Аратта - На головну

27 травня 2017, субота

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в Україні знаходиться унікальний міст, що пролягає між правим берегом однієї річки. Не вірите? Можете переконатися на власні очі, якщо відвідаєте Кам’янець-Подільську фортецю, що на Хмельниччині. Стара фортеця розташована на скелястому острові, охопленому петлею каньйону річки Смотрич. Таким чином, міст, що веде до фортеці, пролягає між двома точками правого берегу однієї річки. Крім того, ми не знайшли більше прикладів у світі, коли б міст тримався без усіляких підпор, а спирався б тільки на скелі. За однією з гіпотез, цей міст було зведено римлянами ще у II столітті під час походу Траянового війська на Дакію. Нині Кам’янецька фортифікація включена до переліку ЮНЕСКО

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Дружина - богиня

Психологія та стосунки 13892 перегляди Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 3.02.2011 | Всі публікації | Версія для друку

Дружина - богиня
Жили-були на світі звичайні чоловік і дружина. Звали дружину Олена, звався чоловік Іваном.

Повертався чоловік з роботи, в крісло біля телевізора сідав, газету читав.

Дружина його, Олена, вечерю готувала. Подавала чоловікові вечерю і буркотіла, що по хаті він нічого путнього не робить, грошей мало заробляє... Івана дратувало буркотіння дружини. Але грубістю він їй не відповідав, лише думав про себе: «Сама - лахудра неохайна, а ще мені вказує. Коли одружився тільки, зовсім іншою була - красивою, ласкавою».

Одного разу, коли буркотлива дружина зажадала, щоб Іван сміття виніс, він, з небажанням відірвавшись від телевізора, пішов у двір. Повертаючись, зупинився біля дверей будинку і подумки звернувся до Бога:

- Боже мій, Боже мій! Нескладне життя у мене склалася. Невже мені весь свій вік коротати з такою дружиною буркотливою та негарною? Це ж не життя, а муки суцільні.

І раптом почув Іван тихий голос Божий:

- Халепі твоїй, сину Мій, зарадити Я зміг би: прекрасну богиню тобі в дружини дати, але коли сусіди зміни раптові у долі твоїй побачать, в здивування велике прийдуть. Давай зробимо так: твою дружину Я буду поступово змінювати, вселяти в неї богині дух і зовнішність покращувати. Але тільки ти запам’ятай, - якщо хочеш жити з богинею, життя і твоє достойним богині стати повинне.

- Спасибі, Боже. Життя своє будь-який чоловік заради богині може поміняти. Скажи мені тільки: зміни коли почнеш з моєю дружиною творити?

- Я трішки зміню її прямо зараз. І з кожною хвилиною буду її на краще змінювати.

Увійшов у свій будинок Іван, сів у крісло, взяв газету і телевізор знов включив. Та тільки не читається йому, не споглядається кіно. Не терпиться вгледіти, - ну хоч трохи змінюється його дружина?

Він встав, відкрив двері в кухню, плечима сперся на одвірок і став уважно розглядати свою дружину. До нього спиною вона стояла, посуд мила, що після вечері залишився.

Олена раптом відчула погляд і повернулася до дверей. Їхні погляди зустрілися. Іван розглядав дружину і думав: «Ні, змін жодних у моїй дружині не відбувається».

Олена, бачачи незвичайну увагу чоловіка і нічого не розуміючи, раптом волосся своє поправила і рум’янець спалахнув на щоках, коли запитала:

- Що ти, Іване, так дивишся на мене уважно?

Чоловік не вигадавши, що сказати, зніяковівши сам, раптом промовив:

- Тобі посуд, може бути, допомогти помити? Подумав чомусь я...

- Посуд? Мені допомогти? - тихо перепитала здивована дружина, знімаючи забруднений фартух, - так я його вже перемила.

«Ну, треба ж, як на очах змінюється вона, - Іван подумав, - гарнішою стала раптом».

І став посуд витирати.

На другий день після роботи з нетерпінням додому поспішав Іван. Ох, не терпілося подивитися йому, як поступово в богиню перетворюють його буркотливу дружину.

«А раптом уже богині багато стало в ній? А я як і раніше ніяк не змінився. Про всяк випадок, куплю я квітів, щоб у бруд лицем перед богинею не вдарити».

Відкрилися в будинку двері, і розгубився заворожений Іван. Перед ним Олена стояла в сукні вихідній, тій самій, що купив він рік тому. Зачіска акуратна і стрічка у волоссі. Він розгубився і ніяково простягнув квіти, не відриваючи погляду від Олени.

Вона квіти взяла і зойкнула злегка, вії опустивши, зашарілася.

«Ах, які прекрасні у богинь вії! Який лагідний їх характер! Яка незвичайна внутрішня краса і зовнішність!».

І зойкнув у свою чергу Іван, побачивши стіл з приладами, що з сервізу, і дві свічки горіли на столі, і два келихи, і їжа ароматами божественними захоплювала.

Коли за стіл він сів, навпроти дружина Олена теж сіла, але раптом підхопилася, кажучи:

- Пробач, я телевізор для тебе включити забула, а ось газети свіжі тобі придбала.

- Не треба телевізора, газети теж мені не хочеться читати, все про одне і те саме у них, - Іван відповів щиро, - ти краще розкажи - як день суботній, завтрашній, хотіла би провести.

Зовсім зніяковівши, Олена перепитала:

- А ти?

- Так два квитки до театру з нагоди для нас придбав. Але вдень, бути може, погодишся ти пройтися по магазинах. Якщо вже нам театр доведеться відвідати, так треба в магазин зайти спочатку і сукню для театру для тебе гідну придбати.

Трохи не бовкнув Іван заповітні слова: «сукню, гідну богині», зніяковів, на неї глянув і знову зойкнув. Перед ним сиділа за столом богиня. Обличчя її сяяло щастям, і очі блищали. Посмішка затаєна трішки питальною була.

«О Боже, як прекрасні все-таки богині! А якщо гарнішає з кожним днем вона, чи зумію я гідним бути богині? - міркував Іван, і раптом, як блискавка його пронизала думка: - Треба встигнути! Встигнути, поки богиня поруч. Треба прохати її і благати дитину від мене народити. Дитина буде від мене і від чудової богині!».

- Про що задумався, Іван, чому хвилювання бачу на твоєму обличчі? - Олена питала чоловіка.

А він сидів схвильований, не знаючи, як сказати про сокровенне. Хіба жарт - просити дитину у богині?! Такий подарунок Бог йому не обіцяв. Не знав, як про своє бажання сказати Іван, і встав, скатерку мнучи, і вимовив, червоніючи:

- Не знаю... Чи можна... Але я... сказати хотів... Давно... Так, я хочу дитину від тебе, прекрасна богиня!

Вона, Олена, до Івана-чоловіка, підійшла. З очей, наповнених коханням, щаслива сльоза на щоку червону скотилася. І на плече Івану руку поклала, диханням жарким обпекла.

«Яка ніч була! Який цей ранок! Цей день! О, яке прекрасне життя з богинею!»- думав Іван, другого онука на прогулянку одягаючи.

* * *

Те, що Ви шукаєте, інколи прямує за Вами по п`ятах…

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Психологія та стосунки»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Церква - скоріш лікарня для грішників, ніж музей святих”
Ебігайл Ван Берен

 
Відпочинок на схилах Дніпра
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.