Аратта - На головну

23 січня 2017, понеділок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта у twitter Аратта ВКонтакті Аратта в YouTube
  Українські словники on-line Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- Українські дерев`яні церкви були збудовані у символічній формі кораблів та звернуті зі Сходу на Захід. Історично, українські церкви були побудовані з центральним нефом та двома боковими проходами. Це розділення споруди на три частини відповідає трьом догмам, або Божої Священної триєдності: духу, душі, та тілу людини. Багаточислені куполи та шпилі позначають щогли кораблю, а хрести на кожному вістрі розмежовують де бути вітрилам.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Рік президентства Януковича — погляд з-за океану

Є така думка 25304 перегляди Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 12.02.2011 | Всі публікації | Версія для друку | Коментарі (0)

Брюс ДЖЕКСОН: “Америка не зрозуміла, як глибоко було зруйновано пострадянський простір”
Брюс ДЖЕКСОН: “Америка не зрозуміла, як глибоко було зруйновано пострадянський простір”
Зараз всередині України існує різноманіття думок щодо першого року президентства Віктора Януковича. Іноді важливо почути думки з боку. Тому читачам буде цікаво почути думку відомої людини — президента Проекту перехідних демократій Брюса Джексона.

Його знають як досить успішного лобіста в Сенаті США, та завдяки якому в цьому законодавчому органі були ухвалені рішення про приєднання до НАТО колишніх країн соціалістичного табору. Днями він побував у Києві й провів на Банковій півдня та зустрічався з українським Президентом, головою Адміністрації Президента і головою СБУ. В ексклюзивному інтерв’ю «Дню» — пан Джексон люб’язно погодився поділитися своїми враженнями про зустріч із Президентом України Віктором Януковичем і дав оцінку політичним процесам, що відбуваються в нашій країні.

— Пане Джексон, зазвичай, ви відвідуєте нашу країну в критичні моменти. Мабуть, ви знаєте, що на початку року нашу країну відвідали єврокомісар Штефан Фюле і заступник держсекретаря Томас Меліа. Вони обидва на переговорах з українським керівництвом висловили стурбованість «вибірковим» політичним «переслідуванням» опозиції. Що ви скажете на це?

— Це справді критичний політичний момент. Якщо подивитися на об’єктивні факти, то для Президента Януковича і нового уряду 2010 рік був дуже вдалим. Уряду вдалося досягти домовленості з МВФ, розпочати інтенсивні переговори щодо ухвалення зони вільної торгівлі з ЄС, підписати у листопаді План дій щодо лібералізації візового режиму. Відновилося зростання економіки і країна не стала банкротом подібно до Греції. Загалом ми можемо розглядати Україну як «нову Польщу», а не нову Білорусь. І все це добре сприймається. Але ніхто не віддає належного Януковичу за подібні досягнення. Всі ненавидять уряд.

— І як ви думаєте, чому?

— Я думаю, що цьому є три пояснення. По-перше, судочинство в Україні — це катастрофа.

По-друге, СБУ не допомагає врятувати ситуацію. Я зустрічався з головою СБУ. Він, можливо, дещо наївний і молодий, і, можливо, не все перебуває під його контролем. Але це не бандит. СБУ може навчитися і все залагодити. Я був у Болгарії та Румунії і бачив, що їхні служби безпеки перебували у значно гіршому становищі.

По-третє, коли політична буря заспокоїлась і немає політичної боротьби, ми можемо прямо подивитися на українську економіку. І бачимо, що існують серйозні проблеми з корупцією. Люди кажуть, що ситуація все погіршується. Я думаю, що це не так. Вона не погіршується, швидше, це вперше, коли на цю проблему звернули увагу. Якщо раніше тут не було великих компаній, то тепер ті, що прийшли сюди, волають все голосніше. Корупція тут швидше є передумовою ведення бізнесу. Я не думаю, що весь уряд корумпований, але корупцією пронизана міліція, охорона здоров’я, освіта — загалом уся структура державної економіки.

— І чи бачите ви вихід із даної ситуації?

— На мою думку, проблема з ментальністю СБУ вирішується легко. Як консультант я допоміг вирішити ці проблеми в чотирьох країнах: в Чехії, Польщі, Болгарії та Румунії. Це не дуже складно. Політичне переслідування — справді велика проблема. У часи глобальної економіки люди звертають увагу на корупцію. Я не звинувачую Януковича чи когось іншого, я звинувачую радянську спадщину.

— Поясніть це.

— Якщо ви вбиваєте куркуля і забираєте його власність, то цим самим ви вчите людей красти у держави. Найбільш складною проблемою є питання політичних переслідувань.

— Про це говорить опозиція і європейські й американські урядовці та політики, тим часом як українська влада не вважає це політичними переслідуваннями...

— Так, це правильно. Але я не знаю правильної відповіді. Українці, з якими я говорив, абсолютно переконані, що Тимошенко винна. Але вони також упевнені, що причини, за якими її переслідують, політично вигідні людям, що її переслідують. Тим часом на Заході використовують слова «виглядає так», а не кажуть, що так є насправді, і що в країні відбуваються політичні переслідування. І на мою думку, це правда.

Але я хотів би звернути увагу на те, що пошук відьом є значно небезпечнішим для майбутнього України, ніж випадкові відьми. І всі, з ким я говорив про це, погоджуються з моєю пропозицією. Але Україна йде у напрямку пастки. У жовтні 2010 року були місцеві вибори, і якщо у наступні 18 місяців хтось із опозиційних лідерів потрапить до в’язниці, то ми розіпнемо Україну на хресті. Це буде так само, як було в останні роки президентства Кучми. Ніхто у світі не згадував би про Україну, якби лідер опозиції сидів у в’язниці. Але якщо хтось з уряду Тимошенко чи хтось інший вкраде 100 млн. доларів і ви її чи його відпустите, скажете, що все «о’кей», немає жодних проблем, то ми за це і вас також розіпнемо на хресті.

Ми тут дещо застрягли і не можемо нічого зробити, бо кожного дня ви отримуєте листа від президента європейського парламенту Бузека чи якого сердитого європарламентаря, і поступово Україна починає кровоточити, поки це не призведе до її загибелі в європейській політиці.

Я гадаю, що Януковича не можна звинувачувати у вибірковому правосудді. Судочинство в Україні не є достатньо зрілим, компетентним і таким, що заслуговує довіри, щоб займатися дуже важливими корупційними справами і виносити справедливе рішення. І це дуже шкодить легітимності України на міжнародній арені. Я вважаю, що мабуть-таки Юля винна, але, з іншого боку, виникає питання, чи можна довіряти судам.

На мою думку, якщо моя порада буде взята до уваги, потрібно будувати інституції до того, як ви збираєтесь висувати кримінальні звинувачення. Я не знаю, як це можна зробити, допоки в країні не будуть проведені парламентські вибори в 2012 році.

Я розумію, що це справжня дилема. Я вважаю, що Президент був чудовим сьогодні (інтерв’ю записувалось 2 лютого. — Авт.) Він справді дуже страждає від того, що корупція вбиває його країну, усюди зупиняє відновлення, реформи. Він говорив зі мною більше години і був дуже відвертим. Ідея закрити всі ці справи через те, що правосуддя зазнало поразки, на його думку, буде означати, що він зрікається своєї відповідальності. Люди будуть його критикувати за те, що він злякався. Це велика дилема. Але справжня проблема полягає в тому, що вся стратегія захисту, особливо Тимошенко, діаспори в Америці, Тараса Кузьо — загалом усіх цих людей, — полягає у знищенні України. Вони скрізь усім говорять, що Україна, український уряд повністю корумпований, люди корумповані, і взагалі все охоплене корупцією.

Тимошенко не захищає себе і не намагається довести те, що вона нічого не робила, вона фактично судиться проти України. Я гадаю, через два-три роки уряд доможеться винесення обвинувального вироку, але на цей момент нічого не залишиться від цієї країни.

З одного боку, якщо прокурор має будь-які докази, не про медичні автомобілі чи квоти на парникові гази, які були використанні на виплату пенсій, а про справжні рахунки в банку «Райффайзен» у Відні на сотні тисяч чи мільйони доларів, походження яких можна простежити, тоді Юля матиме великі проблеми, оскільки такі гроші не можуть безслідно зникнути. З іншого боку, якщо ви не представите ці докази і не переконаєте українців, що політики були злочинцями, ви не можете відібрати у них право на участь у політичних виборах. Тому ситуація є дуже складною.

— Експерти в Україні та за її межами стверджують, що нинішня влада намагається певним чином згорнути демократичні завоювання, здобуті за роки попередньої влади. А ви бачите таку загрозу?

— Легка відповідь — ні. Я не бачу такої загрози. Але це не означає, що її не існує. Як стратег я можу сказати, що сильної загрози у цьому плані для України немає. Я провів багато часу з Януковичем та його людьми. Як розвідник і контррозвідник я мав справу з бандитами, військовими злочинцями. Справді, я бачив багато поганих людей.

Люди в Адміністрації Януковича непогані. Можливо, вони не почувають себе впевнено, можливо, їм бракує дещо освіти і вони є дещо провінційними, можливо, не знають усіх законів чи Конституції. Але вони не холоднокровні вбивці, це не ті люди, що намагаються встановити авторитарну державу. Коли я говорив з ними, то більшість з цієї політичної еліти невдоволена ситуацією, як і прості українці.

Я мав дискусії з Хорошковським. Він розумний, молодий і міг би керувати якоюсь компанією з продажу програмної продукції в Америці. Говорячи про ситуацію із залякуванням журналістів, зникненням одного з них, вилученням ліцензій у двох телеканалів, я пояснив йому, що в США давно розроблено правила і процедури стосовно того, як працівники цієї служби мають себе вести з представниками ЗМІ.

Я сказав Хорошковському, коли він наступного разу буде у Вашингтоні, то хай попросить у ФБР відповідний підручник і перекладе його на українську мову. На мою думку, в Україні ніколи не виписували процедуру і тому роблять все, що їм заманеться.

Я був розвідником і я знаю, як це робити і можу про це розказати. Я також був контррозвідником. Я не довіряю ні контррозвідниками, ні працівникам служби безпеки. Ви спостерігаєте за ними через відеокамеру, провіряєте їхні рахунки у банках, стежите за ними вдень і вночі, щоб упевнитись у тому, що вони вас не обманюють, що вони не злочинці, щоб бути абсолютно впевненими у них.

Нам треба допомогти Валерію зрозуміти, що ворог знаходиться всередині і це не католицький університет, не неурядові організації. Коли я запитав, чи є у Президента чи в Партії регіонів план щодо забезпечення свободи преси, мені сказали, що його немає.

Я думаю, що існує ще культурна прогалина. Коли представник СБУ приходить до фрілансера, той має право відмовитися від спілкування і сказати, що йому потрібен адвокат.

Моя стратегічна оцінка полягає в тому, що звинувачення Тимошенко, Немирі та Кузьо є надзвичайно добре організованими, компетентними, безжалісними і настільки підступними, стратегічною метою яких є бажання представити авторитарну систему дуже схожу на Кремлівську.

— А хіба не простежується розбудова саме такої вертикалі влади в Україні Януковичем і його командою? Це, зокрема, блискавична зміна Конституції і повернення до сильної президентської республіки.


— Я вважаю, що існують значні політичні відмінності між Україною і Росією. На мою думку, також усі сторони і партії перебільшують президентські повноваження щодо демократії. Авторитарний режим чи авторитарна система повністю відмінна від президентських владних повноважень. Великі повноваження президента в країнах демократії можуть бути неприємними. Протягом п’яти років ви не можете усунути президента від влади. В Україні більшість нерозумних жорстоких дій є випадковими і в них немає якогось шаблону: зникнення журналіста в Харкові, арешт не тих людей, висунення неправильних звинувачень. Тим часом у Росії справа Ходорковського була чудово спланована і безжально виконана й очевидною метою там було захоплення власності на суму 30—40 млрд. доларів.

Юлія Тимошенко закупила 100 автомобілів за найкращу з можливих цін. Який злочин вона скоїла? Якби це були порушення з фінансування виборчої кампанії, то це зовсім інша справа.

Справді існує видимість, що проти неї застосовується вибіркове правосуддя, але за цим немає реальності. Перше, що сказав мені Янукович: Юлю не посадять до в’язниці. І всі кажуть про те, що її не буде ув’язнено. То чого ж ви домагаєтесь, викликаючи її в прокуратуру? Мені у відповідь сказали, що не знають.

Янукович, на противагу Тимошенко, є відносно простою людиною, вихідцем із шахтарського містечка. Він хоче домогтися реалізації певних речей. І цей уряд справді зробив більше.

У вас було два невдалих президенти поспіль. Кучма став невдахою, а Ющенко — ще більшим невдахою. Тому Янукович переживає, аби не повторити долю попередників. Бо всі забудуть про Україну, якщо й третій президент виявиться невдахою. Проблема не в тому, що держава стане дуже сильною, а в тому щоб третій президент не зазнав невдачі. Саме цього ви маєте боятися. Не того, що ви є надто сильними, а того, щоб бути не надто слабкими.

Якщо глянути зараз на ситуацію, то Президент може сказати: я турбуюсь про 46 млн. громадян. У минулому столітті вашу країну намагалися зруйнувати двічі, перший раз, коли знищили куркулів, а потім штучним голодом — Голодомором. Ви втратили середній клас і зараз намагаєтесь його відродити. Я думаю, що Європа та США випробовують Україну щодня на досконалість.

Поляки продавали танки Судану в середині 90-х років, а ми це замовчували і говорили, що вони — борці за свободу. Ми не звертали уваги на корупцію в Чеській республіці. У Болгарії на вулицях Софії застрелили 123 журналістів, а ми нічого їм не сказали і прийняли до НАТО. Я вже нічого не буду говорити про Румунію.

А вашу країну ми покарали за одного вбитого журналіста і «Кольчугу», яку ніхто не продавав Іраку. Я вважаю, що це несправедливо. У СБУ ми маємо імідж комунікації і проблему з модернізацією.

Щодо проблеми корупції: нам потрібно для її вирішення щонайменше наступні 20 років.

— Чи не бачите ви проблеми стосовно комунікацій Януковича з українським народом, бо зазвичай деякі представники Партії регіонів заявляють, що їхній лідер обіцяв це зробити під час кампанії і тепер буде виконувати свої обіцянки? Оскільки він зараз є главою держави, то має враховувати думки тих, хто голосував за його супротивника.

— Мені подобається в українцях те, що вони продовжують говорити зі мною, але вони ніколи не прислуховуються до моїх порад. І це досить неприємно. Ющенко був моїм другом. Юлія Тимошенко — ні. Перше, що вона мені сказала: хочу розпочати французьку революцію. Вона багато говорила про революції і про те, що бандитів треба посадити в тюрми. Я її запитав, про яку революцію ти говориш, американську чи французьку. «Про французьку, бо це добра революція», — відповіла вона. Вона була затятою французькою революціонеркою. Я — американський консерватор, і я вважав це поганою ідеєю. Мені більше подобався Ющенко, бо він був більше гуманістом, лібералом, але, зрештою, виявився містиком.

Коли я вперше побачив Януковича, він був прем’єр-міністром і щойно приїхав з Донецька. Він був відвертою людиною радянського покрою. Але він серйозний і досить дисциплінований, прагне до змін і важко працює. Мене зацікавила його пропозиція забезпечення стабільності. Янукович чимось нагадує українського Трумена. Він простий. Це не Ніцше, не драматург, не артист. Рональд Рейган теж не був дуже видатною особистістю. Я не думаю, що це погано — бути простою людиною.

Я зараз пишу про те, що Америка не зрозуміла, як глибоко було зруйновано пострадянський простір. Проблема Румунії в тому, що ця країна не зазнала ренесансу. Зараз вона не може повернутися на півтисячоліття назад, щоб пережити цей період. Я думаю, що це також стосується України, яка пережила більшовицьку революцію, Голодомор, відсутність контактів з Європою. Більше ста років ізоляції, три різні церкви, вбивство євреїв і економічне гноблення з боку Росії — хіба можна очікувати, що все тут запрацює належним чином наступного ранку.

Я сперечаюсь із Білим домом та іншими офісами, і кажу, що не може мова йти про три роки, як у випадку Балтійських країн, чи шість років, як у випадку Польщі, стосовно отримання членства в НАТО. Якщо ми хочемо серйозно ставитися до Києва та Кишинева, то маємо говорити про 25 років — серйозну зміну покоління. І я погоджуюся, що Україні та Молдові необхідно давати перспективу, якомога швидше — наскільки це можливо. Сказати їм, що ми скоро одружимося, але не в даний момент.

— Чи не розповідав вам Янукович про те, яку країну він хоче будувати?

— Я не знаю, що з цього приводу говорять піарники, чи політичні технологи, чи сам Янукович. Він мені про це не говорив. Він не говорив мені про владу. До речі, поляки більше, ніж українці, амбіційні щодо отримання статусу європейської потуги. Я можу сказати, що Партія регіонів, і Янукович особисто, прагнуть легітимності й визнання, що вони є рівними. Для них це особливо важливо, оскільки вони зі Сходу. Вони побоюються, що до них можуть ставитися як до європейських негрів, що вони є громадянами другого сорту, що європейці менше зважають на них, що їхня культура є менш цінною, що їхні інституції і слово України на міжнародній арені є менш вагомим у порівнянні з іншими країнами.

Мені здається, що Янукович сказав сьогодні більше, ніж я чув це раніше. Він говорив, що, навіть у порівнянні зі Словаччиною чи Словенією, заперечуються права України через упереджене ставлення, расову дискримінацію, як це робили поляки та росіяни. Це для нього дуже важливо. Важливі й інші символічні речі: він не хоче грошей, преференцій, особистих винагород, не хоче брати дружину до Білого дому (Адміністрації Президента. — Авт.). Він хоче свідчень, що Україна — нормальна держава, і люди на сході країни не є морально менш вартісними у порівнянні з людьми на заході країни. Це дуже важливо для нього. Як і його власний імідж, самоповага. Тут все стосується поваги.

Зворушливим було те, як він говорив про корупцію, що це складна проблема, з якою не справляється СБУ. При цьому він виглядав дуже сумним. «Я не можу пояснити, чому країна, якій я хочу допомогти, продовжує завдавати собі удари в груди», — сказав він. І це дуже дивно чути від президента, що «я не можу зрозуміти своєї країни, чому так відбувається». Це типово для президента, який перший рік обіймає цю посаду. Він стикається з бюрократією, приватними інтересами тощо. Але він виглядає добрим і сильним. Він перебуває у становищі президента, який обдумує свої рішення, видає укази і розуміє, що не все так просто, що не всі кидаються їх виконувати, а роблять, що хочуть.

Мені здається, що він, мабуть, емоційно зрозумів, що бути президентом — це не те ж саме, що бути успішним губернатором у Донецькій області. Хоча, якщо подивитися на вулиці, міста, університети, стадіони, то можна побачити великі зміни чи трансформації. Але це все одно, ніби бути мером Чикаго, який просто віддає накази чи розпорядження, збудувати те чи інше, стадіони, університети, що, швидше за все, виглядає як диктатура. Але у великій демократичній країні так не робиться. І тому, я думаю, що він нарешті зрозумів меседж, як важко здійснювати конституційні зміни, що це не робиться за один тиждень, а реформи — за три дні. Нам у США у 1800-х роках довелося витратити 17 років, щоб ухвалити конституційну реформу.

— А яка ваша оцінка конституційного процесу в Україні?

— Як ми пам’ятаємо, у 2004 році повноваження конституції 1996 року були відібрані у Ющенка, потім їх хотіла відновити Тимошенко. А тепер це зробив Янукович. Я погоджуюся, що треба все відкинути і почати спочатку, бо все це — не конституція.

Я радий, що визначено дату парламентських виборів. Мені також подобається, що президентські парламентські вибори не відбуваються одночасно, а під час різних циклів, не під час літніх чи зимових відпусток. І мені байдуже, що Литвин, який фактично не має шансів бути переобраним, пробуде у парламенті на півроку чи рік довше. Я думаю, що він прагнув бути добрим чи хорошим до Януковича, якому треба турбуватися про переслідування Юлії Тимошенко упродовж 18 місяців. Вона буде великою проблемою для нього, оскільки буде вести боротьбу проти нього не всередині країни, а за її межами. Вона буде намагатися залучити до цього навіть Річарда Гіра, і це буде безлад.

Якщо ми хочемо, щоб ця країна була європейською і демократичною, то треба пам’ятати, що в основі європейської демократії лежить парламентська система, яка дуже схожа на британську чи німецьку політичну систему. Якщо ви цього не можете зробити, тоді, подібно до Росії чи Франції із сильною президентською владою, має бути противага у вигляді парламенту.

Моя теорія полягає в тому, що ви не можете упродовж 200 чи 300 років мати царську чи сталінську модель, а потім конвертуватися у британську парламентарну систему з прем’єр-міністром, який раз на тиждень у парламенті одну годину відповідає на запитання опозиції.

Я не певен, що ми можемо перенести європейську парламентарну систему на Схід. А це означає, що ми маємо отримати систему стримувань і противаг до російської президентської моделі. І це цікаво тим, що конституція 1996 року, по суті, є американською моделлю. І єдина проблема полягає в тому, що американська модель працює подібно до парламентської системи завдяки розподілу повноважень між гілками влади. Якщо ви не реалізуєте розподіл влади, то самі себе знищите.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Є така думка»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Той, хто проявляє жалість до ворога, безжалісний до самого себе”
Френсіс Бекон

 
Подорожуйте Україною комфортно і без обмежень!
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже









 

 
Яндекс цитування Internet Map Счётчик тиц и PR Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2017.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.