який так само живе і працює, або той, хто його щоденно обкрадає на «державному рівні»?

Погляньте на владу. Там панує повний «інтернаціонал», бо їх об’єднують гроші та власність. А численні «Швеці» - надійна опора трону.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Державність»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Слово, що йде від серця, проникає в серце”
Нізамі

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже









 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.